ПФК "Олександрія" напередодні старту другого кола 19-ї першості з футболу

Напередодні старту другого кола 19-ї першості з футболу серед команд першої ліги свої побажання висловив легенда олександрійського футболу, неперевершений форвард-бомбардир, справжній лідер Сергій Чуйченко. Саме Сергію належить рекорд по забитих м’ячах за сезон у першій лізі – 36 м’ячів (за «Поліграфтехніку» - 12, перше коло, 24 – за «Ворсклу», друге коло) в сезоні 1995-96 р.р. У своєму інтерв’ю газеті ПФК «Олександрія» С.Чуйченко зокрема сказав:

- Роки виступу за «Поліграфтехніку», ФК «Олександрія» для мене були найкращими роками футбольного життя. І сьогодні я рахую, що Олександрія, моя колишня команда, є другою домівкою для мене. Найкращі спогади саме від Олександрії. Тому мені хочеться побажати улюбленій команді, її керівництву напередодні старту виконати ті поставлені завдання, які стоять перед клубом – вийти до прем’єр-ліги. Для найкращих олександрійських уболівальників це - друге повернення команди до еліти українського футболу. Адже президент клубу Микола Миколайович Лавренко робить все можливе, щоб команда прогресувала – домагалася більших вершин, зростала майстерно.

- Стосовно гравців та дебютантів команди, хочу побажати їм, щоб вони відповідально відносилися до кожного матчу – грали максимально на перемогу, постійно відчували за яку команду вони грають – відносились так, як у свій час відносився я. Вона для мене була є і буде рідною в повному розумінні цього слова. Я і сьогодні залишаюсь патріотом команди та Олександрії, яка дала мені путівку в великий футбол.

Своїми побажаннями на друге коло поділився один із ветеранів-уболівальників олександрійського футболу Микола Володимирович Карпенко. Уболівальник з 1956 року, починаючи з 10-літнього віку відвідував усі матчі за участю «Шахтаря», а пізніше - «Поліграф техніки» та ПФК «Олександрія».

- Усе моє життя пов’язане з футбольним життям клубу. Якщо за ці роки пропустив кілька матчів, то лише по причині відряджень. З 1962 року почав вести статистичні дані виступів «Шахтаря», а пізніше рідної для мене «Поліграфтехніки» та ПФК «Олександрія». 40 років я працював на швейній фабриці, займаючи посаду головного механіка. Сьогодні, перебуваючи на пенсії, працюю начальником виробництва на фірмі «Амір-Пласт». У свої 63 роки не втратив любові до рідної команди. Як добре, що олександрійці мають змогу відвідувати стадіон під час футбольних баталій за участю наших земляків. Наше покоління пишається успіхами клубу в чемпіонатах, першостях та в розіграшах Кубку України. Ми часто згадуємо ті роки, коли за команду грали В.Богатир, С.Чуйченко, С.Боровський, С.Казаков, О.Казьмін, В.Максимов, Ю.Пугач та інші відомі гравці. Приходячи на стадіон, ми вели тоді між собою дискусію, з яким рахунком команда цього разу виграє – 3:0, 4:0...Тому хочеться побажати нинішньому поколінню уболівальників яскравих перемог своєї улюбленої команди та культури перебування на стадіоні. Кожен уболівальник чекає красивої та результативної гри наших земляків. Кожна перемога – це піднесений настрій, радість, що надихають на добрі справи. Разом з командою багатотисячний колектив уболівальників здатен на великі перемоги!

М. Лавренко: «Жити! Творити! Перемагати!»

На старті 19-ї першості весняно-літньої частини з футболу в першій лізі хочу побажати, перш за все гравцям клубу, щоб вони відчули постійне піклування керівництвом клубу та їх однодумців у розвиток інфраструктури спортивної бази, яка в кінцевому результаті повинна принести потрібний результат. Критерієм кожного гравця повинні стати три «П»: Патріотизм! Професіоналізм! Порядність!

Тренерам – терпіння, педагогічної та тренерської майстерності для створення єдиного потужного організму – команди, яка повинна втілювати в життя поставлені перед клубом завдання.

Багаточисельній армії наших олександрійських уболівальників, найпалкіших прихильників олександрійського футболу, зичу радості від споглядання класних, видовищних, добротних, інтригуючих, незабутніх матчів, які принесуть насолоду від жаданих конче потрібних таких перемог. Разом з уболівальниками, команда здатна показати майстерний, яскравий, атакуючий, безкомпромісний футбол, заради якого живе, творить і перемагає ПФК «Олександрія» . Усе що побудовано, створено, примножено – це і ваші здобутки, дорогі земляки! Футбол – тоді футбол, коли заповнені трибуни!

Олександр Казанюк:

-Хочеться побажати, щоб уболівальники гаряче і тепло підтримували на трибунах, а ми з і свого боку постараємося показати змістовний, якісний і результативний футбол, який буде приносити радість уболівальникам. Хочу побажати своїм колегам в кожному матчі забивати як найбільше голів, отримуючи радість перемог.

А.Запорожан:

- Хотів би побажати вболівальникам, щоб вони підтримували нашу команду кожну хвилину матчу і в радості, і в невдачах. А будемо робити все можливе, щоб у нашому активі було більше добротних, результативних матчів.

Руслан Зейналов:

Хочу бачити на кожному матчі вщерть заповнені трибуни з переможною назвою «Ніка», що вже нас спонукає на футбольні звитяги. Футбол – це гра і наші суперники теж налаштовуються на кожен матч як на останній бій, бачачи всі наші прекрасні споруди. Ми з вболівальниками повинні створити єдиний, міцний дружній колектив, який націлений на перемоги. Разом легше здобувати вершин. У рік 20-літитя, шануючи і люблячи Олександрію, ми вітаємо клуб з цією славною датою в історії футболу і хочемо, щоб наша команда достойно зустріла цю дату.

Андрій Гаврюшов:

- Хочу побажати уболівальникам весняного гарного настрою і терпіння на трибунах. Ми намагатимемося внести і свою лепту історію футбольної Олександрії, яка є візитівкою нашого міста. Погравши в командах премєр-ліги, повернувшись до рідного мені клубу, де я свого часу віддав йому кращі роки своєї футбольної кар’єри, яка дала мені путівку в Великий футбол, з певністю можу сказати, що інфраструктура клубу відповідає найсучаснішим європейським вимогам. В Олександрії особлива вболівальницька аура, що змушує нас у кожному матчі віддавати всі свої вміння, навички, завзяття, досвід, патріотизм заради однієї мети футболіста – перемагати.

Бажаю команді об’єднатися навколо молодого тренерського складу з яким ми ще кілька років захищали кольори рідного клубу. Разом з тренерським штабом, адміністрацією та президентом клубу М.М.Лавренком – об’єднані єдиними цілями – ми здатні виконати поставлені перед командою завдання.

І.Чередніченко (один із стовпів команди, грає за команду з 2005 року):

- Головне, щоб уболівальник був об’єктивним і з повагою відносився не лише до нашої команди, а в першу чергу до суперника. Культура перебування на стадіоні повинна бути толерантною, вихованою, стриманою. Адже всі ми люди, які здатні помилятися. Судді також можуть помилятися, але уболівальник повинен з розумінням відноситися до всього, що відбувається на полі. Адже кожен наш вихід – це бажання показати гарну, змістовну і результативну гру. Не завжди це виходить, на жаль. На це є ряд об’єктивних та суб’єктивних причин.

С. Локтіонов:

- Я чув, що відкрився в Олександрії Футбольний будинок, а сьогодні я з здоровою заздрістю можу сказати, що база клубу досягла європейських вершин. Ми в свій час такого не мали, але не гірше грали. Я сформувався, як професіональний футболіст саме в «Поліграфтехніці», в якій відіграв свої найкращі 5 років. До цього в мене був в дитячий футбол, а вже після Олександрії – Росія. Мені надзвичайно приємно було побачити і себе в історії клубу. Радий від того, що залишив якусь частку свого вкладу в розвиток футболу міста. У нас був такий колектив однодумців, що і сьогодні, зустрічаючи вболівальників, вони згадують, що тоді був результативний, технічний та красивийфутбол. Хочеться побажати сьогоднішньому складу гравців, щоб команда ставила і виконувала поставлені завдання, як це ми робили свого часу, щоб бува дієздатний, бойовий, безкомпромісний, атакуючий футбол. У свій час стадіон «Олімп» був вщерть заповнений уболівальниками. Люди стояли між рядами, бо не було де сісти. Мені хочеться , щоб нинішня команда збирала на трибунах «Ніки» повні трибуни, щоб не було ніде яблуку впасти. Президент клубу М.М.Лавренко зробив усе можливе, що залежить від керівництва, щоб гравці досягали гарних результатів від матчу до матчу.

Юрій Гура:

- Усьому, що я досяг у футболі, я маю і завдячувати рідній команді. Вона мені дала путівку в футбольне життя. Їй я свого часу віддавав свої найкращі роки виступу. Сьогодні хотілося б побажати нинішньому складу команди бути дійсними патріотами – любити Олександрію, її уболівальників, віддаючи свої зання і вміння на вівтар перемоги, яку чекають усі. Моє бажання одне – слідуючого року побачити ПФК» Олександрію «у прем’єр- лізі.