Нива - Геліос 0:2. Цей сонячний похмурий день

Тернопіль. Центральний міський стадіон

Головний арбітр: Микола Балакін (Київська обл.)

"Нива" (Тернопіль) - "Геліос" (Харків) 0:2

Голи: Романенко 44, Кравченко 88 (пен.)

"Нива": Нагірний, Гудима, Семенюк, Гудак, Шпікула (Мдінарадзе 69), Гринченко (Бадло 72), Петрівський, Пліс (Сворак 62), Яневич, Вацеба (Козак 57), Донець

"Геліос": Сидоренко, Задоя, Шаврін (Кравченко 59), Пінчук, Ковальов (Біляєв 74), Романенко, Луценко, Сартіна, Савін (Швидкий 63), Субочев, Лобойко

Попередження: Козак 90+3 - Савин 38

До матчу команди підійшли у різному, щоб не сказати “діаметрально”, настрої. У гостей 7 очок і 4-6 місце, у “Ниви” - нулі, і остання сходинка навпіл із “Буковиною”. По-сусідськи, так би мовити.

Погодка в день матчу була така, що, як-то кажуть, хороша собака господаря на двір не тягне у таких випадках. Весь день низькі сірі хмари, і періодично досить занудний, вже осінній дощ. От в такому антуражі командам потрібно було виявляти свою високу виконавську майстерність і втілювати геніальні тренерські задумки на полі. Взагалі, в таку погоду – журналісти заздрять вболівальникам, котрим іти на футбол не обов’язково.

Гості, котрі вийшли на поле у жовтогарячій формі - були добре помітні вже з перших хвилин, і зовсім не через колір футболок, а якраз по грі. Уже на 5 хвилині відбувся перший реально небезпечний удар по воротах “Ниви”, а далі пішло по наростаючій.

10 хвилина - після кутового Шаврін бив головою, знаходячись по центру воріт - проте не дуже добре дотягнувся до м’яча, і ситуацію не без проблем, але врятував голкіпер. Взагалі, протягом матчу захисники “Ниви” багато разів давали майже безперешкодно пробивати головою нападникам гостей після верхових передач - і лише неточність останніх рятувала від більшої кількості голів.

На 16-ій хвилині – м’яч після прострілу з флангу, здається, влучив у руку захисникові “Ниви”, проте арбітр вирішив, що це не була "гра рукою", і на апеляції харків’ян не піддався. Загалом гра в першій половині тайму протікала під диктовку саме “сонячних” гостей із Харкова.

На 22-ій хвилині – Шаврін намагався утекти на рандеву із голкіпером, на плечах у нього висіли захисники тернополян, мабуть тому удар і не вдався – просто у Нагірного влучив, тож, небезпеку тернополянам вдалося відвести. І не просто відвести, а й навіть на 24-ій хвилині – організувати щось схоже на атаку правим флангом, навіть був достатньо гострий пас у штрафну, і звідти, мабуть, форварду варто було пробивати, проте, здається, Семенюк вирішив переадресувати м'яча далі, і цей пас був перехоплений захисниками. Цей локальний успіх надихнув “нивівців” на ще одну атаку - Шпікула перехопив круглого центрі, тягнув, тягнув, Гудима просив передачу всім своїм виглядом, проте - відбувся удар Шпікули, котрий ніс певну загрозу низько літаючим горобцям, якщо такі були в цей дощовий день. Чого Шпікула не паснув партнерові, який правильно відкривався, чому так повірив у свій богатирський удар – загадка…

На 35-ій хвилині непогано закидали гості м’яча на свого нападника в район "дальньої штанги" – але голкіпер тернополян зняв м’яча буквально так, як наш “вічно легітимний” знімав у юності шапки – тобто прямо із голови. Спритно вийшло!

А на 43-ій хвилині від господарів глядачі знову дочекалися продуманої комбінації – Гудима протягнув м’яча по флангу і віддав на Семенюка, той пробив непогано з-за меж карного майданчика – м’яч прошелестів повз штангу. Мабуть, цей момент підштовхнув гостей до активних дій, бо вони прямо одразу відповіли різкою атакою, у котрій все було виконано на швидкості. Савін зліва подав – і після хорошої скидки Субочєва Романенко просто таки розстріляв ворота Нагірного, 0:1! Класичний "гол у роздягальню", для того, щоб було над чим подумати господарям у перерві. І одразу ж після голу – команди відправилися під трибуни, для "думального процесу"…

Другий тайм почався тим самим, чим закінчився перший – атаками "сонячних". На 58-ій хвилині після кутового захисники "Ниви" звично загубили в центрі штрафної когось із гостей, і бути би голу – якби не штанга, котра знову довела, що вона кращий друг воротаря. За хвилину знову після хорошої подачі з лівого флангу – форвард гостей пробивав головою, проте м’яч трошки розминувся із дальнім кутом воріт.

Тим часом на трибунах глядачам не давав заснути кращий друг вболівальника – насіння соняшника. Було тихо, і лише цей приємний шелест урізноманітнював звукову картину, і служив звуковим супроводом для епічного протистояння на полі. Добив мене діалог двох вболівальників поряд зі мною:

- Бери насіння, мене вже язик болить.

- Давай, я тільки на другий тайм прийшов, мене ще не болить.

Власне, події на полі розвивалися досить песимістично для "Ниви", "сонячні" гості навіть у похмуру погоду відчували себе господарями ситуації, і контролювали на полі все, що на ньому можна контролювати. Тож тернопільським шанувальникам залишалося тішитися насінням. Навіть намагання затягнути всесвітньовідомий хіт про президента сусідньої держави – не мали успіху у цей похмурий дощовий вечір… Песимізм?!

Вийшов на поле Мдінарадзе-молодший (син президента клубу), і навіть пробивав по воротах головою на 73-ій хвилині. Правда дуже мимо, але все таки – яка не яка атака. На жаль, лише такими епізодами у тернополян з’являлися якісь атакуючі дії. Решту часу – "Геліос" вів гру так, як було вигідно йому. Після серії замін у гостей попереду з'явилося "тріо в чистих футболках" – Кравченко, Шаврін і Швидкий, і гра все рівно велася на половині поля тернополян.

Ну, і як “вишенька на торті” - на 88-ій хвилині провалився правий фланг захисту "Ниви", і нападника харків’ян поклали на газон у карному майданчику – пенальті. Удар Кравченка був з категорії тих, котрі не відбиваються, 0:2, і не надто чисельні у таку погоду глядачі потяглися до виходу…

Що можна сказати, підсумовуючи: гри у “Ниви” непомітно. В атаці, незважаючи на прихід іменитого Гудими (екс-"Карпати") - абсолютно нічого не виходить. В захисті хоч і є досвідчені Донець, Петрівський (теж екс-"Карпати") - постійні провали і провальчики, “другий поверх” - впевнено програно. Центр поля - гостями контролювався в повній мірі… Як набирати очки, і як не втратити обличчя у тернопільському “дербі”, котре насувається неминуче, як кінець сепаратистів - питання відкрите.