Лига Пари-Матч (Украинская Премьер-Лига)
16.02.2011
среда
16:10
Тіаго: "Я страшенно зголоднів за справжнім футболом"
Рейтинг публикации

Бразильський центрфорвард «Карпат» Тіаго наразі зіграв за команду у Прем’єр-лізі лише один матч. У останній грі національної першості в 2010 році проти «Зорі» він вийшов у старті, але нічим особливим не запам’ятався. Утім, вболівальники «зелено-білих» сподіваються, що Тіаго зуміє по-справжньому розкритися як футболіст саме у львівській команді. Дуже хоче цього й сам 90-ий номер карпатівців.

– Я страшенно зголоднів за справжнім футболом. Друга половина минулого року у мене майже повністю випала. Травми ніяк не залишали мене в спокої. Були сильні болі в паху, а на уколах довго не пограєш. Довелося тривалий час лікуватися, потім ще якийсь час пішов на відновлення спортивної форми. От і вийшло, що на поле зміг вийти лише перед самою відпусткою. Спершу зіграв за молодіжну команду. І вийшло ніби непогано – уже в першому таймі матчу в Запоріжжі відкрив рахунок. А от дебют в основному складі «Карпат» видався не таким вдалим. Ніби й старався, був активним, але… Втім, це вже історія.

– Після відпустки форму набираєш довго?

– Я б не сказав. Зараз я дуже багато працюю. Хочу підготуватися до сезону якомога краще, щоб виправдати сподівання тренера і щоб вболівальники отримували від моєї гри задоволення.

– Що необхідно, аби ти розкрив свій потенціал?

– На першому місці, звичайно, моя самовіддана робота на кожному тренуванні. Необхідно якомога краще намагатися виконувати кожне завдання. Те саме стосується і гри. Але це все залежить виключно від мене. А от коли говорити про зовнішні чинники, то для мене найголовнішим є довіра тренера. Мене ж у «Карпати» запросив Олег Кононов. Ми добре знаємося ще з тираспольського «Шерифа», де й познайомилися. Тому коли Олег Георгійович запропонував мені переїхати у Львів, я не вагався ні миті. Я відчуваю, що він у мене вірить. Тому найголовніше – виправдати довіру тренера. А ще потрібно трохи часу. Адже одразу себе проявити рідко кому вдається.

– Якщо брати у відсотках, наскільки ти зараз уже набрав форму?

– Думаю, відсотків на 50. Тож, аби бути в оптимальній формі, мені ще працювати й працювати. Втім, я вірю, що на початок офіційних матчів чемпіонату вона буде максимально наближена до ста відсотків.

– Як оцінюєш збір в Іспанії?

– Попрацювали ми добре. Про це свідчить і виграш турніру «Кубок Сонця». Цей турнір хоча й неофіційний, але всі команди грали в ньому на повну і прагнули виграти трофей.

«Карпати» грають красиво

– Яка гра команди тобі сподобалася найбільше?

– Ми серйозно ставилися до кожного поєдинку і поважали всіх суперників. Вважаю, що проти усіх команд «Карпати» показали гарну гру. Особливо, коли врахувати, що на вулиці ще зима.

– А своєю грою в якому з матчів ти залишився найбільш задоволений?

– Взагалі, я дуже вимогливий до себе і завжди знаходжу у своїй грі ті чи інші недоліки. Якщо ж виділяти в кращий бік, то думаю, у другому таймі матчу з «Шахтарем» у мене гра виходила непогано.

– У «Шахтарі» грає багато бразильців, твоїх співвітчизників. А як було грати проти шведів і норвежців?

– Скандинавський і бразильський футбол – це дві абсолютно протилежні школи. І шведи, і норвежці є прихильниками силової манери гри і не дають супернику грати технічно.

– Проти «Шахтаря» грати було важко?

– Звичайно. Це ж команда європейського рівня, одна з найкращих на континенті. Але ми і до, і під час гри тримали в своїх головах лише одне – треба виграти!

– Український футбол, напевне, є ближчим до скандинавського?

– Так, вони подібні. В обох переважає силовий стиль. Все базується на дисципліні і схемах командної гри. А от індивідуальну майстерність, якщо порівнювати з Бразилією, футболісти демонструють не так часто. Але вважаю, що українці технічно підготовлені краще, ніж шведи чи норвежці. Втім, до кожного поєдинку потрібно не лише готуватися, а й дуже добре налаштовувати себе на боротьбу впродовж усіх 90 хвилин. Скажу, що грати в Україні не просто.

– Якщо тобі вдасться вже в першій чи другій весняній грі забити гол, далі буде легше?

– Я форвард, а головним завданням мого амплуа є забивати голи. Звичайно, я хочу забивати, і якомога частіше. Але найголовніше – щоб «Карпати» перемагали і я був максимально корисний команді. А чи я заб’ю сам, чи це зробить хтось інший, особливого значення для мене немає.

– А ти не жалкуєш, що граєш в країні, в якій здебільшого сповідують футбол, що має мало спільного з бразильським?

– Моя голова тут, в Україні, і вона думає лише про те, щоб проявити себе з якомога кращого боку. Бог знає, що робить, і тому я тут. А чи я не жалкую, що тут? Ні. Навпаки, дуже радий, що приїхав у Східну Європу. Адже окрім того, що маю здоров’я і можливість грати у футбол, я тут ще й зустрів свою половинку.

Настільна книга – Біблія

– Але ж ти ще не одружений…

– Наразі ні. Але вже скоро, думаю цьогоріч, це станеться.

– І хто ж підкорив твоє серце?

– Звати її Наталка. Живе вона в Тирасполі. Ми з нею познайомилися, ще як я грав за «Шериф». Коли повернуся зі зборів у Туреччині, вона приїде у Львів. Ми вже це питання з нею обговорили. Батьки її також не проти.

– А весілля у вас де буде? Адже маєте аж три варіанти – Львів, Тирасполь, Бразилія.

– Одружуватися будемо в Бразилії. Це однозначно. Там візьмемо і шлюб.

Розмова відбувалася минулої неділі ввечері в одному з львівських кафе, де є жива музика. І так співпало, що коли ми почали говорити про особисте життя Тіаго, як тут же дует співачок почав виконувати латиноамериканські пісні. Тож наступне питання напросилося само собою.

– Яка музика і які пісні найбільше тобі до вподоби?

– Релігійні. Пісні про Господа Бога я можу слухати годинами. Та й загалом я дуже релігійна людина. Бог – найголовніше в моєму житті. Йому я вдячний за те, що живу на цьому світі; за дане мені здоров’я, що дозволяє грати у футбол; за кохану дівчину… Перед виходом на футбольне поле (не важливо, гра це чи тренування), я завжди промовляю молитву, в якій прошу, щоб моя команда і я зіграли добре і ми перемогли. Але в першу чергу прошу його, щоб всі учасники гри – і мої партнери, і гравці команди-суперника – обійшлися без травм, і щоб матч пройшов у чесній спортивній боротьбі.

– Які книжки читаєш і які фільми дивишся з найбільшим задоволенням?

– Як і всі футболісти, читаю здебільшого про футбол та деякі інші види спорту. Але моєю настільною книгою є Біблія. Вона завжди зі мною і я її читаю щодня. Щодо фільмів, то люблю різні комедії і, звичайно, бразильські серіали. У нас їх всі дивляться.

– Напевно, як і кожен бразилець, страшенно любиш танцювати?

– От і ні! Танцювати я не люблю і не вмію. Мені бракує пластики.

– Що ж ти робиш, коли вся Бразилія гуляє на знаменитих карнавалах?

– Йду грати у футбол.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке
Оцените этот материал
Голосов 1
Источник: Інформаційний центр ФК «Карпати»
Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев
 

© UA-Футбол 2002-2016.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на UA-Футбол обязательна.
Пишите нам: info@ua-football.com