Дедишин: Для нашого клубу навіть третє місце в чемпіонаті - це вже титул

Гендиректор львівського клубу розповів про складність роботи на двох посадах, філософію "зелено-білих", "співіснування" у місті Лева із "Шахтарем", трансферну політику команди та нові ідеї для Прем'єр-ліги.

- Пане Ігоре, чи є у вас надія, що шанс повернути дев'ять знятих дисциплінарних органам очок не втрачено?

- Як би дивно це не звучало, але нас очки цікавлять найменше. Наш пріоритет в тому, щоб в українському футболі були встановлені чесні правила та відносини, приймались чесні рішення. Це ключове! Що стосується очок, які у нас відібрали у кабінетах, то ці рішення мають бути переглянуті і ліквідовані. Хоча, повторюсь, нас турнірні бали не особливо цікавлять. Головне те, що ми своєю принциповою позицією зрушили з мертвої точки багато процесів в українському футболі. Наші аргументи і дії досить часто вважалися непопулярними і не завжди гарно сприймалися. Але як показує час, ми йшли в авангарді змін і рішень.

Однак час - це найкращий суддя. Він розставляє все на свої місця. Згадайте, як реагували на те, що ми робили два роки тому. Маю на увазі зменшення винагород футболістів. Те, якими мають бути контракти, як має оплачуватись робота гравців, що потрібно українському футболу. Але ж до цього рішення ми прийшли не просто так. Передбачали розвиток подій, бо знаходимось у процесі, аналізуємо ситуацію, яка склалася і в житті, і в футболі. Розуміли невідворотність такого кроку. Й спричинений він не війною.

Навіть, коли не сталося цих політичних подій, все одно відбулось би те, що маємо зараз в українському футболі. Можливо, не цього року, а через рік чи два, але все рівно це трапилося б. Та дорога, якою рухався український футбол - це був шлях в нікуди. Згодом про це всі почали говорити, в один момент всі стали нашими прихильниками і стали поділяти нашу позицію, хоча, повторюсь, свого часу ми отримали багато негативу від непопулярних рішень. Зараз, коли багато клубів зменшують контракти футболістам, їхні власники нам вдячні. Після того як ми це зробили першими, іншим вже було легше. Але ж спочатку було багато незадоволених серед агентів та чиновників.

- Вам погрожували контрактами?

- Ми ж не робили це, скажімо так, методом силового тиску. Пропонували варіанти. Якщо футболістів не влаштовувала наша пропозиція, то нехай хтось викупить їхній трансфер, або запросить в оренду. Якщо таких пропозицій немає, погоджуйтесь на інші умови, які ми можемо задовольнити. Тим паче, два попередні невдалі сезони показали, що ви більшого не варті. Зарплати в 20-30 тисяч доларів не відповідали тому, що футболісти демонстрували на полі.

- На якій стадії знаходиться так звана "справа "Карпат"? В інтернеті була інформація, що вашому клубу погрожують втратою професійного статусу...

- Мені про це нічого невідомо. Ніхто нам не погрожував й особисто мені ніхто таку інформацію не доносив. А на всі розмови не звертаємо уваги. Про це говорив і з тренерами та футболістами. Нас цікавить побудова конкурентної команди, розвиток клубу, дотримання нашої філософії та розвиток українського футболу. Це те, що ми можемо зробити зі своїми ідеями, маючи свій погляд та позицію з приводу того, що відбувається в українському футболі.

- Не боїтеся дивитися у таблицю, розуміючи, що цього сезону ніхто вилітати не буде?

- В тому числі й через це на очки ми не звертаємо увагу. Коли почався сезон, сказав футболістам і тренерам: "Нас не цікавить місце, яке ми посядемо. Головне, щоб ми почали будувати серйозну, конкурентну команду. А також те, що ми робимо ставку на своїх вихованців". Нам важливо, щоб люди, котрі знаходяться в клубі і команді, поділяли нашу філософію. Якщо хтось не буде поділяти, тримати не будемо. Двері відкриті для всіх: як на вхід, так і на вихід. Цей сезон - можливість закласти фундамент нової команди. Сподіваюся, що цей час ми ефективно використаємо. До першої команди маємо підтягнути талановиту молодь з U-21 та U-19, адаптувавши молодих футболістів до вимог Прем'єр-ліги.

- Наскільки ви задоволені роботою Ігора Йовічевіча з того моменту, як він став головним тренером "Карпат"? Ви ризикували, поставивши молодого наставника біля керма першої команди...

- Ігор - молодий, починаючий тренер. Для нього це велике випробування, він вперше опинився на такому рівні в ранзі керманича команди, а це досить серйозний рівень, команди Прем'єр-ліги. Є ключові моменти, через які, власне й було прийняте рішення довірити Йовічевічу таку серйозну посаду. В першу чергу, Ігор - молодий, амбітний, хоче вчитися та рости в професійному плані, реалізувати себе. І він хоче зростати разом з клубом, а не просто для задоволення власного "его". І не для того, аби використати наш клуб у якості містка, а потім "чухнути" в заможніші колективи. Ігор горить ідеєю побудови команди на власних вихованцях. Так, згоден, не дуже популярна ідея, котру, насправді, далеко не всі поділяють. Ну і відомо, що завжди люблять сильних, переможців. Якщо ми тимчасово не маємо статусу команди з верхньої частини турнірної таблиці, то до нас так і ставляться.

Але що до того, як втілити ідею зі ставкою на місцевих вихованців, ми були впевнені, що цього прагне наш вболівальник. Знали, фани і наші прихильники хочуть, щоб "Карпати" робили ставку на своїх, доморощених гравців. Маю на увазі людей, які будуть готові віддати все за свій клуб, та розуміють, що таке "Карпати", Львів і західний регіон. Знають про такі поняття як "карпатівський дух" і патріотизм. Ці люди мають уособлювати команду в майбутньому. А насправді виявилось, що це не зовсім так! Можливо, не варто говорити так категорично. Але людей в першу чергу цікавить, на якому місці знаходиться команда і які результати вона демонструє. А процес будівництва команди й клубу, перехідний етап, за великим рахунком, нікого не цікавить. Люди хочуть бути з сильними та переможцями. Можливо, така вже людська та вболівальницька природа. Ми пересвідчились в цьому, але це не означає, що ми зійдемо зі свого шляху.

Ми не змінюємо позицію і будемо її витримувати. Головне, щоб учасники процесу - керівництво клубу, тренерський штаб, працівники, футболісти - це поділяли. В цьому плані у нас немає проблем, бо маємо ядро однодумців. Переконаний, на нас чекатиме успіх. Дуже в це вірю. Мене дуже надихає ставлення до клубу наших вихованців. Спілкуючись з ними, розумію це. Ми говоримо про філософські, світоглядні речі. Подобається, як вони правильно розставляють пріоритети у своїй кар'єрі. Вони щирі в своїх прагненнях вигравати з нашим клубом і увійти в історію. Напевне, будь-яка людина у футболі має амбіції. В когось вони вищі, в когось - нижчі, але людей, які хочуть грати в серйозних чемпіонатах і клубах , я поважаю. Здорові амбіції, підкріплені талантом, професійністю та роботою - це добре. У багатьох з наших молодих футболістів є амбіції - виграти титул для "Карпат", принести визнання клубу. Це доросла та твереза оцінка молодих пацанів. Не кажу про всіх, але більшість так мислять.

Це нетиповий погляд футболіста на розвиток кар'єри. Вони хочуть виграти трофей, і, якщо будуть затребувані іншими клубами та це буде вигідно для "Карпат", вони готові себе далі реалізовувати. Це нормально, і ми таку позицію підтримуємо. Якщо футболіст вийшов на новий рівень та переріс наш, навіть якщо ми виграли титул, гравця потрібно вчасно відпустити в інший клуб. Люди, які голодні на успіх! Саме таких і хочеться бачити у клубі. Футболістів, які не лише тренуються, але й працюють над собою поза межами поля. Тренування тривають 2-3 години, а самовдосконалюватися потрібно 24 години на добу. Відпочиваючи, футболіст теж працює. Маю на увазі, його вміння слідкувати за собою в побуті. Наприклад, поїсти те що потрібно, а не те що хочеться. Заснути в потрібний час, а не коли хочеться. Молодий організм - багато спокус. Вміння зробити із себе професіонала дуже важливе. Хочеться працювати з такими людьми.

- "Шахтар", після того як змушений був залишити Донецьк, активно почав працювати із уболівальниками у Львові. "Карпати" відчувають конкуренцію?

- Не вважаю, що ми маємо конкурувати чи конкуруємо з "Шахтарем". Думаю, так ставити питання не коректно. Ми - львівський клуб. Ми вдома! "Шахтар" тимчасово переїхав, проводить у нас матчі. Швидше "Шахтар" конкурує з "Карпатами". Бо, повторюсь, ми вдома, на своїй території. Ми - клуб, який має якесь стале позиціонування у суспільстві, історію, пряму прив'язку до жителів регіону. Ми по суті у різних конкурентних середовищах. Є люди, які люблять футбол - це ті, котрим просто подобається сама гра. Вони не стають безпосередніми вболівальниками "Шахтаря" чи "Карпат". Вони звертають увагу на рівень матчу. Коли у Львові мав відбутися матч "Шахтаря" з "Іллічівцем", то наскільки мені відомо, на нього було продано лише 300 квитків, тому поєдинок і був перенесений у Київ на стадіон імені Баннікова. Відвідуваність не залежить від того, люблять "Шахтар", чи ні. Донецький клуб сприймають як рівень продукту, що він може запропонувати. "Шахтар" - "Баварія" - це бренд. Або матч "гірників" із "Порту" чи "Дніпром". В той же час, "Шахтар" - "Говерла" зібрав не дуже велику аудиторію. Тому, напевне, нас не можна називати конкурентами. Оскільки у "Карпат" завжди є свій вболівальник.

- Але ж ви не можете не помічати як "Шахтар" активно просуває свій бренд у місті. У Львові багато місць продажу квитків, атрибутики донецького клубу

- Вони все правильно роблять. На їхньому місці я робив би так само, маючи такі можливості. Але питання: який ефект від цього? Вони прийшли на нову територію і намагаються здобути прихильність. І в деякій мірі витрачають величезний ресурс на це. Промоції, які робить "Шахтар" перед і під час матчів єврокубків, коштують дуже дорого. Набагато більше, у порівнянні з тим, який від цього може бути дохід. Про економічні дивіденди чи ефект мова не йде. Зрозуміло, що витрати на оренду стадіону, його утримування, промоція матчів - це шалені гроші. З точки зору бізнесу - це речі, які не можна співставляти.

Ми такого не можемо собі дозволити. Та й не думаю, якщо чесно, навіть коли б у нас були можливості, аби завішати місто сіті-лайтами, бордами, повикупляти купу часу на каналах, чи мало б це великий ефект. Тут є дуже багато факторів, які впливають на наповненість арени - результати, промоція, комунікація з вболівальником, утворення нового середовища. Ми розуміємо свої переваги. Ми маємо школу, традиції. Людина, котра приходить і хоче займатися футболом, розуміє, що найбільші перспективи у клубі "Карпати". Школи - це теж виховання вболівальника. Не всі стають футболістами, але більшість - закохуються у футбол і в "Карпати". Це безперервний процес. Вважаю, потенційно прихильників "Карпат" у Львові та Україні багато. Немало залежить від економічного стану та бюджету сім'ї. Якщо людина думає як забезпечити первинні потреби, то на розваги грошей та часу не вистачає. Людина думає, як знайти роботу, прогодувати сім'ю , виховати та вивчити дітей. На футбол не вистачає ресурсу.

- Які у вас стосунки з менеджментом "Шахтаря"?

- Не знаю, як їх охарактеризувати. З мого боку нормальні, які з їхнього - невідомо. Ми не комунікуємо особливо.

- На перегляді в "Карпатах" з'явився молодий Антоніо Манце. Ви декларували, що ставка робитиметься на власних вихованців і тут - легіонер...

- Я не казав, що в команді будуть виключно українські футболісти. Говорив про 70-80 відсотків українців, бажано - наших вихованців. Але не виключав категорично, що в нас не буде легіонерів. Звичайно, їхня кількість не має перевищувати 30 відсотків. Якщо є талановитий футболіст, який має бажання грати в "Карпатах" та відповідає критеріям команди, то чому б не спробувати? Нам запропонували, ми дивимось... Далеко ж не факт, що цей гравець підпише контракт. Поки він справляє непогане враження. Але повторюсь, поки він просто на оглядинах. Ми говорили, що пачками легіонерів возити, як це було колись, не будемо. Ядром цієї команди стануть власні вихованці.

- Була інформація, нібито трансфер Валерія Федорчука з "Дніпра" став частиною переходу Павла Ксьонза та Олега Голодюка до команди Мирона Маркевича.

- По Федорчуку ситуація дуже проста. Він відмовився їхати у луцьку "Волинь" і виявив бажання продовжити кар'єру у "Карпатах". Він знає нашу позицію та наші умови. Футболістів у оренду ми не беремо.

- Федорчук погодився піти на зменшення особистого контракту?

- Не знаю його фінансових умов у "Дніпрі", але, думаю, вони були більші, ніж у "Карпатах". Він розумів, що ми можемо запропонувати, і заявив свою позицію: його цікавить не сума у контракті, а - кар'єра і майбутнє. Радий, що Валерій так вважає. Нам залишалося домовитись із клубом. Футболіст має бути у нас на контракті. Мінімум - на два роки. Але в останній момент тренерський штаб "Дніпра", зіткнувшись з травматизмом гравців в середній лінії поля, вирішив провернути Валерія в розташування команди. І слід зазначити, футболіст заграв в команді Маркевича новими барвами. Наскільки мені відомо і сам Федорчук, і керівництво "Дніпра" вдячні нашому тренерському штабу за те, що в короткий проміжок часу зуміли змінити його психологію, спосіб мислення і поведінки на полі.

- Що скажете з приводу розмов навколо переходу Ксьонза та Голодюка у "Дніпро"?

- Ні з ким із керівництва "Дніпра" не спілкувався на цю тему. Можливо, це могло обговорюватись на рівні особистих розмов президентів клубів. Читав чутки, що ці гравці можуть перейти до "Дніпра". Але так буває завжди. Наразі ніякої конкретики не має, просто розмови.

- Чому ви відмовились від послуг футболіста, якого вже давно полюбила вболівальники та преса? Я про Михайла Кополовця.

- Це рішення тренерського штабу. Наша мотивація у тому, що має створюватись команда, яка повинна скласти конкуренцію у верхній частині турнірної таблиці і досягати у майбутньому серйозних результатів. Тренерський штаб вирішив, що Кополовець - не є футболістом, на якого можна розраховувати в перспективі. Краще дати шанс молодому гравцеві. Щодо Ярослава Мартинюка, то мова не зовсім про вік. Він багато часу у "Карпатах". І, здається, йому треба змінити обстановку, команду. Мартинюк завжди ходив у перспективних. Завжди новий тренер давав йому шанс, а він так і не перестрибнув на щабель вище. У нас у центрі поля непогана конкуренція. І в молодіжній команді підростають непогані футболісти. Тому й вирішили дати шанс Мартинюку реалізувати свій потенціал в іншому клубі.

- Сумно, коли такі люди як Кополовець залишають команду?

- Такий час колись мав настати. Було також сумно, коли Самсон Годвін закінчив кар'єру. Михайло багато років відав клубу, він - це своєрідне уособлення "Карпат", улюбленець фанів та вболівальників. Завжди висловлювався прямо, ніколи не приховував своєї думки чи позиції.

- Як ви сприймали його відверті інтерв'ю? Перед одним із матчів клуб навіть промо зробив з Кополовцем та його вже легендарними "Перед каждою грою"...

- Михайло - своєрідний футболіст. Індивідуальний. Він досить своєрідний і за стилем спілкування, і за манерою поведінки. Емоційний, гострий дуже. Клуб використовував його відкритість. Ми спільно з ним створювали такий образ, міф Кополовця. Своєрідну легенду. Не бачу в цьому нічого поганого.

- Чому розійшлись дороги "Карпат" та воротаря Олександра Ільющенкова, який видавав непогані поєдинки? Передусім згадується переможна гра з донецьким "Шахтарем".

- Він програв конкуренцію Роману Мисаку. Разом з Ільющенковим у нас було три рівноцінні воротарі. Вважаємо, у Підківки високий потенціал. А тримати ще одного сильного - третього воротаря, не думаю, що правильно. Треба створювати такі умови, щоб на одне місце були два з половиною гравці, а не три, як зараз. Така воротарська специфіка - два сильних голкіпери, що конкурують між собою, та здібний талановитий юний воротар, що вчиться у старших і чекає на свій шанс. У нас був варіант віддати Ільющенкова в оренду. Але ми домовились, що якщо Олександр буде прогресувати, то повернеться у "Карпати".

- Найкращий бомбардир "Карпат" цього сезону - Грегор Балажиц - залишив клуб по завершенні контракту. Ви намагались перепідписати з ним угоду?

- Коли ми купували Балажіца, покладали на нього дуже великі надії. Грегор - найдорожчий трансфер "Карпат". Ми бачили у ньому великий потенціал. А вийшло, що два з половиною роки чекали, а він не мав постійного місця в основному складі. Потім були жахливі помилки у захисті. І, за великим рахунком, лише в останні півтора роки він набрав ту форму і вийшов на той рівень, який ми очікували. Ми просто чекали, терпіли, давали шанс. Нині його фінансові апетити задовольнити не змогли.

Хто з зірок європейскього футболу міг опинитись у Львові?

- Свого часу, коли "Карпати" тренував Олег Кононов, ми вели переговори з нападником "Барселони"-В Джонатаном Соріано. Сьогодні він грає в "Ред-Булі". Тоді у форварда завершувався контракт з "Барселоною", а нам був потрібен забивний нападник. Вели переговори з агентами та футболістом. Соріано був готовий їхати до Львова, але мав дуже великі фінансові апетити. Якщо не помиляюсь, то він просив 500 тисяч євро на рік і разову виплату в 600 тисяч євро. Це нереальні гроші для "Карпат". Але форвард він гарний, постійно забиває.

- На нинішніх гравців "Карпат" запити з європейських клубів приходили?

- Поки не було. Розмови гуляють у міжсезоння. Робота агентів.

- А коли "Карпати" в єврокубках грали, кимось із гравців цікавилися?

- З Європи, якщо не помиляюся, приходив запит із "Валенсії" щодо трансферу Ігоря Худоб`яка. Але була дуже слабка фінансова пропозиція. Нам було приємно, що великий клуб цікавиться нашим футболістом, але з точки зору фінансів ми навіть не розглядали цей варіант. Нам пропонували смішні гроші.

- Преса часто писала про зацікавленість у послугах іспанця Лукаса. Правда?

- Лукаса запрошували назад до "Райо Вальєкано". Але гроші, які пропонували, не влаштовували ані нас, ані самого футболіста.

- Він - найскандальніший футболіст, з яким ви працювали?

- А чому найскандальніший? Так, у нього специфічний характер. Спочатку себе гарно зарекомендував. Потім - був період незадоволеності, команда не дуже добре грала. Виник дисбаланс, і Лукас емоційно вирішив проявляти свій характер. Плюс іспанський теплолюбивий менталітет. Тож він не зумів сприйняти клімат та культуру. А його останній рік у Львові був зовсім іншим. Він спілкувався, все розумів, не було вибриків. Часом він потрапляв під вплив Борхи, потім Еріка. Вони гуртувалися, протиставляючи себе колективу. Та й у нас змінювалися тренери, і це також не сприяло створенню колективу.

- Кажуть перед тим як перейти до "Динамо" він особисто пішов до президента "Карпат" проситись, щоб відпустили...

- Такого не було. Було таке, що він просився продовжити контракт з "Карпатами". Тоді, коли команду тренував Костов. Чому хотів залишитися? Бо у нього реально не було пропозицій. Те, що писали у пресі - пусті розмови.

- У Лукаса був особливий статус, коли команду тренував Костов?

- У нього та Кенії. Ці футболісти мали особливий статус. Можливо, через це теж були проблеми у колективі. Це не дуже добре, коли людей виокремлюють із колективу.

- Після того як Костов залишив "Карпати", клуб перестав робити ставку на легіонерів...

- Костов - гарний тренер, який може поставити гру, але не може вигравати титули. У нас була серйозна кваліфікована команда - Кенія, Штіліч, Лукас, плюс українці. Цікава команда! Вийшло, що якісний тренер з хорошим підбором виконавців не досягнув результату. Витрачалися великі кошти, але не було результату. Якраз були ті два сезони, коли могли вилітати. Тоді зрозуміли, що потрібно змінювати вектор.

- Ви сказали, що Костов не може вигравати титули. А вихованці школи говорять про титули для клубу. Не важко здогадатись, про що мріє Ігор Дедишин...

- Вірю, що ми зможемо досягти цього. Для нашого клубу навіть третє місце в чемпіонаті - це вже титул. Виграти кубок - титул. Коли "Карпати" вийшли в груповий етап єврокубку - це було найвище досягнення в історії клубу. Раніше далі одного раунду не проходили. Якби тоді вийшли з групи, то це теж вже був би титул. Сьогоднішня команда має гарний потенціал. І я вірю, що у неї велике майбутнє.