В пошуках втраченого. Житомир

UA-Футбол продовжує знайомити читачів із станом справ у регіонах, де наразі немає жодної професійної команди. Наразі розповідь про Житомирщину.

Остання згадка про проф. футбол на Житомирщині датується листопадом 2008-го, коли у другій лізі виступав ФК "Коростень". А у обласному центрі гра мільйонів гостювала ще пізніше. Останнім часом згадки про футбольне Полісся були лишень поодинокими. Як от, наприклад, "Звягель-750", який 2010-го став срібним призером аматорського Чемпіонату країни, але згодом просто був переформований на "Авангард". Цього року на Київщині приймав участь у меморіалі Щанова ФК «Бараші». Команда там посіла останнє місце у групі, проте у даному випадку лейтмотивом є той факт, що колектив з Житомирської області приймав участь у всеукраїнському турнірі. Влітку 2012-го лунали навіть чутки, що "Полісся", яке свого часу вигравало другу радянську лігу і провело не один сезон в Першій лізі України, повернеться на всеукраїнську арену, але поки чутки так ними і залишилися. Не додає впевненості у майбутньому і той факт, що у регіоні дві обласні федерації футболу, які вже протягом трьох років судяться.

Про майбутнє та сьогодення гри мільйонів на Житомирщині UA-Футбол поспілкувався із колишнім головою ради засновників "Звягеля-750", а нині заступником однієї із двох обласних федерацій Василем Гордійчуком.

- Чи є надія, що до Житомира найближчим часом повернеться професійний футбол?

- Це питання навіть не стільки знакове, скільки просте. Як ви знаєте, у Житомирській області існує дві федерації футболу. І у цьому, що є дві федерації велика провина маленьких державних чиновників, навіть не самого великого рангу, які колись захотіли довести, що вони могутні у футболі.

У 2007 році я створив у Новоград-Волинському ФК "Звягель-750", який за три роки став віце-чемпіоном України. На прикладі цього клубу ми показали громаді міста, району, області, що людям потрібна не тільки робота і домашні турботи. Люди із задоволенням збиратимуться на стадіоні, якщо все організовано на належному рівні. У нас на матчі аматорського клубу приходило по п’ять тисяч глядачів. Ми організовували виступи колективів художньої самодіяльності, програмки випускали, розігрували лотереї. Ми планували у 2011 році зробити професійний клуб.

Але біс мене поплутав: 12 січня я був головою на позачерговій звітно-виборчій конференції обласної федерації. І на цій конференції ми не дочекалися порад, побажань, рекомендацій чиновників, які відповідають на спортивну галузь. Ми провели зібрання самостійно, нам сказали, що у такому разі не бути цій федерації керівним органом на Житомирщині.

Створити ПФК – дуже просто! Він може у нас бути навіть не один і не два. У нас є для цього талановиті хлопці, є тренери. Проте немає одного – бажання чиновників, займатися тим, чим вони зобов’язані. Просто потрібно мати бажання займатися цим.

Коли я створював клуб, мені усі казали: "Василю Васильовичу, куди ви лізете? Це ж потрібно одягнути, застрахувати, транспорт оплатити, поле косити, прапорці-сітку купляти!". На нашому міському стадіоні не було ні води, ні телефону, не було де сісти, штанги на воротах падали! Ми за рік все зробили. І завдячуючи владі швидко провели реконструкцію стадіону.

Така ж ситуація із центральним стадіоном у обласному центрі. Він роками стоїть руїною у центрі міста. На цьому стадіоні збиралися десятки тисяч людей, які люблять футбол. Сьогодні його ремонтують лише "на словах". Та сьогодні не справа у грошах, справа у бажанні бачити футбол.

У нас є прекрасний стадіон у Коростені, де існують чудові футбольні традиції, та завдяки міському голові не забувають за гру мільйонів. Декілька років він майже самотужки тягнув клуб, але, напевно це було важко, а від обласної влади допомоги чекати не можна.

Ми покладали великі надії на те, що після Євро-2012 щось зміниться на краще, але, на жаль, на Житомирщині все залишилося по-старому.

Я, як голова федерації футболу міста Новоград-Волинський ініціюю скликання звітної-виборчої конференції обласної федерації. Хочеться на цьому зібранні побачити чиновників, подивитися їм у очі, можливо, почути від них якісь обіцянки про те, що на Житомирщині з’явиться професійний клуб. Або щоб був хоча б розвинутий у регіоні аматорський футбол, який став би підґрунтям для професіонального.

Житомирщина обов’язково буде з футболом. Але, на жаль не можу гарантувати, що це буде цього року.

- Яка нині ситуація з приводу тяганини із двома федераціями футболу в регіоні? З якою саме із двох співпрацює ФФУ?

- 12 січня 2011 року ми провели позачергову звітно-виборчу конференцію та обрали керівний орган і виконком. А 15 березня чиновники провели свою конференцію і створили інші керівні органи, зібравши представників з районів, які відповідають за футбольну галузь, та ЗМІ. У нас на конференції головою було обрано одного із засновників "Звягеля-750" Олександра Коцюбка, а на паралельній обрали також футбольну людину, авторитетну в області Юрія Опанащука. Коли ми проводили своє засідання, у нас були присутні представники ФФУ –Яковенко і Заброда – і вони підтвердили легітимність нашої конференції. На паралельному зібранні жодного представника із київського Будинку футболу не було, і у ФФУ не раз питали навіщо було те зібрання у березні. Але обласні керівники нікого не слухали.

Протягом каденції Суркіса ми спілкувалися з ФФУ. Але мене дивувало, що ніхто із команди Григорія Михайловича не може «розрулити» питання з двома керівними футбольними органами у області, не знаю, що заважало для цього. Одним словом: нас визнавали, але ніяких дій для того, щоб переконати обласне керівництво працювати лише з нами, зроблено не було.

Коли прийшов Коньков, багато хто з підлеглих сказали новому очільнику ФФУ, що визнати легітимною потрібно федерацію, яку очолює пан Опанащук, і на першому ж виконкомі було прийняте рішення на користь неї. Тому зараз ми знаходимося у такому підвішеному стані.

На сьогодні федерація пана Коцюбка має на руках рішення Апеляційного суду про визнання легітимності його обласного футбольного органу. Ми є легальними, правомочними у обласних футбольних питаннях.

- Я так розумію, що вся документація, яка надсилається із ФФУ, приходить до федерації пана Опанащука?

- Принаймні два роки поспіль так і було.

- У чемпіонаті Житомирщини-2012 приймала участь дуже мала кількість команд. Чи робить, щось обласна федерація для популяризації футболу та збільшення кількості учасників?

- Минулий рік був не показовим. Ми захопилися і поринули у вирій подій, пов’язаних із Євро-2012. А у 2011-му наша федерація на високому рівні провела Кубок Житомирщини. Проте, на жаль, обласна влада почала нам заважати і вставляти палки у колеса: регіональним керівникам було сказано не давати стадіон для тих колективів, які приймають участь у змаганнях від нашої федерації. У 2012 році ми вже просто стомилися щось доводити, тому змагання і були проведені на досить середньому рівні.

Не забувайте, що паралельно Олександр Коцюбко зі своїми хлопцями також проводив Чемпіонат області.

- Влітку промайнула інформація, що розпочинається відродження ФК "Полісся". На якому етапі наразі розвиток клубу?

- Все знаходиться на рівні виправдань за ті дії, які зупинили розвиток футболу в області з боку чиновників. Йдуть лише розмови, немає ніякої конкретики, немає ніякого вектору розвитку, не прораховано жодного сектору з життєдіяльності ПФК і ніхто конкретно за це не відповідає.

***

UA-Футбол готовий надати слово у відповідь представникам іншої футбольної федерації Житомирщини.