Євген Селезньов: "Пропонував карпатівцю Ощипку залишитись у Києві"

Один з кращих бомбардирів чемпіонату - «канонір» Євген Селезньов - яскраво продемонстрував, як гравець дублюючого складу однієї команди виростає у висококласного футболіста вищої ліги, виступаючи за інший клуб. Зараз нападник «Арсенала» на роздоріжжі – після фінішу чемпіонату завершується його термін оренди у київському клубі.

- Мені гра з «Карпатами» дуже сподобалася і думаю, вболівальникам теж. Тим паче, що ми здобули позитивний результат. Не сказав би, що перемога далася нам легко. І «Карпати», і моя команда мали багато моментів, але нам вдалося забити. З лав суперників не став би когось виділяти. Львів’яни сподобалися перш за все своїми командними діями. Після гри спілкувався зі своїм другом Ігорем Ощипком, він був дуже засмучений і не розумів, чому його так рано замінили. Мені це й самому не зрозуміло, адже на полі Ігор діяв начебто непогано, до того ж він є гравцем пристойного рівня. Пропонував Ігореві залишитися в мене у Києві, однак той був не в настрої і відмовився.

– Кажуть, керівництво «Шахтаря» прийняло рішення повернути тебе до Донецька?

– Наразі з лав гірників до мене ніхто не звертався і якоїсь конкретної інформації, чи розраховують у «Шахтарі» на мене, я не маю. Відверто кажучи, про це намагаюся не думати, хочу належно дограти чемпіонат в «Арсеналі», а там видно буде.

– А взагалі є бажання повертатися в Донецьк? Не боїшся, що повториться ситуація, як, наприклад, з Русланом Фоміним?

– Зараз важко відповісти на це запитання. Остаточно визначуся після останнього туру національних змагань. Нині ж я гравець київського клубу, а там буде, як Бог дасть. Взагалі, це звичний для європейських клубів досвід – мене віддали в оренду, щоб я набрався досвіду. Її термін закінчується, в мене чинний контракт із «Шахтарем»…

– Ще раз довести свою кваліфікованість донеччанам зможеш, обігнавши гірника Олександра Гладкого у гонці снайперів.

– Немає якогось такого бажання обігнати Гладкого чи, скажімо, Олександра Косиріна. Хочеться багато забивати для себе, щоб довести, що я щось вмію у футболі перш за все самому собі.

– Раніше ти говорив, що хочеш забити в чемпіонаті 20 м’ячів. Як гадаєш, вдасться це зробити?

– Поживемо – побачимо. Намагатимуся це зробити. Якогось особливого рецепту результативності я не маю. Потрібно лише вміти правильно розпорядитися моментом, який створює команда, мати везіння та майстерність і тоді, вважай, ти – бомбардир.

– «Арсенал» забиває багато голів, але й немало пропускає. Що важливіше для вашої команди: результат чи видовищна гра?

– Ми граємо для вболівальників, а вони, як відомо, у футболі люблять голи. Тому для нас важливішою є красива гра, яка сподобається глядачам. А при видовищному футболі з’явиться й результат.

– Свого часу ти багато виступав у дублі «Шахтаря». Зараз у «Карпатах» грають екс-дублери донеччан Ігор Ощипко та Денис Кожанов.

– Звісно, я їх знаю. А Ігор взагалі мій хороший друг, ми в Донецьку разом проводили багато часу. Товаришували також з Сергієм Шевчуком та Владиславом Голопєровим.

З Денисом також знайомі, але не так добре, як з Ощипком.

– Що б їм порадив, аби вони на такому рівні, як ти, заграли у вищій лізі?

– Насамперед потрібно набратися терпіння. Вони обидвоє футболісти хорошого рівня, тому з часом зможуть продемонструвати всі свої найкращі якості. А ще їм необхідна довіра головного тренера. В «Арсеналі» Олександр Заваров повірив у мене, і я почав багато забивати. Впевнений, вони, якщо відчуватимуть довіру Валерія Яремченка, заграють набагато краще.

– Саме довіри бракувало тобі, аби потрапити в основний склад «Шахтаря»?

– Не бракувало, довіри взагалі не було. Інколи здавалося, що в першій команді не знають, хто такий Селезньов. Звісно, я трохи перебільшую, повинні були знати, але якихось навіть натяків на основний склад тоді не було.

– Попри те, саме з Донецька найкоротший шлях у збірну…

– Якби викликали до національної команди, було б дуже приємно. Тим паче, що до збірної мене ще ніколи не запрошували. Думаю, в мене б вийшло добре зіграти на такому рівні, адже я впевнений у своїх силах.

– Цікаво дізнатися про Євгена Селезньова як про особистість.

– Я спокійна й сімейна людина. Практично увесь свій вільний час приділяю дружині та сину Руслану. Йому 29 квітня виповнилося 10 місяців. Дружина моя з Донецька, там нас познайомили наші друзі. Зараз мешкаємо в столиці. Сім’я у мене на першому місці. Ще люблю хороші автомобілі, комфортну та м’яку їзду.

– До речі, дружина не ревнувала, коли ти знімався з оголеними моделями у скандально відомій фотосесії гравців київського «Арсенала» для журналу «Плейбой»?

– Ні, вона до цього поставилась спокійно. Розуміє, що це частина моєї роботи. Взагалі не знаю, чому стільки галасу було навколо цього. У Європі такі піар-сесії є звичним явищем. Почали говорити, що «Арсенал» не грає, а лише «піариться». Те, що це не правда, ми довели у другій частині чемпіонату – почали демонструвати хороші результати. У першій же нам просто бракувало зіграності. Щодо мене, то серед оголених моделей почувався комфортно. Чого соромитися? Усі ж ми дорослі люди.

Комментарии читателей:

Прикольно, що про футболіста Арсеналу пише інформцентр Карпат :) Видно після матчу "дружба навсєгда" :)))))

А Селезньов - толковий гравець. Сумніваюсь, що йому варто вертатися назад в Донецьк. Мірча з нього другого Бєліка зробить :((

женя никого не слушай.волков боятся в "шахтёр"не ходить!

в украине ещё долго будут властвовать дк и шд,а ты пацан макеевский тебе сам бог велел за "жужалку" сражатся!если конечно интертото не предел твоих мечтаний...

поддержка болел тебе обеспечена,т.к. макеевские в шахте всегда в уважухе!не веришь?!спроси у варнавского,орбу...

так,что быстренько домой!!!

Возвращать домой.