Степан Маковійчук: Поки буду грати за Підгір’я

Як би там не було із фінансами, але чернівецька "Буковина" все ж таки готується до нового сезону. Щоправда, готується вона, як ми вже вам повідомляли, без своїх провідних гравців. На тренуваннях немає Маковійчука, Орловського, Палагнюка та Подоляка. Принаймні, без перших трьох гравців важко собі уявити, якою буде гра "жовто-чорних".

Причини відсутності лідерів є різними. Орловський, Палагнюк і Подоляк перебувають на оглядинах в інших клубах, а от відсутність Маковійчука в стані команди стала справжньою загадкою не тільки для чернівецьких вболівальників. Ми зв’язалися із колишнім капітаном "Буковини" і спробували дізнатися про причини його перебування поза командою.

- Степане, ти був одним із ключових гравців "Буковини" останнього сезону, тим більше, ти був капітаном. Але, наскільки нам відомо, ти зараз не тренуєшся з командою під час підготовки до нового чемпіонату. В чому причина?

- Чесно кажучи, я й сам не розумію, в чому причина. З однієї сторони, 1 червня в мене закінчився контракт, який був підписаний із попереднім керівництвом. Після цього я телефонував тренерові, але він жодного разу не підняв трубку, із тренерського штабу зі мною ніхто не зв’язувався, ніхто мене не запрошував не тренування. Звичайно, мені дуже образливо, що так сталося. Навіть з того приводу, що кажуть, ніби в "Буковини" буде фінансування. І от я телефонував, щоби дізнатися про те, чи не повернуть мені хоча б частину боргу за минулий сезон. Але на зв’язок ніхто не виходить, ніхто не хоче розмовляти на цю тему. Це неправильно за будь-яких обставин.

- Але в чому причина такого ставлення? Може, в тебе були якісь конфлікти з тренером, із керівництвом?

- Якщо чесно, то один конфлікт був. Це було в команді, мене звинуватили в тому, що я, як капітан, підбурював хлопців "здавати" ігри. Але я в такі ігри не граю і ніколи не грав. Це було неправдою і я, звичайно, відстоював себе. Цей конфлікт тоді довів до того, що з команди пішов новий тренер воротарів, хоча, кажуть, що він зараз повернувся.

- Виходить, що ти просто дограв до кінця сезону і контракту і тебе наразі з "Буковиною" нічого не пов’язує?

- Наразі – так. Я хотів піти з команди відразу після конфлікту, але мені порадили, щоби я дограв до кінця контракту, а там вже як буде, так і буде. І от я дограв, а більше зі мною з "Буковини" ніхто не спілкується.

- Ти сподіваєшся на те, що з тобою розрахуються по боргах?

- Важко сказати. Може, так, а може, й ні. Нічого конкретно не знаю, адже поки що ні з ким не вдавалося поговорити на цю тему. Головний тренер, як я вже казав, просто не бере трубку. Це неправильно, і те, що зі мною ніхто не розраховується, тим більше неправильно.

- Наскільки нам відомо, ти тепер граєш у чемпіонаті Чернівецької області за сторожинецьке "Підгір’я". Плануєш найближчим часом продовжити виступи за цю команду?

- На даний момент – так. Принаймні, там виплачують хоч якісь гроші, а це, звичайно ж, дуже важливо. Тому дійсно поки буду грати за "Підгір’я". Це – краще, ніж шукати щось інше, хоч і на вищому рівні.

- А в тебе були пропозиції від команд першої ліги?

- Так, мене запрошували в іншу команду, але я подумав і вирішив, що немає жодного сенсу зараз їхати кудись. Тим більше, що в тій команді така ж нестабільна фінансова ситуація і невідомо, що там буде далі. І чи буде та команда взагалі. Хоча, секретів тут немає, мене запрошували в Тернопіль. Тому й вирішив отримувати хоч щось, аніж, як у "Буковині", не отримувати нічого.

- Чи є в тебе, окрім "Підгір’я", якісь інші плани, вихід на інши професійні команди? Чи цим займається агент?

- Взагалі, агента, як такого, в мене немає, а я сам не так вже й намагався щось шукати. Пов’язував свої плани перш за все саме з "Буковиною". Порох у порохівницях ще є, як то кажуть, і хотілося ще пограти на високому рівні. До останнього я сподівався, що все ж таки буду в "Буковині", але. Нажаль, все вийшло не так. Поки що не шукаю нічого, а вже з зими будемо бачити. Тим більше, що пройти збори з якоюсь іншою командою я вже не встигаю.

- А скільки років своєї кар’єри ти віддав "Буковині"?

- Напевно, із перервами, точно є вісім років.

- Чого ти мрієш досягти як футболіст? Які в тебе плани чи мрії взагалі?

- Звичайно, моя велика мрія – попасти в Прем’єр-лігу і пограти на найвищому рівні. Якщо Бог мені ще дасть такий шанс, я їм обов’язково скористаюся.