За три місяці до старту. Якою буде заявка збірної України на Євро-2016

До старту чемпіонату Європи-2016 у Франції залишається майже рівно три місяці. 10 червня на «Стад де Франс» господарі разом із румунами зіграють матч-відкриття, а вже через два дні в Ліллі свою другу в історії фінальну частину континентальної першості розпочне збірна України. Суперниками нашої команди будуть чинні чемпіони світу німці.

24 березня в Одесі українці розпочнуть підготовку до другого за значимістю в календарі збірних турнірі. В Одесі наша команда зустрінеться з кіпріотами. Наставник синьо-жовтої дружини Михайло Фоменко потенційних учасників цього матчу ще не оголосив, вочевидь вирішивши дочекатися завершення поєдинків 18-го туру внутрішнього чемпіонату. Хоча навіть попри те загальні контури майбутньої заявки команди на Євро-2016 окреслюються доволі чітко. Щоправда, з рядом відверто проблемних і десь аж надто конкурентних позиціїй.

Власне, у цьому матчеріалі спробую висловити бачення на оптимальний, з моєї точки зору, «список 23-х». Такий, яким він бачиться на цей час. «Комплектування» команди проводилося, відштовхуючись від двох найвикористовуваніших тренерським штабом збірної тактичних схем – 1 – 4 – 1 – 4 – 1 та 1 – 4 – 2 – 3 – 1. 23 кандидатури обмежують вибір на кожну позицію двома кандидатурами. Воротарів, як відомо, в заявці має бути троє.

Воротарі

Андрій П’ятов («Шахтар»)
Микита Шевченко («Зоря»)
Денис Бойко («Бешикташ», Туреччина)*

* - курсивом виділені гравці, яких на даний момент бачимо у заявці, але не в основі команди

Ще восени спеціалісти називали воротарське амплуа поміж інших найменш проблемним. Мовляв, Фоменко може обирати між трьома рівноцінними кандидатами, поява кожного з яких в основі команди не послабить. Так, Михайло Іванович звик довіряти П’ятову, однак при потребі альтернативу мав рівноцінну.

Та минула зима і ситуація змінилася. Бойко, перейшовши в Туреччину, грає у складі «Бешикташу» рідко й невдало. Судячи з усього, Денис трохи втратив віру у власні сили й відповідно погіршив свої шанси на потрапляння до складу збірної. Втім, смію припустити, що на Євро Бойко все ж поїде. Причини дві.

Перша – Фоменко звик довіряти перевіреним людям. Того ж П’ятова Михайло Іванович виставляв у основі навіть тоді, коли Андрій втрачав місце в основі «Шахтаря».

Причина друга – особливої альтернативи тому тріо, яке тренерський штаб викликає постійно, немає. За каденції Фоменка серед воротарів виклики у збірну отримували також Дмитро Безотосний, Рустам Худжамов, Максим Коваль і Олександр Рибка. Перший випав з поля зору, перейшовши в азербайджанську «Ґабалу». Худжамов впродовж останніх півтора року бореться з травмами, ігрової практики майже не має, а набрати її спробує в першоліговому маріупольському «Металурзі». Дублер Шовковського Рибка наразі травмований, а Коваль перестав потрапляти до основи данського «Оденсе».

Стоппери

Євген Хачеріді («Динамо»)
Ярослав Ракицький («Шахтар»)
Олександр Кучер («Шахтар»)
Андрій Пилявський («Рубін», Росія)

Надзвичайно проблемне амплуа, бо рівноцінних оборонці є лише три. Пилявський за збірну, попри регулярні виклики, грав лише раз і адекватною заміною парі Хачеріді-Ракицький чи Кучеру замість когось із них бути не може. Принаймні, поки що.

Проблема ще й у тім, що у провідних українських клубах у центрі оборони грають леґіонери. Хачеріді в «Динамо» діє в парі з австрійцем Александаром Драґовічем, а їхніми дублерами можна вважати хорвата Домаґоя Віду чи бразильця Даніло Сілву. В «Дніпрі» за відсутності бразильця Дуґласа основними вважаються сенеґалець Папа Ґуйє та Дмитро Чигринський, якого у збірну не викликали з 2011 року. У «Зорі» після переходу Віталія Вернидуба в «Ґабалу» і Пилявського в «Рубін» центр оборони закривають білорус Михайло Сіваков і бразилець Рафаель Форстер. Виходить, підстраховку для вище згадуваної четвірки можна шукати лише в «Шахтарі», основними стопперами якого є Ракицький і Кучер, а найближчим резервістом – Сергій Кривцов.

Правий оборонець

Артем Федецький («Дніпро»)
Олег Гусєв («Динамо»)

Реального конкурента Федецький у збірній не має. Більше того, Фоменкові буде непросто знайти навіть варіант для вимушеної заміни. Луганський універсал Микита Каменюка за збірну досі не дебютував, а отже найоптимальнішою кандидатурою виглядає Олег Гусєв, за плечима якого у складі національної команди 97 матчів. Щоправда, по 90 хвилин за клуб динамівець, якому на момент старту Євро має виповнитися 33, проводить вкрай рідко. Не виключено, тренерський штаб розглядатиме також варіант з задіянням на краї оборони луганця Олександра Караваєва.

Лівий оборонець

В’ячеслав Шевчук («Шахтар»)
Євген Макаренко («Динамо»)

Ситуація ще складніша, ніж із правим флангом захисту. Шевчуку, котрий впродовж 2015 року зіграв за збірну найбільше хвилин (855), альтернативи просто не існує. Але треба враховувати, що 13 травня В’ячеславові виповниться 37. Динамівець Євген Макаренко, котрий нещодавно відновився після травми, в клубі на позиції лівого оборонця є третім номером після португальця Віторіну Антунеша та хорвата Віди. Другий варіант – вже згадуваний Каменюка. Втім, чи довірить Михайло Іванович виконавцеві, якому на момент старту чемпіонату Європи виповниться 31 і який досвіду виступів на такому рівні не має?

Опорний півоборонець

Сергій Рибалка («Динамо»)
Тарас Степаненко («Шахтар»)

Кандидатури Рибалки та Степаненка в разі, якщо вони будуть здоровими, майже не обговорюються. Сергій і Тарас, отримуючи місце на полі, тренера не підводили. Обоє є стабільними гравцями основи у складі клубів. Проте існує одна пікантна деталь. Впродовж усього періоду роботи на чолі наставника збірної Михайло Фоменко незмінно викликав нинішнього півоборонця казахстанського «Кайрату» Анатолія Тимощука, котрому 30 березня виповниться 37. Грав Анатолій чи сидів на лаві, але його роль у колективі була важлива з ментальної точки зору. Тимощук – один із лідерів роздягальні, гравець, який здатен своїм авторитетом згуртувати команду. Чи відмовиться від такого фактору наставник за умови, що на місце в команді претендує ще й «гірник» Максим Малишев?

Центральні атакувальні півоборонці

Денис Гармаш («Динамо»)
Руслан Ротань («Дніпро»)
Сергій Сидорчук («Динамо»)
Віктор Коваленко («Шахтар»)

У схемі 1 – 4 – 1 – 4 – 1 ці дві позиції з точки зору якісної конкуренції закриті найліпше. Гармаш, Ротань і Сидорчук здатні зіграти як атакувальних хавбеків, так і доповнити Степаненка чи Малишева в опорній зоні у схемі 1 – 4 – 2 – 3 – 1. Класичний атакувальний півоборонець Коваленко за національну збірну ще не грав, але як повноцінний гравець основи «Шахтаря» повинен дебютувати у складі першої команди країни уже 24 березня в Одесі. Перевагою Віктора над рештою конкурентів є також вміння зіграти на позиції вінґера.

А інших претендентів на місце у збірній на цій позиції справді вдосталь. Руслан Малиновський поступово адаптовується в бельгійському «Ґенку». Олександр Зінченко є одним із лідерів російської «Уфи». Віталій Буяльський на старті сезону в складі «Динамо» грає частіше, ніж ті ж Гармаш чи Сидорчук.

Правий вінґер

Андрій Ярмоленко («Динамо»)
Олександр Караваєв («Зоря»)

Кандидатура Ярмоленка є однією із недоторканих. Не лише з точки зору потрапляння в заявку, а й стосовно місця в основі. Може статися, що підстраховкою для Андрія тренерський штаб обере того ж Гусєва й візьме до «списку 23-х» додаткового центрального півоборонця чи нападника. Втім, це рішення залежатиме від рівня гри, який демонструватиме навесні Караваєв. Якщо Олександр гратиме так, як восени, то його місце у складі команди обговорюватися не повинно.

Лівий вінґер

Євген Коноплянка («Севілья», Іспанія)
Іван Петряк («Зоря»)

Ідентична з правофланговою ситуація. Навіть за умови браку ігрової практики в складі «Севільї», Коноплянка залишиться Коноплянкою, новим капітаном команди. Його потенційний дублер теж наразі грає за «Зорю», хоча й влітку збирається переїхати у «Шахтар». Якщо Петряк житиме сьогоденням і у нього не закрутиться голова, то потреби сподіватися виключно на Гусєва у Фоменка не буде.

Нападник

Роман Зозуля («Дніпро»)
Артем Кравець («Штутґарт», Німеччина)

Якщо все буде гаразд, то на донедавна проблемну позицію нападника тренерський штаб збірної матиме широкий вибір кандидатів. Наразі найпривабливішими виглядають шанси на потрапляння до заявки двох гравців – Зозулі та Кравця. Роман зі своїми працелюбністю, бійцівськими рисами, вмінням зачепитися за м’яч, нав’язати суперникові боротьбу вважався у збірній Фоменка основним до травми і може повернути собі позиції тепер.

Артем з його чотирма голами і результативним пасом у вирішальному матчі зі словенцями виправдав довіру тренера в той час, коли Зозуля був у лазареті. Взимку, перейшовши в німецький «Штутґарт», Кравець отримав новий досвід і вочевидь став впевненішим у своїх силах. Це дає йому перевагу в суперечці зі «щасливим володарем мільйона» з Краснодара і не надто милим оку Фоменка через невміння вести себе в колективі Девічем. Виглядає, що якщо тренери й вирішать перестрахуватися і взяти третього нападника, то ним буде потужний форвард «Зорі» Пилип Будківський.

***

Фото Олександра Приходька