Вадим Лазоренко: "Стажувалися у мюнхенському "Байєрні"

Шосте місце в турнірній таблиці, найкращий напад і один із кращих захистів – такий підсумок сезону виступів «Єдності» у першій половині сезону. Про здобутки порівняно молодого футбольного клубу ми поговорили з головним тренером – Вадимом Лазоренком. Та початок нашої розмови почали з іншого...

- Вадиме Миколайовичу, відразу хочу вас привітати з завершенням навчання за програмою «ПРО» - з дипломом УЄФА та отримання відповідної ліцензії. Розкажіть, будь ласка, як проходило навчання?

- Навчання проходило в кілька етапів, один з яких проводився в Німеччині. Побували на стажуванні у мюнхенському «Байєрні». Відслідковували тренувальний процес німецького гранда, вивчали інфраструктуру клубу, спілкувалися з тренерським штабом команди, в тому числі й з Луї ван Галем. Решта навчання проходила в центрі ліцензування, де здобували як теоретичні, так і практичні знання.

- Після підвищення тренерської кваліфікації, мабуть, варто очікувати й ліпших виступів команди у другому колі змагань?

- (Сміється). Будемо сподіватися, що отримані знання нам у цьому допоможуть.

- Хто з тренерів разом з вами проходив навчання?

- Наставник київського «Арсеналу» Юрій Бакалов, Олександр Головко, головний тренер юнацької збірної України (U-18/19), Юрій Мороз, головний тренер юнацької збірної України (U-16/17), Ігор Рахаєв («Метталіст» Харків), Володимир Ходус («Металург» Запоріжжя), Олександр Хацкевич – тренер національної збірної України, Валенитн Белькевич («Динамо» Київ). Були й представники інших країн: наставник білоруського «БАТЕ» Віктор Гончаренко, екс-нападник збірної Грузії Шота Арвеладзе («Кайсеріспор», Туреччина), Ельхан Абдулаєв («Інтер», Азербайджан), Юрій Вергейчик («Шахтар», Білорусь), Раміз Маммадов («Габала», Азербайджан) і Кахабер Цхададзе («Інтер», Азербайджан).

- Мабуть, безпосередньо й з цими тренерами обмінювалися досвідом?

- Звичайно, адже це одна з найважливіших складових у навчанні. Хотілося б наголосити на тому, що у нас підібрався дуже хороший та згуртований колектив. Відзначити хотілося й професійний підхід керівництва центру ліцензуваня в особі його директора Геннадія Лисенчука. Безумовно, кожен із нас отримав безцінний досвід у питаннях як футболу, так і людських взаємовідносин.

- Разом з вами навчалися і фахівці, які нині працюють з молоддю. Можливо, були розмови й про обмін гравцями?

- Ми спілкувалися, впевнений, будемо й у телефонному режимі підтримувати зв’язок. З Олександром Головко були розмови. Можливо, когось із гравців тренер запросить на оглядини до юнацької збірної.

- Тренерська ліцензія дає право працювати у професіональних лігах усіх європейських країн. Підвищивши свою кваліфікацію, чи не задумувалися, аби й для себе підвищити планку та спробувати сили на вищому рівні, ніж друга ліга?

- Безумовно, таке бажання є, тож усіляко намагаюся рухатися в цьому напрямку. Є мета. Сподіваюся, скоро вона стане реальною. Поки що в мене чинний контракт із «Єдністю». На друге коло я зосереджений на роботі в цій команді, тож будемо виконувати завдання, яке поставило перед нами керівництво клубу.

- Уже визначилися з планом підготовки на зимовий антракт?

- Орієнтовно, команда збереться у лютому. Готуватися будемо на базі в Плисках, де для цього створено всі умови.

- Чи суттєві зміни очікують колектив?

- На сьогодні команду залишили Олександр Карпов і Микола Влаєв. У обох закінчилися контракти, які ми вирішили не продовжувати. Сподіваюся, що хлопці собі підшукають нові команди й продовжать виступи.

- Де шукатимете підсилення?

- Від керівництва отримали вказівку підсилення шукати на Чернігівщині. Але це не означає, що поза нашою увагою залишаться талановиті хлопці з інших областей. Таких, звісно, будемо також залучати в команду. Перевагу надаватимемо молодим гравцям 1991-1993 р.н., які в перспективі можуть вирости в хороших футболістів.

- Чи приглядаєте молодих гравців з «Єдності-2», які виступають в аматорському турнірі?

- Не зовсім і молоді гравці виступають у другій команді, є там і досвідчені. У полі зору тримаємо кількох кандидатів, за грою яких постійно стежимо. «Єдність-2» вийшла до фінальної пульки, тож ми не хотіли б їх відволікати. Поки що нехай в аматорських змаганнях вирішують свої завдання, але кількох гравців, найімовірніше, ми таки залучимо до основної команди.

- Вадиме Миколайовичу, на зимову перерву ваша команда пішла з найкращим показником забитих м’ячів – 30! Не гірше йдуть справи й у оборонців – лише 10 пропущених м’ячів. Чому ж у підсумку лише шосте місце в турнірній таблиці посідаєте?

- Цьому є два пояснення. По-перше, ми брали участь у Кубку України. Грати доводилося на два фронти. До того ж, перед командою в цьому турнірі стояли певні завдання – пройти якомога далі, й, можливо, повторити минулорічний успіх (1/8 фіналу. – Прим.авт.). Багато емоційних і фізічних сил відібрали ці змагання. На жаль, в 1/16 фіналу нам не вдалося пройти «Нафтовик-Укрнафту» (0:1), хоча, як на мене, по грі ми не поступалися іменитішому супернику. Безумовно, це залишило негативний відбиток на психології гравців. По-друге, цього сезону в нас дуже молода команда (шестеро гравців 1992 р.н.), і хлопцям у деяких матчах бракувало стабільності, що притаманно молоді. У домашніх матчах із суперниками ми проблем не мали, а ось на виїзді деякі моменти, пов’язані із психологією, давали про себе знати. Тож на зимових зборах цьому аспекту приділятимемо особливу увагу.

- Вистачило й ігор, де ваші підопічні тим же лідерам поступались за мінімального рахунку...

- Так. За 14 турів у нас була лише одна провальна гра, - з «Бастіоном» (0:3). Про причини я вже згадував.

- Яке ж завдання стоятиме перед командою на другу половину змагань? Яким місцем у турнірній таблиці будете задоволені?

- Хоча ми й перебуваємо на шостому місці, відставання від того ж другого місця – лише п’ять очок. Перед нами не стоїть завдання – цього сезону вийти до першої ліги. Але все одно, ми зацікавлені в тому, аби піднятися в турнірній табиці якомога вище. Є орієнтир – друге місце, тож будемо прагнути цього. А чи вийде – це залежатиме від проведених зборів, комплектації і, звичайно ж, від успішності нашої гри.