Пластун: Було приємно повернутись на знайомий стадіон

Захисник "Карпат" Ігор Пластун прокоментував гру проти "Металурга" Д (1:1).

– Ігоре, які загальні враження і від результату, і від самої гри проти донецького "Металурга"?

– Як для першої проби сил, вважаю, футбол досить змістовного рівня. Було видно бажання з обох сторін перемогти, ніхто не збирався грати від оборони. Коли прагнення обопільне, то нічию можна назвати справедливим підсумком. Проте розбираючи окремі епізоди, мені здається, що більшого моментів створили саме "Карпати".

– Однак перші хвилини львів’яни провалили, пропустивши раз, а могло бути і гірше…

– Пояснюю для себе це тим, що ми втратили кількох виконавців, на яких базувалась наша атакувальна міць у першому колі. Вік тих новачків, які вийшли зараз вперше, не міг обіцяти з їхнього боку демонстрації 100-відсоткових можливостей. Саме на початку зустрічі траплялись моменти біля наших воріт, створені суперником внаслідок незрозумілих помилок. Вже далі стало легше психологічно, коли всі зуміли заспокоїтись.

– Коли відчули, що не поступаєтесь за грою господарям?

– Якщо говорити за себе, то я одразу виходив з такими думками, що це зустріч рівних суперників. Прагнули розігрувати м’яч, незважаючи на пресинг від "Металурга", поки не відбулось вилучення. Можливо, і помилки викликані бажанням комбінувати. Якби обрали план простіше, ймовірно, зуміли б уникнути більшості втрат м’яча.

– Традиційне питання: що сказав Ігор Йовічевіч у перерві?

– У наставника не було потреб вносити значні корективи у план на поєдинок. Ще до завершення першого тайму взяли гру під свій контроль. Це не означає, що суперник нам не дошкуляв, не мав нагод забити ще. Потрібна була холоднокровність на завершальній стадії, але забили лише зі статного становища. Втім, це також частина футболу.

– За рахунку 1:1 навіть у нерівних складах кожна зі сторін шукала свої шанси в атаці. Чого очікував в останні півгодини?

– Не скажу за суперника, адже "Металург" після вилучення сів ще глибше, а сили на даний момент в обох команд не були безмежними. Володіли м’ячем багато, але, на мій погляд, до конкретних загроз справа доходила навіть рідше. Перевага донеччан була у досвіді гравців та їхній кваліфікації. Тож вони витискували багато навіть з напівмоментів. Тому бажання забити – добре, але партнерам по захисту постійно нагадував про максимальну концентрацію.

– Були відчуття, що на рідній "Оболоні" для тебе все складеться по-особливому?

– Не скажу, що у мене коли-небудь виникають передчуття напередодні чергового матчу. Просто було приємно повернутись на знайомий стадіон, навіть проїхатись по дорозі до нього, адже вже давно тут не бував. У той же час виникає додаткова мотивація, бо знаєш: прийдуть твої рідні, друзі, знайомі.

– Володимир Пятенко резюмував, що "Карпати" швидше пристосувались до газону. Що ти скажеш про якість поля?

– Мабуть, воно було не краще і не гірше, ніж більшість стадіонів у цю пору року. Працівники арени зробили все від себе можливе, і нагода демонструвати якісний футбол була в обох команд. Щодо "Металурга", тут все зрозуміло. Команда щойно повернулась з Туреччини, де поля дещо інші. Ми ж приїхали раніше і трохи встигли адаптуватись. Можливо, і так, однак якщо ми зіграємо невдало, то я не шукаю подібних виправдань.

– Для глядачів поява молодих недосвідчених виконавців стала несподіванкою. А на тренуваннях награвався саме такий склад?

– Ми приблизно знали, хто вийде на поле. Це стає зрозумілим і після товариських зустрічей, і після останніх тренувань, де можна робити передбачення з окремих вправ. Картина складу вимальовувалась. До того ж особливих варіантів у нас немає. Наш курс обрано давно, і досвід показує, що з ним можна досягати успіхів. Що стосується наступних матчів, то нам зможуть допомогти хіба що Олег Голодюк, який зараз пропускав гру через дискваліфікацію, а з часом і Муртаз Даушвілі – він продовжує відновлення після травми.

– Наступний суперник буде ще сильнішим…

– Ні для кого не секрет, що "Дніпро" справедливо входить до трійки найкращих. Тому немає сумніву, що для нас гра буде важкою. Тож головне завдання, щоб і дніпропетровцям було так само непросто.