Чоботенко: 23 лютого 2022 року нас зібрав Маркевич та сказав: Це фігня, не вірте. Усе буде добре

Захисник Сергій Чоботенко згадав, як і де його застав початок повномасштабної війни. На той момент футболіст грав у оренді у "Маріуполі".

- Ви застали повномасштабне вторгнення Росії, перебуваючи на зборах із "Маріуполем". Як клуб переживав цю ситуацію.

– 23 лютого ми зіграли останній товариський матч, а 24 лютого о 05:00 мали вилітати з Анталії до Стамбула, а потім до Києва.

23 лютого всі були у напрузі, бо всюди у ЗМІ писали, що наступного дня розпочнеться вторгнення. Хоча активно про це почали писати ще з 19 лютого, і тоді ситуація розгорялася. Видання з Великобританії та США говорили про швидкий початок війни, але ніхто не вірив.

Пам'ятаю, нас Остап Маркевич зібрав і сказав: "Це фігня, не вірте. Заспокойтеся, все буде гаразд". Тобто, ніхто на це не звертав уваги.

Наступного дня ми зібрали речі та о 02:00 поїхали в аеропорт. Вже розпочалася посадка на літак. Я зайшов до інтернету і побачив, що щось уже починається. За десять хвилин мені зателефонувала дружина і сказала, що у Києві чути вибухи. Нам оголосили, що ми залишаємось.

– Паніка була?

– Так, бо ніхто не розумів, що робити. У мене дружина була на першому чи другому місяці вагітності. Нас заселили в інший готель, і ми чекали на якісь новини. Паралельно у телеграм-каналах читали, що територію України вже атакують літаки та техніка Росії.

- Який час команда ще перебувала у Туреччині?

- У цьому готелі ми жили півтора-два місяці. Хтось вирішив повертатися в Україну, хтось навпаки свої родини перевозив за кордон. Виходили тренуватись. Тренери говорили, що треба все одно підтримувати форму.

Потім з'явилася можливість припиняти контракти з українськими клубами і до кінця сезону поїхати в оренду. Хлопці поступово почали роз'їжджатися.

– У наших ЗМІ було багато критики на адресу Маркевича, який нібито "кинув" команду в Туреччині. Як було насправді?

- Це війна. Насамперед ти думаєш про себе та свою родину, а не про когось. Була надзвичайна ситуація, і ніхто з нас не знав, як чинити на 100% правильно. Тим більше, всі вже розуміли чудово, що в Україні футболу не буде ще досить довго.

Маркевич був з нами три чи чотири тижні, а потім сказав, що поїде до своєї родини. Якщо я не помиляюся, його сім'я мешкала в Іспанії.

Ще треба додати, що проживання у Туреччині нам спочатку оплачував клуб, але потім зв'язок із керівництвом перервався. Нам допомагала місцева федерація футболу. Постійно продовжували готель на тиждень, проте повідомили, що довго сплачувати не зможуть, тому якщо у когось є варіанти проживання в Європі, щоб ми ними користувалися.