"Карпати" - "Олександрія" 1:1. Борг за останні хвилини

Украина. Львов. "Арена Львов". 11 800 зрителей

Главный арбитр: Юрий Вакс (Симферополь)
Ассистенты: Игорь Бицкало (Одесса) ,Сергей Беккер (Харьков)

"Карпаты" - "Александрия" 1:1

Голы: Лукас 68 - Довгий 90
"Карпаты": Тлумак, Милошевич, Ксенз (Кинк 63), Ощипко (Балажиц 12), Мартынюк (Эрик 46), Ткачук, Касьян, Федецкий, Болохан, Лукас, Даушвили
"Александрия": Панькив, Сахневич, Довгий, Макриев (Баришич 52), Запорожан (Салхи 59), Гитченко, Сидоренко (Гавриш 73), Генев, Старенький, Любенович, Протич
Предупреждения: Балажиц 50 - Баришич 58, Салхи 86

Володимир Шаран стартовим складом відверто здивував. Якщо з воротарем та обороною було все більш-менш зрозуміло, то далі почалися сюрпризи. Найбільша надія уболівальників бразилець Ерік залишився в запасі, натомість у старті вийшов Ярослав Мартинюк. Дивина полягає в тому, що разом з Ткачуком та Даушвілі, Мартинюк склав руйнівний трикутник. Хоч в активі 19-го номера «Карпат» у цьому сезоні було три результативні передачі, але все ж він більше розглядався як опорник, а не як плеймейкер. Така середня лінія була б більш доцільною в матчі проти «Металіста», де й справді роботи в центрі поля не бракувало. Натомість у грі проти «Олександрії», яка прогнозовано закрилася в обороні, така розстановка виглядала доволі несподіваною. Складалося враження, що це саме «Карпати» будуть захищатися, а не їхній суперник. З перших хвилин вийшов і Павло Ксьонз. У двох попередніх матчах він відверто не вразив. Попри це Володимир Шаран знову виставив його у старті з надією на те, що проти «своєї колишньої» Ксьонз гратиме з подвійною мотивацією. Олександр Кас’ян знову розташувався на вістрі атаки, а Лукас праворуч. Олександра Гладкого не було навіть у запасі, він провів лише тайм за молодіжну команду.

У Леоніда Буряка особливого вибору гравців нема. Його 4 – 2 – 3 – 1 виглядали так: воротар Паньків, центр захисту склала пара Сидоренко та Генєв, по флангах оборони Протіч та Сахневич. Гітченко і Довгий діяли на місці опорників, з флангів їх підтримували Запорожан з Стареньким. Роль диспетчера виконував Любеновіч, а на місце єдиного форварда Леонід Буряк поставив Макрієва.

Гра почалася не так, як би цього хотіли уболівальники «Карпат». Їх, до речі, на гру прийшло майже 12 тисяч. Зважаючи на результати, що їх останнім часом демонструють «зелено-білі» ця цифра просто вражає. «50-річчя у першій лізі? Не ганьбіть нас» - таким банером найвідданіші фани «Карпат» спробували завести команду на старті матчу. Чи то не всі зрозуміли зміст послання, чи то не всі побачили, але у першому таймі «Карпати» грали блідо і мляво. «Олександрія» не відставала від свого суперника, так само не демонструючи нічого екстраординарного. Одним словом, все що відбувалося на полі до перерви яскраво відображалося у турнірній таблиці. «Карпати» виглядали не цікаво і не привабливо. Відчувалося, що команді бракує іскринки, неординарних дій, швидкості думки. Усе це до перерви сиділо на лаві запасних, в образі Еріка. Чому бразилець залишився в запасі сказати важко… Вже згодом Володимир Шаран пояснить це тим, що Ерік провалив гру в Харкові і що він як слід не бореться за м’ячі. До того ж Мартинюк краще на тренуваннях виглядає. Взагалі, порівнювати Мартинюка та Еріка недоцільно – це гравці однієї зони, але різного спрямування. Але виходити на гру проти аутсайдера з трьома опорниками… це, щонайменше, незрозуміло. Який же тоді результат від команди хотіти?

У зв’язку з відсутністю головних карпатівських мізків, ініціативу на себе взяв Лукас. Йому не все вдавалося і без підтримки він був не таким активним, як, скажімо, у матчі проти «Таврії». Але все-одно, щось для загальної користі він намагався робити. Перший напівмомент в іспанця був на початку гри, але Сахневич допрацював до кінця і зумів винести м’яча на кутовий. Невдовзі гості самі огризнулися, причому досить гостро. Це Старенький непогано навісив на Довгого, але хавбек пробив головою не точно.

Хвилини до 25-ої глядачі на «Арені Львів» тихо дрімали. Жодної реальної загрози, жодного пристойного удару… Лише подекуди давалася взнаки активність Лукаса. Кілька разів він на швидкості влітав у вільні зони, але Паньків надійно перекривав йому дорогу. Не мав успіху і Кас’ян, який хоч чіплявся за м’ячі, але до логічного продовження справа не доходила. До перерви підбору в «Карпат» не було.

Після травми Ощипка, що її оборонець зазнав під час зіткнення з Ксьонзом, на лівий край захисту перемістився Болохан. У парі з тим же Ксьонзом у них могла вийти непогана зв’язка, тим паче, що партнери не шкодували екс-гравцю «Олександрії» передач. Правда, ККД продовження цих атак був мізерний. Після пасу від Кас’яна, Ксьонз з доволі вигідної позиції засандалив м’яча на трибуни. Був іще момент в Лукаса, але після м’якого навісу від Болохана, іспанець не дуже вдало пробив головою. Головний меседж першого тайму міг би виглядати так: не зрозуміло за рахунок чого «Карпати» зможуть забити.

Настрій уболівальників «Карпат» покращився після свистка на другий тайм. Не тому, що замінили Мартинюка, він то каші не псував, а тому, що вийшов Ерік. І відразу «зелено-білі» починають організовувати свої атаки через бразильця. За мить у боротьбі з захисником «Олександрії» у штрафному гостей падає Федецький. Схоже, контакт таки був, але Юрій Вакс падіння ігнорує і гру продовжує. Але така гра вже більше на футбол схожа. Правда, гості чи то інтуїтивно відчули, чи то тренер підказав, почали тягнути час, хоча йшла лише 50-а хвилина…

З появою Еріка на полі гра і справді оживилася. Нарешті знайшовся той, хто зміг зв’язати оборону та атаку. Кілька разів бразилець виводив на ударну позицію Лукаса, ще раз і сам приклався до м’яча, після сміливого проходу і класних «стінок» з двома партнерами. Врешті-решт наполегливість «Карпат» дала результат. Лукас нав’язав боротьбу Сидоренку, відібрав у нього м’яча і здорово викрутив м’яча у верхній кут. Паньків якщо і зачепив круглого то зовсім трохи. «Арена Львів» ожила – як і в матчі проти «Таврії» народ повірив в перемогу…

«Олександрія» також зарухалася – поразка не входила в їхні плани. Кілька разів нападники гостей були близькими до того, щоб максимально загострити ситуацію, але в останню мить карпатівцям вдавалося перекривати зони і читати ходи суперника. Леонід Буряк ризикнув – оскільки втрачати було нічого, він почав грати у відкритий футбол. По правді, користі з цього було мало – у центрі поля дуже багато роботи виконував Даушвілі, який хоч і програв не одне єдиноборство, особливо в повітрі, але грав до кінця. Якщо ж гостям вдавалося пройти грузина, то вони неодмінно натикалися на Мілошевіча чи Балажіца. У відповідь «Карпати» пропонували «Олександрії» свої контратаки. Одну з них запоров Кас’ян, який не віддав м’яча на вільного Еріка, іншу – боковий суддя, який невідомо як побачив лівий офсайд у того ж Кас’яна. А епізод був дуже динамічний, карпатівець виходив на самого Паньківа.

Та навіть попри те, що «Карпатам» не вдавалося більше забити, видно було старання гравців. От, скажімо, Федецький з середини другого тайму грав через «не можу». Навіть попри корчі, які хапали йому ноги (вилазить боком пропущена передсезонна підготовка), він дряпався за м’яч і виходив переможцем. А останні хвилини гри Федецький провів ледь не воротарському майданчику «Олександрії». Ясно, не від хорошого життя. Коли четвертий суддя піднімав табличку з цифрою «4», підопічні Леоніда Буряка самі не вірили у своє щастя. Після передачі з флангу, Довгий увірвався в штрафний «Карпат» і злету пробив у дальній кут. Питання тут навіть не до центральних захисників, на яких звично можна повісити усіх собак, а до опорників, які не побігли за своїм гравцем.

Так сталося, що у цьому сезоні «Олександрія» двічі губила очки на останніх хвилинах. Прийшов час долі повертати борги. Цього разу олександрійці знайшли своє зернятко, як любить казати Леонід Буряк. А «Карпати» не те, що перемогу втратили, а й залишилися без головного тренера. Керівництво клубу вирішило, що одне очко у чотирьох матчах ще й за блідої гри та браку концентрації на останніх хвилинах – це все провина тренера. Тож ера Володимира Шарана у Львові закінчилася. Шкода, що все сталося саме так. Адже перед початком сезону уболівальники щиро вірили у те, що команда та галицький тренерський штаб швидко знайдуть спільну мову. Однак, схоже, Володимир Богданович не зміг донести до гравців своїх поглядів та й суперечок щодо кадрових питань вистачало. Тепер командою керуватиме Юрій Дячук-Ставицький, який вже не раз виконував роль рятівника-пожежника у «Карпатах». Що він змінить за тиждень побачимо вже у грі проти «Оболоні».

Післяматчева прес-коференція

Леонід Буряк, головний тренер «Олександрії»

– Якість гри бажає кращого. Але напруга в матчі була. Що «Карпатам», що нам треба були очки. У цій грі були і травми, і розсічення. В нас одне завдання – по очку, по два збирати і завоювувати місце під сонцем. Поміняти менталітет важко. Попри непогану гру, ми допустили дитячу помилку, коли нам перший гол забили. Це дитячий садок. А по самовіддачі у мене претензій нема.

– Хто вам сподобався у вашій команді?

– По гарячим слідам важко сказати. Розберемо гру. Я дякую команді, що по грі нас поки ніхто не обіграв. З «Волинню» у нас була переможна гра, ми мали чотири виходи сам на сам. Але у підсумку програли. Проблем з самовіддачею у нас нема, гравці слухають і все розуміють. Єдине – треба час.

Володимир Шаран, екс-головний тренер «Карпат»

- Ми прекрасно знали, що «Олександрія» буде грати другим номером і розраховувати на контратаки. Установка була такою: контролювати м’яча внизу. Але наші гравці не відкривалися, швидкості не було. Ніхто не зв’язав гру в середині поля. По перерві Ерік підсилив центральну вісь. Ми забили, з’явилася впевненість, але було видно, що хлопці переживали за результат. Зникла концентрація в центральній зоні, звідки нам забили гол. На 90-ій хвилині пропускати звичайно прикро… Хлопці намагалися грати в той футбол, який хочеться бачити. Ще б трохи швидкості, і тоді не було б проблем.

- Чому Ерік не вийшов в старті?

- Ми довго думали над складом. Ерік невдало зіграв в Харкові. Вирішили поставити Мартинюка. Він краще на тренуваннях працював, мав велике бажання. Надіялися на те, що він вийде і зіграє краще ніж Ерік. Бо Ерік менше грає на оборону, але в атаці він може зв’язати гру, пробити, віддати пас. Те, що ми бачили в другому таймі.

- За мить до голу суддя зафіксував офсайд в Кас’яна. Прокоментуйте цей епізод.

- Важко судити, треба дивитися на відео. Офсайду, як мені здалося, не було. Кас’ян з глибини йшов на м’яча. Але суддям видніше. Після цього і стався прикрий гол в наші ворота.

- Що з Ощипком?

- Після розминки він підійшов і сказав, що почувається не дуже добре. Що біль відчув і сказав, щоб ми були готові до заміни, в разі чого. Тому готувався Балажіц. І так сталося, що з самого початку він отримав травму, йому наклали шви. Розірвали м’яз вище коліна.

- У першому таймі команда була малоактивна. Вона відчувала страх за результат?

- Думаю, так. Ми налаштовуємо гравців, щоб вони відчули в собі впевненість, бо скованість таки присутня в команді. Боялися зробити помилку. Це тимчасове явище, дуже треба перемога, яка має усе змінити.

- Що в перерві ви сказали гравцям?

- Що не було швидкості, що дуже повільно атаки розвивалися, що не було креативу. Коли ми почали грати в два дотики, то гостям стало важче.