Лига Пари-Матч (Украинская Премьер-Лига)
Вторая ничья "канониров"
Вадим Ремісько
12.03.2011
суббота
20:52
"Волынь" – "Арсенал" 0:0. Гармати стріляли холостими
Рейтинг публикации
Вторая ничья "канониров"

Луцк. Стадион «Авангард». 6 500 зрителей

Главный арбитр: Виталий Романов (Днепропетровск)
Ассистенты: Александр Матяш (Полтава), Геннадий Литвинов (Луганск)

"Волынь" – "Арсенал" 0:0

"Волынь": Недилько, Симинин, Карковский, Герасимюк (Параскив 46), Лысенко (Лопес 52, Павлов 75), Ващук, Изворану, Стевич, Бутко, Зозуля, Пищур

"Арсенал": Погорелый, Матюхин, Шершун, Мазилу (Ковпак 64), Гусев, Шацких, Богданов, Аржанов, Полевой, Грицай, Ещенко

Предупреждения: Зозуля 14, Стевич 22, Изворану 90+1 - Шершун 18, Грицай 48, Шацких 53, Богданов 81



Матч хоч і виявився «сухим», але бійцівським з гольовими моментами біля обох воріт. Ніхто не хотів програвати. Гравцям «Волині» треба було реабілітовуватись перед власними вболівальниками після поразки у Луганську, а «канонірам» для того аби не відстати від суперника в турнірній таблиці, а при нагоді й перегнати. Адже шосте місце може в результаті виявитися єврокубковим. На щастя, погода для ранньої весни була тепла, ніякі опади не заважали, поле хоч і було в не неідеальному стані, але цілком задовільне для гри, про що сказали згодом і тренери обох команд. Тож стимулу у команд вистачало вдосталь.

Гості на перший тайм вийшли у такому складі: у воротах - Погорілий, зправа - Єщенко, зліва - Польовий, у центрі - Матюхін та Шершун; ліву бровку зайняв Гусєв, праву – Шацьких, Аржанов діяв, то на місці атакуючого півзахисника, то другого форварда, головною ударною силою був Мазілу.

Стартовий склад волинян можна було спрогнозувати, але здивувало розташування гравців. Щодо воротарської ланки, то тут усе зрозуміло – Неділько, на флангах оброни розташувалися Сімінін – справа, Ізворану - зліва, а от у центрі захисту - Ващук і Зозуля, який є півзахисником, натомість центральний оборонець Карковський склав пару опорних зі Стевічем, над ними розташувався Герасимюк. Ще однією несподіванкою стала поява на лівому фланзі півзахисту Лисенка, на протилежній бровці зайняв позицію Бутко, на вістрі атаки – Пищур. Такі експерименти у підсумку в чомусь дали результати, а в чомусь ні.

Ващук і Зозуля, які цементували захист зіграли пристойно, хоч і не без помилок, давши супернику створити кілька непоганих нагод. Вдало на позиції опорника відіграв Карковський, але експеримент з Лисенком, який, мабуть, мав діяти, як Пічкур, явно не спрацював. Володимир не лише не загострював гру у нападі, але й не допомагав на тому ж фланзі Ізворану, якого раз по раз шматували Єщенко та Гусєв. Хоча й на протилежній бровці Бутко з Сімініним виглядали якось не впевнено. Було помітно, що Богдану важко грати проти Польового. Щодо обох голкіперів, то великих претензій до обох немає, тим більше, що ворота залишилися недоторканими.

Матч почався доволі активно. Уже на третій хвилині Єщенко розрізав фланг, прострілив м’яч від ноги Аржанова полетів у нижній кут і тут довелося вступати у гру Недільку. Після розіграшу кутового шкіряний підхоплює Шацьких, але б’є над дев’яткою. Майже відразу уже Піщур завдає удар у відповідь, теж мимо. А за кілька хвилин капітан лучан пробиває зі штрафного, знову м’яч минає ворота. Однак не довго сумували глядачі, бо уже наступна атака для гостей могла бути гольовою. Мазілу майже вирвався на побачення з голкіпером лучан, але за крок до карного його грубо зупиняє Зозуля. Небезпечний штрафний. Утім Шацьких перекидає і стінку, і ворота. Оце так початок! Згодом були кілька перспективних кутових для господарів, які закінчилися нічим. Натомість «каноніри» організували стрімку атаку тим же лівим флангом розібравшись з Ізворану Гусєв віддав на Аржанова, який зіграв з ним у «стінку» і Ролан опинився біля самісіньких воріт - удар, але Неділько продемонструвавши дива реакції перевів м’яч на кутовий. Проте минула лише хвилина, як господарі теж організували перспективну атаку – це Бутко накрутивши кілька фінтів на фланзі віддав Герасимюку, якого кияни забули на мить. Удар з лінії штрафної не без труднощів паририрує Погорілий. Ближче до кінця першої половини гри доволі небезпечний штрафний заробили волиняни, біля м’яча знову капітан лучан. Потужний постріл, але Голкіпер «Арсеналу» відбиває кулаками шкіряного в поле. І знову Єщенко проходить на великій швидкості флангом простріл, на заваді Аржанову стає Зозуля. Лише вкінці тайму Лисенку таки вдалося пройти Єщенка, але Герасимюк, який відгукнувся на його передачу б’є не вдало. Команди йдуть на перерву.

У другій половині гри у лучан замість активного Герасимюка з’являється Парасків, однак особливої небезпеки той так і не створив, а от Рамон Лопес, який замінив Лисенка, почав на фланзі діяти доволі непогано. Утім перший небезпечний момент створив Карковський, який виявився найрозторопнішим і розібравшись у сумбурі, що виник у центрі поля, він підхопив м’яч промчав з ним кілька метрів, і незважаючи, що поблизу нього не виявилося нікого з «канонірів», лучанин наважився на дальній удар і шкіряний просвистівши вдарився об сітку, але з протилежного боку ледь-ледь розминувшись зі стійкою, Погорілий ані рушився з місця, майбуть, не очікував на такий постріл. Але оборона лучан ще більше грішила, ніж їхні суперники, несподіваний пас за спини захисників волинян знайшов адресата. Смугастий вдало відскочивши від газону чудово ліг на ногу Гусєву, який розстрілював ворота, однак Неділько знову якимось дивом відвів загрозу. За кілька хвилин уже Аржанов прострілює з флангу і Богданову якоїсь миті не вистачає, аби здійснити небезпечний удар, Стевіч буквально зняв з ноги м’яч. А за півгодини до кінця матчу найбільш реальну нагоду у зустрічі змарнували господарі. Це Лопес обіграв Єщенка змістився ближче до центру і завдав прицільного удару, шкіряна куля зрикошетивши від захисника гостей перелетіла через голкіпера і врізалась у поперечку. Добивання знову виграють лучани, але м’яч і цього разу відлітає у поле, з третьої спроби він уже дістається Погорілому. Далі була заміна Мазілу на Ковпака, який за кілька хвилин до фінального свистка міг вирішити долю зустрічі, майже вискочивши на побачення з Недільком, і хоча кут був гострий, але йому лише трішечки не вистачило поцілити під дальню стійку. Були ще удари, Пищура, Стевіча, Карковського, міг забивати і Шацьких. Активно діяли Аржанов і Гусєв, які протримали вболівальників у напрузі до фінального свистка.

Нічия стала закономірним результатом цієї гри, шкода, що без голів. Адже команди на це заслужили своєю самовіддачею та наполегливістю та й вболівальникам було б веселіше. Обидві команди залишилися на відстані двох очок одна від одної, так і не з’ясувавши, хто сильніший, адже і в Києві, і в Луцьку заробили по очку. Таким чином єврокубкова погоня продовжується залишаючи шанс на інтригу. Тим більше, що сезон тільки почався, тож мабуть обидві команди можуть додати згодом. Однак їм уже на п’яти уже наступають інші конкуренти за шосте місце: «Таврія», «Оболонь», «Металург» (Донецьк), а можливо і «Ворскла».

Найкращим гравцем матчу у складі «Арсеналу» можна сміливо назвати Ролана Гусєва, який постійно загострював гру на правому фланзі і мав дві чудових нагоди для взяття воріт, але йому завадила неймовірна гра голкіпера лучан. Також слід відзначити Аржанова, який і сам міг забити, і допомагав у цьому партнерам увесь час тримаючи оборону лучан у напрузі. Не можна не відзначити й Єщенка, який не дав розгулятися на своєму фланзі лучанам, а крім того здійснив кілька небезпечних проходів флангом. Польовий теж відіграв на пристойному рівні, фактично, закривши швидкісного Бутка. Найгірше ж зіграли Мазілу від якого чекали значно більшого та Шацьких, який то бив по горобцях з непоганих позицій, то простоював на фланзі чекаючи доки м’яч долетить до нього.

У «Волині» найкраще зіграла центральна ланка. Ващук та Зозуля зуміли закрити Мазілу і по центрі не дали створити особливої небезпеки «канонірам», пристойно виглядали також Карковський та Стевіч, які вигризали кожен м’яч, буквально, б’ючись за нього. Не можна відзначити Неділька, який витягнув кілька складних м’ячів, хто зна якби не його вдала гра, якби закінчився матч. Відверто розчарував Лисенко. В першу чергу своєю повільністю. Прицільного удару він так і не завдав, лише раз чи два за матч переграв Єщенка, але так і не створив нічого небезпечного. Ізворану теж залишив неоднозначне враження, «каноніри» увесь матч розривали його фланг постійно створюючи небезпеку. Можливо ці двоє ще не адаптувались до гри команди, що ж побачимо.

Юрий Бакалов, главный тренер «Арсенала»:

- Если подытожить игру, то она получилась по настоящему боевой, были моменты, была борьба. Обе команды хотели добиться победы. Поэтому думаю, ничейный результат закономерен.

- Ви задоволені станом газону?

- Ну, если сравнивать его состояние с луганским, то у вас «Маракана». Я думаю, вы неспроста спросили про это. Тяжеловато было. Хотя тяжело для двух команд, поэтому скидку наверное делать нельзя. И с учетом тяжелого поля обе команды продемонстрировали хороший футбол. К полю особых претензий нет, полагаю, что для этой времени года оно в удовлетворительном состоянии.

Виталий Кварцяный, главный тренер «Волыни»:

- Ну что я могу сказать? Все равно больше положительных слов о команде. Не все получалось. Было вязкое поле. Начали сумбурно, начали пулять вперед. Никто этого не просил делать. Это мы делаем только в экстремальных случаях, тогда диагональ на Пищура, а тут начали грузить. Но потом игра подровнялась. Есть ряд новых игроков: Зозуля, Карковский, который не играл целый год, Володя Лысенко, поэтому команда еще строится. Не показали качественного футбола. Давление было, но давление не совсем полноценное, далеко спрятался Бутко, видно Полевой прикрыл его. Ему надо было поменять манеру игры. У него хорошая скорость на фланге надо было этим воспользоваться, но видно он хорошо набегался в Луганске. Первый тайм начал очень активно, но не получалось, нивелировалось за счет погоды. Пищур сыграл неэффективно для команды. Прыгает с двух ног – это старая болезнь.

Футболисты сыграли на большом тонусе, надо было выиграть обязательно, но боялись проиграть. И это давление после поражения в Луганске. Потому что если проиграли, то была бы проблема моральная, ни могли проиграть. Больше положительных эмоций. Ващук сыграл здорово, есть опыт, это выбор места, ну есть пару моментов, но в целом сыграл достаточно хорошо. И Зозуля. Изворану проходит адаптацию, думаю его лучшее игры впереди. Есть над чем работать. Мы работали неделю в зале, один день на поле только и три дня в снегу. Поэтому сами понимаете не бывает сказок. Реализовать то что хотелось не получилось. Хотя вы видели были моменты. Было секунд 20 и мы имели 3-4 моменты активного напряжения в сторону ворот соперника: мяч попадал в штангу, в игрока, опять били - вратарь парировал. Иногда залетает, видно нам не повезло. «Арсенал» тоже бился, чтобы не проиграть, потому что разрыв увеличивался. У них команда сыграна, столько лет уже играет состав, мало кого подпускают молодых, чтобы экспериментировать. Все играют на опыте, на доверии, сыгранности. Команда достаточно хорошая, чтоб у нее так просто выиграть.

Строим новое. Нам нужно время. Я не оправдываюсь, просто говорю причины. Проблем больших нет. Я вижу ошибки игроков, есть над чем работать. Никто не сыграл в свою игру. Разве что Ващук и Зозуля. Ко всем остальным есть претензии. В минус я не считаю сегодняшнюю игру – это футбол.

- Що з Пічкуром і Бутою?

- Бута одернул пах на тренировке, как обычно. Сказал, что немножечко болит. Вот такой он у нас интелегентный защитник. Лояльная натура, для театрального футбола. Пичкур он игрок интервальный. Рамон прилично выглядел на тренировке. Я его поставил в дубль, он мало играл. Неправильно себя ведет, не соблюдает субординацию. Будет газон, тогда будет возможность сыграть за счет индивидуальных качеств. Рамон разочаровал меня.

- Лівий фланг відверто провалювався?!

- Видишь, румыны они такие. Когда с ними играешь на сборах, когда играют товарищеские матчи, они все молотят ссади, аж искры сыплются от ахиллов, от голеностопов, как только возьмешь в команду, так начинает кругами бегать. Защитник должен играть в кость, в мяч, жестко, как играл Лужный когда-то Федюков. Проблемы были. И справа были. Бутко не лучшим образом сыграл, Симинин на мандраже.

- А яке завдання на «Шахтар» Донецьк?

- Еврейский вопрос. Вы ищете провокацию в нашей работе. Я вам говорил несколько лет назад. Какая задача на Донецк? Такая же как и на все игры - играть. Для нас это серьезный экзамен. Не вовремя Донецк. Команда очень быстрая, динамичная, индивидуально сильная. Будет тяжело. Есть беспокойство. Будем стараться играть как дома. Это прежде всего тест на квалификацию. Мы все таки сейчас не на надцетом месте в чемпионате.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке
Оцените этот материал
Голосов 1
Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев
 

© UA-Футбол 2002-2016.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на UA-Футбол обязательна.
Пишите нам: info@ua-football.com