Лига Пари-Матч (Украинская Премьер-Лига)
12.03.2010
пятница
15:38
В’ячеслав Грозний: "Взяти очки у Львові – це надзавдання"
Рейтинг публикации

Один з найпопулярніших тренерів України В’ячеслав Грозний після того, як покинув Чечню, повернувся в рідну державу і очолив столичний клуб. Про те, чому йому не вдалося стати головним тренером збірної України чи «Олімпіакоса», В’ячеслав Вікторович розповів Інформаційному центру ФК «Карпати».

– Однією з причин, через яку ви покинули «Терек» з Грозного, був стан вашого здоров’я...

– Справа в тому, що за півроку до того, як я покинув Чечню, у мене відбулася розмова з міністром спорту республіки щодо певних моментів моєї роботи. Я йому повідомив, що не буду продовжувати контракт, оскільки команда на той час не мала перспектив для виходу в Лігу Європи, а також їй загрожував виліт з Прем’єр-ліги. Окрім того, мене турбувало те, що я рідко буваю в Україні, не часто бачу свою сім’ю, а також стан мого здоров’я. Для тренера це нормально. Словом, я сказав, що хочу додому. А поки чемпіонат не закінчився, була чудова нагода подивитися в роботі молодих чеченських тренерів. Міністр погодився, і я спокійно поїхав в Україну, відпочити й поправити стан здоров’я. І було від чого відпочити, адже не секрет, що чемпіонат Росії – надзвичайно напружений турнір. І я з впевненістю заявляю, що він не поступається матчам Ліги Європи.

– Тобто в Україну ви повернулися для того, щоб відпочити. Натомість, знову опинилися в клубі...

– Це досить довга історія. Коли я почав відновлювати своє здоров’я, на мене вийшли представники болгарського «Левскі» і запросили на переговори. До речі, це не вперше вони на мене виходять і просять повернутися (У 1998 році В’ячеслав Грозний виграв з «Левскі» чемпіонат Болгарії і став кращим тренером країни – Авт.). Це великий клуб, але я відмовився прийняти команду. Після розмови з керівництвом я сказав, що не бачу перспективи, оскільки зараз в клубі дость кепська фінансова ситуація. «Левскі» живе лише з того, що продає своїх основних гравців. Такий підхід мені не дуже подобається. Тож я сказав: «Як у вас знайдеться солідний інвестор, я готовий повернутися до розгляду цього питання».

«Суркіс був категорично проти сумісництва»

– Наскільки відомо, посаду тренера пропонував і «Олімпіакос»...

– Справді, і я навіть дав їм попереднє «добро». Однак там виникла неординарна ситуація. Президент клубу не міг передбачити, як відреагують фанати клубу на третю в сезоні зміну тренера. Першим звільнили Темурі Кецбаю, потім Зіко. На той час команду тренувала пара місцевих наставників. На носі був матч проти «Бордо», а в чемпіонаті «Олі» відставав від лідера на 8 очок. Президент сказав, що не дуже хоче ризикувати, зокрема й моїм іменем. Він запропонував прийняти команду влітку, перед початком нового сезону. Але запросив прилетіти, подивитися, що до чого, висловити своє бачення формування команди тощо. Я погодився, але тут до мене зателефонував президент ФФУ Григорій Суркіс і запропонував зустрітися.

– Він пропонував вам очолити збірну України?

– Попросив виступити з програмою на виконкомі федерації. Сказав, що у мене доволі високі шанси. Також Григорій Суркіс сказав, що я не пов’язаний з жодною командою (а він був категорично проти сумісництва), вільно розмовляю українською мовою. Крім того, він згадав про мій тренерський досвід. Я допомагав Олегу Романцеву в збірній Росії, яка вийшла на чемпіонат світу, мене визнавали кращим тренером України та Болгарії. Словом, президент федерації вималював чудову перспективу – за достатній час налагодити гру, провести селекцію, створити до Євро-2012 серйозну команду. Я розповів йому про «Олімпіакос». У відповідь почув, що це моя особиста справа, але просив не забувати про патріотизм до збірної. Я взяв час на роздуми...

«З «Арсеналом» мене багато що поєднувало»

– Як тоді виник «Арсенал»?

– Незабаром мене запросили приїхати на зустріч з Вадимом Рабіновичем. За чашкою чаю президент «Арсенала» запропонував мені очолити команду. Першим моїм питанням було: «Яким чином, адже в «Арсеналі» є тренер?». До мене повернули монітор з відкритою інтернет-сторінкою, де було написано, що Заварова звільнили з посади тренера. Я розповів пану Рабіновичу і про запрошення з Греції, і про збірну України. Президент «Арсенала» сказав, що в Греції зараз непроста економічна ситуація. І це Греція, там знову не буде родини, а в Києві усі будуть поруч. Мене спокусила така пропозиція, адже в 2002 році ми за допомогою тодішнього мера Києва Олександра Омельченка та його помічників виступали досить успішно, забивали багато голів, відкрили Україні чимало нових імен, зокрема Олега Гусєва. Багато гравців, які були списані в своїх клубах, знайшли тут другу молодість. До речі, герб «Арсенала» теж ми розробляли. Правда, не було в ньому червоного кольору, були відтінки синього. А другий раз мене запрошував Вадим Рабінович, коли «Арсеналу» загрожував виліт. Президент тоді відсторонив Заварова і дав мені повноваження для порятунку. Словом, з «Арсеналом» мене багато що поєднювало. Але я ж пообіцяв Григорію Суркісу. На що Рабинович сказав, що він спробує залагодити це питання з президентом федерації і 31 січня нас чекатиме літак в Туреччину. Все так і сталося. І цього ж дня мене представили команді.

– Можна порівняти ваші попередні «Арсенали» з теперішнім?

– Ні. Це різні команди. Зараз непроста ситуація з орендованими гравцями, а їх досить багато (Восьмеро. – Авт.). Це такий момент, який не завжди дозволяє будувати стратегічну програму. Але що робити? Ми пливемо на одному кораблі.

– Що вас не влаштовує, що б ви змінили в першу чергу?

– Не починав би так рано чемпіонат. На мою думку, це абсурд. Середина березня – не раніше. От грали ми проти «Оболоні». Це не гра, а боротьба з боку обох команд. Таке поле не дає можливості показати гру. Думаєте, уболівальникам подобається такий футбол? Я думаю, що не подобається. Це так, для формальності тур провели. Календар треба робити не чиновникам, а головним тренерам. Треба слухати їхні пропозиції.

«Роздягнутим блондинкам на полі не місце!»

– «Арсенал» полюбляє проводити різні розважальні акції – фотосесії з оголеними дівчатами, тренування з суперблондинками тощо. Олександр Заваров до таких речей ставився позитивно. Чи будете ви дозволяти такі акції?

– Дуже важко завоювати симпатії уболівальника в місті, де грає команда такого рівня, як «Динамо». У схожій ситуації і донецький «Металург». Ще є «Оболонь», але це специфічна команда. Її утримує компанія. Основну групу підтримки становлять працівники компанії. І це дуже добре, що є люди, які готові вкладати в розвиток футболу свої гроші. Але й вболівальників треба залучати за допомогою різноманітних піар-ходів. Звичайно, насамперед, треба добре грати. Раніше, коли «Арсенал» багато забивав, на наші матчі ходило багато людей, їм подобалася команда. І це добре, коли навколо футболу – концерти, шоу, відомі співаки, розіграші. Але що стосується роздягнутих блондинок на полі – вибачте, таке нам не потрібно. Для цього є інші місця.

– Ви дивилися матч вашого наступного суперника проти «Металіста»?

– Ще ні, але обов’язково подивлюся: як цей матч, так і поєдинок проти «Зорі». Команда, яка виграє в «Металіста», заслуговує на повагу. Це молода, амбітна, характерна команда. Її футболісти не грають в упівноги, бо в команді присутній західний патріотизм. Взяти очки у Львові – це надзавдання. Та й молодіжний склад лідирує – і це не випадково. Власник клубу Петро Димінський вибудовує чітку лінію, робить ставку на місцевих вихованців з західного регіону. І це не дивно, адже «Карпати» – це бренд західного регіону, й усі місцеві футболісти мріють виступати за львівську команду. А ще «Карпати» – це розумний уболівальник, який обов’язково підтримає суперника, якщо той покаже відповідний рівень гри та джентльменські риси.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке
Оцените этот материал
Голосов 1
Источник: Інформаційний центр ФК „Карпати”
Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев
 

© UA-Футбол 2002-2016.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на UA-Футбол обязательна.
Пишите нам: info@ua-football.com