Володимир Найко: "Мені буде приємно грати у рідних Чернівцях"

Наприкінці лютого контракт із чернівецькою «Буковиною» підписав захисник Володимир Найко. Володимир – вихованець буковинського футболу, який також пройшов школу київського «Динамо», а останніми роками захищав кольори команди «Нива» (Вінниця). Прес – служба ФСК «Буковина» поспілкувалася з новачком чернівецького колективу.

- Володимире, як у тебе виник варіант із виступом у «Буковині» ?

- Сталося так, що завершилося фінансування вінницької «Ниви». Гравці отримали статус вільного агента. Як наслідок, практично усі футболісти «Ниви» змінили клубну прописку. Мене запросили у «Буковину». Я вирішив грати у команді рідного міста.

- Чи були у тебе запрошення з інших команд ?

- Так. Я їздив на оглядини в Ізраїль, однак там не залишився. Мені також пропонували виступати в інших командах. Зрештою, вирішив стати гравцем «Буковини».

- Кого з гравців нашої команди знав раніше ?

- До приходу в «Буковину» знав практично усіх гравців чернівецької команди. Ми зустрічалися під час матчів. Є у мене і близькі друзі. Зокрема, Рома Степанков. Ми живемо поруч, їздимо на кожне тренування разом.

- Які перші враження від чернівецької «Буковини» ?

- Мені дуже подобається чернівецька команда. У «Буковині» зібралися пристойні футболісти. На мою думку, що із цим колективом можна поборотися за високі місця у першій лізі.

- Тобі випала нагода пройти школу київського «Динамо». З ким із відомих зараз футболістів звела тебе доля у Києві ?

- У академії «Динамо» займався разом із Миколою Морозюком, який зараз виступає у донецькому «Металурзі». Згадаю також Дениса Бойка, Володимира Лисенка. Деякі футболісти нині грають у першій лізі. Є також хлопці, які вже залишили футбол.

- Вийшло так, що єдиний гол у офіційних матчах за «Динамо – 3» ти забив у ворота «Буковини». Чи пам’ятаєш ту гру ?

- Так. Я реалізував пенальті. А матч, який відбувся у Чернівцях, завершився з рахунком 1:1.

- Після виступів у динамівському колективі ти опинився у луганській «Зорі»…

- У «Зорю» їхав із перспективою потрапити у першу команду. Згодом зрозумів, що шансів потрапити у основу луганської команди обмаль, тому вирішив не затримуватися у «Зорі» ще на півроку.

- Володимире, ти провів непоганий період у вінницькій «Ниві». Зокрема, допоміг цій команді потрапити у першу лігу та здобути Кубок другого дивізіону …

- Виступ у «Ниві» - це для хороший досвід. У Вінниці моїм тренером був відомий фахівець Олег Федорчук, який мені дуже допоміг у житті. Від роботи з цим наставником взяв для себе багато корисного. Про те, що виступав у «Ниві», я не жалкую. Спочатку до футболістів було дуже хороше відношення, однак потім розпочалися фінансові проблеми. Я не знаю те, з чим це пов’язано. Чесно кажучи, я в це і не вникав. На жаль, те що нам обіцяли, так і не виконали. Не дивно, що після першого кола гравці залишили Вінницю.

- Чи підтримуєш контакт зі своїм першим тренером Олексієм Дашкевичем ?

- Так. Нещодавно він цікавився моїми справами, запитав про те, як проходять тренування. Я постійно спілкуюся зі своїм першим тренером.

- Розкажи про свою родину…

- У мене є мама, тато, бабуся та рідний брат, який старший за мене на 4 роки. Зараз мешкаю з коханою дівчиною. У найближчому майбутньому плануємо відсвяткувати весілля.

- Володимире, ти виступав на чернівецькому стадіоні у складі інших команд. Яка твоя думка про буковинських шанувальників футболу ?

- Приємно, що чернівецький стадіон відвідує велика кількість шанувальників футболу. Мені буде приємно грати у рідних Чернівцях. Сподіваюся, що підтримка буковинських вболівальників допоможе мені вдало виступати у чернівецькій команді.