Касьянов: В Казахстані доводилося грати при спеці в 40 - 45 градусів

Вихованець алчевської "Сталі" останні п'ять років провів за межами України, захищаючи кольори "Ордабаси". Чим зараз займається футболіст і про свої враження від виступів у Казахстані він повідав UA-Футбол.

- Артем, Ви залишили "Ордабаси", повернулися до України?
- Так, на даний момент я знаходжуся в Харкові.

- У Вас закінчився контракт, керівництво не пропонувало нову угоду?
- Ні, поки що вирішили взяти паузу.

- Як так? Адже Ви провели більше 100 матчів за клуб, там змінилося керівництво?
- Так, помінявся тренерський штаб, правда, ще влітку. З новим тренером я пограв майже півроку. Я шість років провів у "Ордабаси", а після останньої гри в Алматі сказали: "До побачення", потиснули руку, я попрощався з партнерами і повернувся до України.

- В один час Ви були навіть капітаном команди.
- Був такий момент, але тоді травмувався наш капітан і я як віце-капітан виконував його обов'язки. Виводив команду на матчі Ліги Європи.

- Зараз у Харкові займаєтеся подальшим працевлаштуванням чи ще відпочиваєте?
- Зараз не до відпочинку. Підтримую форму, тренуюся. Адже настала така пора, коли всі команди збираються на збори. Ось і шукаю варіанти.

- Артем, Ви є вихованцем алчевської "Сталі". Стежили за розвитком подій в клубі?

- Так звичайно, розмовляв з Анатолієм Івановичем Волобуєвим. Прикро, що такий клуб припинив своє існування. Адже це був хороший клуб зі своїми традиціями. Важко було дізнатися, що клуб, який дав тобі шлях у великий футбол, більше не існує. Та й взагалі важка ситуація зараз в країні. Думаю, що політики домовляться, і вболівальники Алчевська та Луганщини знову зможуть піти на футбол.

- На багатьох сайтах у Вас в профайлі 4 гри у складі норвезького "Стромгодсета".
- Все це обман, я ніколи не грав в Норвегії. Але, про таку ситуацію знаю. Коли ми грали в Лізі Європи з "Русенборгом", то їх тренер на передматчевій прес-конференції заявив, що у складі "Ордабаси" є людина знайома з норвезьким футболом і вказав на мене.

- До Казахстану Ви грали тільки в Україні?
- Так, у мене в кар'єрі були: алчевська "Сталь", донецький "Металург", ФК "Харків" і одеський "Чорноморець".

- Чим запам'яталися шість років у Казахстані?
- Це цікавий період у моєму житті. По початку - боязнь, нова країна, нова культура. У мене донька там в садок ходила, а останні півроку в школу. У плані футболу, то це зовсім інший чемпіонат. Коли приїжджав до "Ордабаси", то цей клуб тільки починав розвиватися, потім керівництво почало ставити і більш амбітні завдання. Зараз цей клуб поважають, у "Ордабаси" зараз важко відібрати очки, особливо в рідних стінах, в Шимкенті. Загалом це були добрі шість років, за які я вдячний місту, команді та вболівальникам.

- За цей період тренером "Ордабаси" був українець Віктор Пасулько. Що скажете про роботу з ним?
- Віктор Васильович - прекрасний фахівець. Ми з ним і Кубок, і Суперкубок брали, в Лізі Європи непогано виглядали. Був у мене, правда, невеликий конфлікт з ним, за який мене він заславши в дубль чи то на півроку, чи то на рік, вже й не пам'ятаю. Але це все вже забуте.

Хотів би побажати Віктору Васильовичу тільки здоров'я. Як тренер, то він дуже вимогливий, іноді аж мурашки пробігали. Вміє налаштовувати команду. Уболівальники досі його пам'ятають.

- Після закінчення чемпіонату 2015 багато легіонерів покидають Казахстан. Чи не здається Вам, що це пов'язано з тим, що стався обвал їх валюти - тенге, і погіршенням умов контрактів?
- Зараз, в Казахстані обвал валюти, а фінансуються футбольні клуби за рахунок місцевих бюджетів. Зарплати ж футболістів прописом в тенге за офіційним курсом на день підписання контракту. Росте курс або падає, нікого не хвилює - у тебе прописана зарплата в контракті. Зараз виріс долар, тому, скоріше за все, це не влаштовує футболістів і вони виїжджають з країни.

- Клуби спонсоруються з місцевих бюджетів. Є в Казахстані клуби, які мають свого власника?
- Тільки "Кайрат" знаходиться в приватних руках, всі інші клуби державні.

- Доводилося читати, що аким однієї з областей (голова облдержадміністрації) проводячи збори, стосовно бюджету, різко висловився щодо футболістів: "Ви лікарям і вчителям розкажіть про свої зарплати".
- Так є таке. Не хочу сперечатися з акимом, але вчителів і лікарів в області набагато більше, ніж футболістів. Все думаю, що футболісти в Казахстані занадто багато отримують. Приміром, ось ламає футболіст ногу, ну хто його шкодує? Кажуть, що в нього багато грошей і все буде добре. Футболісти мене зрозуміють. Але ж професія футболіста це не життя в кайф, нам доводиться себе багато в чому обмежувати, підтримувати режим, навіть іноді погуляти Не вийдеш, тому що треба раніше лягти спати, сім'ю не бачиш, колосальні навантаження, перельоти.

- А як йдуть справи до прикладу з реабілітацією після травм в казахських клубах?
- Не буду говорити за всі клуби, скажу за "Ордабаси". У хлопців летіли меніски, та й інші травми були, то клуб оплачував операції та лікування в Німеччині. У "Ордабаси" було все солідно, керівництво розуміло, що футболіст травмувався на полі і робило все, щоб гравець швидше повернувся в стрій і знову міг допомагати команді.

- Клімат Казахстану істотно відрізняється від клімату України. Важко було грати, справлятися з навантаженнями? Адже гри іноді і вдень проходили.
- Ось, наприклад, в цьому розіграші Ліги Європи матчі призначили на 15.00 - це був маразм. Які цілі переслідували організатори незрозуміло.

- А глядачам як потрапити на стадіон? Вони ж в цей час на роботі.
- Те, що глядачів немає - це раз. Два - це ж такий мангал, просто жесть - 40-45 градусів. У тіні душно, а тут грати 90 хвилин по такій спеці. Можливо все так через освітлення. На стадіонах в Актюбінську і Алматі воно є, наприклад, в Актюбінську завжди повний стадіон. Що заважає Шимкенту? Не знаю. Начебто, і регіон багатий. Чому не роблять, що б глядачі почувалися комфортно? Багато років обіцяють, а все так і залишилося.

- Може просто хотіли змором взяти суперників?
- Ага, особливо в Єрусалимі до такої спеки не звикли. Може думали, що там мінус 30, то треба було хоч в карту глянути, де Єрусалим знаходиться.

- Артем, все таки, продовжити кар'єру хотіли б у Прем'єр-лізі або не важливе для Вас?
- У Казахстані за шість років я заробив собі ім'я, а в Україні треба знову все доводити. Сиджу ось голову ламаю, що буде далі, але звичайно хотілося б пограти в Прем'єр-лізі.