"Закарпаття" - "Арсенал" 2:1. Як Гамула став вищим за Заварова

Ужгород. «Авангард». 1 100 глядачів.

Головний арбітр: Володимир Сіренко (Сімферополь)
Асистент: Александр Маньковський (Одеса), Олег Муравйов (Маріуполь)

"Закарпаття" - "Арсенал" 2:1

Гол: Давидов 37, Гомес 83 (пенальті) – Гусєв 66

"Закарпаття": Бабенко, Донець, Платонов (к/к) (Бурдулі, 8), Кучіс (Шендрік, 52), Чижевський, Козоріз, Давидов, Гомес, Артеменко, Бологан, Микуляк (Ситник, 66)

"Арсенал": Рева, Матюхін (Микулянас, 46), Мазілу, Воробей (Заваров, 80), Жоземар (Гусєв, 62), Шершун, Євсеєв, Данілав, Єщенко, Хомін, Грицай

Попередження: Козоріз 42, Бабенко 89 - Хомин 32, Данілов 32, Грицай 90

Статистика матчу
Небезпечні моменти: 3 - 2
Удари: 10 - 7
Удари в рамку воріт: 3 - 3
Кутові: 2 - 5
Офсайди: 1 - 3

Матч шостого туру для ужгородців перед тривалою паузою у чемпіонаті був вирішальний. Адже в активі закарпатців було 0 очок і остання сходинка в турнірній таблиці. Тим паче, що у суперники Гамулі дісталася команда давнього друга Заварова. Але, як зазнача Ігор Васильович напередодні: «Дружба дружбою, а робота роботою» та й реабілітуватися ужгородцям потрібно було за невиразну гру в Луганську.

Команда господарів вийшла на полі з великим настроєм на гру і шаленою самовіддачею.

Але все ж через прикрі помилки в обороні могли й поплатитися, правда, Фортуна цього разу була на боці тренера Гамули.

На шостій хвилині виніс м’яча Ревою ледь не став гольовою передачею. М’яч ударився перед штрафною перестрибнув Кучіса, який невдало обрав позицію і опинився в Мазілу. Правда завдати більш прицільного удару йому завадив досвідчений Чижевський, м’яч пролетів біля штанги.

Через три хвилини все той же Мазілу міг відкрити рахунок у матчі. Жоземар з центру поля вивів на побачення з Бабенком румунського легіонера, але знову вдача була не на боці «канонірів», м’яч після його удару влучив у стійку.

Далі настала чергу господарів. На 24-й хвилині Бурдулі відпасував на Давидова, який зумів обійти захисника, увірвався в штрафну по центру, але обіграти досвідченого капітана киян не вийшло.

На 36-й хвилині перший кутовий у матчі приніс результат господарям поля. Микуляк подав, на дальній стійці замкнув Болохан, а Давидов у падіння переправив м’яч повз Реву у рамку воріт. Гості у відповідь теж забили гол, правда асистент арбітра за мить до цього зафіксував офсайд у гравця київської команди. Більше цікавого в першій половині гри не було.

Початок другого тайму ознаменувався шквальним вітром в бік воріт «Закарпаття». Масу пилюки, нейлонові кульки все літало в повітрі. Рекламні щити за кілька секунд ураганний вітер розкидав в усі сторони. Але через кілька секунд все вщухло як і не бувало.

Правда 66-а хвилина принесла закарпатцям неприємність. Простенький аут – перетворився в гол. На передній штанзі хтось з «канонірів» виграв повітря скинув м’яч на дальню штангу, де одинокий Гусєв випередив Бурдулі і впритул зі штангою переграв Бабенка.

Столична команда окрилена забитим м’ячем пішла в атаку і здавалося б зараз дотисне господарів. На 70-й хвилині небезпечно дальній ударом перевіряє Бабенка Євсеєв, кіпер господарів кулаками відбиває м’яч перед собою. Через чотири хвилини в карколомному стрибку Бабенко в карколомному стрибку парирує удар Мазілу з розвороту.

Але відповідь господарів вийшла більш достойною. На 81 хвилині, щойно вийшовший на заміну Ситнік віддав відмінну передачу на Давидова, Сергій на мить зумів випередити Реву, але капітан «канонірів» не дозволеним прийомом у власній штрафній зупиняє нападника закарпатців. Арбітр вказує на пенальті. Стандарт вміло виконав Гомес.

За чотири хвилини, що залишилися господарі витримали натиск «Арсеналу», надійно також зіграв Бабенко, коли парирував потужний удар Хоміна. На цьому все і закарпатці побігли святкувати першу в сезоні перемогу і дякувати за підтримку вболівальникам.

Василь Євсеєв, тренер «Арсенала»:

- Олександр Анатолієвич не зміг прийти на прес-конференцію, так як через нервову кінцівку матчу зірвав голос, тому перед вами я.

Щодо матчу. Велике значення на результат поєдинку має налаштування на гру. Сьогодні в психологічному плані ужгородці були кращими. Мені, здається, що господарі, маючи менше гольових моментів, вдало їх реалізували, а ми свої розтринькали. Вплив на результат матчу мало й вилучення Реви.

- Як плануєте заповнити паузу в чемпіонаті?

- Декілька днів дано команді відпочити, а згодом на нашій базі в Щасливому скоріше за все проведемо спаринг з командою, яка не бере участь у боротьбі за Кубок.

- Які завдання стоять перед «Арсеналом» у чемпіонаті?

- Виступити краще ніж в минулому чемпіонаті.

- Дякую. До побачення.

Ігор Гамула, головний тренер «Закарпаття»:

- На минулих конференціях я розповідав, що гра у моїх підопічних непогана, створюємо багато гольових моментів, а рахунок 2:0, 3:1 не нашу користь. Ну а сьогодні ми можливо й не показали видовищної гри, а хлопці вийшли на гру як на останній бій і є результат. Після п’яти поспіль поразок, хлопці дуже переживали за результат, аж ноги трусилися. Спочатку Давидов вийшов віч-на-віч не забив, потім вдруге вже реалізував свій момент. Після забитого голу грати стало легше, а на початку другого тайму вмішався якийсь «злий бог», в бік наших воріт знявся якийсь буран, ми пропустили не обов’язковий гол, зону «проспав» Бурдулі - м’яч з аута залетів в ворота. Тим не менш, зуміли проявити характер, забили другий м’яч. Але все ж при такій грі потрібно матч завершувати класно. Це було б так, якби Ситнік забив у пусті ворота. Я задоволений, що в нас тепер буде перерва, намагатимуся з цього скористатися. У нас тепер буде поповнення – Трішевич, Біто з «Арсеналу», приїде нападник Поступаленко, нарешті Суркіс віддасть нам Ксьонза. Будемо робити деякі перестановки. Жодних претензій не маю щодо самовіддачі гравців, але кваліфікація окремих футболістів не відповідає рівню прем’єр-ліги, про це постійно говорив. Але, найголовніше, що ми сьогодні взяли три очки, тепер можемо перевести дух.

- Ви постійно нагадуєте про низьку кваліфікацію футболістів. Сьогодні відверто випадав Платонов, Ситнік і Бурдулі?

- Прекрасно це розумію. Але кого мені ставити…? За два тижні, коли готував команду, то брали тих футболістів, які були. Повірте, зимою селекція буде більш жорсткою і будь-кого в команду не візьмемо.

- Щось досі не видно жодних домашніх заготовок у виконанні ваших підопічних?

- Кваліфікація не та, щоб чимось дивувати суперників, хоча на початку щось вдавалося, але в першій же атаці, коли втрачають м’яч збиваються на купу, забувають геть про все. Тим не менш, раз взявся за це діло, то віддам усе, щоб команда залишилася у прем’ єр-лізі. Перший невеликий крок для цього ми сьогодні зробили.

- Після сьогоднішньої перемоги, напевно й сім’ю сюди перевезите?

- Та ні. Родина в Росії там робота, школа у рідних. От сьогодні хотів полетіти разом з Олександром (авт. Заваровим) до Києва, а він, чомусь і на прес-конференцію не прийшов. Та нічого, завтра сам полечу до Києва, а звідти в Росію.

- А не наводите в приклад своїм підопічним ростовський СКА початку 80-х, в складі якого окрім вас, Заварова та Андреєва яскравих футболістів не було, але тим не менш Кубок СРСР виграли?

- Так, у нас була хороша команда. Ми Кубок то виграли, та не забувайте, що того ж року й вилетіли з вищої ліги. Ми постійно святкували – грати було ніколи. Це цілком серйозно. Будь-який колгосп, керівник міста в Ростовській області кликали нас і не можна було їм відмовити. А потім раз втратили очки, другий і не помітили як вилетіли з вищої ліги.

- Можете прокоментувати ситуацію з Невуче?

- Чому він не грав.

- Ні, іншу?

- Там багато незрозумілого. Гравця оправдали, якби він був винуватий. То зараз його б не було в команді. А те, що він не вийшов на поле, через вимушену заміну Платонова.

- Чи розраховуєте ще на Шопіна?

- Так, це дуже серйозний футболіст, правда він ще досі не відновився, але на нього ми розраховуємо.

- В одному з інтерв’ю вичитав, що ви з Заваровим сперечалися, хто з вас двох вищий. То хто ж насправді вищий?

- Звісно, я. Бо сьогодні переміг його.

- Дякую. До побачення.