Романчук: Ніхто не розумів, чому Садко не поставив мене в склад

Екс-гравець збірної України, київського "Динамо" та харківського "Металіста" Олександр Романчук розповів, чим займається з моменту закінчення контракту з "Ворсклою".

- Олександре, в кінці 2014 роки ви покинули "Ворсклу". Розійшлися полюбовно?

- У мене закінчився контракт. Про продовження мови не йшло. Мені відразу сказали, що продовжувати співпрацю не стануть.

- Полтавчани повністю розрахувалися з вами?

- Це зараз заборгованості у полтавчан перед гравцями. Тоді положення ще було нормальне. Розрахувалися як належить.

- У липні 2014-го застрелили президента "Ворскли" Олега Бабаєва. Це і похитнуло "Ворсклу"?

- До кінця року глобально в команді нічого не змінилося. Принаймні я нічого не відчув. Напевно, почало проявлятися трохи пізніше, вже після мене.

- У "Ворсклі" у вас не склалися стосунки з Сачко?

- Не можу сказати, що вони були поганими або добрими, бо їх просто не було. Тренер особливо мені нічого не говорив і не пояснював. Я не розумів його логіки. Він брав мене, але я виявився йому не потрібен. Єдине, що він мені сказав: "Я тебе брав, але вийшло ось так". Як, ось так? Ну раз так, значить, так. Не буду ж я лізти йому в душу.

- Він не змінив до вас ставлення, навіть коли зламався ваш конкурент Пердута?

- Якраз і ні. Він почав ставити Скляра. Багато хто дивувалися, не тільки я, і ніхто не розумів ходу думок Сачко. А я не ходив і не питав у нього, чому так. Все одно це нічого не змінило б.

- Далі ваш слід губиться ...

- Я став грати за аматорську команду Києво-Святошинського району "Музичі". Це команда мого друга. Він її утримує. Підтримувати форму все одно потрібно. У нас колектив дуже добротний. Багато хлопців, які вже достатньо пограли. Це Самборський, Ситник, покоління Паші Яковенко. Шупик з київського ЦСКА.

- На якому місці йдуть "Музичі"?

- На першому.

- Ви говорили, що в Першу лігу принципово не хотіли йти ...

- Нічого подібного. Такого я не міг сказати. Були запрошення з Першої та Другої ліг, але вони, не в образу цим командам сказано, були несерйозними. Кудись виїхати в інше місто на мінімальні умови, коли у мене сім'я з дітьми - це нерозумно! Лише б їхати ... Я такого не розумію. Грошей все одно не зароблю. А раптом травму отримаєш, і що? Заради задоволення грати, але далеко від коханої сім'ї? Ну так я заради задоволення в "Музичах" граю.

- Хоч щось платять в "Музичах"?

- Ні про які гроші тут не йдеться. Бігаю на великому полі заради задоволення. Емоції куди треба дівати. Не робити ж цього вдома. А ось на полі - будь ласка!

- Паралельно ніде не підробляєте?

- Ні. Сім'єю займаюся.

- Зараз багато наших в Казахстані, Азербайджані, Білорусі. У ці краї не було можливості поїхати?

- У Білорусь - точно ні. І наскільки я чув, там не заробиш. А в Казахстан і Азербайджан зараз все хлинули. Всі хочуть там грати, тому що це фінансово привабливо. Але чув, що ті ж казахи вже не дають тих умов, що раніше. Вони в курсі економічного становища в Україні. Свого часу мене туди наполегливо кликали, але я відмовляв, бо грав в "Металісті" або "Арсеналі", точно вже не пам'ятаю. А от коли я вже захотів, то мене не кличуть (посміхається).

Є агенти, які телефонують і пропонують туди-то і туди поїхати. Але за свої гроші. Що це за агенти такі? Вони дзвонять, а потім взагалі пропадають, якщо хочеш конкретики домогтися. Поїдеш, а потім виявиться, що ти нікому не потрібен. Якби тренер кликав - інша справа.

- Якщо не знайдете професійну команду цієї зими, чим займетеся?

- В "Музичах" я можу довго грати. Зустрітися з друзями, побігати. Це не серйозно. Не той рівень футболу. Буду дивитися по ситуації. Зрозуміло, що хочеться ще побігати. Але куди-небудь, аби на "шматок хліба" - я не зірвуся. Шматок хліба, слава Богу, у мене є. Завершувати кар'єру не планую. Але життя може по-всякому обернутися.