Вадим Бовтрук: "Керівництво ставилося до нас дуже погано"

Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з Вадимом Бовтруком - недавнім лідером вінницької «Ниви», який вірою і правдою відіграв за команду два з половиною роки і став улюбленцем уболівальників. За цей час 20-річний гравець 18 разів відзначився за вінницьку команду - 11 разів в чемпіонаті, 1 гол був забитий в Кубку Ліги, а також 7 м'ячів забито в товариських іграх.

Багато разів яскрава, технічна гра талановитого півзахисника зривала оплески трибун, а красиві голи змушували весь стадіон підхоплюватися з місць в єдиному пориві. Не дарма Вадим Бовтрук був удостоєний низки індивідуальних призів від уболівальників - «Найяскравіший гравець 2010 року», «Найперспективніший гравець 2010 року», «Найкращий півзахисник 2011 року», «Найперспективніший гравець 2011 року» в складі вінницької «Ниви».

Без сумніву, в разі підписання контракту з цим вільним агентом «Ворскла» зірве своєрідний «Джек пот», адже талановиті молоді українці зараз в ціні і абсолютно незрозуміло, як керівництво «Ниви» могло безкоштовно відпустити такого гравця, адже на кошти від продажу прав на нього, команді можна було безбідно існувати доволі довго...

Запис інтерв'ю проходив у максимально екстремальних умовах - під час повернення «Ворскли» з ялтинських зборів у Полтаву. Але, все ж, шум дороги, зв'язок, який часом пропадав і якість якого була далеко не найкращою, повністю компенсувалися відповідями Вадима Бовтрука, який після закінчення запису інтерв'ю пожартував, що шкодує, що питань було замало - так цікавіше в дорозі)

«Нива»

- Вадиме, ти став для вінницької «Ниви» справжнім відкриттям. А чим стала «Нива» для тебе?

- «Нива» для мене стала першою командою, в якій я зміг показати, розкрити себе і стала моєю другою домівкою.

- Не секрет, що шлях у великий футбол тобі відкрив Олег Федорчук. Розкажи, як це сталося?

- У мене була гра в чемпіонаті Києва, Олег Федорчук проїжджав на машині повз стадіон, де проходив матч, вирішив подивитися, побачив мою гру, після фінального свистка підійшов, взяв номер телефону і після цього я з ним став працювати в Броварах, а потім у Вінниці.

- Ти провів багато матчів у складі «Ниви». Який з них став пам'ятним для тебе?

- З «Динамо-2». Тоді ми добре грали, і я тоді забив свій перший гол у першій лізі. Могли виграти, звичайно, але помилки воротаря не дозволили це зробити. Нічого страшного)

- Чи є якийсь матч, про який ти шкодуєш, що не забив, хоча у тебе був момент?

- Був момент з «Кримтеплицею» на виїзді. Якби забив, могли б виграти 2:1.

- Гол у ворота якого суперника тобі найбільше запам'ятався?

- Я думаю, що це було у ворота ФК «Львів», коли ми виграли у них вдома 1:0.

- Що стало причиною відверто провальної осінньої частини сезону для вінницької «Ниви»?

- Я думаю, нестабільність. Це по-перше. Не було в команді стабільності взагалі! Погане ставлення керівництва по відношенню до нас. Дуже погане. Особисто мені не подобався їх підхід до нас. Тому, я думаю, що все це дуже сильно підірвало нас психологічно і команда просто не змогла відійти від такого ставлення. Я думаю, якби було нормальне керівництво, все було б нормально. У цьому я впевнений!

Друзі

- Після відходу з клубу, з ким із хлопців ти продовжуєш спілкуватись?

- Вадим Гетьман, Саша Гергелюк, Вова Найко, Герасимець Сергій, Прачук Саша, Варченко Богдан, Паша Лук'янець - ну, практично з усіма...

- Хто з команди був справжнім бунтарем, а хто навпаки, намагався згладжувати конфлікти?

- У нас в принципі не було бунту, щоб хтось був бунтарем. Будь-хто міг сказати свою думку, але щоб хтось один вставав, говорив - такого не було.

- Я знаю, що в тебе є почуття гумору і ти вмієш пожартувати. А хто ще в команді був завзятим дотепником?

- Напевно, Паша Лук'янець і Сергій Герасимець, але конкретного дотепного випадку зараз навіть не пригадую...

- Хто є твоїми найближчими та відданими вболівальниками?

- Це мої друзі, моя сім'я і кілька чоловік з Вінниці.

Вінниця

- Які найяскравіші враження від Вінниці в тебе залишилися в пам'яті?

- Це вихід в першу лігу, звичайно. Нам поставили завдання, ми боролися до кінця і виконали це завдання.

- Де тобі подобалося бувати в місті?

- Мені дуже сподобалося в Пирогово - був кілька разів, в центрі міста, в парку дуже здорово.

Полтава

- Якщо раптом фінансове становище «Ниви» стабілізується, відбудуться великі зміни у клубі, можливо твоє повернення до Вінниці?

- Я думаю, що ні. Я не повернуся. Я хочу спробувати свої сили у вищій лізі. Хочу випробувати нові відчуття на новому рівні. Так що якщо і повернуся, то пізніше. Все може бути)

- Отже, вінницький етап закінчено. А як сталося, що Полтава стала твоїм наступним етапом футбольної кар'єри?

- Зателефонував агент, сказав, що в тобі зацікавлені в Полтаві. Поїхав, переговорив з тренером, він сказав, що «якщо тобі вдасться проявити себе з кращого боку, будемо з тобою співпрацювати».

- Чим запам'яталися збори з «Ворсклою», наприклад, з ким ти жив в одному номері?

- Ми жили в одному номері з Мішею Козаком, він також був на перегляді. А запам'яталося, ну, наприклад, Царська стежка на час. Шість кілометрів треба було пробігти на час. А взагалі, було дуже важко. Давно у мене не було таких навантажень.

- У чому різниця побудови тренувальних процесів твого попереднього тренера Олега Федорчука і нинішнього наставника Миколи Павлова?

- Майже однаково. Тільки у Миколи Павлова більший упор на фізичну підготовку.

- Розкажи коротко про ялтинські спаринги?

- Був настрій зіграти так, щоб зацікавити тренера

Досьє

- Чому ти вибрав «11» номер на футболці?

- А я під іншим і не грав ніколи в житті. Тільки під «11» з дитинства!

- Які твої захоплення окрім футболу, улюблена музика?

- Із захоплень - настільний теніс, а музика подобається різна. Немає особливих переваг.

- Який твій улюблений зарубіжний футбольний клуб?

- Лондонський «Арсенал».

- Який футболіст твого амплуа може служити для тебе еталоном?

- Тео Уолкотт Джеймс. Мені подобається його футбольний інтелект - швидкий, спритний гравець!

- Чому ти віддаєш перевагу - бути лідером у команді посередньої чи боротися за місце в основному складі в сильній команді?

- Ну, звичайно ж, обрав би сильнішу команду - це цікавіше.

- Що для тебе є найважчим у футболі?

- Для мене найважче - психологічно налаштуватися на кожну гру. Через це можу зіграти добре, а можу не дуже. Тому, потрібно працювати над тим, щоб на кожну гру був бойовий настрій.

- Як ти ставишся до критики?

- Та, нехай критикують - це їхня думка. Я, якщо чесно, не звертаю на неї особливої ​​уваги.

- Чи є у тебе якісь особливі футбольні прикмети або передчуття напередодні гри?

- Ні, такого у мене немає і не було.

- Як ти оцінюєш шанси нашої збірної на ЧЄ 2012?

- Шанси є. Збірна додала в грі. Блохін мені імпонує, як тренер. При ньому збірна домагалася найкращих результатів і, я думаю, що збірна, мінімум, повинна вийти з групи.

Вболівальники

- За роки перебування у Вінниці ти удостоївся цілого ряду призів від сайту niva.vn.ua. Що для тебе означає таке визнання вболівальників?

- Для мене це було вперше. Вручення призів. Визнання уболівальників - все це назавжди залишиться в моїй пам'яті, це дуже приємно, я навіть не можу підібрати слів ... Призи знаходяться у мене вдома. Вболівальники «Ниви» - дуже хороші вболівальники! І, чесно, мені їх шкода ... У Вінниці футбол - найпопулярніший вид спорту і якщо великий футбол зникне, я навіть не знаю, що буде...

- Який вчинок уболівальників тобі запам'ятався найбільше?

- Коли ми ще грали в другій лізі з «Вересом» і суддівство було дуже поганим, вболівальники встали перед входом і не випускали суддю.

- Які слова тобі хотілося б передати уболівальникам?

- Я бажаю, щоб вони налаштовувалися на краще. Я вірю, що у вас все вийде.

- Дякуємо за розмову, за гру у Вінниці та хочеться побажати тобі здоров'я, удачі, успіхів і кар'ерного росту!