Лига Пари-Матч (Украинская Премьер-Лига)
24.02.2012
пятница
23:00
Адмір Мехмеді: "Динамо" краще за багатьма компонентами"
Рейтинг публикации

Одним із новачків «Динамо», контракт із яким було оформлено під час зимового трансферного вікна, став швейцарець Адмір Мехмеді. Попри молодий вік (Мехмеді лише 20 років), він упродовж двох останніх сезонів був основним гравцем «Цюриха», а влітку минулого року став віце-чемпіоном Європи у складі молодіжної збірної своєї країни. Пропонуємо вам детальніше познайомитися із Адміром, тим паче, йому є що розповісти.

«2011 рік став знаковим для мене»

— Адміре, як починався ваш шлях у великий футбол?

— Я почав займатися ним у місті Беллінцона, що у Швейцарії. Багато часу проводив на подвір’ї, граючи з друзями, поки тато не записав мене до футбольної школи. За відвідування тренувань потрібно було платити 60 франків, що було забагато для моїх батьків, але, бачачи мою любов до гри, все ж пішли на це.

— Батьки у вас також спортивні люди?

— Ні. Ані батько, ані мати жодного відношення до спорту не мають. У нашій родині лише я — професійний гравець.

— У вашому послужному списку є перемога з «Цюрихом» на молодіжному Кубку ФІФА «Blue Stars». Можете розповісти детальніше про цей турнір.

— На той момент мені було 17 років, але я вже виступав із старшими хлопцями за молодіжну команду «Цюриха». Той турнір ми провели справді сильно. На стадії групового турніру я забив один м’яч у ворота АЕКа з Греції. У підсумку посівши перше місце у своїй групі, ми вийшли відразу до фіналу. Матч із «Базелем» складався для нас невдало — після перших десяти хвилин поступалися вже у два м’ячі. Але мій хет-трик допоміг команді виграти і матч, і турнір.

— Після цього і надійшов виклик до першої команди. Чи стало це несподіванкою?

— Безперечно, я мріяв про це, але у 17 років на виклик до дорослої команди, де я мав змогу тренуватися з гравцями, яких до цього переважно бачив по телевізору, чесно кажучи, не чекав.

— Можете назвати Бернара Шалланде, який очолював на той момент клуб, своїм другим батьком у футболі?

— Про Бернара Шалланде можу сказати лише позитивне, адже він відкрив для мене шлях у дорослий футбол. Це дуже інтелігентна людина, хороший тренер. Але за той час, що він очолював команду, я мав не дуже багато ігрового часу. Можливо, через те, що я був ще дуже молодий, а конкуренція — високою. Не варто забувати, що також ми грали в Лізі чемпіонів, тому особливих можливостей для ротації складу в тренера не було.

— Наступник Шалланде, — Урс Фішер, — більше довіряв вам?

— Довіряли мені обидва наставники, але, як я сказав, Шалланде не ставив мене до складу через мою молодість. Щодо Фішера, то перше ніж очолити першу команду, він був тренером молодіжного складу, тож чудово знав мої можливості. Але це не означає, що з його приходом я відразу почав грати в «основі». Для того, аби виходити на поле в кожному матчі, я тяжко працював на тренуваннях, отже, зрештою став основним гравцем «Цюриха».

— Понад сто матчів за три сезони в «Цюриху» — непоганий показник для молодого футболіста. Чи відразу стали основним гравцем?

— Для цього потрібно було докласти зусиль. Але поступово почав регулярно виходити на поле. Поки що найкращим можу назвати останній повноцінний сезон у «Цюриху». Ми посіли друге місце, лише на одно очко відставши від «Базеля», я записав на свій рахунок десять м’ячів та стільки ж разів асистував партнерам. Також 2011 рік став знаковим для мене, оскільки я дебютував у складі національної збірної Швейцарії.

— Перед цим, улітку 2011 року, Швейцарія стала віце-чемпіоном Європи серед молодіжних команд. Це був успіх?

— Це був величезний успіх. Серед тих команд, які брали участь у чемпіонаті Старого Світу, Швейцарію розглядали як одного з аутсайдерів. Але ми провели свої матчі на дуже високому рівні, а я був одним із наймолодших гравців у нашій збірній. На жаль, у вирішальному матчі ми програли Іспанії.

— Ви, пригадую, отримали «Срібну бутсу» — як другий за результативністю бомбардир турніру…

— Хоча я й забив кілька важливих м’ячів, кожен із наших гравців зробив свій внесок, аби команда вийшла до фіналу. Якби я міг, то розділив би цей трофей між усіма хлопцями. Свою вагомість у тому, що ми стали віце-чемпіонами Європи, я не переоцінюю.

— Україна на тому турнірі з рахунком 0:3 програла Іспанії, якій ви поступилися у фіналі. Чи справді «Фурію Роху» не можна перемогти?

— Насправді ми дуже добре грали у фіналі, але були покарані за найменші помилки. У складі Іспанії виступали дуже хороші гравці, як-от, Мата («Челсі») чи Алькантара («Барселона»). Але якби на нашому боці було трохи більше удачі, ми могли б виборювати перемогу й у фіналі.

— Цього сезону «Цюрих» невдало виступив у єврокубках. У чому, на ваш погляд, головна причина?

— Ми дуже добре провели матчі зі «Стандардом» у кваліфікації Ліги чемпіонів, пройшовши бельгійський клуб за сумою двох матчів, а ось із «Баварією» грати на рівних ми були не в змозі. Не назвав би провальним і наш виступ у Лізі Європи. Ми набрали лише п’ять очок, але отримали хороший досвід, оскільки нашими суперниками були дуже хороші команди, як-от «Спортинг» і «Лаціо».

— Чи задоволені ви тим, як складалася ваша кар’єра в «Цюриху»?

— Коли я лише розпочинав кар’єру в «Цюриху», я дав собі обіцянку, що стану хорошим гравцем. Я багато чого досяг разом із командою, став її основним гравцем, виступав у єврокубках, тому можу бути цілком задоволеним тим періодом, що провів у цьому клубі.

«У «Динамо» для футболістів створено всі умови»

— Запрошення від «Динамо» стало несподіванкою?

— Якби мені сказали три роки тому, що я перейду до київського «Динамо», я би не повірив. На початку кар’єри більшість гравців мріють про найкращі європейські чемпіонати, як в Англії, Іспанії, Італії чи Німеччини. Лише дізнавшись про зацікавленість з боку «Динамо», я, звичайно, був здивований. Але згодом, дізнавшись про історію клубу, його амбіції, причому не лише в національному чемпіонаті, але й у єврокубках, я з радістю підписав довгостроковий контракт.

— Як дізналися про зацікавленість з боку киян?

— Вперше з’явилися чутки ще після молодіжного чемпіонату Європи в Данії та матчів кваліфікації Ліги чемпіонів. Але тоді до серйозного обговорення справа не дійшла. Як виявилося, керівники клубів узяли паузу до зими, щоб у січні домовитися про все й відтак оформити мій трансфер.

— Що здивувало, коли вперше завітали до Києва?

— З містом я поки ще не встиг ознайомитися. А ось від інфраструктури, тренувальної бази я просто в захваті. У «Динамо» для футболістів створено всі умови — лише тренуйся та грай, більше ні про що не треба думати.

— Перехід до «Динамо» — крок уперед у вашій кар’єрі?

— Безперечно. «Цюрих» поступається «Динамо» за багатьма компонентами. У Києві я можу багато чого навчитися, команда постійно бореться за чемпіонство та виступає в єврокубках. Амбіції клубу відповідають і моїм, тому я задоволений.

«Тренер радить продовжувати в тому ж дусі»

— Які враження від зборів разом із «Динамо»?

— У нас було по два-три тренування на день — усі вправи потрібно робити швидше. У команді зібрані молоді гравці, «голодні» до перемог, які хочуть вигравати кожен матч.

— Чи важчі тренування від тих, які були в «Цюриху»?

— У «Динамо», порівняно із «Цюрихом», багато уваги приділяється фізичній підготовці. Так само й у матчах ми маємо активно пресингувати суперників. Як гравець я маю сприйняти стиль гри «Динамо». Гадаю, звикнути до нього не складе для мене особливих труднощів.

— На якій позиції награє вас головний тренер у контрольних матчах?

— Тренер особливо нічого не вигадує, тож використовує мене на моїх рідних позиціях — на флангах півзахисту, під нападниками. Оскільки я із самого дитинства грав у центрі поля, саме тут почуваюся, як риба у воді.

— З Юрієм Сьоміним після матчів спілкуєтеся?

— Так, тренер хвалить і радить продовжувати в тому ж дусі. Також у нас відбулася індивідуальна бесіда, і Юрій Павлович сказав, щоб я звертався до нього, якщо в мене виникнуть якісь питання. Повірте, така підтримка з боку головного тренера дуже важлива для мене, оскільки я новачок у команді.

— Якщо судити за контрольними матчами, чи вже досягли взаєморозуміння з новими партнерами?

— Простіше з хлопцями, які знають англійську, адже вони завжди можуть підказати. Із іншими партнерами поки що не настільки добре спілкуюся, але до моїх планів входить вивчення російської мови, аби якомога скоріше стати своїм у колективі.

← Нажми «Нравится» и читай нас в Фейсбуке
Оцените этот материал
Голосов 1
Источник: Юрій Громов, газета "Український футбол", www.ukrfootball.in.ua
Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев
 

© UA-Футбол 2002-2016.
Все права на материалы, находящиеся на сайте www.ua-football.com, охраняются в соответствии с законодательством Украины.
При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на UA-Футбол обязательна.
Пишите нам: info@ua-football.com