Роздуми на тему. Чвертьфінали Кубка України

Українські клуби визначали учасників півфіналу національного Кубка. Кожен з чотирьох матчів мав свою інтригу, при цьому в кожному з приймаючих міст гра без перебільшення стала справжнім святом. Редакція UA-Футбол виділяє головні моменти чвертьфіналів та ділиться своїми враженнями від побаченого.

Володимир Миленко: Я вчора вже зачепив у блозі тему кубкового свята для команд нижчих ліг – тому не буду повторюватись. Кубок важливий, важливий перш за все для команд з нижчих професійних ліг та аматорських колективів (аби такі допускалися до змагань…). Суть Кубку в тому, що, на відміну від кастового чемпіонату, він вирівнює шанси усіх. І це прекрасно. Бо коли б ми іще побачили такі матчі, як в Черкасах, на такому високому рівні? Отож.

Кубок у своєму первісному, англійському сенсі й задумувався (і досі є) як «турнір для мільйонів». А у нас фактично розігрується «Кубок ліги». Тому цей турнір не просто потрібен, а потрібно його розширювати, заглиблювати в регіони. Втім, це я уже дійсно повторююсь.

Фото - ФК "Шахтер"

Головних подій виділю дві. По-перше, це історичний чвертьфінал без прем’єрлігових команд в Черкасах – де народ заповнив трибуни Центрального не тому, що до них приїхали зірки-мільйонери, а через сам факт знаходження їх команди на такому високому рівні. Ну, і перемога «Динамо» в Харкові – для когось несподівана, для когось (я, наприклад, перед матчем прогнозував перемогу киян в один м’яч, правда, з рахунком 2:1) очікувана. Не те щоб кияни переживали якийсь там розквіт чи злет, але й проблеми «Металіста» ніхто не відміняв. Причому мова навіть не про фінанси – вистачить і відставки Маркевича. Рахаєв, як не крути, всього лиш виконувач обов’язків головного. А це не те, зовсім не те. Взяти і сходу замінити тренера такого рівня і значення для команди – задача, м’яко кажучи, не з легких.

А от головними героями назву все-таки «Тернопіль» і «Десну». Хлопці, отримавши свій шанс показатись на фоні учасників єврокубків (чернігівці навіть у телевізорі засвітилися), використали його по повній програмі. Якби ще Картушов в одному із епізодів додумався віддати пас на партнера…

Хто виграє Кубок? Думаю, «Динамо». По-перше, їм просто важливіше. Клуб уже 5 років без трофеїв (Суперкубок не рахуємо, мова про серйозні турніри – чемпіонат, Кубок, єврокубки), для гранда, яким «Динамо» себе продовжує вважати, та і яким в принципі досі є, це просто катастрофічна статистика. По-друге, у «Шахтаря» зараз явно криза у грі, а «Чорноморець» ще й кадрово втратив. Та й може так скластись, що до півфінальних матчів біло-сині втратять реальні шанси на чемпіонство – тому можна буде зосередитись на кубковому турнірі. А там вже як Бог дасть. Блохін же, не забувайте, фартовий ;-)

Александр Риженко: Главная мысль, которая посетила мой не всегда светлый ум по итогам четвертьфинальных матчей, – команды, не выступающие в элитном дивизионе, должны как можно чаще быть представлены на поздних стадиях Кубка. Вы посмотрите на посещаемость матчей в Чернигове, Тернополе и Черкассах – многим ли из нас приходилось присутствовать на таких «битках»?! Да, та же полтавская «Ворскла» также желала всеми силами пройти как можно дальше, но удалось бы им, не в обиду сказано, собрать на стадионе стопроцентную посещаемость против «Шахтера» или же «Черноморца» и создать такую же атмосферу, как это было вчера в Тернополе? Причем, не стали проблемой даже, казалось бы, высокие цены на билеты.

Фото - ФК "Тернопіль"

Вторая мысль – люди не всегда идут на команду. В Черкассах, допустим, удалось собрать одну из рекордных посещаемостей за последние два десятка лет против соперника, который нынешней зимой и вовсе мог приказать долго жить. Это говорит о престижности соревнований. Той престижности, которой так не хватает каждой из наших трех профессиональных лиг. Вот когда наше понимание выйдет на качественно новый уровень, что футбол является обязательной программой для посещения каждую неделю, а не просто поводом попить пивка перед телевизором в свой выходной. Тогда мы уже не будем от удивления открывать рты от того, насколько классно и дружно поют песни во время матчей на английских стадионах. Но для этого блага необходимо работать всем заинтересованным сторонам.

Третье и последнее – решающее значение в матчах между командами из разных лиг играет судейство. Да простят меня все почитатели УПЛ, но на уровне первой лиги – это балет, где свистят каждое падение. А вот если служители фемиды разрешат более силовой футбол, что, в принципе, мы и видели вчера в Чернигове, то у «младшеньких» будет шанс зацепиться за результат.

Об исходах встреч и говорить не хочется. Все оказалось довольно прогнозируемо. Только харьковский поединок выносим за скобки. Он при всей своей центральности выпадал из общего «списка». Однако при всей прогнозируемости в каждой из четырех пар лишь один точный удар мог перевернуть все с ног на голову. Даже в черниговской встрече, где «Десна» в стартовые 40 минут ни в чем не уступала чемпиону.

Ігор Семйон: Як показали вчорашні чвертьфінальні матчі Кубка України, цей турнір не є зайвим. Навпаки, він потрібен і його матчі можуть слугувати взірцем боротьби та самовідданості. Для команд із нижчих ліг, що пробились до чвертьфіналу, вчорашні поєдинки були чи не найголовнішими в сезоні, що відображалось у настрої футболістів та в їх зарядженості на боротьбу. Не стали на заваді навіть погода чи неякісні поля.

А те, що чотири з восьми учасників чвертьфіналів представляли не елітний дивізіон – то навіть добре. Кубок для того і існує, щоб менш статусні команди, по-перше, мали можливість подарувати своїм вболівальникам велике футбольне свято, а по-друге, могли перевірити свої сили на фоні грізних суперників. Хто ж, до прикладу, назве матч між "Славутичем" та "Нивою" непотрібним чи нудним? Особливо після того, що робилось на стадіоні після завершення серії одинадцятиметрових? В Прем’єр-лізі не часто доводиться бачити такі емоції; там грають, віддаючи данину обов’язкам, іноді зовсім без бажання та емоцій. А тут вийшло справжнє кубкове протистояння з боротьбою, інтригою і драматичною розв'язкою. Вчорашній день став історичним для футбольних Черкас, але ще більш пам’ятним буде день півфіналу. Вперше в історії команда Другої ліги зіграє на такій пізній стадії Кубка, прийнявши у себе на полі одного з грандів вітчизняного футболу. "Славутич" в будь-якому випадку вже переможець.

Фото - ФК "Славутич"

Гіркий присмак залишився в тернопільчан, бо обидві команди з їхнього міста зійшли з дистанції, хоча обидві гідно боролись. ФК "Тернопіль" проявив себе як непоступлива, принципова команда з серйозною армією вболівальників, але перемога, все ж, вчора була більш потрібною "Чорноморцю" – він її і отримав. Для одеситів після всіх тих подій, що стались в зимове міжсезоння, ціна поразки була б вдвічі дорожчою; вона могла викликати паніку в рядах одеських вболівальників, що відобразилося б на настрої Романа Григорчука та його підопічних. Тому "моряки" здобули дуже потрібну звитягу, а суперник "Чорноморця" програвши, не втратив честь.

Схвальних слів заслуговують також гравці чернігівської "Десни". Перший тайм у їх виконанні дуже сподобався, а те, що після перерви всі надії на успіх похоронив "спонтанний" удар Василя Кобіна має слугувати для чернігівчан уроком. Не можна аутсайдеру перемогти в такому матчі, якщо не витискати мінімум із напівмоментів. Той забіг Картушова, який не увінчався гострим пасом впоперек поля, ще довго стоятиме перед очима Олександра Рябоконя. Та й на старті другого тайму під час розіграшу стандарту господарі могли зіграти більш зібрано, доставивши фавориту неприємностей. Про "Шахтар" нічого говорити не хочеться; гра донеччан не дуже сподобалась, але то потрібно робити скидку на неосновний склад і бажання "гірників" обіграти суперника на голому класі.

А героями чвертьфіналів, без сумніву, назвав би гравців київського "Динамо". Зізнатися, перемоги над "Таврією" та запорізьким "Металургом" сприймались з величенькою долею скептицизму, підтвердити який, як здавалось, мав саме поєдинок у Харкові. Але "Динамо" приємно здивувало майже ідеальною готовністю до гри в плані фізичної підготовки та проявами думки. В порівнянні з тим, що було восени – це кроки вперед. Сподобалось те, як кияни підтримували свої атаки підключеннями футболістів із глибини, різкими забігами по флангу, нестандартними передачами. Не вистачало, звісно, Євгена Хачеріді, бо відчувалась напруженість в діях Домагоя Віди та Александра Драговіча, але з іншого боку, Євген Макаренко зіграв класно, майже повністю закривши свій фланг, підтримуючи атаки і страхуючи ще партнерів. А взагалі, виважене, спокійне і розсудливе інтерв'ю Олега Блохіна після матчу – то показник дійсно доброї гри "Динамо".

Фото - ФК "Динамо"

Сміливо можна говорити, що чвертьфінали Кубка України вдались. До півфіналу пройшли два головні фаворити, команда, здатна створити сенсацію і колектив, що додає турніру колориту. Все в кращих традиціях кубкових змагань.

Сергій Швець: Головний висновок, який напрошується після перегляду вчорашніх матчів, - український футбол це далеко не тільки Прем‘єр-ліга. Клуби першої та другої ліг можна порівняти з ховрашками з культового фільму ДМБ: ми їх не бачимо, а вони є. Щоправда, цікаві вони в кращому випадку двом-трьом тисячам найвіданніших фанатів. Так от Кубок України – це можливість заявити про себе на всю країну, хай їй зараз і не до футболу. Тим більше шкода, що телебачення звернуло свою увагу лише на матчі грандів, хоча можливість показати все в прямому ефірі, мабуть, була.

Ніхто не буде сперечатись з думкою, що за рівнем гри поєдинки в Черкасах та Тернополі значно поступились харківській битві. Але футбол – це не тільки тактичні схеми, індивідуальна майстерність, красиві комбінації та голи. Естетичне задоволення може викликати і запекла боротьба в центрі поля, особливо коли створено відповідний антураж. Вітчизняній грі номер один катастрофічно не вистачає тих емоцій, які були в Черкасах, Чернігові та Тернополі (Харків якраз є прикладом для всієї України, однак і він відзначився небаченим раніше єднанням на трибунах).

Фото - Денис Руденко

Видатний тренер московського Локомотив і не тільки Борис Аркадьєв колись сказав: "Якщо одного разу ти показав видатну гру, то все решта – випадковість". Так от вчора видатну гру показав воротар черкаського "Славутича" Віталій Мирний. Завдяки йому Черкаси прийматимуть когось з лідерів УПЛ. Враховуючи вчорашню глядацьку аудиторію, керівникам клубу впору задуматись над розширенням Центрального стадіону. Ще одним героєм чвертьфіналу назву Аїлу Юссуфа. Так, нігерієць провів далеко не найкращий матч з точки зору захисних дій, однак саме він зберіг інтригу до останньої секунди своїм голом в ворота колишньої команди.