×
Спасибо, я уже с вами
Майкл Алозі: "Мрію виграти Лігу чемпіонів"

Майкл Алозі: "Мрію виграти Лігу чемпіонів"

25 марта 2008, вторник. 12:452008-03-25T12:45:23+02:00

Черговий бомбардирський сюрприз від форварда "Волині"

Черговий бомбардирський сюрприз від форварда "Волині" Майкла Алозі, який, забивши хет-трик у ворота "Фенікса-Іллічівця", став першим гравцем луцької команди, котрому довелося аж сім разів протягом одного сезону вразити ворота однієї команди, знову привернув увагу уболівальників до цього неординарного гравця. Тим більше, що загалом за три з лишком роки, проведених у футболці "Волині", Майкл забив уже 27 голів за "основу" і 22 у чемпіонаті дублерів. Тому уникнути розмови з журналістами визнаному бомбардиру після чергового його подвигу було неможливо.

- Майкл, розкажи, будь-ласка, як розпочиналася твоя футбольна кар'єра?

- Я народився у місті Лагос у Нігерії. Це велике місто, в якому проживає близько 15 мільйонів чоловік, колись воно було столицею Нігерії. У дитинстві розпочав трохи грати у футбол, бо недалеко від будинку, де мешкає моя родина, розташований стадіон. Кожного дня після школи я працював з м'ячем на стадіоні.

- І коли ти розпочав грати на професійному рівні?

- Один гравець збірної Нігерії побачив мене на стадіоні, як я працюю з м'ячем і вирішив мені допомогти знайти свій шлях у футболі. В 13 років я поїхав до Кот-д'Івуару, згодом на невеликій термін перебрався до Тунісу, а звіти я потрапив до Болгарії.

- Як ти опинився в Україні?

- З Болгарії до України мене запросив на збори клуб "Борисфен". В його складі я зіграв товариський матч проти "Волині", а Віталій Кварцяний, побачивши мене, відразу ж забрав до себе. Мені тоді було вісімнадцять років.

- Ти у "Волині" вже четвертий рік. Як себе тут почуваєш?

- Я тут відчуваю себе наче вдома. Усе нормально, мене все влаштовує.

- Цієї зими ти перебував на перегляді у бундеслізі. Що можеш сказати про тренувальний процес у "Гановері"?

- Там усе по іншому. Тренувальний процес побудований більше на роботі з м'ячем, більше уваги приділяють техніці. А тут в основному тренувальний процес побудований на силових навантаженнях. Але вони також потрібні, адже допомагають протягом сезону.

- У Віталія Кварцяного порівняно великі навантаження відносно інших команд. Як ти їх переносиш?

- Я вже звик. Вони приносять мені користь, коли у грі я можу додати, а захисники ні. Тільки потрібно правильно відпочивати від навантажень і тоді все буде добре.

- Ти ведеш облік своїх забитих м'ячів на Україні?

- Ні, я не рахую. Відверто я й сам не знаю скільки вже забив.

- Перший гол за "Волинь" пам'ятаєш?

- (сміється) Ні, вже й не пригадую...

- А який гол для тебе є найбільш пам'ятним?

- У Києві в грудні 2005-го року місцевому "Арсеналу". Ми тоді поступилися 1:2, а я вийшов на заміну і першим же ж дотиком до м'яча забив гол.

- Ти вже точно увійшов в історію волинського футболу і як автор двотисячного м'яча "Волині" і як футболіст, котрий в одному сезоні забив у ворота однієї команди 7 голів. Виходячи на гру проти "Фенікса-Іллічівця" ти сподівався на такий перебіг подій.

- Я не знаю навіть як відповісти. Спочатку думав забити один, згодом відчув у собі впевненість і так вийшло що забив два, потім три, та й ще міг забити. Я дуже радий, що так вийшло, що забив три.

- В цьому сезоні складається враження що ти з Жадером вже як кажуть "зігрався". Він на полі постійно шукає тебе. Що ти скажеш?

- Він такий футболіст що може віддати пас, пас який потрібен нападнику. Жадер дуже класно працює з м'ячем, дуже добре з ним рухається і коли у нього як кажуть "йде гра", то суперникам доводиться несолодко. Але крім нього у нас ще є декілька футболістів, котрі можуть віддати класну передачу. У цьому році ми зіграли тільки дві гри, не все може виходило, але я думаю що все у нас буде добре.

- У якому клубі, чи чемпіонаті ти хотів би грати?

- Іспанія. Там футбол настільки класний, що там хочеться грати. В Іспанській Прімері усе є для футболіста: боротьба, швидкість, техніка. Я би хотів там грати.

- Ти одружений? Де мешкаєш у Луцьку?

- Поки ні. Разом зі своєю дівчиною, корінною лучанкою, знімаю трикімнатну квартиру у місті. Проте незабаром збираюся одружитися.

- Тебе викликали до збірної Нігерії. Які враження, висновки?

- Я був на перегляді як ймовірний кандидат до збірної. Мав відверту розмову з тренером команди, який сказав що я непоганий футболіст для свого віку і якщо я буду надалі так працювати і набиратися досвіду, то неодмінно потраплю до складу. А зараз грають нападники які виступають у сильніших чемпіонатах і я чекаю на наступний виклик. Я впевнений, що через рік чи два отримую шанс у збірній і сподіваюсь скористатися ним. А поки я радий, що мене викликали й що мною цікавляться тренери національної збірної.

- Майкл, яка твою мрія?

- Напевно, як і у багатьох футболістів - виграти Лігу Чемпіонів, підняти руками над головою цей Кубок.

- Керівництво клубу веде мову про твій перехід до інших команд, чи це питання закрите і ти будеш гравцем "Волині"?

- Якщо ви маєте на увазі "Ганновер", то питання відкладене до літа, але це не в моїй, як кажуть, компетенції. Це вирішують президент і головний тренер. Моя основна задача - грати і показувати хороший футбол.

- Як у тебе складаються відношення з Кварцяним?

- Нормально. Він дуже добре відчуває футбол. Завжди відзначає коли показуєш гарну гру і роздає на горіхи коли не виконуєш його завдання. Коли в мене не йде гра, він відразу робить заміну щоб підсилити гру іншим гравцем і я на свою заміну реагую нормально. Це багато разів бувало, але що робити - це футбол. Я роблю висновки і знову виходжу на поле, а тренер мені довіряє місце в основі.

- Яка в тебе сім'я на Батьківщині?

- У мене крім батьків три брати і дві сестри. Я майже щодня телефоную до Нігерії і постійно в курсі усіх їхніх справ. Два моїх менших брати теж грають у футбол, поки що вдома, а старший навчається у Львові.

- Ти розмовляєш українською мовою, якою мовою спілкуєшся з партнерами та тренерами?

- Українську мову розумію і дещо можу сказати, але вільно більше говорю російською, бо вона подібна до болгарської, яку я вивчив перебуваючи там. Крім того володію французькою та англійською. На футбольному полі мова не головне, а у побуті розмовляю на тій мові, на якій зручніше партнерам.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Источник: Сайт вболівальників ФК "Волинь"


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев