×
Спасибо, я уже с вами
Милетий Бальчос: "Не могу терпеть кабинетного принципа работы". Часть вторая

Милетий Бальчос: "Не могу терпеть кабинетного принципа работы". Часть вторая

Автор: Ксения Фридман, специально для UA-Футбол

23 марта 2012, пятница. 09:012012-03-23T09:01:27+02:00

Президент ПФЛ ответил на вопросы читателей UA-Футбол

На прошлой неделе гостем UA-Футбол стал президент ПФЛ Милетий Бальчос, который более часа отвечал на вопросы читателей нашего ресурса. Предлагаем вашему вниманию заключительную часть текстовой версии этого мероприятия.

- Як Ви вважаєте, які команди з другої ліги вийдуть в першу, а з другої в Прем’єр-лігу та чому?

- Почну з останньої фрази, чому я так думаю. Я вважаю, що йде безкомпромісна спортивна боротьба і в результаті цієї боротьби визначиться переможець. Найбільш реальними претендентами виходу до Прем’єр-ліги є футбольні клуби “Металург” Запоріжжя та “Говерла” Закарпаття, які мають значний відрив від найближчих переслідувачів. Але я можу сказати, що і “Кримтеплиця”, і «Арсенал» і особливо “Севастополь” ще не сказали свого останнього слова. Я думаю, що боротьба буде дуже напруженою, не потрібно знімати з порядку денного питання і про “Буковину”, яка має дуже серйозні амбіції.

Що стосується команд, які можуть перейти з другої до першої ліги, то, на мій погляд, в групі А дуже серйозні шанси мають “Суми” та приємно вражають результати “Славутича” із Черкас, який наступає на ноги лідерам, тому боротьба буде дуже серйозною. В групі Б, я вважаю, великі шанси має футбольний клуб “Полтава”, який зараз має трьохочковий відрив від “Кременчука”. Боротьба скоріше за все буде саме між цими двома клубами, втрутитися в неї може хіба що дніпродзержинська “Сталь”.

- Чи не вважаєте Ви, що за такої великої кількості команд в другій лізі прохід двох команд до першої ліги є замалим, що можна було б збільшити їх кількість до чотирьох чи більше?

- Багаторічний досвід себе виправдовує і показує, що це оптимальний варіант. Дві команди, які визначилися в процесі боротьби втрачають всі шанси і випадають в другу лігу, для того, щоб цього не було ми ввели плей-оф між шістнадцятим місцем першої ліги і другими місцями в групах другої ліги, що дає шанс командам, що знаходяться на п’ятнадцятому-сімнадцятому місцях поборотися за збереження місця в першій лізі. Якщо ми маємо результат, що якісь дві команди випадають, то шістнадцяте місце першої ліги має шанс вибороти в боротьбі з двома командами від другої ліги і навпаки команди другої ліги мають шанс потрапити до першої ліги в результаті цих матчів. Ця система є дуже вдалою та має ефективний результат. До речі, за рішенням Центральної Ради, ми вийшли з ініціативою до Прем’єр-ліги стосовно матчу плей-оф між чотирнадцятим місцем прем’єр-ліги та третім місцем першої ліги. Я думаю, це теж може дуже загострити змагання в Прем’єр-лізі, в першій лізі та підняти загальний змагальний рівень.

- Чи готові ті команди, які претендують на вихід до Прем’єр-ліги та до першої ліги з фінансової точки зору та в плані інфраструктури?

- Якщо брати фінансовий критерій, то “Металург” Запоріжжя, “Закарпаття” , “Кримтеплиця”, “Севастополь”, це що стосується першої ліги, практично готові і з фінансової точки зору для переходу у вищу лігу і в плані інфраструктури також. В другій лізі “Суми” та “Десна” також відповідають і в фінансовому плані і інфраструктурним вимогам першої ліги. Особливо в Сумах дуже розвинута інфраструктура, гарний стадіон, там ведеться робота по будівництву каскаду полів, в тому числі штучних, створення умов для організації сучасного тренувального процесу. ФК “Полтава” також має надійне фінансування і зараз завершується будівництво навчально-тренувальної бази, де буде два поля для тренувань. Ця база, на мою думку, буде одною з кращих на Україні. В Кременчуці також практично вирішені всі питання. Тобто всі команди, які знаходяться на перших місцях турнірної таблиці другої ліги мають необхідні ресурси та рівень підготовки для переходу до першої ліги.

- Ви говорили про “Полтаву” та “Кремінь”, нещодавно з’явилася інформація про те, що Анатолію Дяченко, керівнику Федерації футболу Полтавської області деякі команди висловили недовіру. Ви розглядали це питання?

- Я б не хотів коментувати ситуацію, яка склалася з Федерацією футболу Полтавщини, це не моя парафія, але я можу сказати одне, завжди вважалося, що на Полтавщині регіональна Федерація футболу будує свою роботу краще ніж де інде. Коли я ознайомився з інформацією на сайтах, в пресі про те, що там відбувається я був просто вражений і мені здається, що там є серйозні проблеми. Якщо говорити про “Полтаву” , “Кремінь”, то це не може вплинути на їх роботу, клуби самостійні. Що стосується полтавської Федерації футболу, то нехай цим питанням займається футбольна спільнота, якщо там дійсно є негативні явища.

- Чи буде змінений ліміт на легіонерів? Коли команда вилітає з Прем’єр-ліги, то вона вимушена перебудовуватися в цьому плані.

- Ліміт легіонерів це дуже болюча тема, про яку дуже багато говорять. Особисто моя думка така, що ліміт потрібно зменшувати, виходячи з того, які проблеми у Блохіна з комплектуванням національної збірної, якій потрібні гравці і, знаючи, які завдання перед нею ставляться в підготовці до Євро 2012. Ми бачимо, що вибору практично немає. До збірної запрошуються футболісти зі складу провідних команд прем’єр-ліги, а ці команди з огляду на ліміт не дуже полюбляють ставити до основного складу українських футболістів. Для того, щоб футболіст розкрився і показав свої можливості в складі збірної команди він повинен мати серйозний практичний досвід участі в матчах на міжнародному рівні. На прикладі “Металіста” в першому матчі єврокубків ми бачимо, що на полі практично не було українців, у донецькому “Шахтарі” в складі також дуже мало українців на єврокубкові матчі. В складі “Динамо” ми також не завжди бачимо достатню кількість українців, але це єдиний клуб, на мою думку, який ставить завдання все-таки робити ставку на своїх вихованців. Не тому, що Блохіну дуже подобається київське “Динамо” він об’єктивно бачить, що формування збірної потрібно робити за клубним принципом, тобто формувати її на базі одного клубу, іншого виходу у нього немає і вибору в інших клубах також.

Це серйозна проблема. Чим менше буде іноземних футболістів, мені здається, тим вищим буде рівень наших українських футболістів, тому, що футболіст, який сидить на лаві запасних знає, що він може зіграти не гірше, але не маючи практики морально і психологічно ламається. Селезньов дуже перспективний гравець, але виходячи на поле, не показує того, що потрібно показати, тому, що в нього немає досвіду, недостатньо ігрової практики, таких футболістів дуже багато. Я за те, щоб ліміт зробити мінімальним, 4-5 футболістів

- Але цього ж Селезньова придбали для того, щоб вписуватися в цей ліміт. Якби не було цього ліміту, можливо, він грав би в якомусь іншому клубі і мав би регулярну практику. Ви назвали “Металіст”, “Шахтар”, “Динамо” , але чому головний тренер збірної орієнтується лише на ті команди, які знаходяться в трійці лідерів?

- Коли команду прийняв Маркевич, потім Калитвинцев, Блохін, то більше сорока футболістів кандидатів до збірної було переглянуто, в тому числі і з тих клубів, які не є лідерами в Прем’єр-лізі, але, на жаль, вони не витримують конкуренції. Футболіст приходить і повинен показати все, що він вміє, бути психологічно готовим до цього, а футболісти, які знаходяться в клубах, що розташовані в середині турнірної таблиці Прем’єр-ліги вони просто не мають досвіду гри на такому рівні. Вони показують в клубі високі результати, граючи в національному чемпіонаті, а коли потрапляють на міжнародний рівень, там зовсім інша психологія, інші установки, а він їх не має, яким треба навчатися. А тут цейтнот підготовки до Євро 2012 і навчати їх просто немає часу.

- На початку зустрічі Ви говорили, що ліміт молодих гравців по першій лізі буде змінено. Вам не здається, що тут є також якісь паралелі. Наприклад, тренери ніколи не будуть собі робити гірше, вони завжди ставлять сильніших гравців, якщо легіонери сильніші, як ми бачили у вчорашньому матчі “Металіста”, то вони їх ставлять, якщо наш гравець не відповідає якимось вимогам, то він залишається в запасі. Вам не здається, що схожа ситуація між лімітом легіонерів і лімітом молодих гравців в першій лізі?

- Можливо, в деякій мірі це так, але якщо брати по другій лізі, то в середньому за матч брали учать 2,7 молодих футболіста. Ви пам’ятаєте яка цифра була в ліміті, ця значно нижча. У першій лізі цей показник 2,3, так що тут цифри говорять самі за себе. Кількість молодих футболістів, які беруть участь у матчах команд другої і першої ліги зростає. Якщо в минулому році середній вік футболістів другої ліги був 22,3 роки, тов. цьому році – 22,2, тобто іде процес омолодження. Така ж динаміка спостерігається і в першій лізі, але середній вік складає 24,2 роки, при тому, що раніше перша ліга мала середній вік 27,4 роки, а друга ліга близько 27 років. Молодий футболіст повинен з юних років навчатися конкуренції і рости в конкуренції, саме тому штучне застосування такого ліміту себе не виправдовує.

- Ви виступали за створення перехідного дивізіону між професійним і аматорським футболом, чи ведеться робота в цьому напрямку далі?

- Така ідея в мене була і ми багато про неї говорили. Був період, коли ми обговорювали цю ідею спільно з Федерацією футболу України і з аматорською лігою, розглядали це питання на засіданнях Центральної ради, але поступово прийшли до висновку, що якщо ми утворимо таку лігу, то що буде з аматорським футболом? В аматорському чемпіонаті в минулому році, здається, брали учать двадцять команд, якщо ми утворимо таку лігу, заберемо частину команд, то аматорські змагання практично зникнуть. Тому зараз ми працюємо над проектом, який буде передбачати саме розширення аматорських змагань. Окрім того, учать у цій перехідній лізі передбачала б сплату внесків, а більшість з аматорських команд на них не спроможна. Зараз розглядається питання, щоб проводити змагання серед аматорських клубів і охопити якомога більше команд, проводити територіальні, обласні змагання. Мені здається, цей проект чітко вписується в “піраміду” українського футболу.

- Хотілося б дізнатися майбутнє “Перлини” Ялта, чи буде вона виступати в другій лізі?

- Клуб успішно проходить процедуру атестування і якщо він і надалі буде виконувати всі нормативи атестування, то він буде в складі другої ліги. На мою думку, це один із найбільш достойних кандидатів на учать у змаганнях другої ліги, він може скласти достойну конкуренцію дійсним членам другої ліги і якщо все буде нормально, то в цій лізі вони не затримаються. Перспективи хороші.

- Ви говорили, що в наступному сезоні в другій лізі ми зможемо побачити нові чотири команди, можете їх назвати?

- Заявку подав футбольний клуб “Тернопіль”, але тут цікава ситуація, по-перше, клуб подає заявку, але фактично це є студентська команда, по-друге, передбачається утримання команди за рахунок міста, по-третє, вони мають забрати центральний міський стадіон і тоді тернопільська “Нива” залишається без стадіону. Тому стосовно цієї команди питання залишається відкритим.

- Залишається актуальним питанням суддівства. Що Ви збираєтесь робити з із суддями, адже корупція процвітає,особливо в нижчих лігах?

- Можу сказати, що корупція процвітає не лише в нижчих лігах, а й у всій системі футболу. Якщо стоїть питання, що ми маємо робити із суддями, то я скажу – нічого, тому, що ми не можемо з ними нічого робити. Це абсолютна прерогатива Комітету арбітрів. Ніхто інший не має права втручатися в роботу цього комітету, це закрита організація і всі питання, що виникають в процесі змагань вони вирішують самі. Якщо дивитися з точки зору футбольного функціонера, я можу сказати, що це не дуже правильно, так як клуби платять гроші за підготовку арбітрів і мають право хоча б на отримання інформації про стан справ у цьому комітеті. Але, на жаль, маємо те, що маємо. У мене особисто дуже гарні стосунки з Колліною і з його асистентом, ми часто спілкуємося і я володію повною інформацією щодо того, що відбувається в суддівському корпусі, які санкції застосовуються до арбітрів і т.д., але у нас є домовленість, що я не можу говорити про це відкрито.

- Ви помітили якісь зміни після того як помічник Колліни почав займатися першою та другою лігами?

- На сьогодні ці зміни проявляються в тому, що дуже помолодшав склад арбітрів, якість їх роботи стала кращою. Стосовно корупції куратор говорить дуже багато і звертається до мене з питаннями, до інших керівників футбольних ліг, але коли йде мова про конкретні факти ніхто нічого не надає і звичайно ми не можемо виявити винних і якось впливати на цю ситуацію. Мені особисто говорять, що ми відносно арбітрів взагалі нічого не робимо. Я дуже довго думав, який можна знайти вихід із ситуації і дійшов до висновку, що пора щось зробити на законодавчому рівні. На засіданні Центральної Ради у листопаді минулого року я підняв тему того, що пора зробити закон щодо протидії корупції у футболі. Ми розпочали роботу щодо цього, вже утворено робочу групу, вчора в комітеті з питань правосуддя у Верховній Раді ми разом з Вадимом Колісніченком, який підтримав мене в цьому питанні, ми провели засідання робочої групи, до складу якої увійшли представники Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби у справах молоді та спорту, інших організацій і відомств, які зацікавлені в цьому питанні, обговорили основні напрями роботи, визначилися, який закон будемо готувати. Будемо готувати закон, який буде називатися “Про заходи протидії договірних фіксованих результатів і корупції у футболі”. Думаю, що на протязі трьох-п’яти місяців законопроект буде внесено на розгляд до Верховної Ради.

- Так само питання щодо законопроекту відносно фанатів. Як Ви сприйняли антифанатський законопроект, як хочете, щоб людей із стадіону за грати відправляли?

- Я просто хочу запитати цих фанатів, потрібно їм говорити про те, що ми робимо вбивчий закон чи потрібно їм говорити про конституційні права? Якщо говорити про те, що ми порушуємо їх конституційні права, то, коли палять фаєри, коли бійки на стадіонах, коли гине людина в Харкові на стадіоні, ми можемо говорити про конституційні права на захист під час масових заходів, ми можемо говорити про конституційних обов’язок кожного громадянина України бути насамперед людиною морально чистою, тверезою, культурною і так далі. Ми не говоримо про те, що так звані фанатські угруповання в чомусь жорстко обмежувати, будь ласка, кричали і так далі, це без проблем.

Є приклад в Ірландії на стадіоні, на одній трибуні було розташовано близько трьох тисяч вболівальників і в результаті неправильного використання піротехніки ця трибуна згоріла протягом трьох з половиною хвилин, є людські жертви. Це було декілька років тому. Дехто говорить, що фаєр абсолютно безпечний предмет. Ми говоримо про те, що підтримуйте свій клуб,кричіть, будь ласка. Мене часто запитують про політичні лозунги, якщо йде мова про пропаганду якоїсь партії, про пропаганду якогось кандидата до партії, чи у Верховну Раду, якщо буде агітація за діючого президента, то це все заборонено не нами, не Україною, а це все заборонено ФІФА і УЕФА. Футбол – поза політикою.

Те, що стосується антисемітських, расистських і так далі висловів, транспарантів, це також заборонено, це передбачено нормальними людськими нормами. Ми знаємо, що таке антисемітизм, расизм, фашизм і цього не повинно бути на стадіоні.

На нещодавньому матчі на НСК “Олімпійський” між “Динамо” та “Арсеналом”, коли навіть на центральній трибуні були п’яні, коли по вулиці Горького йшов натовп вболівальників і побили вікна. Це нормальна поведінка? Мені здається такого не може бути. Фанати повинні зрозуміти, закон, який ми готуємо ставить на меті захист права вболівальника чи глядача побачити повноцінне видовище, яке проходить на принципах чесної гри, чесного вболівання. Вони говорять про те, що будуть застосовуватися якісь санкції, так, будуть. Якщо ви їдете на автомобілі і порушуєте правила дорожнього руху, вас зупиняє інспектор ДАЇ, він на місці вирішує питання штрафу, так буде і на стадіоні. Якщо вболівальник буде п’яний, якщо він буде кидати сторонні предмети, якщо він буде застосовувати піротехнічні засоби, якщо буде бійка – будуть санкції. Багато людей говорять про те, що не хочуть йти на стадіон, тому, що там бєспрєдєл. З цим потрібно закінчувати.

Я мав розмову з багатьма фанатськими угрупованнями, хотіли створювати спільну асоціацію і ми обговорювали ці питання. Є угруповання в яких дотримуються правил поведінки на стадіоні, але є й інші. Я бачив як Севастополь веде себе в Кримтеплиці і я знаю, що у ваше середовище потрапили зовсім не ті люди, які повинні бути серед вас, саме з такими людьми ми будемо боротися. Ми за фанантський рух, але він має розвиватися цивілізовано.

- Хотілося б знати, які конкретні заходи приймаються з боку ПФЛ для надання привабливості даному виду спорту та залучення приватних інвесторів? Чи не планується прийняття мір, які забороняють мати долю в декількох футбольних клубах одночасно?

- Згідно з регламентними нормами ФІФА одна особа має право мати лише один клуб. Інша справа, коли йде мова, про підприємства, які входять до складу певного концерну і утримують футбольні клуби. Така практика існує і вона себе виправдовує на даному етапі і ФІФА цього не заперечує. Для того, щоб залучити інвесторів ми вийшли на телебачення, ми пропагуємо себе в засобах масової інформації і основним завданням через засоби масової інформації, через власну діяльність, рівень організації змагань ми стараємось зробити так, щоб підвищити вартість нашого продукту, наше завдання утворити такий продукт, який буде привабливий для інвестора. В даному випадку перші кроки зроблені, я думаю, що це буде прикладом для інших.

- Чи підтримує ПФЛ зв’язок з організаціями обласних центрів, котрі не мають ПФК, мова йде про Рівне, Житомир?

- Я вже говорив, що коли я приїжджаю до футбольного клубу, то обов’язково зустрічаюсь з губернатором, з міськими головами. Якщо конкретно говорити про Житомир, то я, як житель Житомирської області, з керівництвом міським зустрічаюся дуже часто, ми розмовляємо на ці теми і я знаю, яка там склалася ситуація. Що стосується Рівного, у мене були зустрічі і з губернатором, і з його заступниками, і з міськими головами і була домовленість про те, що вони знають, як це зробити і навіть робили певні кроки, але маємо те, що маємо.

Я хочу провести деякі паралелі між Житомиром, Рівним і, наприклад, Сумами. Коли в Сумах були проблеми щодо футбольного клубу, ми з губернатором переговорили один раз і потім на зв’язку були протягом місяця кожного дня, в результаті – з`явився надійний інвестор, фінансування і я впевнений, що з часом ФК “Суми” буде в Прем’єр-лізі. Якщо говорити про Рівне, то там також йшла мова про те, щоб знайти інвестора. Губернатор, його заступники говорили, що знають де знайти кошти, але не знайшли.

Житомир. Влада не буде утворювати клуб, вони дають зелене світло людині, яка цього хоче, але вона не виконує те, що повинна була виконати, в результаті строки втрачені і нічого немає. Ще один приклад “Славутич” Черкаси, коштів у бюджеті не було заплановано на утворення футбольного клубу, але вони знали де їх знайти, вони не шукали крупного інвестора, але шляхом акціонування, внесків комерційних структур клуб зараз надійно фінансується, ставить перед собою серйозні завдання. Ці спілкування іноді дають позитивний результат, інколи дають інформацію для серйозних роздумів, як зробити правильно. Я поступово приходжу до висновку, на прикладі Рівного, Житомира, що немає сенсу вмовляти органи місцевого самоврядування, тому, що вони ніколи не дадуть фінансів і знання, де шукати кошти є, але вони не хочуть їх шукати. В тих регіонах, де немає футбольних клубів, там люди просто не зацікавлені. Я не можу на них впливати, це неможливо, але я вперто лізу в ці справи і стараюсь, щоб щось було і потихеньку ліга все-таки зростає.

Я щиро вдячний читачам сайту, особливо тим, хто мене критикує, тому, що в будь-якій критиці є доля істини і людина не завжди може побачити себе збоку і не завжди може внутрішньо оцінити себе об’єктивно, але ці гострі запитання дають мені можливість подивитися на себе зі сторони, оцінити себе і діяти відповідним чином. Я вдячний всім, давайте будемо більше спілкуватися. Критикуйте, лайте, це дуже добре. До побачення.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке

Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев