Осінні підсумки. Динамо. Нова якість

"Подолавши найнижчу точку падіння" - то був заголовок підсумкового матеріалу до виступу киян у минулому сезоні. Вже тоді, усвідомлюючи туманність перспектив Сергія Реброва на посаді наставника, було розуміння, що впасти нижче четвертого місця команді з амбіціями і можливостями "Динамо" складно. Через те здобутий киянами у травні Кубок України сприймався як початок нової історії, точкою відліку на шляху повернення клубу до тих позицій, на яких він перебував колись.

Нині, коли понад половина турнірного шляху в чемпіонаті пройдена, коли перевага над "Шахтарем" складає п’ять очків, команда легко подолала груповий етап Ліги Європи і вийшла до чвертьфіналу Кубка України, контури можливого злету виглядають чіткішими. Зовсім уникнути зривів киянам в осінній частині сезону не вдалося, але виїзний матч з "Ольборґом" на євроарені вже став історією, а домашні нічиї з "Олімпіком" та "Карпатами" не заважають впевнено лідирувати в Прем’єр-лізі.

Справді дошкульною можна вважати, мабуть, лише поразку від "Шахтаря" в стартовому матчі сезону, коли вирішувалася доля Суперкубка. Втім, протистояння з "гірниками" в чемпіонаті через два з половиною місяці продемонструвало, що кубкова звитяга у травні не була випадком. Від тотальної переваги донеччан у Класичному дербі не залишилося й сліду. А значить до боротьби за перше за останніх шість років чемпіонство кияни готові не лише декларативно.

Трансферна діяльність

Воротар Максим Коваль, який у минулому сезоні грав частіше, ніж Олександр Шовковський та Олександр Рибка, перейшов на правах оренди в "Говерлу". Враховуючи той факт, що "Динамо" має двох майже рівноцінних голкіперів, цей хід команду точно не послабив. Оґнєн Вукоєвіч, котрий рідко виходив на поле при Олезі Блохіні, після літніх зборів виявився не потрібним новому наставникові і перейшов у "Динамо" з Заґреба.

Ще двоє футболістів киянам користь принести могли, однак силоміць милим не будеш. Нападник Браун Ідейє втілив мрію і перейшов у клуб англійської Прем’єр-ліги "Вест Бромвіч Альбіон", де, щоправда, результативністю, забивши перший гол лише наприкінці року, не вражає. У "Динамо", враховуючи тривалу відсутність Дьємерсі Мбокані, ніґерієць майже напевне грав би, сперечаючись за місце в основі з Артемом Кравцем та Лукашем Теодорчиком, регулярно.

Натомість Бенуа Тремулінас, провівши за "Динамо" в новому сезоні три матчі після повернення з оренди з французького "Сент-Етьєну", перебрався в іспанську "Севілью". Виставляючи Бенуа на звичному місці лівого оборонця, Ребров навіть був готовий перевести Євгена Макаренка в опорну зону. Потім, коли Макаренко вибув на тривалий час через травму, про француза згадували знову. Втім, вдіяти щось було вже неможливо.

Найефективнішим придбанням киян улітку стало повернення в команду з оренди в чеському "Словані" Сергія Рибалки. Стабільним гравцем основи Сергія зробили не лише постмундіалівський спад у грі Міґеля Велозу й травма Дениса Гармаша. Рибалка заслужив довіру тренера працьовитістю й працелюбством. Будучи зовні непомітним, він чітко виконував свої функції в опорній зоні.

Віталій Буяльський, повернувшись з оренди в "Говерлі", виходив на поле епізодично, навіть мав нагоду забити в матчі з румунським "Стяуа" в Лізі Європи, однак цілісного враження про свою гру не залишив. Так само як бліді спогади залишив про свій дебют у "Динамо" найбільш резонансний новачок міжсезоння – поляк Лукаш Теодорчик.

Втім, про нього поговоримо детальніше трохи згодом. Зате схвально треба оцінити дебют у складі першої команди 19-лічного вихованця клубної школи – оборонця Микити Бурди. Бойове хрещення юнак пройшов у португальському Віла-ду-Конді. У матчі Ліги Європи з місцевим "Ріу-Аве" через травми не могли грати Євген Хачеріді й Даніло Сілва. Як наслідок, Ребров поставив у центрі оборони поряд з Александром Драґовічем Бурду. Той не підвів. Як виправдав довіру тренера новачок, замінивши в основі на лівому фланзі оборони в Класичному дербі Макаренка. Бурда при підтримці Жермейна Ленса успішно впорався з опікою грозного правого крила "гірників" - Даріо Срни й Дуґласа Кости. За три ж дні до того Микита так само вдало протистояв на краї капітанові "Стяуа" Крістіану Танасе.

Щоправда, потім був провал в Ольборзі, після якого Ребров перевів Бурду на звичне для нього по виступах у дублі й молодіжних командах місце правого бека. Виходячи на цій позиції замість Даніло Сілви у шести матчах, Микита відіграв доволі вправно.

Фізична готовність

У сезон команда входила дуже важко. Безболісно для результату цей процес не минув ще й тому, що Ребров разом з Раулем Ріанчо в міжсезоння почали прищеплювати команді нову ігрофу філософію, філософію, яка ґрунтується на контролі над м’ячем. У період становлення, стабілізації гри й входження в форму динамівці майже без варіантів програли "Шахтареві" матч за Суперкубок, а трохи згодом не змогли вирвати "на жилах" перемоги в матчі з "Олімпіком". Звісно, на результат цієї зустрічі вплинула недооцінка. Однак важкість у ногах динамівців теж була помітною.

Поступово розбігатися "біло-сині" почали з середини серпня, починаючи з матчу четвертого туру Прем’єр-ліги проти "Іллічівця". З того часу команда грала яскраво, навіть крилато, розриваючи суперників з використанням усієї ширини поля й на високій швидкості навіть у поєдинках, де не зрослося з результатом. Таких зустрічей було лише дві. При цьому навіть у програному 0:3 матчі Ліги Європи в Ольборзі динамівці у першому таймі створили чимало моментів. Втім, діючи несконцентровано попереду, кияни припустилися грубих помилок в обороні.

Абсолютно найгіршим як з точки зору якості гри, так і з огляду на концентрацію уваги стала домашня зустріч чемпіонату проти "Карпат", яка завершилася нічиєю 0:0. Втім, та невдача точно не була наслідком тимчасового спаду в функціональній готовності. Починаючи від вже згадуваної зустрічі проти "Іллічівця" і до останнього в році поєдинку в Бухаресті кияни з точки зору "фізики" виглядали ідеально. Це відобразилося й на результатах: 17 перемог при одній поразці і двох нічиїх.

Тактична гнучкість

На початку сезону "Динамо" грало за схемою, яка в цифровому відображенні найбільше походила на 1 – 4 – 3 – 3, з двома яскраво вираженими крайніми нападниками і хавбеками Рибалкою, Безусом і Беландою, жодного з яких руйнівниками в широкому розумінні не назвеш. Адаптація до нової моделі була важкою. Особливо непереконливо виглядав Безус, котрий з часом втратив місце у складі. Певні зміни намітилися в зустрічі третього туру проти "Олімпіка", коли Сергій Сидорчук та Євген Макаренко вперше вийшли в ролі класичних опорних хавів, а Беланда діяв під тріо нападників. Через тиждень проти "Іллічівця", відновившись після травми, у схемі 1 – 4 – 3 – 3 в тріо з Рибалкою і Беландою з’явився вже Денис Гармаш.

Втім, Денис знову травмувався і в зустрічі п’ятого туру проти "Чорноморця" стався остаточний перехід на гру за класичною розстановкою 1 – 4 – 2 – 3 – 1, з оптимальною для осені парою опорних хавів Сидорчук – Рибалка. З того часу, тобто, з 30 серпня, схематично гра киян не змінювалася.

Додамо, що чіткі контури нового ігрового стилю киян, який можна охарактеризувати "тікі-такою по-київськи" почали проявлятися з матчу сьомого туру проти "Волині". Тоді у звіті про матч мені довелося констатувати ваду такого ведення гри – тривале володіння м’ячем не завершувалося ударами по воротах. Пізніше цей недолік поступово нівелювався. Динамівці діяли аргесивно, що дало Реброву підстави в інтерв’ю UA-Футболу говорити, що майже кожну атаку команда завершує ударом по воротах, через що стиль гри нинішнього "Динамо" не можна ототожнювати з класичним каталонським.

Характерною ознакою в діях киян восени стали швидкі групові маневри при виходах команди з власної половини. Використовуючи всю ширину поля, уперед стрімко вибігали шестеро-семеро футболістів, що дозволяло створювати чисельну перевагу на чужій половині поля й нерідко розігрувати гольові комбінації з допомогою коротких перепасовок в карному майданчику чи в безпосередній близькості від нього. З іншого боку, завдяки хорошій стартовій швидкості Артема Кравця динамівцям непогано давалися варіанти контрнаступу з використанням довгих передач на хід, за спину оборонцям. Саме таким чином "Динамо" забило другий і третій м’ячі у виграному 3:0 матчі на "Дніпро-Арені".

Результативні помилки гравців "Динамо": Віда – 3, Шовковський – 2, Рибалка – 1, Безус – 1

Статистика демонструє гармонійність у діях київського наступу. "Динамо" наступало без перекосу на якийсь фланг чи на центральну вісь, як то було при Блохіні. При цьому треба зазначити, що вінґери Ярмоленко та Ленс часто опинялися в центрі й завдавали ударів чи віддавали передачі саме звідти. Зрештою, поряд з тим Андрій та Жермейн виконали вдосталь класичних флангових передач, окремі з яких (як то голландцеві у Запоріжжі чи Ярмоленкові в Полтаві) були ідеальними настільки, що футболістові, який опинявся на вістрі, залишалося підставити ногу.

Разом з тим, помітною є невисока ефективність киян при розиграші стандартних положень. Відносно, звісно, адже у двох головних матчах осені проти "Шахтаря" і "Дніпра" кияни відкривали рахунки саме після розиграшів корнерів. Показово також, що шість з семи голів у чемпіонаті "Динамо" пропустило саме після виконання суперниками штрафних, кутових, пенальті й вкидання з ауту визнаним майстром цієї справи Микитою Каменюкою з "Зорі".

Оптимальний склад

Основним воротарем впродовж усієї першої частини сезону був Шовковський. Рибка виходив лише тоді, коли капітан заліковував пошкодження або тренери надавали легендарному голкіперові перепочинок. Справа в обороні на початку сезону грав Домаґой Віда. Аж до того часу, поки наприкінці вересня в матчі 1/8 фіналу Кубка України у Львові через травму не випав до кінця року лівий бек Євген Макаренко. Як було сказано вище, попервах замість Євгена грав Бурда, рідше на цій позиції виходив Міґел Велозу, але після провалу Микити в Ольборзі Ребров змушений був згадати, що до переходу в "Динамо" досвід виступів на лівому фланзі мав саме Віда. Так хорват й дограв сезон на новій-старій позиції, а на правий край повернувся Даніло Сілва, котрий з того часу, як Ребров став біля керма "Динамо", діяв у центрі. Бразилець на старті складав пару стопперів з Александром Драґовічем, а вправо перейшов тоді, коли відновився після тривалої паузи, пов’язаної з травмою, Євген Хачеріді.

Центральне ядро півоборони, починаючи з п’ятого туру, тобто, з часу коли знову травмувався Гармаш, а Безуса тренер всадив на лаву запасних, складали Сергій Сидорчук і Сергій Рибалка, над якими розташовувався Юнес Беланда. В заключній частині першої половини сезону поступово повернув собі форму Міґел Велозу. Його Ребров ставив або замість Рибалки, або, переводячи Сидорчука на позицію "під нападником", замість Беланди. Сидорчук з виконуваними ним об’ємами роботи став восени одним з лідерів команди. Сергій зумів стати аналогом Гармаша й завдяки тому Денисова травма позначилася на грі й результатах команди не так болюче.

Справа в атаці (чи півобороні) не було альтернативи лідерові команди Андрієві Ярмоленку. Зліва, поки відновлювався після виступу на чемпіонаті світу й мав намір знайти інший клуб Ленс, сезон починав Владислав Калитвинцев. Рідше з перших хвилин з’являлвся Олег Гусєв, котрий іноді виходив також на правому краї оборони. Та Олег здебільшого підсилював гру команди виходами на заміну. Ленс остаточно повернувся до основи в матчі п’ятого туру з "Чорноморцем". А в розпал турнірної боротьби Жермейн нарешті став тим, ким його очікували побачити при запрошенні. Сім голів і вісім результативних передач у 21-му матчі – найліпша характеристика того, що Ленс віднині є одним з лідерів команди.

Дьємерсі Мбокані зіграв у стартовому складі перший матч сезону проти "Шахтаря" в Суперкубку. А потім зник, не то заліковуючи травму, не то побоюючись війни в Україні, на цілих чотири місяці. Скориставшись нагодою, за місце в основі міцно вхопився Артем Кравець, якого ще навесні вважали "відпрацьованим матеріалом". Вигравши конкуренцію в Теодорчика, Артем роззабивався: гол "Металістові", хет-трик у матчі з "Іллічівцем", м’яч першоліговій "Зірці" в поєдинку на Кубок України. Вийшовши на заміну в матчі з "Зорею", Кравцеві вдалося зробити те, що ніяк не виходило Теодорчику. Ледь не з першої спроби він забив на 88-й хвилині, здавалося б, переможний гол ("Зоря" зуміла відігратися, але суті справи це не змінює). Забивав Артем, вразивши ворота "Ріу Аве" та "Стяуа", і в єврокубках. Свій гол нападник записав до рахунку і в матчі з "Дніпром".

Якщо ж врахувати, що Ребров цінує Кравця найперше за об’єм виконуваної роботи, то позиції нападника видавалися міцними. Та у середині листопада в обойму повернувся Мбокані. Щойно Дьємерсі у матчі проти "Металурга" в Запоріжжі вперше з’явився на лаві для запасних, як Артем занервував. Та дві зіпсовані ідеальні нагоди на "Славутич-Арені" - то були ще квіточки. Ягідки "дозріли" в наступному матчі в рамках Ліги Європи проти "Ріу Аве" в Києві. Там Кравець втратив півдесятка ідеальних гольових ситуацій лише в першому таймі.

Після матчу Артем приніс партнерам публічні вибачення. Втім, зі складу Артем вже випав і в наступних поєдинках року грав вже Мбокані. Грав блискуче, зробивши дубль у матчі з "Ворсклою" і забивши донецькому "Металургові". Усі голи були проявом майже довершеної індивідуальної майстерності конґолезького центрфорварда. До честі Кравця, вийшовши на заміну в матчі проти донеччан, він зумів нарешті перервати невдалу для себе серію, довівши кількість м’ячів у сезоні до 11-ти.

Найкращий гравець осінньої частини – Андрій Ярмоленко

За Андрія, якщо керуватися принципом видатного голландця Марко ван Бастена, "говорять його бутси". Провівши 22 матчі з 24-х можливих, Ярмоленко взяв участь у 28-ми з 50-ти результативних атак команди в період з липня по грудень. Виходить більше, ніж половина. 12 м’ячів він забив сам (девять у Прем’єр-лізі і три в лізі Європи), ще дев’ять разів віддавав результативні передачі, а в семи випадках його передачі були передостанніми.

Певний спад у грі Андрій переніс у жовтні, коли з урахуванням двох матчів за збірну не відзначався у шести поєдинках поспіль. Зрештою, не реалізувавши пенальті у ворота македонців, Ярмоленко попри те залишався для своїх команд корисним. То він віддав результативну передачу на Віду, коли той забивав переможний гол у дербі з "Шахтарем". То він допоміг Сидорчукові забити свої перших два голи за збірну у ворота білорусів і македонців. А "суху" серію Андрій перервав у найпотрібніший момент, забивши другий гол у ворота "Дніпра".

Окремі голи Андрія були справжніми шедеврами. Особливо забитий донецькому "Металургові", коли Андрій кількома фінтами всадив на газон чи не всю оборону суперників включно з воротарем і спрямував кулю в сітку. А були ще й блискучі передачі. До таких належить зокрема вирізаний зовнішньою стороною стопи на голову Велозу навіс у домашній зустрічі з "Ріу Аве" чи ідеальний за виконанням "асист" "нерідною" правою" на Мбокані у виїзному матчі проти "Ворскли".

Ярмоленко – то лідер, символ нинішнього "Динамо". Він був незамінним у команді Блохіна, демонстрував стабільну гру тоді. Андрій працює на команду, не зловживає індивідуальною грою, його удари та фінти – виключно доречні і своєчасні. Суперники знають, що для того, щоб забрати очки в "Динамо", їм потрібно нейтралізувати Ярмоленка. Знають, але вдіяти з лідером киян нічого не можуть.

Розчарування осінньої частини – Лукаш Теодорчик

Важко сказати, до кого претензії в цьому контексті можуть бути більшими – до самого гравця, чи тих, хто запрошував його в Києві з познанського "Леха". Після того, як випав Мбокані, польський нападник мав усі шанси, щоб закріпитися в динамівській основі. І попервах за нагоду наче й чіплявся. Ледь вийшовши на заміну в зустрічі з "Чорноморцем", Лукаш першим же дотиком видав результативний пас на Ярмоленка. У наступній зустрічі проти луганської "Зорі" Теодорчик вийшов вже у стартовому складі. Знову забив, але при цьому був не надто помітним у командній грі. Те саме було й у наступному поєдинку з "Волинню", коли польський нападник вийшов на заміну замість Кравця.

У Львові в матчі на Кубок проти "Карпат" Теодорчик знову грав з перших хвилин і дуже швидко відкрив рахунок. Проте надалі він знову був непомітним, а на довершення ще й втратив ідеальну нагоду відзначитися вдруге. "Стяуа" в наступному матчі Теодорчик забив, відзначившись першим же після появи на полі дотиком після передачі на порожні ворота від Ярмоленка.

Як виявилося, більше восени Лукаш за "Динамо" не забиватиме. Впродовж двох місяців Ребров випускав поляка на поле лише п’ять разів, при цьому в основі Теодорчик грав лише у двох зустрічах проти "Карпат". Грав відверто невдало й прогнозовано опинився в глибокому резерві після повернення в обойму Мбокані.

Найкращий матч осені

Восьмий тур. "Динамо" - "Шахтар" - 1:0

Напередодні Класичного дербі Ребров мусив вирішувати кілька кадрових проблем. Випав Макаренко і замість нього на лівому фланзі оборони з’явився юний Бурда. Шовковський вже залікував пошкодження, але після паузи тренер випускати на поле капітана не ризикнув, довіривши місце в основі Рибці. Окрім того, тренер вирішив поряд з Сидорчуком в опорній зоні випустити не Рибалку, а Міґела Велозу. Тренер "гірників" Мірча Луческу в свою чергу здивував тим, що довірив місце у воротах не Андрієві П’ятову, а Артемові Каніболоцькому.

У першому таймі суперники діяли обережно, наче в шахах, ретельно зважуючи кожен крок. "Гірники" мали перевагу на початку і в кінцівці першої 45-хвилинки. Спершу вони домінували, бо ліпше контролювали м’яч, а в ендшпілі тайму заволоділи територією завдяки компактним діям у середині поля. У другому з цих відрізків "гірники" створили три потенційно гольових ситуації. Двічі в останню мить наміри опонентів блокував Даніло Сілва, а удар Алекса Тейшейри відбив Рибка.

Загалом нулі на табло за підсумками першого тайму виглядали логічними. Негативом для гостей виглядала надмірна емоційність. Вона призвела до трьох попереджень. У другій половині, коли господарі з перших хвилин ввімкнули пресинг і діяли агресивніше, заведеність донеччан зіграла з ними злий жарт. В’ячеслав Шевчук, грубо вдаривши по ногах Ярмоленка, отримав друге попередження і залишив свою команду на 62-й хвилині в меншості.

З того моменту "Динамо" контролювало гру повністю. Переможний гол динамівці забили на 70-й хвилині. Почалося все з надзвичайно невдало поданого Велозу кутового з правого краю. Ленс зразка минулого сезону майже напевне за цим м’ячем не побіг би. Але нинішній Жермейн, здійснивши відчайдушний ривок, дістав кулю біля лівого кутового прапорця і відкинув м’яч на Ярмоленка. Андрій виконав навіс у район протилежної стійки, звідки Віда пробив у високому стрибку головою. Каніболоцький на цей постріл майже впритул зреагував викинутими вгору руками, але м’яч, описавши високу дугу, опустився за спиною голкіпера, в куті воріт. Луїс Адріано свою команду врятувати не зміг, махнувши ногою повз кулю. 1:0 – Домаґой, чий гол приніс киянам перемогу в кубковому фіналі у травні, як виявилося, тепер допоміг команді здобути першу за останніх десять матчів перемогу над "гірниками" в чемпіонаті.

Завдання на зиму і перспективи

З великою долею вірогідності, проблем зі збереженням складу у киян не буде. Розмови про придбання теж чітких обрисів не мають. З огляду на це, дуже важливими для Реброва будуть строки відновлення Гармаша і Макаренка, гравців, які з великою долею вірогідності повинні грати в основі. Якщо кияни не допустять у решті 12-ти матчів Прем’єр-ліги зривів, то мінімум другими, здобувши путівку до Ліги чемпіонів, вони ставати мають. Втім, за потенціалом динамівці здатні й навіть повинні відстоювати першість. Звісно, фаворитом "Динамо" є й у Кубку України. Щоправда, у чвертьфіналі на підопічних Реброва очікує непроста зустріч проти "Зорі".

Стосовно Ліги Європи, то в 1/16 фіналу в протистоянні з французьким "Ґенґамом" динамівці виглядають фаворитами. Їхнє подальше просування турнірною сіткою залежить не стільки від жеребу (вічно щастити не може), скільки від рівня підготовки. Власне, тоді й можна буде робити висновки про реальну силу команди Реброва.

Володимир Трошкін, оборонець "Динамо" (1969-1977):

- Ребров працює ефективно. Гадаю, це очевидно і для спеціалістів, і для вболівальників. У наших футбольних колах дехто каже, що Сергієві щастить. Так нехай всім так щастить, як йому. Пам’ятаю Реброва ще з того часу, як він грав у нас з Віктором Колотовим та Володимиром Мунтяном у молодіжній збірній. Працелюбний, акуратний, ніколи не говорив нічого зайвого. Вочевидь ці риси Сергій проніс через роки й зараз вони сприяють успішній тренерській діяльності. Ребров здатен знаходити спільну мову з футболістами. Подивіться, як корисно заграли Ленс, Беланда і Велозу. Не володіючи ситуацією з середини, можу припустити, що раніше цих гравців трохи розбестили. При Реброві хлопці зрозуміли, що на полі треба викладатися, що за красиві очі ніхто їх виставляти не буде.

Похвально, що тренер киян довіряє молодим українським гравцям. Сидорчук, Рибалка, Макаренко за короткий термін стали гравцями національної збірної. Разом з тим, не збираюся засуджувати Олега Блохіна. Він перебував у цейтноті, від нього вимагали результату і він обрав свій шлях. Не можна сказати, що це не давало результату зовсім. Так само як рано робити висновки стосовно діяльності Реброва. Він на початку шляху. Для українського чемпіонату команда створена непогана, а ось з точки зору боротьби за єврокубки ще працювати й працювати.

У нинішньому "Динамо" два знакових футболісти. Ярмоленко вирішив долю багатьох матчів. Усі знають, як він б’є, намагаються нейтралізувати Андрія, однак він виконує звичні для себе речі на мить швидше, ніж оборонець встигає підставити ногу. То вже клас. Якщо Ярмоленко перейде у якийсь із західних клубів, для "Динамо" це буде величезною втратою. З іншого боку, буде цікаво подивитися, як Андрій проявить себе в одному з топ-чемпіонатів.

Шовковський побив рекорд Блохіна за кількістю проведених матчів. Такого футболіста не можна не поважати. Надзвичайний гравець, дуже сильний воротар, людина, яка присвячує себе футболу сповна. Нині намагаються співставити Сашка з Євгеном Рудаковим. Моя думка суб’єктивна, але у цій дискусії віддам перевагу Жені. Він грав у сильнішому чемпіонаті, потрапляв у збірну, на місце в якій претендували представники 15-ти нині незалежних держав. Рудаков зіграв більше статусних матчів, був фіналістом чемпіонату Європи і виграв два єврокубки. Як оборонець можу запевнити, що без надійного воротаря усіх наших досягнень не було б.

Очікую, що навесні гра "Динамо" стане ще стабільнішою. Найголовніше, не тримати в голові п’ять очків переваги над "Шахтарем". У нашому чемпіонаті вже бували випадки, коли кияни програвали чемпіонство, маючи сім пунктів переваги. Треба боротися за перемогу в кожному матчі. Сподіваюся, в Новому році ми зможемо зосередитися на футболі. Тому бажаю нашій країні, усім читачам UA-Футболу миру.

#	футболіст	матчі	хв.	старт	заміна	в заявці	голи (пен.)	паси	гол+пас
	Воротарі
1	Олександр Шовковський	15	1350	15	0	4	0	0	0	2	0
25	Олександр Рибка	9	810	9	0	15	0	0	0	0	0
72	Артур Рудько	0	0	0	0	5	0	0	0	0	0
	Захисники
6	Александар Драговіч	22	1936	22	0	0	1	0	1	4	1
2	Даніло Сілва	20	1762	20	0	3	0	3	3	4	0
24	Домагой Віда	19	1710	19	0	1	2	1	3	6	0
26	Микита Бурда	11	870	9	2	8	0	1	1	3	0
34	Євген Хачеріді	10	856	10	0	4	0	0	0	1	0
28	Євген Селін	3	53	0	3	6	0	0	0	0	0
	Півзахисники
9	Андрій Ярмоленко	22	1828	20	2	0	12 (1)	8	20	3	0
14	Сергій Рибалка	22	1768	20	2	1	0	0	0	5	1
29	Юнес Беланда	22	1757	21	1	0	1	5	6	3	0
16	Сергій Сидорчук	21	1486	17	4	2	1	1	2	7	1
20	Олег Гусєв	17	690	7	10	5	4 (1)	0	4	0	0
4	Мігел Велозу	15	820	8	7	3	2	1	3	1	0
27	Євген Макаренко	11	990	11	0	0	0	2	2	2	0
45	Владислав Калитвинцев	10	482	6	4	6	2	1	3	0	0
17	Віталій Буяльський	7	162	1	6	8	0	0	0	0	0
19	Денис Гармаш	2	103	1	1	1	0	1	1	0	0
77	Андрій Цуріков	1	45	0	1	3	0	0	0	0	0
25	Лукман Аруна	1	12	0	1	1	0	0	0	0	0
15	Віктор Циганков	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
	Нападники
22	Артем Кравець	23	1533	17	6	0	11	1	12	4	0
7	Джермейн Ленс	19	1494	18	1	0	7	8	15	2	0
9	Роман Безус	12	429	4	8	9	1	1	2	1	0
24	Лукаш Теодорчик	10	405	4	6	8	3	0	3	0	0
85	Дьємерсі Мбокані	6	270	3	3	0	3	1	4	1	0
31	Артем Бєсєдін	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
	Пішли з команди по ходу сезону
	Бенуа Тремулінас	3	208	2	1	1	0	0	0	0	0
	Огнєн Вукоєвіч	0	0	0	0	3	0	0	0	0	0