Реформа Другої ліги: "Мы свой, мы новый мир построим!"

Влітку ПФЛ заявила про те, що сезон-2013/14 у другій лізі буде проводитись вже у новому форматі. Заради цього поточний чемпіонат вирішено зробити експериментальним: коли дві групи навесні перетворяться вже на чотири. На такий крок організація пішла заради того, щоб збільшити конкурентоспроможність колективів, а також щоб хоч якось стабілізувати положення у дивізіоні. Адже наразі ситуація складається таким чином, що до вітчизняної найнижчої ліги можуть заявлятися будь-які колективи, які відповідають деяким критеріям: правовому, фінансовому, спортивному, інфраструктурному, кадрово-адміністративному (хоча є й така можливість, коли ПФЛ видасть вам атестат ПФК навіть якщо ви не справляєтеся з вимогами, але дуже бажаєте виступати і обіцяєте «підтягнути» усі питання). Для того, щоб знятися – також багато не потрібно: написати листа до офісу пана Бальчоса та Ко і розпустити команду.

В чому ж суть реформ. Для того, щоб підвищити інтерес до трясовини українського футболу, було вирішено відсіяти найслабших і створити одну цілісну лігу місткістю 18-20 команд. Для тих, хто не потрапив у Другу лігу, створять Регіональну. Саме у останній колективи матимуть змогу набивати свої перші гулі у великому футболі, побачити на власному прикладі, що собою являє організація матчу та робота команд на більш високому рівні ніж обласний. Для Регіональліги вже зараз є пріоритетними декілька питань: у ній повинні виступати як аматори, так і професіонали; фінансові витрати мають бути у рази меншими за проф. клуби.

А тепер, розібравшись в усіх тонкощах майбутніх реформацій, давайте поміркуємо: чи потрібно щось змінювати у організації змагань, або ж є й інші шляхи розвитку футболу в Україні?

Як все починалося

Вперше про те, що нас очікують зміни у організації змагань, ми дізналися у червні, коли Мілетій Більчос на брифінгу з журналістами заявив, що у Другій лізі матчів стане більше завдяки впровадженню другого етапу змагань. Згодом стало відомо, що на цьому реформи не завершаться, і нам слід очікувати ще більш кардинальних змін за рік.

Мілетій Бальчос розпочав масштабну реформу Другої ліги

Для чого це було зроблено? По-перше, кількість колективів, що хотіли б грати у Другій лізі хоч і не швидко, проте стабільно падала. По-друге, катастрофічно мала кількість ігор – команди проводили за сезон приблизно по 25 поєдинків, що, погодьтеся, скоріше схоже на матчі збірних, де вболівальники мають змогу спостерігати за грою своїх улюбленців лише декілька разів на рік. По-третє, іноді бували такі випадки, що команди з’являлися ні звідки, заявлялися до профі, грали коло, а потім так же тихенько та непомітно сходили у «нікуди». Наявна була проблема, коли клуби просто були не готові до вимог. По-четверте, аматорська футбольна ліга останнім часом перетворилася просто на «соціальні змагання» (саме так нещодавно висловився перший віце-президент ПФЛ Микола Кміть у інтерв’ю UA-Футбол), коли масштабний турнір мало чим відрізняється від обласних першостей.

Узагальнюючи усі фактори, можна зробити висновок, що зміни по Другій лізі плакали неначе дівчина за військовозобов’язаним. Звісно, що питання про реформи вирішувалося не один день і розглядалося представниками – увага – усіх клубів-членів ПФЛ! Але чи є ті самі «Сталь» чи «Севастополь» з «Олександрією» зацікавленими станом справ у нашій трясовині?

Вже зі старту чемпіонату-2012/13 нас очікував провал: ще за добу до початку дебютної зустрічі нового сезону остаточно не було відомо скільки команд вийдуть на поле серед учасників групи «А». А вже у перший ігровий день виявилося, що замість 13 умовно південно-східну «зону» представлятимуть лише 11 клубів. За час між першим та другим турами ПФЛ календар змагань швиденько редагувала, але сам формат змагань залишився незмінним.

• Особливості проведення другого етапу

Взимку колективи були розділені на два секстети найсильніших та «решту», яка гратиме у втішному турнірі. Проте вже у перший місяць зимових канікул відмовилась продовжувати виступи «Єдність» з Плисок. У «підвішаному» стані знаходиться київська «Оболонь-2», яка наразі існує фактично лише на паперах. Поки не зрозуміла подальша доля «СКА» та хмельницького «Динамо». І якщо перші просто поки, напевно, не можуть звикнути до професійного футболу, то у Хмельницькому проблеми більш серйозні: як заявив пан Слободян, завод «Оболонь» надавав клубу лише тимчасову фінансову допомогу, поки власники колективу шукатимуть нових інвесторів. Останні вкладати гроші у «біло-блакитних» вже завершили, а от знайти нового інвестора поки не можуть. Тобто виходить, що у так званому втішному турнірі може прийняти участь лише «Кристал».

Хмельницьке "Динамо" на межі зникнення / фото - ФК "Славутич"

Наразі картина така, що через невизначеність із майбутнім вище перелічених клубів (плюс додайте ялтинську «Жемчужину» із паралельної групи) ПФЛ просто не може сформувати календар ігор, а разом із тим колективи не мають змоги повністю сформувати свій графік підготовки до весняної частини чемпіонату.

Але найбільші зміни другий дивізіон очікують вже за півроку: саме тоді ПФЛ хоче створити, як вже було сказано вище, єдину групу із 18-20 учасників. Було підраховано, що бюджет через збільшення витрат на переїзди команд зросте максимум на 100 тисяч грн. Проте, відповідно зросте і кількість ігрових днів. Чи мають наші клуби можливості проводити зустрічі наприкінці листопада чи на початку березня? Не хочеться, щоб повторилася доля «Полтави» та її суперників, яким доводилося місити багнюку місцевого «Локомотива» у останній місяць осені. Як вихід – можна проводити ігри посеред тижня. Але освітлення на наших аренах тема ще більш болючіша ніж газони. Вже у вересні ставити двобої, наприклад, на середу на шосту годину не буде ніхто. Таким чином буде падати і відвідуваність, й багатьом доведеться дізнаватися результати лише з он-лайнів чи звітів у ЗМІ.

Одначе окрім негативу, є і позитивні зміни. Створення нового дивізіону, який дозволить командам проходити відбір до професіоналів: Регіональна ліга…

Регіональна? Аматорська?

Старт абсолютно нового для нашої країни змагання заплановано на вересень 2013-го. За ідеєю у новоствореному чемпіонаті мають приймати участь аматорські та професіональні колективи. Сама ж структура представлятиме собою п’ять чи шість груп, які будуть сформовані за регіональним принципом. Переможці тоді зійдуться в умовному «фіналі шести». А кращі – отримають змогу поповнити ряди ПФЛ. У свою чергу з другої ліги певна кількість найслабших потраплятиме саме до регіональної.

Вам це нічого не нагадує? Правильно – аматорський чемпіонат України. Вже є готові чотири «зони», з яких команди виходять у фінальний етап, де протягом тижня і визначають найкращих. Виникає цілком логічне питання: навіщо створювати вже те, що є? Це ж не ринок, де є попит і пропозиції. Тим паче у нашому футболі, де клуби ледь виживають. Можливо, справа трохи глибша ніж у просто новому форматі та новому дивізіоні під егідою ПФЛ/ФФУ? Чому б не внести просто зміни до аматорської першості? Нехай до другої ліги потрапляють лише чемпіон та володар кубку, наприклад. У будь-якому випадку, створення нового дивізіону призведе у підсумку лише до того, що якийсь із них з часом зникне…

Регіональна ліга може болячи вдарити по аматорському футболу

До того ж, судячи із завірянь чиновників, зберегти першість під егідою ААФУ вони також хочуть. Але яким чином? Хто тоді гратиме у ньому, якщо усі найкращі поповнять склад Регіональліги? Команди прийматимуть участь і у аматорському, і у регіональному чемпіонаті, і у чемпіонаті області? Але тоді витрати для клубів лише зростуть у рази.

Епілог

Ні для кого не секрет: усе нове приймається «у штики». Так було і зі створенням Ліги чемпіонів, і з новим дизайном UA-Футбол, і з Другою лігою. Головне – прислухатися до думки кожного та зробити потрібні висновки.

Україна є найбільшою за площею країною континенту, яка тільки стає на ноги. Тому поділ ліги на дві-три зони по вісім-десять команд та гра у чотири кола напрошуються самі собою. Від цього виграють усі: кількість матчів зросте до 30-35 за сезон плюс Кубок, домашніх ігор стане більше, а про витрати на переїзди ніхто і не згадуватиме. Регіональна ліга при живій, хоч і не надто здоровій аматорській, просто зайва! Лишень потрібно змусити усіх «бажаючих» грати на професійному рівні проходити відбір через ААФУ. Це реально! Навіть до любительської першості тоді звертатимуть увагу глядачі та ЗМІ.

Разом із зацікавленістю збоку газет, журналів та інтернет-простору не можливо не згадати про маркетинг. Чесно кажучи, складається таке враження, що ПФЛ потрібно найняти декількох кваліфікованих менеджерів. Адже якось не сильно віриться, що вкладати гроші у футбол та отримувати рекламу у більш ніж 40 населених пунктах й аудиторією за 100 тисяч протягом року готова лишень одна компанія. До того ж, якщо згадати слова очільника профліги, до спонсорство Favbet у перші півроку обійшлося у суму 600 тисяч гривень! Шістсот! Вибачте, але з таким «прейскурантом» навіть звичайний хлібозавод може собі дозволити розставити банери вздовж стадіону. А розуміючи, що ніхто знижувати внесків не буде, то нові спонсори є найбільш ідеальним рішенням.

Окремим пунктом хотілося б згадати Кубок ліги, який не зміг укорінити в українському футболі Мілетій Бальчос. Для тих, хто забув, нагадаємо: це турнір, у якому мали змогу приймати участь як аматори, так і професіонали. Проіснував він лишень рік, після чого виявилося, що клубам просто не цікаво у ньому грати. Між іншим, саме завдяки Кубку ліги той же горностаївський «Мир» зміг подивитися на організацію професіонального футболу, а згодом і самому поповнити ряди клубів-членів ПФЛ. Для профі – додаткова ігрова практика і можливість перевірити свій резерв у офіційних зустрічах. Ось вам вже і готова Регіональліга, де колективи грають як професіональні, так і аматорські…

• Доля новачка або життя після Другої ліги

І на останок, до вашої уваги графік кількості команд-учасниць змагань у Другій лізі. Зліва кількість команд, а знизу – рік старту чемпіонату. Додамо, що до сезону 1994/95 в Україні проводили змагання у третій або перехідній лізі, яка тут також врахована. Єдине, що ми «відкинули» наш дебютний чемпіонат-92, де усі ліги грали за експериментальним форматом. Як можете помітити, тенденція не найкраща і змушує замислитись над майбутнім ліги, яка має бути футбольним фундаментом крани.