Як гравці "Карпат" до Туреччини летіли

Ігор Худоб’як приїхав в аеропорт з дружиною та дитиною. Поки інші гравці спілкувалися на найрізноманітніші теми, сімейство Худоб’яків насолоджувалися хвилинами, які залишалися у їхньому розпорядженні. За годину Ігор полетить на традиційні збори...

«А мене ніхто не проводжає» – жартує Сергій Кузнецов. З сумки він витягнув свіжу збірку комп’ютерних ігор, розглядаючи снайперські «стрілялки». Біля входу в аеропорт стоїть Андрій Тлумак. «Зараз буде легше у погодному плані. Сподіваюся, що вітри, які страшенно заважали нам під час першого збору, залишилися в минулому. Добре було б якби і сезон дощів закінчився».

Кепська погода добряче дошкуляла карпатівському капітану – кілька голів у спарингах він пропустив саме через те, що м’яч змінював траекторію польоту. Разом з Андрієм до Туреччини полетіли ще двоє голкіперів – Роман Мисак та Іван Піцан. «Що тут казати... У них талант є, але треба багато працювати. Обидвоє хлопців перспективні. Правда, буває, дехто на все життя залишається перспективним, але сподіваюся, що це не про них. Роман трохи помилявся в матчах, але тут нічого дивного нема. Помиляються всі – і Кан, і Буффон, і Шмайхель які «метелики» пропускали! Від цього нікуди не подінешся» – розмірковує Тлумак над важкою долею футбольного голкіпера.

У холі аеропорту набагато більше карпатівців. Збоку – галаслива компанія. Олег Голодюк, Ігор Ощипко, Денис Кожанов та Артем Федецький. Поруч розташувалися Гурулі, Ткачук і Зеньов. Про щось шепочуться Тарасенко і Ґодвін. Веселун Денис Кожанов підійшов до карпатівського фотографа Тараса Кузьменка і випросив його камеру. Поруч проходила симпатична дівчина, тож крайній нападник зробив кілька знимків. Не встиг він відвести апарат від очей, як до нього підійшов юнак і з грізним виразом обличчям попросив витерти фото дівчини. Денис засміявся: «З якої це радості?» Хлопець наполягав, аж тут обернувся Артем Федецький. Одного лише погляду карпатівського універсала вистачило для того, щоб наполегливий юнак опустив очі і зник у невідомому напрямку.

До гурту підійшов Олег Кононов і по-рідному поклав руку на плече Кожанову. Між гравцями та тренером зав’язалася дружня бесіда. Михайло Кополовець, який стояв поруч, розповідав про своє бачення ситуації в команді: «Найбільша конкуренція в нападі. На збори поїдуть аж семеро нападників. А грають лише троє!» А могло бути ще більше форвардів, якби до списку обраних потрапив Юрій Фурта. Найкращий бомбардир молодіжного складу, здається, усе робить для того, щоб нарешті заграти в основі, але... Цього разу йому завадило пошкодження, якого він зазнав на перших зборах. Та й, на думку тренерів, для Юрка зараз краще мати постійну ігрову практику в молодіжній команді, яка свої збори проведе в Криму, аніж грати по кілька хвилин у першій команді.

Нарешті, карпатівський адміністратор Ярослав Гринишин почав видавати посадкові квитки. Потрохи команда зникала у коридорах аеропорту.

Тим часом працівники компанії «Турецькі авіалінії» (саме на їхньому літаку «Карпати» летіли до Стамбулу) організували для команди приємну несподіванку. Коли «зелено-білі» на автобусі приїхали до літака, на них чекав величенький банер із написом: «Турецькі авіалінії бажають яскравих перемог та високих результатів для ФК «Карпати». Після загального фото команда зайшла по трапу в салон літака, де отримала набір свіжої преси і фірмовий обід від команії-перевізника.

Вже у Стамбулі команду зустрів Вільям Роша Батіста, а от з Іваном Мілошевічем та Неманьєю Тубічем виникли певні проблеми. Їхній літак з Белграда затримався на дві години, тож серби добиралися до Антальї на іншому. Решта гравців, яких обрав Олег Кононов, були на борту:

Воротарі: Тлумак, Піцан, Мисак.

Захисники: Ощипко, Федецький, Тарасенко, Петрівський, Сагайдак.

Півзахисники: Ґодвін, Ткачук, Мартинюк, Голодюк, Худоб’як.

Нападники: Кузнецов, Зеньов, Кополовець, Кожанов, Гурулі, Сворак.