Итоги 23-го тура УПЛ. Мнение редакции

UA-Футбол подводит итоги 23-го тура Чемпионата Украины, в котором лидеры определяли фаворитов в чемпионской гонке, "Волынь" прервала отменную домашнюю серию донецкого "Металлурга", а "Ворскла" приблизилась в турнирной таблице к терпящему бедствию "Черноморцу".

Можно ли утверждать, что "Металлист" выпал из чемпионской гонки? Какими вы видите перспективы команды?

Ігор Семйон: Напевно, можна. Максимум, який тепер світить харків’янам – друга сходинка; у "Шахтаря" ж із серйозних випробувань, будемо говорити так, залишився тільки матч із "Динамо", а "Металісту" для чемпіонства потрібно, крім власної впевненої гри, сподіватись ще на помилку "гірників" в поєдинках проти середняків та аутсайдерів. Шанси, вважаю, тільки теоретичні.

Фото - Денис Руденко

Та й по тій грі, яку "Металіст" продемонстрував в кубковому матчі проти "Динамо" і вчора – проти "Шахтаря", навряд чи варто серйозно розглядати харків’ян як претендентів на чемпіонство. Протягом вчорашнього поєдинку, зізнатись, одна фундаментальна думка змінилась іншою. Перше, що відзначив би, - це, нарешті, тренерські рішення саме Ігоря Рахаєва, а не сліпе наслідування ним напрацювань Мирона Маркевича. Видно ж було, що з Гоменюком у складі "Металіст" більше втрачає, ніж набуває, тому рішення зіграти без гравця з амплуа "нападник", було логічним. Переведення Азеведо в півзахист, а Ксьонза – в центральну зону, було сміливим експериментом, який в критичних кадрових умовах теж мав право на життя. Але друге, що відзначив би, це та легкість, з якою почав грати "Шахтар" після того, як рахунок став 2:0. На старті поєдинку "Металіст" елементарно взяв суперника настроєм, "наскоком", але, отримавши солідну фору, не зміг побудувати гру так, щоб у донеччан виникла потреба щось вигадувати на полі, з чим, як відомо, в них є проблеми. "Шахтар" просто зміг використати свої сильні сторони. "Гірників" можна було побити тільки тактично, а в "Металіста" з такими розривами у лініях, відсутністю взаємозв’язків у команді і відсутністю лідера, цього не вийшло.

Про перспективи не хочеться говорити. Гру "Металіста" може налагодити грамотний спеціаліст; але він з'явиться тільки тоді, коли будуть вирішені проблеми в клубі. Але хто і як збирається їх вирішувати? Зараз більше запитань, ніж відповідей. Думаю, літо у футбольному Харкові буде гарячим.

Андрей Софин: Проблемы "Металлиста" в общем и целом понятны и лучше всего описываются через отрицание: песок – плохая замена овсу, Гоменюк – совсем не Девич, Богданов – не Диего Соуза, Рахаев – не Маркевич. Разговоры в контексте "если бы" про Хосе Сосу вообще стали общим местом. Доигрывать чемпионат вышла вроде бы та же, но, по сути, совершенно другая команда. И претендентом на титул чемпиона она перестала быть не после двух неудачно сыгранных туров, а после уходы Маркевича, Сосы и Девича – людей, вокруг которых строилось в "Металлисте" его лучших образцов всё.

Фото - Денис Руденко

Делать прогнозы в отношении команды, испытывающей кризис финансовый и мотивационный – дело неблагодарное. Весь "Металлист" находится в подвешенном состоянии. Впрочем, судя по игре с "Шахтером" картина не настолько печальная, насколько могла бы быть. Команда отыграла хороший первый тайм, в первые полчаса вовсе переиграла чемпионов по всем статьям. Другое дело, что добыв солидное преимущество, харьковчане его уж очень быстро разбазарили, но это уже проблема не игровая – игроки хуже не стали, взаимопонимание не исчезло, игровые связи остались. Стало просто меньше концентрации, вызванной отчасти добытым преимуществом, отчасти отсутствием опыта Игоря Рахаева в качестве главного тренера, отчасти другими внеположными факторами вроде кривого календаря, из-за которого команда сначала две недели простаивала, а потом вынуждена была играть через три дня на четвертый. Не подведи свою команду Вильягра, кто знает, как бы все закончилось. "Металлист" показал хорошую игру без нескольких лидеров и в экспериментальной схеме, а его исполнители – максимальную самоотдачу. Такую самоотдачу нельзя демонстрировать, не связывая свое будущее с нынешним клубом, пребывая мыслями в другой команде. Потому единственный и главный вопрос о будущем харьковчан следует адресовать только руководству. Если финансирование сохраниться – "Металлист" себя еще покажет.

Сергей Швец: С тем, что харьковчане уже не конкурент "Шахтеру" и "Днепру", спорить сложно. Отрыв слишком большой, чтобы в условиях чемпионата Украины его можно было ликвидировать за девять оставшихся туров. К тому же скомканная зимняя подготовка не могла пройти бесследно, что и подтвердил провал в игре с "Шахтером" после весьма симпатичного получаса игры.

Фото - Денис Руденко

Ну а что касается перспектив, то здесь мало что зависит от футболистов и тренера. Если клуб удержится на плаву, найдет ресурсы для того, чтобы хотя бы сохранить имеющийся состав, то в следующем сезоне "Металлист", думаю, вновь будет в числе претендентов на призовые места. Но в том то и дело, что уже в мае команду могут покинуть большинство легионеров, поэтому харьковчанам придется рассчитывать на далеко не самые лучшие кадры. Вот тут то и станет понятно, действительно ли Мирон Маркевич игнорировал воспитанников местной академии и молодых отечественных игроков, или же они попросту не дотягивали до заданного уровня.

Видите ли вы разницу между "Днепром" прошлого сезона и "Днепром" этого года?

Ігор Семйон: В минулому сезоні "Дніпро" восени виглядав дуже солідно, але весною трохи здав. Зараз же, як бачиться, підготував свою команду Хуанде Рамос добре, розподілив сили на всю дистанцію, але попри перемоги над "Шахтарем" та "Динамо", у "Дніпра" попереду ще багато труднощів. Попереду матчі проти команд, які будуть наглухо закриватись в захисті, змушуючи дніпропетровців вигадувати в атаці щось нестандартне і оригінальне. Є принципова різниця в грі другим номером на контратаках, і в грі, яка вимагає постійних масованих атак. "Дніпру" зараз простіше протистояти суперникам, які намагаються проти нього зіграти з позиції сили.

Фото - Валерий Мякотенко

Але через це в сій час пройшли і "Динамо", і "Шахтар". В тому то й суть національних першостей: випадково стати чемпіоном, вигравши кілька матчів у сильних команд, але не звівши при цьому до мінімуму кількість своїх помилок у всіх інших поєдинках, не можна. Подивимось на готовність "Дніпра". Зрозуміло одне; якщо Хуанде Рамос і тепер не виведе команду на одну з двох перших позицій, тоді це буде топтанням на місці.

Андрей Софин: В подъеме "Днепра" есть несколько важных факторов. Первый: Рамос наконец смог сделать так, чтобы команда выходила после перерыва на поле бодрой и сконцентрированной, а не как после зимней спячки. Второй: днепряне перестали провисать в условиях, когда им приходится играть с несколькими сильными соперниками подряд. Третье: на руку "Днепру" играет кризис, в той или иной степени охвативший всех прочих претендентов на медали. Разницы особой между "Днепром" текущего сезона и сезона прошлого лично я не вижу: принципы у команды все те же, она уже давно нашла свою игру и последнее время только оттачивала её, футболисты, играющие долгое время вместе притерлись друг к другу до идеального взаимопонимания. Никакой магии – одни терпение и труд, помноженные на мудрость главного тренера. Подопечные Рамоса должны из кожи вон лезть, чтобы добыть золотые медали – второй такой шанс, с учетом более чем вероятного отъезда Коноплянки и не самых молодых лидеров, может представиться команде нескоро.

Фото - Валерий Мякотенко

Сергей Швец: Хуанде Рамос не бросается из крайности в крайность, а старается следовать выбранной линии. Очевидно, что за год ему удалось убрать какие-то недочеты, подтянуть общий уровень. Однозначно, "Днепр" за год стал сильнее. Взять хотя бы скамейку запасных, которая стала более качественной и конкурентоспособной. Но пока до конца не ясно, удалось ли днепропетровцам избежать тех психологических проблем, которые постигли их весной прошлого года. Да, сейчас "Днепр" уверенно разобрался с прямыми конкурентами, но никто не даст гарантии, что в следующем туре команда Рамоса не потеряет очки в игре с "Таврией", как это было осенью в поединках с "Ворсклой" или "Зарей". В любом случае сейчас мы видим лучший "Днепр" времен независимости, который имеет наивысшие шансы на золотые медали чемпионата.

Какой из факторов, озвученных Олегом Блохиным на послематчевой пресс-конференции, стал определяющим в поражении команды киевского "Динамо"?

Ігор Семйон: Хороше питання. Виступи Олега Володимировича на прес-конференціях та флеш-інтерв'ю часто бувають цікавішими за гру "Динамо". По мові і манері поведінки Олега Володимировича можна визначати степінь успішності чи неуспішності збігу обставин для киян. Поки що так, бо, як показали вчорашні матчі лідерів, доволі яскрава перемога в Кубку України над "Металістом" стала наслідком не суттєвого покращення командної гри киян, а ослабленням суперника.

Звичайно, прогрес у грі в порівнянні із осінніми виступами є, але він викликаний швидше не підвищенням загального рівня команди, а покращенням форми окремих футболістів. Зокрема, Мігеля Велозу, який, заручившись підтримкою в центральній зоні Дениса Гармаша, став більше працювати як на атаку, так і на захист; стараннями Брауна Ідейє, впевненістю Євгена Макаренка, якого хочеться особливо відзначити. Але все це окремі постаті, персоналії, а в футбол грає команда. Поки Олег Володимирович не "зв’яже" всіх своїх підопічних у один міцний ланцюжок, справи не буде. Не втомлюємось про це повторювати. А всі ті моменти (про газон, Гусєва, суддівство (це тут до чого – взагалі не зрозуміло), озвучені Блохіним на прес-конференції, виглядають просто як чергова спроба маніпуляції думкою громадськості.

Андрей Софин: Я конференции Олега Блохина давно не читаю и не слушаю, потому что там, как у пелевенских матерей, каждый раз выдается набор одинаковых реакций. Проиграло "Динамо" потому, что выбрало на матч недейственную тактику, а попытка трансформировать её по ходу матча оказалась такой же неудачной, что и сама тактика.

Сергей Швец: Исходя из слов Олега Владимировича, поражение стало результатом комплекса факторов – плохое поле, стресс после инцидента с Гусевым, индивидуальные ошибки, некачественное судейство. А еще тренер "Динамо" посетовал на кадровый дефицит в защите. И это после того, как зимой в аренду был отправлен Тремулинас (который сходу стал основным в четвертой команде чемпионата Франции), а клуб наконец-то избавился от Айилы Юссуфа, который, как оказалось, не так уж и безнадежен, как могло показаться в связи с нежеланием тренера видеть его в своей команде. Впрочем, главного Олег Блохин не сказал – "Динамо" ничего не предприняло для того, чтобы нейтрализовать сильные стороны "Днепра". Хорошо хоть тренер заявил, что учел свою ошибку, правда, не уточнив, какую.

В чем секрет сверхудачного весеннего выступления "Волыни"? Готова ли луцкая команда к борьбе за место в Лиге Европы?

Ігор Семйон: Секрет "Волині" у відсутності тиску, а також в прямолінійності. У своїй грі лучани не демонструють нічого неймовірного, не вигадують велосипеда, а просто роблять те, що найкраще вміють: борються за кожен м'яч, навантажують довгими передачами нападників, великими силами ходять на стандарти. Просто, але сердито. В дечому виграти у "Карпат" і донецького "Металурга" лучанам допомогла фортуна, але її прихильність теж потрібно було ще заслужити, до прикладу, впевненою грою голкіпера, відсутністю розривів у лініях, які деколи бували у "Волині" восени. Команда має свій стиль; і хай він простий та прямолінійний – але постійне слідування тільки цьому одному стилю і дає свої плоди.

Шоста сходинка турнірної таблиці, якщо до фіналу Кубка України не проб'ється "Славутич", дасть право заявитись на Лігу Європи. Тому у "Волині" є реальний шанс. Чому ж ні… "Ворскла" весною трохи здала, "Металург" не має стабільності через кадрові перестановки, а у "Волині" ще є ресурси для підсилення, які бачаться у поверненні на тренерський місток Віталія Кварцяного. Тому як мінімум до боротьби за місце в Лізі Європи "Волинь" готова.

Фото - Анатолий Спица

Андрей Софин: Мне не нравилась игра "Волыни" раньше, не нравится и сейчас. "Металлург" проиграл по счету, но показывал футбол гораздо более симпатичный и осмысленный – другое дело, что в этот раз не пошло, из своих пяти вернейших моментов только в первом тайме команда Ташуева воплотила в гол только один. Это не самая хорошая характеристика Премьер-лиге, что команда меньше других старающаяся играть в футбол, может в итоге попасть в еврокубки. Впрочем, в такое развитие событий я все равно не верю.

Сергей Швец: Я бы акцентировал внимание на другом – нужна ли Лига Европы "Волыни", по крайней мере, сейчас? Выход на международную арену означает кучу дополнительных проблем – придется привести в порядок стадион, усиливать состав, тратить деньги на зарубежные выезды. Кажется, что ко всему этому клуб попросту не готов. Более того, придется менять план подготовки, и далеко не факт, что лучане выйдут в групповой этап, зато в чемпионате в связи с насыщенным графиком из-за квалификации почти наверняка возникнут проблемы. С другой стороны, зачем играть, если не ставить перед собой высокие цели. Хорошо, в украинском футболе придумали идеальную формулировку – "наша цель – выигрывать в каждом следующем матче".

Можно ли считать "Ворсклу" претендентом на пятую строчку?

Ігор Семйон: "Чорноморець" дуже налякав своїх вболівальників грою у Маріуполі. Питання спроможності чи неспроможності "Ворскли" зачепитись за п’яту сходинку турнірної таблиці варто розглядати саме через призму функціонального стану одеської команди. Якщо Роман Григорчук найближчим часом все-таки не зможе зліпити з тих футболістів, що залишились у нього під рукою, одну команду, тоді на п’яту сходинку може зазіхнути не тільки "Ворскла", а й навіть донецький "Металург" з "Волинню". Нічого неймовірного.

Полтавчани, як і в минулому турі проти "Волині", у грі з "Говерлою" показали слабший футбол, ніж в більшості своїх осінніх матчів, тому, що логічно, у "Ворскли" ще є можливість додати. А от як довго знаходитиме свою гру "оновлений" "Чорноморець" і чи знайде взагалі – питання поки що без відповіді. Тому як і за місця в Лізі чемпіонів, в боротьбі за Лігу Європи ще нічого не вирішено. І це тільки додає привабливості нашому чемпіонату.