Мар'ян Пелех: у футзал мене привів однокласник

Свого часу Мар'ян Пелех переїхав зі Львова до Івано-Франківська, щоб у складі "Урагана" продовжити турувати свій шлях у дорослий футзал. Тепер же Мар'ян є гравцем основного складу івано-франківського клубу, і навряд чи він планує зупинятись на досягнутому. А поки він трохи розповів про себе.

- Як розпочалося твоє захоплення футболом?

- У дитинстві почав займатися великим футболом у ДЮСШ "Карпати", згодом з однокласником спробувати свої сили у футзальній секції львівської "Енергії", в складі якої їздив на різні дитячі чемпіонати. А через деякий час потрапив і в "Ураган-2".

- Які ще види спорту тебе приваблюють?

- У школі часто брав участь у змаганнях з баскетболу, та й тепер мені подобається цей вид спорту, тому часто відвідую матчі франківської "Говерли". Також люблю дивитись біатлон і теніс, але футзал я б ні на що не проміняв.

- Честь "Урагану" ти захищаєш під тринадцятим номером, що означає для тебе це число?

- Це дата мого народження, тож це число для мене символічне, і я не вважаю його нещасливим, а навіть навпаки…

- Розкажи, як проходить твій звичайний день?

- Я вже ніде не навчаюся, тому ранок мій починається досить-таки пізно - прокидаюся в 10-11 годині. Далі по плану - тренування, тренажерний зал та відпочинок. Моє життя можна вважати трохи одноманітним, але з іншої сторони, я ж займаюсь своєю улюбленою справою, яка приносить мені задоволення, то чому б ні?!

- До речі, як організовуєш свій відпочинок?

- Можу сходити кудись погуляти або приготувати щось смачненьке разом з хлопцями, з якими живу. Я, звичайно, не виділяюсь кулінарними здібностями, але щось простеньке зробити можу. Борщ, наприклад, ще не навчився готувати, але, думаю, ще все попереду. Люблю дивитися фільми: бойовики, кіно про гонки та машини, серіали, перелічувати можна довго… Інколи читаю, з останнього, зокрема - "450 градусів по Фаренгейту".

- Як щодо чоловічого захоплення атомобілями? Які марки подобаються?

- Машини, мабуть, як і всі чоловіки, люблю. Найбільше подобаються «Мерседеси» або «BMW», як на мене, дуже хороші автомобілі. Якщо чесно, не розділяю захоплення багатьох раритетними автівками, не бачу в них нічого надзвичайного, тому надаю перевагу сучасним екземплярам. Правда, ще не маю водійських прав, але в найближчих планах це - як одне з пріоритетних завдань.

- Розкажи про свою родину… Як вони ставляться до твоєї професії?

- У мене звичайна львівська сім'я. Батько - водій, а мама домогосподарка. Братові 21 рік, він вчиться, працює і також грає у футбол. До речі, батько у свій час теж займався футболом, тому нашу родину можна назвати трішки спортивною. Рідні завжди мене підтримують, і, звичайно, вболівають за "Ураган".

- Вже традиційно запитуємо спортсменів про їхні фобії, як щодо тебе?

- У мене офідіофобія. Дуже боюся змій… Пригадую, шкільний друг, який відвідував зоогурток, мені на зло приніс в клас маленького плазуна, я цілий день до тями не міг прийти.

- Секрет успіху від Мар'яна Пелеха…

- Завжди дивитись на речі без "рожевих окулярів", добиватись своєї мети, бути настирливим. Поставити свою ціль і йти до неї, незважаючи ні на що…

- Твої побажання вболівальникам "Урагану"

- Мирного неба над головою усім нам, хочу, щоб ця війна уже нарешті закінчилась і більше не було втрат. А вболівальників хочу попросити, щоб завжди підтримували нас, а ми в свою чергу будемо тішити їх хорошими голами і цікавими іграми.

Фото: НФК "Ураган"