Тарас Клим: "Кожне здобуте "Спартаком" очко - на вагу золота"

Тарас Клим: "Кожне здобуте "Спартаком" очко - на вагу золота"

12 октября 2006, четверг. 21:25

10 жовтня за ініціативою президента НФК "Спартак" Тараса Клима відбулася його зустріч з журналістами. Подібний захід проводився після більш як двомісячної перерви, коли відбулася відставка головного тренера команди Ігоря Юрченка.

- Як на мене, то з тих пір минуло багато часу. Ми зіграли 13 матчів в першості країни. Цей час був наповнений турботами, проблемами, які, ми, на жаль досі не подолали, - розпочав розмову президент клубу.

Турнірне становище "Спартака" вам відоме. З 39-ти можливих очок ми набрали лише дев'ять. Виграли два домашні матчі і один виїздний. Решта поєдинків було програно. Не скажу, що це - катастрофа, але ситуація критична. Важко здобувати очки у команд, що розташувалися у верхній частині турнірної таблиці, а саме такі ігри розпочалися для "Спартака" у вересні. На жаль, ми не змогли взяти, як кажуть, свої очки влітку в матчах з більш слабкими колективами.

ПРО ПРИЧИНИ

Знову змушений повертатися до тієї теми, яку ми обговорювали на попередній прес-конференції. "Спартак" досі не має титульного чи генерального спонсора. Відсутність фінансування - це одна з найбільш вагомих причин, що призвела до таких результатів команди. Ми розпочали чемпіонат без жодних фінансових гарантій. Не маючи коштів, "Спартак" не зміг доукомплектуватися під час короткого міжсезоння. Крім того, після стартової гри сезону її залишив головний тренер. По суті, єдиним новачком команди став Олег Веприк, але й він в одному з перших матчів травмувався. Також ми орендували двох гравців у "Карпат" і одного - в "Оболоні". За великим рахунком, вони не виправдовують наших сподівань.

Не забувайте, що середній вік гравців „Спартака” - близько 21 року. Відсутність відповідного досвіду і майстерності - це також причини невдалого виступу команди. Гравцям не вистачає мотивації, адже з червня місяця вони, як і, зрештою, інші працівники клубу не отримують заробітньої платні. В згаданій ситуації нас рятує лише те, що 19 із 23-х заявлених за "Спартак" гравців є вихованцями місцевого футболу. Це хлопці, з якими ми, образно кажучи, розмовляємо однією мовою. Більшість з них довіряє клубним керівникам і тренерам. Більшість з них піддаються тренингу і має перспективу.

Не називаючи прізвищ скажу, що шість гравців нині перебувають у полі зору селекціонерів клубів вищих ліг України та Росії. При створенні відповідних умов вони можуть демонструвати більш високі результати, ніж тепер. В яких умовах живе команда - ви знаєте. У "Спартака" відстутня навчально-тренувальна база, немає жодної транспотної одиниці... Про стадіон я розповім окремо. Це болюча тема. Хоч він є міським, ми чужі на ньому.

ПРО ТРЕНЕРА

Ви знаєте, що Ігор Миколайович Юрченко після першого туру добровільно - це його власне рішення - залишив команду. Обов'язки головного тренера досі виконує Володимир Станіславович Мандрик. Єдине, що можу сказати, я вдячний цій людині за мужність, самовіданність і патріотизм. У ситуації, в якій йому доводиться працювати, я не позаздрив би жодному тренеру. Ми вели переговори щодо посилення тренерського складу. Є фахівці, які готові хоч сьогодні прийти в команду, але знову ж таки, не маючи фінансових гарантій, ми не можемо розпочати нашу співпрацю.

ПРО ДРУЗІВ

Це можна по різному розцінювати, але насамперед я хотів би подякувати нашим засновникам. Нагадаю, що ними є Івано-Франківська обласна держадміністрація і міськвиконком. Голова обласної держадміністрації Роман Володимирович Ткач, новий міський голова Віктор Андрюсович Анушкевичус, і, особливо, перший заступник голови ОДА, голова наглядової ради НФК "Спартак" Андрій Володимирович Романчук - це ті люди, які досі намагаються допомогти команді. Зауважу, що міський бюджет повністю виконав свої зобов'язання перед клубом, обласний - переказав більшу частину від запланованого. Але "Спартак" - це не бюджетний клуб. На стадії завершення пошуки титульного спонсора команди.

Я також з вдячністю хочу згадати про тих, хто нас по суті кредитує клуб. Це - транспортні організації, які до певного часу безкоштовно возили нас на виїзні поєдинки, це - турбаза "Прикарпаття", де розселяють наших гравців, це - служби забезпечення домашніх матчів "Спартака" - пожежники, медики, охоронці громадського порядку... Я хочу також подякувати нашим уболівальникам. З кожним матчем їх, щоправда, приходить все менше, однак вони у нас ще є. Вони разом з нами вірять у те, що "Спартак" залишиться на футбольній карті України.

ПРО НЕДРУГІВ

Я не буду називати прізвищ, щоб нікого не образити, але все-таки є люди в нашому місті, які хотіли б, щоб "Спартака" не було. Не можу змовчати про наш стадіон, який згідно із засновницьким договором мав би нам надаватися команді у користування безкоштовно. Гіршого поля, ніж на центральному стадіоні "Рух", наші футболісти у 1 лізі не бачили. Як воно готується? Воно не готується, бо ми не платимо оренди. Цього року три футболісти "Спартака" без будь-якої протидії з боку суперників отримали на ньому серйозні травми - Слабишев, Веприк і, перед останнім матчем з "Нафтовиком", Веретко. На цьому городі будь-хто може спіткнутися і важко травмуватися. Нам доводиться додатково домовлятися з керівництвом стадіону, щоб включили гарячу воду, випрошувати поле для передматчевого тренування... Не знаю, як буде далі, але в такій ситуації про якісний тренувальний процес вже не йдеться.

Є одна фірма, яка, знаючи, що "Спартак" з середини літа не фінансується, подала на нас позов до господарського суду, через те, що ми з нею не розрахувалися. Це ще один штрих із нашого повсякденного життя.

ПРО ОСОБИСТУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Звичайно, коли мене призначали на посаду президента НФК "Спартак", я не очікував, що опинюся в такій ситуації. Зізнаюся, неодноразово роздумував над тим, щоб залишити цю справу, весь тягар якої, в основному, ліг на мої плечі. Але, дякуючи Богу, є друзі, які мене підтримують. Ми все ж таки вирішили, що не можемо кинути команду, кинути цих молодих людей, які є вихованцями прикарпатського футболу. Ми вирішили за будь-якої ситуації довести справу до кінця за рахунок власних коштів, мого приватного бізнесу, хоч він і не є таким потужним. Ми продовжуємо виступи, хоч через борги перед транспортниками довелося пересісти з автобуса у поїзд. Приїздимо і повертаємося з гостьових поєдинків у день матчу. Харчуватися є де. Так і виживаємо... Про інші витрати не говоритиму. Футболісти - живі люди, їм, приміром, потрібні гроші на навчання, вони одружуються... Можливо, уболівальників мало цікавлять наші проблеми, але нехай вони про них почують.

Крім того, я ще маю віру у наших засновників, які не кинули команду. Ніхто з них наразі не сказав, що команда їм не потрібна.

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ

Буквально на цьому тижні у мене була зустріч з нашим потенцііним спонсором. Переговори ведуться з групою "Приват", яка представлена у нашому регіоні ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття". Саме ці люди на сьогодні виявляють інтерес і продовжують вести переговори щодо спонсорства чи входження у коло засновників НФК "Спартак". Вони поки що в усній формі пообіцяли погасити наші борги, а починаючи з наступного року - взяти на себе забезпечення команди. Остаточних гарантій ще немає, але ці речі вже проговорено, тож я сьогодні хочу довести цю інформацію до відома наших уболівальників. Я хочу, щоб вони разом з нами вірили в те, що ми виживемо нині і будемо жити далі.

На нас чекають дуже важкі заключні поєдинки у цьому році. Загалом їх вісім. Посилити свій склад ми вже не можемо. Будемо грати з тими, хто є. Для "Спартака" тепер кожне здобуте очко на вагу золота.

Источник: Прес-служба НФК "Спартак”"


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев








<<<