Перша ліга. "Волинь" - "Севастополь" 3:0. Три торпеди від "Волині"

"Волинь" - "Севастополь" 3:0
Голы: Хромцов 69, Пищур 76, Кінаш 86

„Волинь”: Неділько, Паламарчук, Орлатий, Карковський, Рибковський, (Майдан, 24; Приндета, 88), Лапко, Гапон (Лісовий, 46), Деркач (Кінаш, 63), Пищур, Коваленко (Гурка, 75), Хромцов

ПФК „Севастополь”: Сокоренко, Д.Волков, Гудзікевич (Ізвеков, 73), Култишев, Шишкін, Мазуренко, (Сивуха, 85), Жабокрицький, Ківа (Меметов, 77), Шахов (О.Волков, 74), Гололобов, Піскун

Голи: Хромцов (69), Пищур (76), Кінаш (84)

Попередження: Мазуренко (24), Лапко (38), Жабокрицький (43), Гололобов (62), Д.Волков (87), Кінаш (90+1), Лісовий (90+2)

Матч „Волині” з неочікуваним лідером ліги видався на славу. Скажемо відверто, що ті, хто вирішив вибрати на цей день інші пріоритети, дуже багато втратили у плані видовища. Подібної гри у Луцьку не було, певно, з часів вищої ліги. Видовищний, швидкий, гостроатакуючий та комбінаційний футбол, котрий демонстрували обидва суперники протягом усіх дев’яноста з гаком хвилин матчу, приніс справжню насолоду усім глядачам, присутнім на звітному поєдинку. За перебігом подій на полі та самовіддачею гравців „Волині” і „Севастополя” матч не поступався принаймні сімдесяти відсоткам поєдинків нового „чуда” українського футболу – прем’єр-ліги. Зазначимо, що цьому сприяла по-перше, погода, адже після тижня затяжної спеки у неділю в Луцьку нарешті заморосив дощик, котрий збив нестерпну задуху. А по-друге – тренери обох команд обрали у якості плану на матч атакуючі тактики з розрахунку на швидкісні дії своїх гравців та насичену півоборону. У такій ситуації гострі моменти біля воріт Неділька та Сокоренка виникали як гриби після дощу (чи то пак – під час дощу). Єдиною різницею в наступальних діях було завершення атак. Гості, склалося враження, не надто ризикували прориватися вглиб оборони лучан і били по воротах за першої-ліпшої нагоди з дальніх та середніх дистанцій, чим постійно тримали у напрузі Неділька. Волиняни ж намагалися діяти більш ефективно й зосередили свою увагу на карному майданчику суперника, намагаючись вивести своїх форвардів на вигідну для удару позицію.

А „першою ластівкою” у грі став момент, котрий трапився на 3-й хвилині – захисники севастопольців прогавили ривок Хромцова і той, випереджаючи на якісь півметра двох опонентів, увірвався у штрафний майданчик і з ходу підступно, „з-під себе”, бахнув по воротах. На щастя гостей їх кіпер правильно вибрав позицію і справився з цією дуеллю „на відмінно”, прийнявши таки удар. Затим лучани перейшли на флангові атаки, навантажуючи м’ячами високих Пищура та Хромцова, однак досягти успіху нападникам ніяк не вдавалося з-за вдалих контрдій оборонців та власного нефарту. Гості ж, котрі також провели кілька небезпечних атак, зуміли довести свої старання до завершальної фази лише наприкінці першої десятихвилинки, коли двома дальніми потужними ударами відзначився Шишкін.

Надалі ж, обидві команди, як кажуть, понеслися. На кожен випад опонента негайно надходила власна відповідь, удари по воротам, ривки, проходи... Загалом суперники старалися у поті чола і змушували пильнувати кіперів. Непоганий момент був у гостей на 22-й хвилині, коли Неділько у карколомному стрибку парирував удар когось з гостей після розиграшу штрафного. А на 28-й знову чудову нагоду втратив Хромцов – вдало відгукнувшись на пас з глибини Олег вийшов на ударну позицію, але вдарив у лічених сантиметрах від штанги. І знову круговерть... Удар Шишкіна вкотре у стрибку надійно проводжає за стійку Неділько. Серія кутових біля воріт гостей і вже Сокоренко „витягує” удар Пищура. Севастопольці знову кілька разів б’ють з далеких відстаней, але усі м’ячі під контролем воротаря „Волині”. Лучани ж, прагнучи пробитися до штрафного майданчика, у цей час дещо програвали гостям в аспекті суттєвих загострень, але домоглися таки свого на 41-й хвилині і лише чудо врятувало підопічних Сергія Пучкова від вірного голу. Затяжна атака волинян завершилася пасом в центр карного, Пищур скинув під удар Хромцову, а той у метушні, знову залишившись поза увагою захисників, зумів таки пробити з кількох метрів точно в рамку. Та й на цей раз страж воріт севастопольців своїх партнерів не підвів, прийнявши удар вже лежачи і якраз на „стрічці”. Виникли було сумніви, чи пересік м’яч лінію воріт, проте швидше всього цього не трапилося, а Сокоренко своїми діями у першому таймі цілком заслужив на додаткову премію.

Після відпочинку більш активно розпочали гості. М’яч вони не затримували і у першому таймі, а нині розпочинали свої атаки щойно прийнявши шкіряного та закидуючи того на хід своїм нападникам і півзахисникам, чим достатньо додали роботи захисту й середній лінії лучан. Найнебезпечніший момент вони створили на 53-й хвилині, коли після удару з гострого кута справа шкіряний підстрибнув перед Недільком і той з великими труднощами зумів зреагувати та перевести м’яч на кутовий. Господарі відповіли ідеальною атакою, коли Деркач вдалим пасом розрізав захист севастопольців і Хромцов, непомітно матеріалізувавшись з-за спин оборонців, рвонув на побачення з голкіпером. Та у даному епізоді незрозумілу відмашку „поза грою” дав боковий арбітр, який явно помилився із своїм рішенням, чим викликав гул незадоволення з боку трибун. А у наступному епізоді той же Хромцов, пробиваючи з розвороту з середньої відстані, відправив шкіряного повз ціль. Затим знову настала черга воротарів. На 63-й хвилині „сейв” записав у свій актив Сокоренко, який витягнув з „дев’ятки” потужний удар Пищура із штрафного по центру. А за п’ять хвилин певно найреальніший момент для взяття воріт втратили севастопольці – Піскун метрів з тридцяти нарешті вдало приклався до м’яча і той пішов прямо під поперечину воріт „Волині”. Однак, карколомний стрибок Неділька і ситуацію врятовано.

Нарешті, на 69-й хвилині лучанам таки вдалося досягти бажаного. Кінаш, котрий щойно вийшов на заміну, змістився з м’ячем з центру наліво і п’яткою відпасував назад Лісовому. Максим запустив шкіряного вздовж лінії штрафного майданчика у центр під удар Пищуру, але той по м’ячу промахнувся і „круглий” потрапив вже на правий кут карного на Майдана, який через чотирьох захисників відпасував у центр на лінію воротарського Коваленку. Сергій же ж, маючи перед собою Шишкіна, бити не став, а віддав вправо вільному Хромцову, а Олег, до якого кинулися аж сім захисників, чітко з розвороту відправив м’яч у дальній кут – гол! При цьому за весь час атаки оборонці гостей відверто відігравали роль статистів, так і не зумівши належним чином перекрити шлях гравцям „Волині”.

Здобувши, нарешті, перевагу, „Волинь” не дала супернику отямитися й понеслася добивати „пораненого звіра”. На 76-й хвилині Кінаш випередив Ізвекова і рвонув у карний, але на лінії був збитий Ківою – штрафний. До м’яча підійшов капітан лучан Пищур, який уже кілька разів небезпечно пристрілювався по воротам суперника з дальніх дистанцій, і шикарним надпотужним ударом запустив м’яч низом біля стінки у дальній кут, де очікував воротар севастопольців. Сокоренко на удар зреагував, але той був настільки сильним, що м’яч, вдарившись об рукавички воротаря, миттєво відлетів під стійку і далі у ворота – 2:0. По суті справу було зроблено, але гості, отримавши за кілька хвилин такі два „подарунки”, відверто посипалися. За кілька хвилин після ще одного порушення знову здалеку пробивав штрафний Пищур, але потрапив у стінку. А на 82-й хвилині гарний ривок Лісового недозволеним прийомом зупинив Ізвеков, зачепивши ногою півзахисника на куті штрафного майданчика, коли Максим уже обіграв свого опонента і виходив на ударну. Проте пенальті для лучан – річ дискусійна, особливо, якщо зважити на реалізацію одинадцятиметрових у минулому сезоні. Так вийшло і на цей раз. Пищур, який останнім часом бездоганно виконував даний вид стандартів, пробив чітко і потужно, але по центру і під руку воротарю, який відбив м’яч прямо на ногу Хромцову. На жаль, з добиванням у нападника не склалося і шкіряний просвистів високо над дальньою хрестовиною воріт гостей. Та буквально наступна атака принесла лучанам ще один успіх. Пищур пробив ще один штрафний по центру, метрів з тридцяти. М’яч знову був пущений з такою силою, що Сокоренко на нього хоч і зреагував, та зловити не зміг і шкіряний від рук воротаря по дузі потрапив прямо на ногу Кінашу, який, незважаючи на двох захисників, злету акуратно відправив м’яч у правий від кіпера кут – 3:0 і це вже розгром!

У завершальні хвилини севастопольці нарешті дещо заспокоїлися і знову перейшли в атаку, намагаючись забити гол престижу, та реалізувати задумане так і не змогли. Фінальний свисток зафіксував упевнену перемогу „Волині”, здобуту у цікавому й непростому поєдинку. Можливо, гості й не заслуговували на поразку з таким рахунком, адже також діяли цікаво і наполегливо, відверто сподобавшись своїми діями. Однак, на перемогу з таким рахунком цілком заслужила „Волинь”, котра виявилася більш кваліфікованою у діях на вістрі атаки. А тому варто визнати, що рахунок таки закономірний.

Прес-тайм

Віталій Кварцяний (головний тренер „Волині”): Нині у нас з нових гравців формується нова команда. Сьогодні багато що не виходило, адже „Севастополь” організована команда, яка грає одним складом років три-чотири, а ми через півроку змінюємо „основу” на п’ятдесят-шістдесят відсотків. Тому і за цей тиждень до складу нашої команди увійшло три гравці: Коваленко, Гапон та Деркач, які знаходяться в досить поганому функціональному стані. Я розраховував, що буде непогано виглядати Гапон. Три тижні на тренуваннях я до нього придивлявся, та Володя вийшов і розчарував мене повністю і я не знаю, що далі будемо з ним робити. У Коваленка була травма, а сьогодні його турбує стегно, та він зіграв досить непогано як для початку, це непоганий гравець і йому треба просто знайти свою гру.

В цілому, ви бачили, що ми повинні були виграти значно крупніше. В першому таймі м’ячі три-чотири і в другому ще м’ячів зо три. Сам Хромцов повинен був забити чотири голи. Ми трохи перебудувати оборону, був ряд помилок у першому таймі, невдало грали Орлатий і Паламарчук, та в другому знову перебудувалися і Микола Лапко зіграв добре та й Паламарчук з Орлатим виправилися. Але, напевно, для цього потрібно підшуковувати слова, які не пишуться в книжці. У перерві футболісти отримали «під повну зав’язку» і заграли зовсім по іншому. Видно, що по культурному не допомагає, не доходить до футболістів...

Я задоволений грою в загальному, в тому аспекті що ми рухаємося, розвиваємося і це нормально. Ви бачили, що все було по грі, суддя не симпатизував ні тим, ні іншим, ми перемогли заслужено, хоча рахунок матчу мав би бути, напевно, 9:2 на нашу користь.

- Віталію Володимировичу, чи згодні Ви з тим, що на результат матчу вплинули заміни, адже Кінаш прийняв участь у всіх трьох забитих м’ячах?

- Так, Кінаш зіграв дуже ефективно. Він зробив перший індивідуальний рейд, після якого в результаті вдалих техніко-тактичних дій футболістів ситуація прийшла до завершального удару Хромова, який з розвороту поцілив у ворота. Потім заробив штрафний, який Пищур забив і згодом забив сам. Ярослав зараз виходить на непоганий рівень, щоправда його недолік те, що він погано відбирає м’ячі, але сьогодні він зіграв по-чоловічому і я задоволений.

Я відчував що на початку гри буде якась „неув’язка-неузгодженість”, і мене сильно розчарували Гапон і Рибковський. Їм була поставлена задача входити у штрафний майданчик суперника якомога глибше і пробивати у дальній кут, однак вони робили поперечні простріли. Їхні дії це порушення дисципліни. А загалом заміни допомогли повернути гру в надійне русло.

- Віталій Володимирович, сьогодні Неділько в неділю нарешті зіграв у «свою» гру. Ваш коментар.

- Так, сьогодні він зіграв непогано. Напередодні йому надійшла пропозиція від одного словацького клубу вищої ліги і він спробував там закріпитися. Однак, на його перехід до Словаччини вплинув переговорний процес. Клуб, якому він підійшов, не продав свого воротаря і Віталій повернувся до нас.

- А як до Вас потрапив Коваленко?

- Це довга історія. Ви бачите, що футболіст координований, розуміє футбол, але на сьогодні це не його стан, не його форма. На тренуваннях він виглядає солідно і я думаю, коли він набере нормальну форму, то заграє більш цікаво і більш продуктивно. Він у нас на контракті на два роки і потихеньку ми виведемо його на хороший рівень.

- Віталій Володимирович, але даруйте, футболіст такого рівня, напевно, без якихось гарантій не поїхав би до Луцька. Можна сьогодні говорити, що Ви формуєте команду, яка згодом буде грати у Прем’єр-лізі?

- Так сьогодні ми шукаємо гравців. У нас є певні проблеми: Лісовий лікувався, у Неділька були проблеми зі спиною, у Карковського була травма, Хромцов сьогодні вийшов грати на уколах, у Майдана теж травма і сьогодні він не в формі. Войтовича прооперували, а без нього у нас проблеми в центрі поля, Степанов випав на три тижні і тільки зараз почне працювати. Гравці підбираються непогані і ми цим сьогодні займаємося. У нас недавно були на перегляді два гравці молодіжної збірної Камеруну, однак на другий день тренувань я сказав що це не те, що нам потрібно. Вони є гравцями основного складу але на сьогодні вони не підсилять нашу гру, не та школа в них і ми шукаємо далі. Сьогодні нам потрібно два захисники, півзахисник, хороший нападник кілька і крайніх півзахисників високого класу ми теж потребуємо. Сьогодні дебютував п’ятнадцятирічний Приндета, я думаю скоро він звикне до чоловічої гри і через турів п’ять буде грати в основному складі.

- Віталію Володимировичу, нещодавно Сачко їздив на перегляд у ФК „Львів”. Якщо „Кривбас” не зацікавлений у його послугах, то, можливо, зацікавиться „Волинь”?

- Я з Василем в нормальних відносинах, поздоровляємо один одного з Днем народження, просто так спілкуємося при нагоді, але на сьогодні він хоче пограти у великий футбол, а ми в першій лізі не в змозі надати ті умови контрактних зобов’язань, які відповідають його майстерності і досвіду. Сьогодні він хоче грати у вищій лізі і це його право, а я бажаю йому знайти клуб, у котрому він приживеться і буде грати. Якщо він захоче до нас, то ми завжди знайдемо йому місце в команді. Я думаю що він ще не «вижатий» футболіст, він фанатично спортивний, професіональний і буде грати до сорока років.

Сергій Пучков (головний тренер ПФК „Севастополь): Сьогодні була цікава хороша гра з багатьма гольовими моментами. Якби ми реалізували ті, які створили на початку гри, напевно по іншому склався би результат. І ще одне. Луцьк завжди був дощовим містом, ще коли я тут грав: вранці дощ – увечері сонце, вранці сонце – ввечері дощ. І ми сьогодні перший раз вийшли на слизьке поле, хоча хлопці пристосувалися до нього. Але це футбол, життя на цьому не закінчується, я думаю ми поправимо все, просто прикро за три пропущених м’яча, команда не має права їх пропускати. А так, була цікава гра з моментами – бойок двох різностильних команд.

- Сьогодні ваші гравці дуже часто пробивали з лінії карного майданчика і на підступах. Це була установка?

- Це футбол. Зараз дають мало можливостей увійти в штрафний, тому обстріл воріт проводимо звідки вдається, плюс погодні умови сприяли дальнім ударам. Ви бачили, як м’яч «ковзав» по полю і ми самі пропустили внаслідок таких дій два м’ячі, коли один раз воротар сам собі закинув, а другий – відскок м’яча і невідомо куди він полетів. „Волинь” скористалася своїми шансами при виконанні штрафних, які призвели до взяття воріт.

- Кримський футбол нині на підйомі. У вас є задача виходу в прем’єр-лігу?

- Такої задачі немає. По перше, ми не відповідаємо вимогам прем’єр-ліги, у нас немає свого стадіону, немає своєї бази. Ми тільки другий сезон у першій лізі і створюємо колектив. Після минулого чемпіонату наші хлопці трішки набралися досвіду і перші чотири переможні гри доводять, що ми на правильному шляху.

- Сьогодні була видовищна, динамічна, швидка гра команд яка сподобалася глядачам. Чотири попередні гри вашої команди були проведені теж на такому рівні?

- В принципі так, але у нас чотири гри грав один склад, а сьогодні два футболіста випали, це нападник Шевчук і опорний півзахисник Плешаков. Розумієте, що чотири гри плюс кубкову грав один склад, а сьогодні трохи змінили і різниця двох гравців далася взнаки. Я не хочу сказати, що у моїх хлопців було відсутнє бажання грати, навпаки воно було, але та людина, котра завжди у складі, завжди втягується у гру, а ці два – випали. Установку на матч виконали всі, був підбор після навісних подач суперника. Просто це футбол і ми сьогодні поступилися, бо Волинь використала свої моменти.

- У наступному турі Севастополь приймає „Кримтеплицю”. Цю гру можна назвати кримським дербі?

- Таке поняття було і буде. У принципі ми до всіх ігор відносимося однаково, але я думаю, що у хлопців є додаткова мотивація проявити себе після сьогоднішньої поразки і плюс ми пам’ятаємо ту гру, яку ми грали з ними у другому колі минуло чемпіонату, коли нас там просто «вбили» з вилученнями, з пенальті незрозуміло якими. І всі футболісти все одно це тримають в пам’яті. Тому буде додаткова мотивація довести хто сильніший на сьогоднішній момент. Я знаю, що ми вийдемо і обіграємо їх вдома, якщо не завадять „потойбічні сили”.