Перша ліга. "Львів" - "Динамо-2" 1:1. Першовідкривач Кудінов

Проти львів’ян Геннадій Литовченко виставив переважно молодих футболістів. Серед тих, хто має хоча б мінімальні шанси пробитися у першу динамівську команду, можна виділити хіба що Реву та Єщенка. У городян, насамперед, варто відзначити появу у рамці воріт Мар’яна Марущака. Також вийшли у стартовому складі Гриценко і Ханас, які пропускали минулий домашній матч через дискваліфікацію. Проте першого вже по перерві замінили, а другий практично став співавтором забитого киянами м’яча.

Хоча фаворитами у зустрічі можна було вважати гостей, львів’яни не збирались засиджуватися біля власних воріт, а час до часу навіть переважали динамівців. Городяни першими перевірили пильність голкіпера: Гриценко з-за меж штрафного майданчика спробував пробити по воротах, однак влучив у захисника, Кудінов відразу завдав повторного удару, проте Рева зіграв надійно і зафіксував м’яча у руках.

А вже за кілька хвилин у гру довелось вступати Марущаку. Ярмоленко по лівому флангу ввійшов у штрафну, пробив, і львівський голкіпер не без труднощів парирував удар динамівця. Непогану нагоду відзначитись втратив Худзік, який після довгої передачі Кудінова, опинився у зручній позиції для влучного пострілу. У метрах шістнадцяти від воріт Павло лівою ногою прийняв м’яч, однак не став його опрацьовувати і відразу наніс удар – «смугастий» пролетів біля правої стійки.

Потроху кияни почали брати в облогу львівських оборонців. Передусім завдяки індивідуальній майстерності динамівцям вдавалось організовувати гострі атаки, проте у вирішальний момент городяни відводили небезпеку від власних воріт. Андрєй Варанков переправив м’яча Ярмоленку, який, здавалось, перебував у положені поза грою. Втім, боковий арбітр офсайду не зафіксував і динамівці продовжили атаку – Ярмоленко прострілив у штрафний майданчик, де «синьо-золоті» не дали Вадимові Мільку дістатися до м’яча.

Невдоволення трибун щодо рішення судді вже за хвилину змінилось оплесками. Мілько з таким виразом обличчя, немов на нього впав один з іржавих прожекторів стадіону СКА, звалився у карній зоні, проте головний арбітр Віктор Швецов помітив симуляцію і «нагородив» Мілька жовтою карточкою. Шкода, що поєдинок не знімали на відеокамери, а то гравця «Динамо-2» сміливо можна було б висувати на здобуття премії «Оскар».

Атаки киян продовжувались, і Мартищуку доводилось раз за разом рятувати свою команду. Загалом до гри львівського голкіпера нема жодних претензій. Приємно бачити, що в «синьо-золотих» нарешті є воротар, який надійно грає на виходах. Протягом трьох хвилин у середині першого тайму Варанков двічі спробував засмутити Марущака, проте з обома його ударами Мар’ян впорався.

По-справжньому гольовий момент не вдалось реалізувати гостям на 36-й хв., коли після удару головою Олексія Довгого вже і вболівальники, і самі футболісти бачили м’яч у сітці. Врятував львівську команду Євген Зарічнюк, який знаходився біля стійки і вибив шкіряну кулю за мить до того, як вона перетнула лінію воріт.

Однак вже незабаром динамівці домоглися свого. Кияни подали з центра поля довгу передачу в напрямку на Ярмоленка, яким опікувався Ханас. Чомусь гравець «Львова» не поборовся з киянином до кінця, на мить зупинився, чого Ярмоленку виявилось достатньо для того, щоб вийти сам на сам з Марущаком і відкрити рахунок у матчі.

По перерві в. о. головного тренера В’ячеслав Мавров провів дві заміни: замість Гриценка з’явився Сапуга, а замість Мандзюка Баглай. Останньому не вдалось довго пробути на полі – футболістові звело ногу і на 72-й хв. він знову повернувся на лаву запасних. Як вдалось з’ясувати після матчу, Баглаєві ще досі дошкуляє стара травма коліна. Найприкріше те, що в той момент, коли травма дала про себе знати, Борис Баранець виводив Баглая на хороший простір для результативної атаки.

Початок другої половини зустрічі не був багатим на гольові епізоди. Гра пожвавилась після того, як львів’яни змогли зрівняти рахунок. Під час атаки «синьо-золоті» прострілили у штрафну, де м’яч влучив у руку одному з динамівців (здається, це був Олексій Довгий). Хоча головний арбітр нічого не помітив, про гру рукою сигналізував боковий суддя. Після кількох секунд роздумів Віктор Швецов вказав на одинадцятиметрову позначку. Динамівці спробували апелювати до обох суддів, склалось враження, що асистент арбітра на якусь мить змінив свою думку, але останнє слово було за головним суддею – все-таки пенальті.

Юрій Кудінов не міг змарнувати нагоди забити перший «домашній» гол у другому колі, що могло б принести львів’янам, які вже опинились за крок від зони виживання, перше «весняне» очко у рідних стінах, а заодно перервати неприємну шестиматчеву серію поразок. Удар львівського нападника був настільки бездоганним, що хоча Рева і вгадав напрямок польоту м’яча, завадити Кудінову відновити рівновагу не зміг. Мабуть, форвард не збирався зупинятись на досягнутому результаті. Про його налаштованість на боротьбу свідчить хоча б той факт, що відразу після реалізованого пенальті, Кудінов взяв м’яча в руки і поніс до центрального кола.

Втім, відзначитися у цій зустрічі більше нікому не вдалося. В останні півгодини гри футболісти експерементували з дальніми ударами, яким, щоправда, значно бракувало влучності. З дальньої відстані пробивали Теплий, Морозюк, Сапуга, проте забити гол вони могли б за умови, що замість футбольного поєдинку відбувався матч з регбі.

Вже наприкінці зустрічі блискучу нагоду вирвати перемогу втратив Павло Худзік. Львів’яни провели швидку контратаку, яку організували Зарічнюк і Худзік. Євген з лівого флангу передав м’яча на Худзіка, але півзахисник городян, перебуваючи біля воротарського майданчика, пробив невдало – «смугастий» полетів до кутового прапорця. А вже в компенсований час після подачі кутового ударом через себе спробував відзначитися Артем Кравець, проте його постріл влучив у захисників. У підсумку нічия – 1:1.

Геннадій Литовченко: «Після поразки нам важко було грати. Загалом гра було рівною, переважно проходила у середині поля. Я налаштовував своїх футболістів, що оскільки ФК «Львів» бореться за виживання, сьогодні львівські футболісти будуть боротися. Зрештою як і всі західні команди, які грають в атлетичний, бійцівський футбол. Саме такою й була сьогоднішня гра».

В’ячеслав Мавров: «Я повністю згоден з Геннадієм Литовченком. Хоча, на мою думку, гостроти вистачало біля воріт і однієї, і другої команди. Просто футболістам трохи бракувало концентрації, класу, щоб результативно завершити атаки. Ми пропустили нелогічний гол, і в той же час забили з пенальті. Гра була рівна і я вважаю, що нічия – закономірний результат».