Шахтар - Карпати - 2:2. Бойовик

Українська Прем’єр-ліга-2014/2015. 26-й тур

27 травня. Київ. "Оболонь-Арена". 3 000 глядачів

"Шахтар" (Донецьк) - "Карпати" (Львів) 2:2

Голи: Кривцов 33, Тейшейра 37 - Карноза 47, Худобяк 62

"Шахтар": П’ятов – Срна (к), О-др Кучер, С. Кривцов, В. Шевчук – Степаненко, Фернандо – Дуґлас Коста (Марлос 65), Алекс Тейшейра, Тайсон (Бернард 61) – Луїс Адріано

Тренер – Мірча Луческу

"Карпати": Мисак – Д. Мірошниченко, Новотрясов, Пластун (к), Костевич – Чачуа (Гуцуляк 82), Кльоц (Даушвілі 46) – М. Швед, Худоб’як, Карноза, Голодюк

Тренер – Іґор Йовічевіч

Судді: Мосейчук (Чернівці) – Бицкало (Одеса), Халамендик (Харків)

Попередження: С. Кривцов 72, Кучер 77, Марлос 84 – Костевич 79, Гуцуляк 85

Таки керівництво і тренерський штаб "Шахтаря" знали, чого боялися. Завбачливо перенісши гру зі Львова до Києва і не дозволивши виходити на поле орендованому в "Карпати" Денисові Кожанову, донеччани, з одного боку, зробили комплімент суперникові, котрий за підсумками сезону фінішував передостаннім, з іншого – вкотре проявили моральну неврівноваженість і відсутність впевненості у власних силах.

Між тим, фанати "Карпат" ще напередодні матчу не приховували, що хочуть дати керівникам "Шахтаря" зрозуміти: зневажливих, у вигляді претензій до почуттів людей, випадів на адресу свого міста і його людей вони не потерплять. Та найцікавіше, що впродовж матчу в унісон із львівськими ультрас вели себе й фанати "Шахтаря". Вони перегукувалися "Слава Україні – Героям слава", "Донецьк – Львів", "Один за всіх – і всі за одного", спершу одні, потім інші палили фаєри і вкривали поле густою димовою завісою. Але найдивовижнішим було перегукування від донецької трибуни до львівської і навпаки образливого висловлювання про сексуальну орієнтацію власника "Шахтаря". Склалося враження, що на підопічних Мірчі Луческу така атмосфера вплинула деморалізуюче. Але то теж показує, що моральної стійкості нинішньому "Шахтареві" бракує.

Виставленими складами тренери обох команд не здивували. Луческу місце у воротах довірив Андрієві П’ятову. В центрі оборони за відсутності дискваліфікованого Ярослава Ракицького грали Олександр Кучер і Сергій Кривцов. Справа діяв капітан Даріо Срна, чия участь у матчі залишалася під запитанням через отримане тиждень тому в матчі з "Дніпром" пошкодження. Зліва захищався В’ячеслав Шевчук. В опорній зоні не було дискваліфікованого Фреда, замість якого після тривалої паузи поряд із Тарасом Степаненком вийшов інший бразилець Фернандо. Під нападником Луїсом Адріано розташувалося тріо Дуґлас Коста – Алекс Тейшейра – Тайсон.

У воротах "Карпат" грав Роман Мисак. В обороні за відсутності травмованого стоппера Андрія Гітченка у центрі грали Артур Новотрясов та Ігор Пластун, Денис Мірошниченко (справа) та Володимир Костевич (зліва). Пару опорних хавів склали Дмитро Кльоц та Амбросій Чачуа. Квартет атакувальних хавів поряд із "прихованою дев’яткою" Ігорем Худоб’яком грали Мар’ян Швед, Артур Карноза та Олег Голодюк.

Зі стартових хвилин перевага номінальних господарів була тотальною. Перевага територіальна. "Гірники" окупували половину суперників великим числом. В наступі одночасно брали участь восьмеро гравців. То за умови, що центральні оборонці теж розташувалися в районі центрального кола. Але рухався вдовж ігрового прямокутника м’яч, а суттєвих просувань вперед, яке б створювало натяки на небезпеку попервах не було.

Львів’яни хоч і притиснулися до власних воріт щільно, але організацію оборонних дій демонстрували високу. Ось лишень контраргументів галичани не мали. Ледь втрачаючи м’яч, підопічні Луческу починали пресингувати і рано чи пізно при грі в такому ключі моменти виникати мусили. І справді, після того, як Тейшейра із середини поля видав розрізний пас на Луїса Адріано, а той, уже увірвавшись в супроводі Пластуна до карної зони, встиг навіть проскочити Мисака, але забіг під гострий кут і пас вздовж воріт на того ж Тейшейру виконав неточно. Невдовзі вже Шевчук навісив зліва, а Тейшейра, вибігаючи на ближню стійку, пробив головою трохи неточно.

Трохи переінакшити хід поєдинку карпатівцям вдалося лише з початком другої третини тайму. Щоправда, не відомо, чи то м’яч до ніг прибрали львів’яни, чи то їхні суперники застосували принцип аритмії і на час трохи збавили оберти. Так чи інакше, "зелено-білі" у цьому відрізку фрагментарно продемонстрували вміння непогано контролювати м’яч, а після підключення до наступу Костевича і зрячого пострілу від Володимира Худоб’як з району одинадцятиметрової позначки навіть пробив з ходу – вийшло не сильно і в руки П’ятову.

Та до середини тайму домінування "гірників" знову відновилося і набуло для "Карпат" ще загрозливіших розмірів. Удар Степаненка, після якого м’яч пролетів поруч із хрестовиною, виявився пристрілюванням. Під пресингом суперника львів’яни не могли вийти з власного карного майданчика і врешті пропустили. Дуґлас Коста навісив зі штрафного справа, а Кривцов пробив головою спершу в поперечину, а потім після невдалих спроб "зелено-білих" вибити м’яч, добив кулю у ворота – 0:1.

Після того пристрасті на полі і на трибунах почали розпалюватися до максимальних об’ємів. Але донеччани на це не реагували і, скориставшись певною розгубленістю в оборонних лавах суперника, забили вдруге. То Луїс Адріано, приборкавши м’яч після прострільної передачі, віддав пас на Алекса Тейшейру, а той холоднокровно пробив метрів з десяти у кут – 0:2. Центральні оборонці "Карпат" виступали у цьому епізоді сторонніми спостерігачами.

На тому команди на полі трохи вгамувалися і до перерви дограли без пригод. До перерви регламентованої, бо була ще й та, яку змушений був робити Юрій Мосейчук через їдкий дим над полем.

Відразу після перерви Йовічевіч випустив у опорну зону замість Кльоца Муртаза Даушвілі. Звісно, величезна перевага "гірників" у першій половині не була наслідком виключно слабкої гри Дмитра. Проблем у грі львів’ян був цілий комплекс, але щось треба було міняти зокрема й кадрово. Забігаючи наперед, відзначу, що вихід Даушвілі гру "Карпат" підсилив надзвичайно сильно. Муртаз агресивно вступав у єдиноборства, виконував відчайдушні, а головне – технічно досконалі і своєчасні підкати. Провалля у середній ланці "Карпат" щезло, наче його й не було.

Зрештою, у другому таймі змінилися не окремі гравці львів’ян, а команда загалом. Невдовзі після поновлення гри Кучер неподалік від власного карного майданчика збив Шведа і арбітр призначив штрафний. Карноза пробив так само впевнено й влучно, як Руслан Ротань у фіналі Ліги Європи. Лише сторона була іншою, а відстань і влучність правиці ідентичні – 1:2.

На львівському фанатському секторі після того почалося справжнє божевілля. Піротехнікою і димами на цей раз справа не обмежилася. На бігову доріжку полетіли сидіння. Увесь цей пейзаж був прикрашений двома полотнищами зі зображенням перекресленого власника "Шахтаря" і банером, де корпорація СКМ зображувалася дзеркальним відображенням ДНР. Під таким тиском з боку трибун "гірники", здається, поплили. Мірча Луческу жестом навіть показав своїм підопічним залишити поле і йти в роздягальню, але після перемовин із суддями і суперниками передумав.

Коли гра поновилася, львів’яни зі скаженою завзятістю продовжили наступ. Для "гірників" агресія суперників після кволого і виграного вчисту першого тайму стала одкровенням. Навіть перехоплюючи м’ячі, донеччани затіювали поперечні перепасовки і вперед не поспішали. І врешті карпатівці були винагороджені за старання. Костевич метрах в 25-ти від воріт суперників вибив м’яч у підкаті з-під ніг Срни. Вибив адресно, а Худоб’як, підхопивши кулю, вгатив метрів з 20-ти точно у лівий від себе кут – 2:2!

Тепер шаленство охопило не лише фанатів, а й решту трибун, включно з гравцями обох команд. То були божевільних 40 хвилин, які стали найперше бенефісом Костевича та Пластуна. Володимир зробив, як мінімум, три фантастичних за чистотою і технікою підкати-перехоплення. Дуґлас і Марлос, котрий незадовго до того вийшов на заміну, навіть не второпали відразу, що то відбулося, а Костевич, підхопивши кулю, вже біг з нею вперед. Проте найкращий підкат Володимир виконав у моменті, коли Тейшейра, набравши швидкість, вривався до карної зони і вже готувався завдавати удару по воротах. Та плани бразильця вирвати у Бікфалві звання найкращого бомбардира чемпіонату зірвав ще один дивовижний підкат. Деморалізуючий підкат, у стилі Алессандро Нести в ліпші роки.

А Пластун, що виробляв Пластун! Може, позиційно і швидкістю Адріано Ігор на рідній для себе арені й програвав, але компенсував недоліки самовідданістю. Двічі Ігор блокував удари суперників з близької відстані перед самою лінією воріт, викликаючи захоплення трибун. Особливо – на передостанній хвилині, коли Марлос після прострілу Тейшейри бив по порожніх воротах, не врахувавши лише довжини ніг і реакції Пластуна.

"Гірники" в заключних півгодини домінували, але їхню перевагу тотальною назвати вже було складно. Найперше тому, що кусючість і агресію в контрнаступі демонстрували львів’яни. Особливо гострими були випади швидкісних і технічних Костевича і Карнози. Артур у цьому матчі нарешті продемонстрував ту гру, якої у Львові від нього очікували весь сезон, але демонструвати яку заважали травми. Виходи на заміни Марлоса і Бернарда кардинальним чином гру донеччан не підсилили. Крім того, футболісти і тренерський штаб "Шахтаря" розуміли, що нічия їх влаштовує та ще й "Дніпро" в Ужгороді забити не може.

Тим не менш, градус поєдинку незадовго до фінального свистка зріс максимально. Після грубого підкату Кучера в ноги Шведу на полі навіть виникла масова сутичка, у якій Мосейчук вирішив від гріха подалі не шукати винних і обмежився усними попередженнями. Відчайдушних, на грані фолу підкатів вистачало. За один з таких отримав попередження й, мабуть, найкращий гравець матчу Костевич.

2:2. То був матч, який прихильники обох команд не забудуть ще довго, матч, який буде ще довго обговорюватися через навколофутбольні нюанси. Зрештою, зважаючи на всі "за" й "проти" невдоволених цим результатом бути не може. Show must go on!