Івано-франківський клуб впродовж шести останніх першолігових сезонів тричі фінішував у зоні вильоту. Проте щоразу залишався. В 2003-му «Прикарпаття» від пониження у класі врятував його фарм-клуб – калуський «Лукор». Тоді, правда, команда змушена була змінити назву на «Спартак». Однак і він проіснував не довго. Залишившись без нафтохімічних грошей з Калуша, «червоно-білі» торік канули у Лету. На їх місце, посівши другу сходинку у другій лізі, прийшов «Факел», одразу перейменований у «Прикарпаття». Маючи у своєму складі чотирьох майстрів спорту міжнародного класу (Як все-таки знецінилися спортивні звання! Зрештою, як і всі інші.), команда посіла 17-ту сходинку. Здрастуй, друга ліга? А от і ні.

- Щоб там не говорили наші опоненти, однак до рішень про зняття очок з черкаського «Дніпра» і, тим більше, припинення членства у ПФЛ МФК «Миколаїв», наш клуб не має жодного стосунку, - ствержував у четвер на передсезонній прес-конференції президент франківців Анатолій Ревуцький. – Дніпряни позбулися залікових балів ще в березні. Ті інстанції, до яких вони апелювали аж до останнього часу, лише підтвержували попереднє рішення Ліги. Справді, так сталося, що доля вдруге за останнє десятріччя протиставляє франківців черкащанам. Не буду приховувати, у 1999-му «Прикарпаття» доклало зусиль для дого, щоб отримати потрібне рішення. Та навіть тоді все вирішувалося у спортивному двобої.

Для тих хто не в курсі. По завершенні сезону-1998/99 франківці фінішували передостанніми у вищій лізі і мали поступитися своїм місцем «Торпедо» (2 місце у 1 лізі). Проте запоріжці через брак фінансів від підвищення у класі відмовилися. Тодішнім регламентом подібна ситуація обумовлена не була. Відтак на місце «Торпедо» у вищці став претендувати ФК «Черкаси», третій призер першолігового турніру. Але ж і «Прикарпаття» не мало наміру здаватися. ПФЛ, як вважається, підіграла прикарпатцям, організувавши для них і черкащан додатковий матч у Києві, в якому франківці взяли гору – 3:1.

Саме після цього випадку в регламент було внесено пункт про те, що в разі відмови клубу від підвищення у класі його місце дістається наступному за ним колективу, а в разі зняття команди з змагань (як у випадку з «Миколаєвом») залишається кращий серед невдах. Останній пункт і дозволив «Прикарпаттю» потрапити до першої ліги зразка-2008/09. До речі, 11 липня при екстренному розгляді листа миколаївського голови В.Чайки про поновлення клубу у першому дивізіоні на боці франківців виявилися 17 із 18 тих, хто голосував.

Чи варто було «Прикарпаттю» залишатися у першому дивізіоні, адже з гравцями ще не розрахувалися за попередній сезон, а ФФУ має цілу низку претензій до матеріальної бази франкців, головно – до стадіона-довгобуда? Ревуцький стверджує, що засновники клубу розмірковували над цим і врешті-решт вирішили зробити ще одну спробу.

Новим наставником «Прикарпаття» призначено Степана Матвііва, який виступав у команді у 1995-2001 рр. (з перервами). А одним із новачків колективу став також знаний франківськими уболівальниками екс-гравець нальчицього «Спартака» і «Томі» з Томська Руслан Мостовий (у «Прикарпатті» грав у 1996-98 рр.). Правда, прізвища інших новачків не вражають – з другого дивізіону та аматори. Залишили команду орендовані Башлай, Новицький, Галюза, Поздеєв, а також Нестерук (вихованець івано-франківського футболу так і не зміг оговтатись від травм).

Сезон-2008/09 «Прикарпаття» розпочне пізніше за інших, оскільки 16 гравців клубу з 20 по 26 липня під маркою «Факела-НТУНГ» гратимуть у клубному чемпіонаті Європи серед студентів (торік у подіному турнірі, що проходив у Римі, вони посіли п’яту сходинку). На цей турнір команду також повезе Матвіїв. «Участь в студентському Євро – палка з двома кінцями, - вважає наставник. – З одного боку, ми отримали додатковий час на підготовку, яку розпочали надто пізно. З іншого, напруга Євро (шість матчів за шість днів) може згодом датися взнаки». До речі, на турнірі «Факел» гратиме у футболках з логотипом «Нафтогазу України». Керівники «Прикарпаття» плекають надії, що успіхи студентського колективу підштовхнуть цю потужну структуру відновити капіталовкладення у професійний футбол.

На фоні розмов про проблеми клубу (Анатолій Ревуцький: «СФК «Прикарпаття» сьогодні це одна лиш вивіска: ні достатнього фінансування, ні бази, ні стадіону, ні транспорту…), дисонансом прозвучало повідомлення про те, що клуб прохатиме міську владу про передачу йому в довгострокову оренду стадіону «Рух». Наскільки вдалося зрозуміти, обласна влада начеб-то має якогось інвестора, який розвиватиме і клуб, і інфраструктуру стадіону, довкола якого багато вільної площі.

Саме на швидкий прихід грошовитих мішків і розраховує клубне керівництво, адже наявних коштів вистачить лише на початок сезону. Тепер все в руках міських депутатів, які мають своїми голосами погодити рішення про оренду СФК «Прикарпаття». В іншому разі на клуб і місцевих уболівальників очікує повторення вже тричі пройденого шляху…