Динамо - Зоря 2:0. Рештки інтриги, вбиті Сантіні

8 квітня. Київ. Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського. 5 000 глядачів

«Динамо» (Київ) – «Зоря» (Луганськ) – 2:0

Голи: Беланда 32, Теодорчик 42

«Динамо»: Рибка – Бетао, Хачеріді (Артем Кравець 78), Драґовіч (к), Віда – Рибалка – Ленс, С. Сидорчук (Є. Чумак 67), Беланда (Гармаш 74), Б. Михайличенко – Теодорчик

Тренер – Сергій Ребров

«Зоря»: Сантіні – Артем Гордієнко, В. Вернидуб, Пилявський (М. Білий 46), Каменюка (к) – М. Малишев, О-др Грицай – Петряк, Р. Малиновський (Любеновіч 70), Хомченовський (О. Караваєв 46) – Тотовицький

Тренер – Юрій Вернидуб

Судді: Труханов (Харків) – О. Муравйов, Шамека (обидва – Маріуполь)

Попередження: Драґовіч 51, Беланда 62, Гармаш 87 – Пилявський 40, Р. Малиновський 68

Не дивлячись на приємну весняну погоду, вболівальників на стадіоні імені Валерія Лобановського зібралося небагато. З «провокаторами» начебто все ясно. Рішуче викриття, вкладене в уста тренерові Сергієві Реброву і капітанові Олександрові Шовковському, вибору їм не залишило. Та от біда: «борців з рецидивами» теж було мало. Якщо ж серйозно, то заповненими традиційно виявилося два фанатських сектори. Решта вболівальників, зручно влаштувавшись, могли спостерігати за матчем бодай лежачи.

У виставленому Ребровим основному складі було кілька несподіванок. Найголовніша – поява в основі 18-річного Богдана Михайличенка, котрий виконував функції лівого вінґера. На протилежному ж краї вперше після місячної паузи вийшов Жермейн Ленс. Натомість лідера команди Андрія Ярмоленка наставник навіть не включив до заявки. Несподіваною стала й поява на правому фланзі оборони Бетао. До того єдиний раз у поточному сезоні бразилець виходив на поле 4 березня саме у першому чвертьфінальному матчі проти «Зорі». І відіграв там, м’яко кажучи, непереконливо. Щоправда, тоді Бетао грав на позиції лівого оборонця. Цього разу за цей фланг відповідав Домаґой Віда.

На решті позицій грали очікувані виконавці. Зокрема у воротах замість досвідченого Шовковського прогнозовано зіграв Олександр Рибка. В центрі оборони діяли Євген Хачеріді та Александар Драґовіч, котрий вперше вивів «Динамо» на поле з капітанською пов’язкою. Справа в захисті – Домаґой Віда. В опорну зону, відбувши чемпіонатну дискваліфікацію, повернувся Сергій Рибалка. Над ним в ролі атакувальних центрхавів вийшли Сергій Сидорчук та Юнес Беланда. На вістрі атаки – Лукаш Теодорчик.

Корективи у складі від Юрія Вернидуба в порівнянні з переможним матчем чемпіонату проти «Волині» були мінімальними. По-перше, тренер очікувано відмовився від експерименту з Русланом Малиновським в опорній зоні і виставив там за відсутності травмованого Ігоря Чайковського досвідченого Олександра Грицая. Руслан натомість у складі залишився, виконуючи звичні функції диспетчера. В резерві цього разу залишився Джаба Ліпартія. Олександра Караваєва на позиції правого вінґера замінив Іван Петряк. А ще одна зміна – вимушена. Через пошкодження до заявки не потрапив Пилип Будківський і замість нього на місці центрфорварда зіграв Андрій Тотовицький.

Ворота «Зорі» захищав Кршеван Сантіні. В обороні справа наліво розташувалися Артем Гордієнко, Віталій Вернидуб, Андрій Пилявський та капітан Микита Каменюка. В опорній зоні поряд з Грицаєм діяв Максим Малишев. Лівий фланг півоборони, як зазвичай, закривав Дмитро Хомченовський.

Цей поєдинок гості розпочали значно розкутіше, ніж місяць тому в Запоріжжі. Застосувавши пресинг, гравці «Зорі» намагалися сміливо йти вперед, використовуючи фланги. Надзвичайно активним у дебюті гри був диспетчер луганців Руслан Малиновський. Інша річ, що простору для атак суперникам кияни давали небагато. Кутовий, штрафний і втрапляння в офсайд – так виглядали плоди активності «чорно-білих» у стартових десять хвилин.

Динамівці в наступ виходили або через край Ленса, або через центр. Саме з центральної зони першого більш-менш небезпечного удару завдав Сидорчук. Сергій вистрелив метрів з 20-ти після того, як оборонці суперників вибили м’яч з карної зони після довгої передачі. Значно серйознішу небезпеку таїло в собі виконання штрафного Беландою. Юнес добре навісив у центр карного майданчика і якби головою бив не Ленс, а хтось трохи вищий, так спокійно Сантіні м’яча до рук не забрав би. Ще один випад киян виглядав ефектно. Беланда виконав діагональну передачу з середини поля у ту зону, куди вбігав Сидорчук. Сергій виграв у суперників позиційно, проте оптимально скластися для удару в падінні зльоту не зумів і цей постріл виявився неточним.

Відчувши, що через власний лівий край, на якому їм протистояли Бетао та Ленс, комфортніше, ближче до середини тайму гості намагалися концентрувати напрям атакувальних потуг туди. Вліво регулярно зміщувався Малиновський, з іншого флангу на допомогу Хомченовського прибігав навіть Петряк. Саме Іван віддавав зліва передачу на Малиновського, але удар Руслана метрів з 20-ти оборонці заблокували.

У другій половині першого тайму кияни поступово означили власне домінування. Щоправда, помітної агресії у наступі динамівці не проявляли, проте їхні випади загалом були організованішими і чіткішими. А гол кияни створили майже з нічого. Розігравши на лівому фланзі кутовий, Беланда змістився у район кута карного майданчика і закрутив м'яч у дальній верхній кут. Сантіні такого повороту подій явно не очікував і, трохи вийшовши з воріт, банально «отримав за комірець». Хоча, звісно, лише воротарською помилкою пропущений гостями м’яч пояснювати не можна. Удар по дузі був ідеальним і за виконанням, і за траекторією, і за точністю.

До слова, обстукався Беланда перед голом з Михайличенком. Отже, нехай і з натяжкою, але Богдана в його дебютному матчі за основу киян можна вважати автором результативної передачі. До того моменту Михайличенко-молодший запам’ятався лише старанністю та доволі болючим ударом по ногах Петряка.

Пропустивши, луганці невдовзі змогли провести гарний випад, після якого рахунок міг зрівнятися. Атака була розіграна хрестоматійно: передача з центру вправо на Тотовицького, зряча Андрієва скидка під удар Малиновському і удар Руслана щокою у дальній, правий нижній кут метрів з 15-ти. Рибка на постріл відреагувати не встиг, але куля зрадницьки пролетіла поруч зі стійкою.

А перед свистком на перерву довелося згадати про припущення, висловлене в анонсі до матчу. Аналізуючи кандидатів на місце в складі, висловив там припущення, що Кршеванові Сантіні місця у воротах довіряти не бажано, оскільки матчі проти «Динамо» для нього складаються зазвичай невдало. І справді, гол Беланди – то ще були квіточки у порівнянні з ягідкою на 42-й хвилині. Сантіні був зобов’язаний виходити з воріт і перехоплювати навіс бетао справа в район дальньої стійки. Проте хорват затримався на лінії, а потім, панічно рванувши до Теодорчика, який збирався зробити кивок головою, лише кумедно зобразив повним розмаом рук півколо. 2:0 – Теодорчик, щойно отримавши по ногах і «заробивши» попередження для Пилявського, через дві хвилини забив свій другий кубковий м’яч.

Відразу після перерви Вернидуб-старший зробив дві заміни. Замість Пилявського, який отримав пошкодження, вийшов Максим Білий, а Караваєв зайняв місце Хомченовського. Можливо, ця заміна означала бажання тренера поберегти одного з лідерів команди для матчів чемпіонату. Разом з тим, дуже помітним у першому таймі Хомченовський не був. І то м’яко кажучи.

На старті тайму гості знову були активнішими і на цей раз увінчали свою перевагу небезпечним ударом по воротах. Це сталося після навісу штрафного з лівого флангу. Рибка вибив м’яч кулаками в те місце, куди набігав Петряк. Іван пробив метрів з 17-ти сходу, але у стулку трохи не влучив.

Потрапив Петряк в епіцентр уваги й через лічені хвилини. То в моменті, коли в боротьбі за м’яч у середині поля вдарив по коліну Ленса. Грубощів у діях луганця, звичайно, не було. Однак Ленс скорчився від болю і тривалий час залишався на газоні. На щастя, травма виявилася несерйозною і повернення голландця на поле черговим втраплянням у лазарет не затьмарилося.

Ще одну нагоду скоротити рахунок гості втратили після того, як Малишев метрах в 35-ти від воріт суперників вигриз м’яч у Хачеріді. Як наслідок, після скидки головою фактично віч на віч з Рибкою опинився Тотовицький. Андрій, безумовно, міг трохи зблизитися з воротарем, адже Бетао врятувати ситуацію вже не встигав. Однак нападник луганців пробив відразу і, не влучивши у ворота, нагоду запоров.

Динамівці відповіли на цей випад своїм. Сидорчук виконав з середини поля витончену передачу зовнішньою стороною стопи в стилі Валентина Белькевича між Гордієнком і Вернидубом вліво, на хід Ленсові. Жермейн, вбігши на швидкості до карного майданчика, спробував закрутити м’яч шведою правої ноги в ближній кут. Та Сантіні намір суперника розгадав, на цей раз зігравши надійно.

На заключних півтайму Ребров випустив замість Седорчука ще одного молодого гравця – Євгена Чумака. На той момент перевага «Динамо» була вже помітною, хоча гості, регулярно вмикаючи пресинг, не виглядали зовсім приреченими. Ось лишень з контргрою в гостей не складалося. Третій гол у їхні ворота міг забити, закрутивши м’яч зі штрафного у верхній кут, Рибалка. М’яч після пострілу Сергія просвистів поруч з хрестовиною.

Відразу після того була заключна заміна від Юрія Вернидуба. Він зняв з гри Малиновського, котрий на той момент вже мав попередження і, граючи дуже емоційно, ризикував завершити гру достроково. А вийшов замість Руслана Желько Любеновіч, котрий останнім часом мало грав через пошкодження.

Зрештою, спортивний інтерес до гри в останній четверті матчу суперники поступово почали втрачати. Азарту діям своєї команди додав Ребров. Тим, що випустив на 77-й хвилині замість Хачеріді другого нападника Артема Кравця. Тим самим «Динамо» перейшло на гру з трьома оборонцями і двома нападниками, тобто, грало за схемою, яка допомогла у матчах на Кубок Італії «Ювентусові» переконливо перемогти «Фіорентину».

З новою тактикою кияни справді зарухалися активніше і невдовзі могли забити втретє. То Теодорчик бив головою після навісу ще одного свіжого гравця Дениса Гармаша справа – м’яч, зачепивши згори поперечину, вилетів за межі поля. Але то був зовнішній ефект від змін. Внутрішній – то гра трьох оборонців. На 84-й хвилині гості пройшли крізь ці оборонні редути суперників надзвичайно легко. Петряк, обігравшись на вході до карної зони в стінку з Малишевим, проскакував між Відою та Драґовічем і міг виходити на побачення з Рибкою. Але не вийшло, бо Івана звалив у відчайдушному підкаті Драґовіч. Повтор моменту продемонстрував, що арбітр Костянтин Труханов, який знаходився поряд, не призначив чистого пенальті. Втім, момент для «Зорі» на тому однаково не вичерпався. Малишев, тягнучись до м’яча після відскоку, встиг проткнути кулю в напрямку воріт. Рибка цього відверто не очікував і стрибнути не встиг. А м’яч між тим, неквапливо прокотившись, зачепив стійку і вилетів за межі поля.

На тому й усе. «Динамо» здобуло чергову переконливу перемогу і вийшло до півфіналу Кубка України. А «Зоря» продемонструвала, що через чотири дні в рамках чемпіонату легкого життя киянам у грі з луганцями очікувати марно.