Лига Пари-Матч (Украинская Премьер-Лига)
Інтерв`ю з головним тренером "Оболоні"
16.03.2010
вторник
20:47
Сергій Ковалець: "Вболівальник може вибачити все, крім байдужості"
Рейтинг публикации
Інтерв`ю з головним тренером "Оболоні"

З приходом Сергія Ковальця на тренерській місток «Оболоні» в команді багато чого помінялося. Як зазначає сам наставник пивоварів, все це спрямоване на створення особливого, сімейного мікроклімату в команді. Тож зміни стосуються не тільки тренувального процесу, а й того, як гравці проводять свій вільний час. Сергій Ковалець розповів про те, що багато чого він ще не втілив в життя лише по тій причині, що на це не було часу, але по ходу сезону ці зміни відчують не тільки футболісти, але і вболівальники.

В «Оболоні» є перспектива

- В матчі з «Дніпром» після першого тайму у вболівальників «Оболоні» була надія, що їх команда може привезти додому не тільки нічию, але і перемогу. Чого в підсумку не вистачило?

- Не вистачило досвіду гри на рівні Прем’єр-ліги. В команди було велике бажання. Це було добре видно в компонентах боротьби та контролі м’яча, де ми не поступалися. Але у виконавчій майстерності ми слабкіше зіграли в кінцівці. Це стосувалося останнього пасу та завершення атак. В «Дніпра» ці моменти виходили краще, проте я задоволений грою. Звісно мене не влаштовує результат, але питань до самовіддачі немає, адже всі гравці постійно намагалися грати в свій футбол.

- Наскільки буде принциповою гра з «Карпатами»?

- Якщо б давали шість, сім або вісім очок… А так за перемогу будуть нараховувати три очки, як і за перемогу над будь-яким іншим суперником. Звичайно хочеться показати видовищну гру, яка сподобається вболівальникам я якій футболісти будуть віддаватися повністю. Вболівальник може вибачити все крім байдужості. Головне, щоб всі гравці це розуміли. Адже грають в першу чергу саме для вболівальників.

- Наскільки команда зараз готова до сезону?

- Всі команди, думаю, зараз однаково готові. Це стосується і наших грандів, які здобувають у весняній частині чемпіонату результат в більшій мірі за рахунок виконавчої майстерності. А наша команда, як я вже говорив, набирає досвіду гри на рівні Прем’єр-ліги. Це нормально, що футболісти переживають, що ми не переграли «Дніпро». Значить є перспектива.

- «Дніпро» одна з тих команд, від якої завжди чекають більшого, ніж вона досягає в кінці сезону. Чого їм, на ваш погляд, не вистачає для того, щоб посісти хоча б другу сходинку в турнірній таблиці?

- Це хороша команда, в них хороший стадіон і вболівальники. Працює хороший тренер. В них є все, щоб досягати визначних результатів. Команда постійно бореться за високі місця. Думаю, в перспективі вони досягнуть своєї мети. Але зараз, як показують останні роки, сильніші «Динамо», «Металіст» та «Шахтар». Не можуть п’ять команд займати третє місце. «Дніпро» прогресує, тож вболівальникам треба лише запастися терпінням та вірити в команду.

- За часів виступу «Оболоні» у вищому дивізіоні з 2002 по 2005 рік найкращим нападником був В’ячеслав Терещенко. Але він вже завершив кар’єру та працює дитячим тренером в «Чорноморці». Наразі основні форварди в команді Олександр Іващенко та Павло Онисько, які в матчах першої ліги довели, що достойні захищати кольори «Оболоні» і в Прем’єр-лізі. Тим не менш чи плануєте ви підсилювати лінію атаки?

- Звичайно. І не тільки лінію атаки. Думаю, жодна команда не відмовилася б підсилитися кваліфікованим футболістом. Але зараз ми маємо тих гравців, які на даний момент сильніші за тих, кого ми переглядали. Тож немає сенсу брати людину, яка поступається рівнем нашим виконавцям. Тому ми все ще шукаємо футболістів, які могли б підсилити нашу гру.

В Кубку України буду вболівати за «Волинь»

- Чи є в «Оболоні» перспективна молодь?

- Так. Є хороші молоді футболісти, яких ми підключаємо до тренувального процесу з першою командою. Також ті хто не грав в останньому матчі, тренувалися з молодіжним складом. Думаю, в команді хороша кадрова перспектива. Є гравці, які в майбутньому зможуть заявити про себе в першій команді. Але їм треба багато працювати і думати на футбольному полі.

- Скільки є таких кандидатів?

- Чоловік п’ять-шість. Це ті, хто може конкурувати з гравцями основного складу.

- До речі, де зараз ваш син?

- Він тренується в «Металісті».

- Слідкували за матчем «Волинь» - «Олександрія»?

- Так, я знаю результат. Вчора я телефонував Миколаю Лавренко та привітав його з перемогою. Він сказав, що в команді також переживають за мене. Я радий, що «Олександрія» в гостях обіграла таку сильну команду як «Волинь».

- «Волинь» для вас також не чужа команда і найближчим часом її очікує непростий матч з «Таврією» у півфіналі Кубку України. Можете зробити прогноз на гру?

- Думаю, тут рівні шанси в обох команд. «Волинь» грає вдома і в Луцьку дуже хороші вболівальники. У «Таврії» є кваліфіковані футболісти і вона грає в Прем’єр-лізі. Тож обидві команди цілком можуть вийти у фінал.

- Але ви будете вболівати за «Волинь»?

- Звичайно. Тим більше, що я там провів дуже хороші півроку. Мені добре запам’яталися луцькі вболівальники і робота з Віталієм Кварцяним. Я отримував задоволення від співпраці з ним. Ми і на останніх тренувальних зборах в Туреччині багато спілкувалися.

- Як тренер ви щось взяли від співпраці з Віталієм Володимировичем?

- Так. Я намагався взяти щось від кожного наставника з яким працював. Він дуже сильний тренер. В нас була дуже хороша команда і стосунки будувалися як в родині. Після кожної гри ми ходили, наприклад, в боулінг, спілкувалися між собою, їздили на природу… Я з приємністю згадую ті часи. До того ж Луцьк – це класне західноукраїнське містечко з приємною атмосферою.

Володимир Циткін – командний хакер

- Чи можна порівняти той колектив з колективом, який був в «Оболоні»? Коли грали Циткін, Нівінський, Конюшенко, Крохмаль, Олійник, Кобзар, Каряка, Терещенко, Продан, Ястребинський…

- Саме так. Ми також збиралися сім’ями після гри і разом відпочивали. Футбол футболом, але атмосфера має бути сімейною. Таку атмосферу зробили в «Металісті», таку хочеться зробити і в «Оболоні». Щоб команда отримувала від праці задоволенням. Ми будемо проводити відкриті тренування для вболівальників, для преси… Зараз, нажаль, це не дозволяє робити погода. Хочеться, щоб на наші тренування на базі могли приходити дружини і діти футболістів. Але все це в перспективі.

- Пригадую, що свого часу Володимир Циткін зібрав комп’ютери ледь не всій команді…

- І я не був винятком. Зараз до нього також ходять по цим питанням всі футболісти. Так що він не лише тренер воротарів, а і командний хакер.

- Які у вас стосунки з Кутасом, Мазуренко і Товтом, тобто з гравцями з якими ви раніше грали за «Оболонь»?

- Всі розуміють, що в кожного є конкуренція. Щоб показати свій рівень треба виходити і грати в футбол. Я задоволений як всі виконують ті завдання, які перед ними ставляться не дивлячись на те грають вони за першу команду чи за молодіжний склад. З їх боку є самовіддача і розуміння.

- Ви дозволяєте гравцям пити пиво?

- Звичайно. Я хочу працювати на довірі, я так їм і сказав, що якщо за ними постійно дивитися, то немає сенсу так працювати. До того ж краще випиту пляшку пива, ніж коли.

- А ви якому пиву надаєте перевагу?

- Зараз піст, тому наразі я нічого спиртного не вживаю. І взагалі я п`ю дуже мало. Можу собі дозволити випити пиво лише в спекотну погоду. Мені подобається пиво «Оболонь», тим більше, що вона українське.

- Мирон Маркевич вас не запрошував працювати в збірній?

- Ми з ним спілкувалися після його призначення, але про співпрацю не говорили. Я радий, що він зараз головний тренер національної збірної. Він довів, що може давати результат. Мені здається, що для збірної зараз найголовніше поставити гру. Щоб не говорили, але в нас футболісти високого рівня, які грають в класних командах Прем’єр-ліги та за кордоном. Тож в першу чергу він хоче, щоб збірна демонструвала таку гру, яка б подобалося вболівальникам.

- Але вболівальникам не байдужий і результат.

- Звичайно. Буває, що є гра, але немає результату. Тоді вболівальник отримує хоч якесь задоволення. А може бути, що немає ні гри, ні результату. А це вже набагато гірше. Ми ж хочемо рухатися вперед і грати як найкращі команди. Це важко втілити в життя, але треба до цього йти. «Металіст» показав, що він може за рахунок гри досягати результату і не тільки в рамках національної першості, а і в єврокубках. Зараз ми бачимо, що є стадіон, база, вболівальники, своя футбольна школа. Президент клубу Олександр Ярославський вкладає кошти не просто в команду, а в розвиток. Все це вклад в майбутнє країни. Я взагалі поважаю людей, які щось роблять для України не на словах, а на ділі. Так само і у нас в «Оболоні». Є свій маленький затишний стадіон. Він залишиться, ніхто все це з собою не забере. Крім цього Олександр Слободян не оминає увагою і ДЮСШ «Зміна», де зараз займаються майбутні гравці «Оболоні».

Так просто стати суперклубом не можна

- Щодо шансів «Дніпра» поборотися мінімум за срібло ви сказали. А чи під силу зараз «Металісту» піднятися вище третього місця?

- Думаю, з часом так.

- А зараз чого не вистачає?

- «Динамо» і «Шахтар» це великі традиції. Скільки років динамівці вигравали чемпіонство та були в Україні всюди першими. «Металіст» вилітав в першу лігу, у вищій лізі займав місце десяте… Тобто ніколи серйозні задачі не ставилися. У «Дніпра» більше традицій ще з чемпіонату СРСР, де вони ставали чемпіонами. Але за часів незалежної України знову піднятися на п’єдестал їм поки що не вдавалося. І «Шахтар» також довго йшов до першого чемпіонства. Тому потрібен час, ресурси і футболісти. Так просто стати суперклубом не можна. Потрібен час, до цього треба йти.

- А який потенціал в «Оболоні»?

- Хороший. Є свій стадіон, це дуже важливо, адже відповідно і є свій вболівальник. Є все щоб рости і щоб команда закріпилася в Прем’єр-лізі та помаленьку рухалася до вершин.

- Яке місце під силу зайняти команді в цьому сезоні?

- Головне показувати хороший футбол. Результат прийде тоді, коли команда буде з азартом грати від душі і для вболівальників.

- Тієї гри, про яку ви говорите, поки що немає. Тож за рахунок чого треба зараз здобувати результат?

- Треба, щоб команда отримувала задоволення від братерства. Щоб ми з радістю приходили на роботу і з посмішкою поверталися додому до сім`ї та дітей. Тож результат будемо здобувати за рахунок атмосфери.

- Це можна назвати рецептом успіху від Сергія Ковальця?

- Свій рецепт я вже називав. Це трикутник: Президент і його команда, тренер і його команда та вболівальники. Якщо всі разом працюють і є взаємозв’язок, то буде хороший результат який є в «Металісті», «Шахтарі» та «Динамо». Там все спрацювало.

- Чого з цього не вистачає «Оболоні»?

- Зараз в «Оболоні» все це є. Команда помаленьку прогресує і її поважають. Звичайно хотілося б, щоб давалася гра і ми частіше досягали позитивного результату. Але я працюю лише два місяці. Тож потрібен ще деякий час.

- Футболісти, з якими ви раніше працювали, говорили, що ви можете за короткий час поставити гру команди. Наскільки значна доля психології у вашій методиці роботи?

- Психологію я вважаю самим основним компонентом гри. Ти можеш бути готовим тактично та фізично, але якщо будеш психологічно не в команді, а десь «літати», то результату не буде і футболіст не зможе на полі показати на що він спроможний. Повинна бути ідея, до якої всі будуть рухатися. Тому ми хочемо, щоб всі працювали на ідею. Філософія – щоб всі показували класний та результативний футбол, який подобається вболівальникам.

- Ви запланували багато змін для поліпшення мікроклімату команди?

- Звичайно. Хочеться, щоб на стадіоні було свято. Щоб люди йшли на стадіон сім’ями, до того ж ми представляємо великий район Києва. Хочеться, щоб всі оболонці нами гордилися. Тренерська робота така, що сьогодні ти тут, а завтра в іншому місці. Так само як і футболіст. Але всюди де я був, я вкладав душу. Без цього нічого не буде.ё

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке
Оцените этот материал
Голосов 1
Источник: В`ячеслав Лашук, UA-Футбол
Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев
 

© UA-Футбол 2002-2016.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на UA-Футбол обязательна.
Пишите нам: info@ua-football.com