Шахтар - Динамо 1:1 (пен. 3:4). Класика суперкубкового жанру

Суперкубок України 2016

Одеса. Стадіон "Чорноморець"

Головний арбітр: Анатолій Абдула (Харків)

"Шахтар" (Донецьк) - "Динамо" (Київ) 1:1 (п. п. 3:4)

Голи: Фред 58 - Віда 80

"Шахтар": Пятов, Кривцов, Срна, Ісмаїлі, Тайсон (Коваленко 76), Едуардо (Селезньов 70), Ордець, Марлос (Нем 84), Бернард, Фред, Степаненко

"Динамо": Шовковський, Громов (Гармаш 90+2), Буяльський (Федорчук 68), Гонсалез, Віда, Корзун, Сидорчук, Мораес, Морозюк, Драгович (Хачеріді 46), Антунеш

Попередження: Кривцов 50, Срна 54 - Сидорчук 68, Хачеріді 73, Мораес 89

Серія післяматчевих пенальті: Даріо Срна 1:0, Віторіну Антунеш 1:1, Бернард 1:1 (нереалізований пенальті), Микола Морозюк 1:2, Ісмаїлі 2:2, Денис Гармаш 2:2 (нереалізований пенальті), Фред 3:2, Євген Хачеріді 3:3, Євген Селезньов 3:3 (нереалізований пенальті), Жуніор Мораес 3:4.

Очікування матчу за Суперкубок були найрізноманітнішими: від апокаліптичного оптимізму до нездорового песимізму. Перше «Я» підтримувало себе тим, що це наш футбол, рідний, з кожною відомою ямкою на стадіонах, зі звичними протистояннями одних і тих же героїв. Рівень? У багатьох країнах світу, де рідним клубам далеко до єврокубків, вболівальників це бентежить. Це було, як повернення додому після двомісячної подорожі по Європі, і сприймається з легкою душею, а також фразою «Я вдома». Так і тут: «Ми вдома і ми продовжуємо будувати свій оновлений футбольний продукт». У другого «Я» аргументів було більше. Минулий сезон (а конкретніше - спроби ряду олігархів в муках народити хоч щось) у багатьох уболівальників взагалі відбив бажання навіть чути назву команд, знати про лідерів таблиці і споглядати спроби гравців на полі. Невдачі збірної, критика кожного з таборів, налаштованих більше на деструктив проти суперника, ніж на власний конструктив - ви це все і самі знаєте.

Ну а щоб одне з «Я» взяло верх, для цього потрібно було подивитися на сам футбол і побачити, що нам запропонують команди. Тут, правда, вони ще до стартового свистка дали зрозуміти, що матч у вузьких колах не дарма називають виставковим: Ордець з Кривцовим в центрі оборони «Шахтаря» - від такого Луческу прокидався ночами після страшних снів. Громов з зовсім ще молодим Корзуном - це вже нові віяння в грі «Динамо». Не будемо поспішати з висновками, однак висловлю припущення, що більше обидва цих склади були спрямовані на небажання обох наставників розкривати всі карти вже зараз. Сезон довгий, а нові ідеї - це не конвеєр, який щотижня надходить до наставників ніч офіційних ігор.

За дві стартові хвилини команди по разу вкололи один одного, перевіривши щільність захисних порядків. На ворота Шовковського виходив Едуардо після страшної помилки Драговіча, однак і позиція для удару була не ідеальна, та й рішення виявилося поспішним: швидкий удар таїв загрозу тільки для боллбоїв, яким довелося зробити перший за вечір забіг за м'ячем. Біля протилежних воріт на побачення з Пятовим вивалювався Мораєс, проте голкіпер зіграв на випередження і швидко звів епізод на «ні».

А потім пішов футбол без воріт. Рівно те, що прийнято називати «грою, яка не має турнірного значення». Не вистачало тільки, щоб команди ще м'яч на носі носили для більшої ефектності. І це зараз сказано без найменшого сарказму. Не хочеться ображати поєдинок епітетом «товариський», проте дуже було схоже на те, що наші гранди збилися з календаря, сплутавши контрольну зустріч з першою офіційною в році.

Щоб не втрачати часу дарма, милуючись забарвленням ексклюзивного м'яча від одного з небагатьох (поки) партнерів УПЛ, зосередимося на трибунах. Аншлаг зібрати не вдалося, але було дуже близько. Вболівальники протягом практично всього першого тайму підтягувалися безперебійно. Шкода тільки, що на поле тим часом не відбувалося, як ви зрозуміли, нічого, тому до відчуття великого свята емоції не додалося. А могло бути взагалі все чудово.

Суперники тим часом розбігалися, і пішов живіший футбол. Вперше охнуть глядачів на трибунах на екваторі тайму змусив Срна, коли замикав ударом в дотик по діагоналі дальню штангу після розіграшу кутового, проте м'яч пройшов поруч зі стійкою. Незабаром вже прийшла черга і голу в київські ворота. Абсолютно банальна атака «оранжево-чорних» з переводом м'яча з центру наліво і поверненням його до центру штрафного на Тайсона. І поки захист «біло-блакитних» разом зі своїми опорниками крив Шовковського, бразилець пробив. Голкіпер зумів відбити тільки перед собою, а Едуардо з підбору виявився точний. Щоправда, не витримав форвард офсайдну лінію, через що гол відмінили. Але незабаром біля воріт «Динамо» стало дуже гаряче, проте спільними зусиллями від декількох підряд ударів Тайсона і Едуардо практично в упор нулі на табло до перерви вдалось зберегти.

З початком другого тайму «динамівці» додали. Особливо запам'ятався удар від Дерліса з середньої дистанції - Пятов надійний. А у відповідь прийшов гол. Знову незрозуміло проти кого грала «динамівська» оборона, залишивши без нагляду на лівому фланзі Фреда. Той обіграв Антунеша і пробив в дальній кут - 1:0. Ні підстраховки, ні якоїсь системності у володіннях Шовковського побачити не тільки в цьому конкретному епізоді, але і по ходу всього поєдинку не вдалося зовсім. Кількома хвилинами потому ще одна атака «гірників», які відчули смак, вказала Сергію Реброву, що центральні захисники в його команді є вимираючим видом. Зауважте, про опорну зону не сказано ні слова: з Корзуна, який робить свої перші кроки на такому рівні, попит поки малий.

Здавалося, що ще один результативний удар зніме всі можливі питання про переможця. «Шахтар» рухався дуже легко і впевнено, кияни - плуталися з думками куди і коли бігти. Однак незабаром гра знову вирівнялася, а «динамівці» у вигляді такого собі дзвіночка відправили до П'ятова дальній удар від Сидорчука. Тиск наростав: Дерліс і Мораєс були близькі до мети, однак все це виявилося неточно. А забити вдалося головному спеціалісту в нинішньому «Динамо» по «Шахтарю» Домагою Віді - подача і удар головою, який зрівняв рахунок.

Тут уже пішов відкритий футбол і з'явилася та емоція, яку всі просили ще в першому таймі. щоправда, на полі не завжди були емоції позитивного характеру. Ігри в кістку, а також «нот фейр плей» в матчах «Шахтаря» і «Динамо» вітаються, а їх відсутність - вважається поганим тоном.

Останнє слово виявилося за «гірниками». Спершу Віда вирішив оформити дубль, але його невелика зрізка ні до чого небезпечного не привела. Незабаром Селезньов опинився навпроти Шовковського, проте, здається, довжини поля форварду «гірників» не вистачило. І тут же - Фред класно пробив метрів з п'ятнадцяти: вище.

А потім були пенальті. Одвічна перевірка на сталевість нервів. На цей раз вони підвели Бернарда, Селезньова і Гармаша. Однак осічку останнього виправив СаШо, який завадив Євгену повторити трюк Мілевського в матчі зі Швейцарією десятирічної давності.

Вольова перемога однієї з команд в дуже нервовій серії пенальті - все як на замовлення для глядача. Закриємо сьогодні очі на всі огріхи і шорсткості. Новий футбольний сезон стартував. І це чудово.