Шахтар - Динамо 0:0. Війна з урахуванням кодексу честі

Українська Прем’єр-ліга-2014/2015. 21-й тур

26 квітня. Львів. "Арена Львів". 31 000 глядачів

"Шахтар" (Донецьк) – "Динамо" (Київ) 0:0

ВІДЕО ФОТО

"Шахтар": П’ятов – Срна (к), Кривцов (О-др Кучер 74), Ракицький, Ісмаїлі – Фред, Степаненко – Дуґлас Коста (Бернард 79), Алекс Тейшейра, Тайсон (Марлос 79) – Луїс Адріано

Тренер – Мірча Луческу

"Динамо": Шовковський (к) – Віда, Хачеріді, Драґовіч, Антунеш – Рибалка – Ярмоленко, Беланда, С. Сидорчук (Буяльський 82), Ленс (О. Гусєв 84) – Артем Кравець (Мбокані 74)

Тренер – Сергій Ребров

Судді: А. Жабченко (Хмельницький) – Беккер (Харків), О-др Войтюк (Запоріжжя)

Попередження: Фред 42, Луїс Адріано 69, Ракицький 79 – Хачеріді 53, Віда 90+5

Атмосферу, яка панувала у Львові в день Класичного дербі, можна було б назвати ідилією. У самому центрі міста мирно співіснували, не приховуючи атрибутики і ультрасівських символів, фанати обох донедавна ворогуючих сторін, а поряд так само спокійно за цими пересуваннями спостерігали розбиті на трійки кілька десятків правоохоронців. Але то не було братання. Суперники не помічали одне одного, мирно відпочиваючи за сусідніми столиками в пабах за гальбою пива чи пліч-о-пліч обираючи в сувенірних крамницях магнітки на холодильник. Перемир’я. Мабуть, в тому ми, українці, теж унікальні. Навіть у період найгострішої стадії протистояння обітниці, даної під час Революції гідності і закріпленої у період війни на Сході України, ніхто порушувати не збирається. Якими б гарячими голови не були і скільки б хмільних напитків вони не спожили.

Між тим, аншлаг створили далеко не тільки кияни і вимушені донецькі переселенці. Ще два тижні тому, перебуваючи під час Великодніх свят у Тернополі, зауважив ледь не на кожному стовпі в центрі міста оголошення з запрошенням у тури на футбол до Львова. Вартість вояжу з переїздом і ціною на квитки становила 250-400 гривень. При цьому, судячи з тексту афіш, аналогічні повідомлення майоріли й в Івано-Франківську. Організовував поїздки, звісно, ФК "Шахтар".

Зрештою, хто б там вболівальників не збирав, динамівська перевага у підтримці на трибунах була вражаюче великою. Тон, звичайно, задавали три надзвичайно відмобілізованих фанатських сектори. Однак звичайні вболівальники зіспівалися з ультрас навдивовижу легко. При цьому пересічні фанати "Шахтаря", нехай і не так голосисто, спокійно підтримували свою команду у центральних секторах поміж динамівців.

За традицією, матчі "Шахтаря" не починаються державним славнем України. Тож щойно арбітр дав стартовий свисток, "Ще не вмерла" затягнули спершу фанати "Динамо", а за ними – весь стадіон. Ультрас донеччан розвернули банер з надписом "Слава Україні" і тризубом. Власне, з цього моменту і протягом усіх ігрових хвилин прихильники обох команд вели себе обопільно ввічливо. Втім, комусь переважаючі сили динамівських вболівальників не сподобалися і їх попрохали "вести себе ввічливо до прихильників команди-суперниці". Це недолуге звернення "хохли" зустріли зарядом "Рінат Ахмєтов – п…с".

Якщо говорити про склади команд, то здивував найперше Мірча Луческу. Тим, що виставив у центрі оборони поряд із Ярославом Ракицьким Сергія Кривцова, а не Олександра Кучера. Тим, що зліва в захисті грав Ісмаїлі, а не В’ячеслав Шевчук. На решті позицій – традиційні персони. Воротар – Андрій П’ятов. Правий оборонець – Даріо Срна. Пара "хвилерізів" - Фред і Тарас Степаненко. Під нападником Луїсом Адріано тріо, складене з Дуґласа Кости, Алекса Тейшейри і Тайсона.

А в динамівській основі на вістрі атаки з’явився Артем Кравець, який через пошкодження не потрапив до заявки у матчі чвертьфіналу Ліги Європи в Флоренції. Зате не було навіть серед запасних Лукаша Теодорчика, а з’явився там Дьємерсі Мбокані. Вората киян захищав Олександр Шовковський. В обороні за відсутності Даніло Сілви справа наліво розташувалися Домаґой Віда, Євген Хачеріді, Александар Драґовіч та Віторіну Антунеш. В опорній зоні діяв Сергій Рибалка. Атакувальний квартет півоборонців склали Сергій Сидорчук і Юнес Беланда у вигляді центрального ядра, Андрій Ярмоленко грав справа, Жермейн Ленс – зліва.

Агресивніше почав той, кому перемога потрібна більше. "Гірники" більше володіли м’ячем, а обидва їх крайніх оборонці відразу розташувалися ближче до середньої лінії. Донеччани грали широко, розмашисто, натомість у діях динамівців простежувався суворий прагматизм. Навіть у випадку, коли контрвипад Тейшейри оборонці киян зустрічали відразу втрьох, Драґовіч на дальніх підступах до воріт вирішив сфолити. Уперед вибігали номінальні гості втрьох-вчотирьох, втім, саме такий завбачливий випад на 12-й хвилині ледь не призвів до голу. Випадкового, курйозного, але тим не менш. То Ленс, отримавши передачу від Кравця, промчав правим краєм і, виконуючи передачу, ледь не закинув м’яч П’ятову за комірець, у дальній верхній кут.

"Шахтар" натомість відповів трудовим моментом. Луїс Адріано на лівому фланзі в силовій боротьбі протиснув Хачеріді і виконав зрячу передачу на протилежну сторону штрафного майданчика. Дуґлас, прийнявши, відразу пробив метрів з 20-ти низом. Шовковський напрям передбачив забрав м’яч намертво, за що удостоївся від фанатів гучного скандування "Вечно первый…" Хачеріді в свою чергу отримав "пряників" із тренерської лави безпосередньо від Реброва.

А на 18-й хвилині "Динамо" створило момент, після якого кияни були зобов’язані повести в рахунку. Ленс із середини поля видав ідеальну передачу на хід Кравцю, а той, прийнявши м’яч на груди, втік від Ісмаїлі і опинився перед П’ятовим. Артем виконав ідеально все, крім завершального удару. Перекидаючи воротаря, Кравець трохи не влучив у ворота.

Але знову ж, створивши робочий момент, динамівці вдруге ледь не привезли м’яч у свої ворота власними зусиллями. На цей раз неподалік від власного штрафного майданчика перетримав кулю Рибалка, дочекавшись, поки Фред не виконає підкат і не виведе на чисте побачення з Шовковським Луїса Адріано. Динамівський капітан, відбивши запущений метрів з 15-ти м’яч у шпагаті, зробив суперсейв.

А закінчувався тайм так, як починався. "Шахтар" тривалий час тримав м’яч у своїх ногах, змусивши суперників зосередитися виключно на оборонних діях. Від того хаосу, який спостерігався у схожих ситуаціях в діях киян ще рік тому, не залишилося й сліду. Спокійна, дисциплінована оборона, без натяків на провали. Єдиний створений у цьому відрізку небезпечний момент став саме плодом атакувальних потуг "гірників", а не наслідком провалу динамівського захисту. То Адріано з меж карного майданчика коротко скинув м’яч на Тейшейру, а той пробив метрів з 17-ти нихом – куля, зачепивши ногу Хачеріді, пролетіла поруч зі стійкою.

Більше того, наприкінці тайму "Динамо" встигло провести контрвипад, який жорстким фолом неподалік лівого кута власного штрафного майданчика зупинив Фред. Арбітр, який досі залишався витриманим і обопільно лояльним, на цей раз показав перше попередження. А на передачу Ярмоленка зі штрафного виходили одночасно Хачеріді та Віда. Обох випередив П’ятов, отримавши при цьому від Євгена в’їзд корпусом. І знову Жабченко демонструє стримок. Провівши зі стоппером "Динамо" серйозну бесіду, він залишає Хачеріді без попередження.

Ледь команди з’явилися на полі після перерви, як динамівці повинні були повести в рахунку. Ярмоленко зробив могутній рейд правим краєм і, увійшовши до карної зони, виконав від лицьової лінії передачу на Беланду. Юнес сам не пробив, а викотив м’яч ще лівіше на Ленса. Жермейн бив метрів з 12-ти без перешкод, однак примудрився вдарити вище поперечини метри на два. Невдовзі Ярмоленко зі свого краю ініціював ще один небезпечний випад. Динамівці розіграли блискавичну комбінацію вдотик, в ендшпілі якої Сидорчук виконав коротку скидку на Ленса. Ленс заніс ногу для удару, а Кривцов, не маючи іншого виходу, самовіддано підставився під ногу голландця, отримавши болючий удар по нозі. На щастя, врятувавши ситуацію, Сергій повернувся на поле.

А Хачеріді на 53-й хвилині довелося жертвувати трохи по-іншому. Отримавши передачу за спину, Євген у середині поля розумів, що швидкістю Луїсові Адріано програє і завбачливо завалив бразильця руками. Картка, на яку динамівський оборонець пішов цілком свідомо.

Не знаходячи іншого виходу, фолив через чотири хвилини вже Кривцов. Сергій, підставивши ногу, зірвав прохід Ленса, який, змістившись зліва в центр, ризикував проскочити не лише Кривцова, а й двох його партнерів. Штрафний метрів з 20-ти від Рибалки П’ятов впевнено забрав у правому куті.

Пристрасті на полі спалахували з кожним єдиноборством. Після падіння Дуґласа на фланзі, емоційно апелювати до лайнсмена почав Луческу. Через лічені хвилини на половині "Динамо" Жабченко ледве розійняв Фреда і Сидорчука. А вже після того розгорілося й на трибунах. Десятки фаєрів і димів з динамівського сектора створили над полем димову завісу. Срна, намагаючись пройти флангом і втративши м’яч, показав арбітрові, що дихати нічим. Довелося Жабченкові хвилини чотири тримати команди поруч із бровкою. А пісня динамівських фанатів у цей момент в тумані чорних димів дивилася й слухалася неповторно.

Втім, фанатська пауза пристрастей на полі уже не погасила, ледь гра поновилася й "гірники" знову прибрали м’яч до своїх ніг, як неподалік від карного майданчика динамівців Луїс Адріано в неігровій ситуації боляче наступив на стегно Ярмоленкові. Знову пристрасті, в які спершу поринув, а потім своїм авторитетом погасив їх Шовковський. А Срна і Ленс, спершу теж вступивши в суперечку, потім відійшли в сторону, і про щось перебалакавши, засміялися. Ці двоє спільну мову знайшли вже давно. Ще з того моменту, як Жермейн повернув до того вибитий "гірниками" за межі поля м’яч, а Даріо привітав цей жест аплодисментами.

Коли до завершення матчу залишалося хвилин 20, тренери в унісон провели по заміні. Луческу, випускаючи замість Кривцова Кучера, вочевидь робив вимушену перестановку. Сергій отримав по ногах стільки разів, що, мабуть, грати далі не міг. Натомість Ребров, випускаючи замість Кравця Дьємерсі Мбокані, прагнув освіжити вістря атаки. Те саме, але тільки в подвоєному варіанті тренер донеччан вчинить трохи згодом, випустивши замість Тайсона і Дуґласа Кости Бернарда і Марлоса.

Та, не дивлячись на перестановки, епіцентр ігрових дій вперто зосередився в середині поля. Велика кількість обопільно жорсткої боротьби не давала жодній зі сторін розвинути швидкість. Безумовно, така гра була на руку динамівцям. І Ребров, аби додати середній лінії рухливості, випустив на кінцівку двох бійців – Буяльського та Гусєва. Вихід Олега стадіон зустрів дружним скандуванням його прізвища. Повторним скандуванням. Перше відбулося, коли Олег Анатолійович вийшов розминатися.

В останніх хвилин десять "гірники" почали тиснути на ворота динамівців числом. І то логічно і очікувано. Розв’язка поєдинку могла настати незадовго до завершення основних 90-та хвилин, коли Срна з меж карного майданчика справа виконав простріл, а Рибалка не дуже вдало зіграв на випередження в боротьбі з Луїсом Адріано. Куля опинилася прямо під ногами бразильця, до воріт – метрів шість. Бразилець лупить з розвороту, що є сили і… влучає в поперечину. Судячи з рішення арбітра, який вказав на кутовий прапорець, м’яч таки зачепив Шовковський. Втім, Адріано від того не легше. Не легше й Луческу. Іронічно й трохи істерично посміхаючись, тренер "Шахтаря", розвівши руки, звернувся до резервного арбітра Юрія Мосейчука: "Ну, як він міг?" Рефері, теж посміхнувшись, знизав плечима.

Але минає якась мить і Мосейчук уже весь в роботі. Доводиться заспокоювати Реброва, котрому не сподобалося, що його надто довго знімає телекамера. Паралельно з тим, продершись до карного майданчика справа, сильно пробив у ближній кут Ярмоленко. М’яч, вдарившись у сітку ззовні, залишив поле, хоча у значної частини трибун виник оптичний обман і оманлива радість за неіснуючий гол.

Підставлена глова Кучера під могутній удар Антунеша, після якого Олександр на секунди втратив свідомість – наче ілюстрація до всього двобою. Мбокані з Ярмоленком, підбігши до суперника, почали кликати лікарів. Кучер, ледь понюхавши нашатир, підвівся і після протокольного перебування за межами поля повернувся назад. Повернувся, але вже було пізно. "Динамо" свого не віддало.

То був один з найкращих матчів, який коли-небудь вдавалося побачити вживу. І за якістю гри, і за безкомпромісністю єдиноборств, і за атмосферою, яка окутувала зустріч. До слова, після фінального свистка, фанати обох команд. Привітавши своїх улюбленців, привітали одне одного перегукуванням "Донецьк – Київ". Воїстину, "життя триває – точиться війна", як написав у своєму пророчому вірші Анатолій Лупиніс…

фото - Олександр Приходько, UA-Футбол