Підсумки першої половини сезону 2007/2008. "Карпати" (Львів)

Підсумки першої половини сезону 2007/2008. "Карпати" (Львів)

Автор: Ростислав Ящишин, спеціально для UA-футбол

8 января 2008, вторник. 12:372008-01-08T12:37:25+02:00

“Зелено-білі” увійшли в колію невдач з першої зупинки

Львівський клуб їде тим самим потягом, що й інші українські команди. Нестабільність – головна ознака всього чемпіонату. Тож не дивно, що “Карпати” переживають ті ж процеси, що “Динамо”, “Таврія”, “Закарпаття”... “Зелено-білі” увійшли в колію невдач з першої зупинки. Два перших матчі кинули команду на дно, з якого вибратися вдалося лише у двох останніх матчах. Зміна головного тренера, суддівські помилки, брак досвіду та певні елементи безнадії і байдужості – таким був сезон для “Карпат”.

«Сегодня мой друг защищает мне спину,
а значит и шансы равны»

(В. С. Высоцкий)

Найбільше критики на себе накликав карпатівський захист. Воно й не дивно, адже львівська команда є одним з лідерів за кількістю пропущених мячів. Хоча левова їхня частина припадає на матчі проти “Динамо”, “Шахтаря” і “Чорноморця”, у яких було пропущено 14 голів. Помилки в обороні були практично у кожному матчі, поза тим. що Микола Іщенко є капітаном і лідером команди, а Володимир Федорів був одним з кращих карпатівців у минулому чемпіонаті. Для підсилення оборони брали і Сергія Лащенкова, але у нього були певні проблеми зі стабільністю, зокрема у матчах проти “Металіста” та “Шахтаря”. Десь зупинився у розвитку Сергій Пшеничних, не виблискував і білорус Аляксандр Юревіч. Звичайно, кілька голів є і на совісті голкіперів. Зокрема, у перших двох матчах проти “Таврії” та запорізького “Металурга” перегорів Юрій Мартищук, хоча потім йому вдалося себе перебороти і вийти на пристойний рівень. Не тішив надійністю і Мацей Налєпа, який більше лікувався, аніж грав. 4 голи за півтора тайми – це заслуга Георгі Ломаї у матчі проти “Динамо”. Якщо не брати до уваги кілька провальних матчів, то об”єктивний висновок крпатівського захисту є наступний: оборона хорошого середняка, яким “Карпати” були завжди. Але викинути з пам”яті і турнірної таблиці невдалі матчі не вдасться. Тому на сьогодні оборона “Карпат” плентається в кінці інших команд вишки. Купувати нових гравців чи продовжувати працювати над тими, що є – рішення керівництва і тренерів довідаємося незабаром.

«Попал во все, что было, он выстрелом с руки.
По нем бабъё с ума сходило, ну и тоже мужуки»

(В. С. Высоцкий)

Багатьох цікавило питання – наскільки Валерій Яремченко відрізняється від Олександра Іщенка. З власного досвіду можу сказати, що різниця дуже відчутна. Олександр Олексійович – людина строга і на перше місце ставила дисципліну, залізний порядок. Валерій Іванович – ліберал, добра і м”яка людина. Ясна річ, не йдеться про те, що Іщенко – деспот, а Яремченко закриває очі на порушення режиму. У кожного з них є якості притаманні хорошому тренеру. І можу запевнити тих, хто подумає, що новий тренер “Карпат” попускатиме гріхи своїх гравців – “Шахтар” саме під час його тренерства кинув рукавичку “Динамо”. Валерій Іванович потрапив у складну ситуацію – прийняв посеред сезону команду, яка висіла над прірвою першої ліги. Після першої перемоги над “Закарпаттям” “Карпати” злетіли до зони Інтертото, але потім не могли забити 7 матчів поспіль. А ще виліт з Кубка, через відверту недооцінку сімферопольського “Ігросервіса”, принципова домашня поразка від харківського “Металіста”, розгром в Донецьку, ще один домашній провал від “Металурга”... У команду перестали вірити, на Яремченка повісили усіх собак. Так було до матчу проти “Таврії”. Іронія долі - фани “Карпат”, які так довго чекали на перемогу вирішили бойкотувати гру, а тим часом “зелено-білі” просто винесли з поля кримчан. Михайло Фоменко був розлючений. Цілу годину він не випускав гравців з роздягалень, а коли ті вийшли то опустивши голову, мовчки йшли до автобусу. Недооцінка, мрії про відпустку? Це – версії самого Фоменка. А може є ще одна причина невдалого проти “Карпат”? Фоменко – учень Валерія Лобановського, який за допомогою спеціальних графіків визначав час, коли команда виходила на пік своєї форми. Можливо, “Таврія” вирішила пожертвувати грою в чемпіонаті, щоб зберегти сили на матч проти “Динамо” у Кубку. Однак, жертвам теж є межа і програвати 4:0 – це було трохи занадто. Матч проти “Таврії” взагалі став для “Карпат” переломним. Команда повірила в свої сили. По інерції “Карпати” взяли Кривий Ріг у наступному турі. Одним з найкращих в цих двох матчах був Лєанід Ковєль. Як наслідок – уболівальники обдарували його усіма можливими нагородами. Якби у цей момент проводилося опитування на звання найкращого футболіста “Карпат” усіх часів, не впевнений, що теперішні фани згадали б Кульчицького, Юрчишина чи Данилюка... Не секрет, що за талановитим білорусом полюють чимало українських та російських клубів. Сам Ковєль скромно каже, що наразі не готовий сказати, де гратиме. У будь-якому випадку, про це ми теж довідаємося незабаром.

“Соглашайся хотя бы на рай в шалаше
Если терем с дворцом кто-то занял»

(В. С. Высоцкий)

«Карпати» завжди дивилися в перспективу. Протягом десятиліть “зелено-білі” ставили на своїх вихованців і найкращих гравців Франківщини, Тернопільщини, Закарпаття... До того часу, поки український футбол не заполонили легіонери. Це – тенденція світового футболу і нікуди від неї не сховаєшся. Не виключено, що зимою команду покинуть кілька гравців – процес природний. Але зважаючи на невелику (одну з найменших) заявок “Карпат” на чемпіонат, відповідно, потрібно буде прикупити, як мінімум, стільки ж гравців. Ще за місцяць до закінчення сезону у “Карпатах” говорили, що вже є домовленості з кількома українськими молодими гравцями. Якщо вдасться втілити домовленості у контракти – це стане вагомим кроком до задуму Петра Димінського – будувати “Карпати” силами місцевих та західноукраїнських вихованців. Про медалі зараз, ясна річ, ніхто не говорить. Фани хочуть бачити самовіддачу і вогонь в очах тих, хто грає в зелено-білій формі з левом на грудях. Це для них дорожче за золото...


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев