×
Спасибо, я уже с вами
Президент "Гірника-Спорту": Мабуть, знімемося, бо терпіти несила

Президент "Гірника-Спорту": Мабуть, знімемося, бо терпіти несила

1 февраля 2013, пятница. 14:282013-02-01T14:28:00+02:00

Петро Каплун, президент "Гірника-Спорту" незадоволений станом справ в українському чемпіонаті

Той факт, що представник групи "Б" комсомольський "Гірник-Спорт" і досі не вийшов із відпустки та не приступив до підготовки, породив хвилю чуток, що команда може навіть знятися з чемпіонату. Саме з цієї теми розпочалася наша розмова з президентом гірників Петром Каплуном.

- Петре Матвійовичу, ваш колектив і досі не приступив до тренувань. Крий, Боже, є підстави думати про найгірше - команди не буде?
- Чому? У нас усе нормально.

- Але більшість колективів уже працюють, їдуть на збори, а "Гірник-Спорт" офіційно ще у відпустці…
- А який сенс збирати команду зараз? Скільки буде навесні учасників? Три місяці тренуватися, щоб потім зіграти п’ять матчів?

- Тобто пізніший термін виходу з відпустки пояснюється винятково тим, що може бути менша кількість офіційних матчів?
- Звичайно! Досвід попередніх років засвідчує, що тривала підготовка ні до чого хорошого не призводить. Футболісти награються на зборах, а потім календарні матчі грати не хочуть (сміється).

- Отже чутки про те, що в клубі проблеми з фінансуванням, теж безпідставні?
- У нас ніколи проблем із фінансуванням не було. Це зовсім не пов’язано з браком коштів. Це пов’язано із системою проведення чемпіонату. Тому сидимо й думаємо з головним інвестором: заявляти команду на весняну частину чемпіонату чи ні?

- Питання стоїть так кардинально?
- Так. Отой чемпіонат, який є зараз, нас не влаштовує. Особливо - арбітраж. За осінню частину наші підопічні отримали стільки жовтих та червоних карток! Якщо порахувати, то в середньому по чотири-п’ять на зустріч. Ми що, такі "вбивці"? Я, наприклад, не вважаю, "Гірник-Спорт" дуже брутальною командою. Нас планомірно "вбивали" впродовж першої частини чемпіонату.

- Які підстави для таких вис­нов­ків?
- Із того, що робилося це відверто і нахабно. А все тому, що я завжди говорю про арбітрів те, що думаю.

- Спрацював принцип бумерангу?
- Звичайно! А все тому, що ми не платимо арбітрам гроші.

- Маєте на увазі - "в конвертах"?
- Саме так.

- Отже були випадки, коли вимагали або просили такого роду оплату?
- Не було. Я з арбітрами напряму ніколи не розмовляю. Навіть не цікавлюся, кого призначають на матчі за участі нашої команди.

- Повернімося до клубних справ. Невже в інвестора більше аргументів на користь того, щоб зняти команду з професіонального турніру?
- По-перше, зазначу, що інвестор готовий і надалі утримувати клуб. Але не бачить сенсу виступати в такому чемпіонаті, як зараз. Говорить про те, що ліпше виступати на першість області або в аматорському чемпіонаті.

- А чи не постраждають од такого рішення інтереси вболівальників?
- Ні. На команду ходитимуть навіть на такому рівні! Навпаки, люди зараз не хочуть ходити на матчі, бо переконані, що нас "уб’ють". І цікавості та інтриги не бачать. А навіщо ходити на стадіон, якщо велика ймовірність того, що результат може бути визначений заздалегідь?
Ми неодноразово вже зверталися до Комітету арбітрів, реакції - нуль.

- Тобто за вашим переконанням, на вашій команді, яка не ставить турнірних завдань, "відіграються"?
- Звичайно! Якби наші гравці не грали, я би сам вийшов на поле (сміється), але ж виходять із бажанням, стараються! Проте ж їм не дають грати! Коли тиск із боку суддів дещо зменшився, ми видали переможну серію із шести матчів.

- Треба розуміти, що такий радикальний крок, як зняття з чемпіонату - це, на ваше переконання, своєрідний виклик системі вітчизняного чемпіонату?
- І не інакше. Не один я маю таке переконання. Навіть порушується тема, щоби проводити свій внутрішній чемпіонат. Об’єднати, наприклад, кілька областей і грати собі спокійно, а до арбітражу залучати суддів, які за теперішніми правилами не проходять за віком…

- Водночас для інвесторів, мабуть, мати команду в професіоналах - це престиж.
- Кому він потрібен? У нас є чудова база, тренувальні поля, займаються в школі діти - це те, що ми робимо з любові до футболу. А престиж - це що, реклама? Вона інвесторам не потрібна. Голими та босими йти до вищої ліги - це не престиж.

- Виступом колективу в осінній частині чемпіонату інвестори теж не задоволені?
- Чому? Якихось турнірних завдань ми не ставили. Головне - радувати вболівальників.

- Чому ж тоді аж двоє тренерів - Мурадян та Бобиляк - не затрималися в колективі?
- Претензій у нас до них особливих не було. Просто не завжди вдавалося налаштувати гравців на боротьбу.

- А може, проблема в самих виконавцях?
- У мене до них одна претензія: треба грати не лише в своє задоволення, а й викладатися на полі. Надто жаліють себе. Тим не менше, на долю не скаржимося. Ось, наприклад, зараз розглядаємо на посаду головного тренера команди майже п’ятнадцять кандидатур.

- Чи захочуть ці п’ятнадцятеро працювати, якщо зніметеся з чемпіонату?
- Звичайно, коли знімемося, їх суттєво поменшає (сміється).

- А може, ваше рішення поспішне?
- Боюся, що ні. Плануємо зібратися після відпустки 10 лютого, а там побачимо. Але я, чесно кажучи, не вірю в те, що дограватимемо чемпіонат у професіоналах.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Источник: газета "Український футбол"

Тэги: Вторая лига, Горняк-Спорт (Горишние Плавни)


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев