"Карпати" - "Севастополь" 2:1. Що частіше: гол чи Новий рік?

Львів. Стадіон "Україна" 8 000 глядачів

Арбітр: Михайло Родіоненко (Луганськ)
Аситенти: Віталій Дрозд (Макіївка), Геннадій Литвинов (Луганськ)

"Карпати" - "Севастополь" 2:1

Голи: Кополовець 38, Голодюк 66 - Ференчак 46

"Карпати": Руденко, Б.Баранець, Г.Баранець (Голодюк 56), Батіста, Гудима (Кузнецов 63), Ґодвін, Кополовець, Петрівський, Сагайдак (Авелар 58), Тарасенко, Чечер

"Севастополь": Сокоренко, Шевелюхін, Поліщук, Плешаков (Худобяк 46), Салхі (Зборовський 46), Ківа, Шандрук, Ференчак, Піскун (Степанов 67), Левандовські, Дуляй

Попередження: Кополовець 38, Годвін 39

За Михайла Кополовця можете не хвилюватися. Якби він забив другий гол, то вже б не скидав своєї футболки. За його ж словами, відзначитися йому вдається вкрай рідко (взагалі, це лише другий гол Кополовця за «Карпати»), тому кожен м’яч для нього – свято. «Емоції! Для мене цей гол, як Новий рік. Але коли заб’ю ще – то знову скину футболку. Сподіваюся, мене за це не оштрафують» - сміявся після гри форвард «зелено-білих». Цікаво, як би Михайло відреагував, якби відразу ж таки дізнався, що свій «Новий рік» він забив з офсайду?..

Зважаючи на участь команди в Лізі Європи, Олег Кононов відпровадив на трибуни кількох основних гравців, а решту посадив в запас. І якби Ференчак не забив вже на початку другого тайму, навряд чи тренер «Карпат» випустив на поле свою важку артилерію. Для початку було б добре випробувати Гурулі, який відновився від пошкодження та дублера Мартинюка.

Починали «зелено-білі» у такому складі: Руденко у воротах; Петрівський праворуч, молодий дублер Сагайдак ліворуч, у центрі Євген Тарасенко та В’ячеслав Чечер. Годвін пропускатиме гру з «Галатасараєм», тому він вийшов на поле сьогодні. До речі, Олег Кононов зробив його капітаном і не даремно, але про це згодом. Брати Баранці розташувалися трохи вище. Молодий Гудима грав правого форварда, Кополовець, відповідно, зліва. Батіста – у центрі атаки.

Сергій Шевченко вивів свій «Севастополь» зі схемою 4 – 4 – 1 – 1. Воротар Сокоренко, у захисті Піскун, Шевелюхін, Шандрук та Ківа; хавбеки: Поліщук, Левандовські, Дуляй, Салхі; між ними та форвардом діяв Ференчак, попереду снував одинокий Плешаков.

Карпатівський резерв швидко приступив до роботи. Нагнітали ситуацію біля воріт Сокоренка пристойно, але безрезультатно. До атаки не підключалися хіба Чечер з Тарасенком, тоді як крайні захисники просто таки жили на половині поля «Севастополя». Зрештою, а чого б не жити, якщо гості і не думали атакувати. Взагалі, після першого тайму, не було зрозуміло – за чим кримчани приїхали до Львова? Ну, реально не цікаво було дивитися за тим, як севастопольці відбиваються і навіть не намагаються організувати біля воріт Руденка щось цікаве. За цілий тайм у гостей було лише два епізоди, які заслуговують на увагу. Перший запоров Плешаков, коли вискочив з-за спин захисників, але просто жахливо прийняв м’яча – той вдарився в одну ногу і від іншої вилетів за межі поля. А могло б бути дуже гостро – йому вже ніхто не заважав пробити по воротах. Ну, і ще можна згадати удар Дуляя. Кут, правда, був гострий, але Ігор спробував вдарити – повз ворота. Оце і все. Решту часу дебютанти Прем’єр-ліги відсиджувалися в обороні.

Сказати, що захищалися гості добре, мабуть, не можна. Частенько провалювалася центральна зона, з якої йшла найбільша небезпека. Спершу Кополовець гарно вистрибнув на подачу Петрівського – він пробивав сходу, трохи не влучив. Згодом, сам Михайло вирізав круглого на голову Гудимі, який пробивав у падінні – штанга. Усе це потурання закінчилося цілком логічним голом. Батіста розхитав двох захисників, віддав паралельний пас на Бориса Баранця, а той в один дотик переправив його до Кополовця. Вінгер, прийняв, розвернувся і пробив з лінії штрафного – м’яч полетів у верхній кут воріт. Під час передачі Баранця, Кополовець був на добрий корпус ближче до воріт, ніж останній захисник. Боковий суддя перебував на одній лінії з автором забитого голу – можливо, його дезорієнтував захисник, який робив крок вперед. Але лайнсмена це не виправдовує…

По суті, на цьому перший тайм можна було закінчувати і відразу ж починати другу половину. У матчі з’явилася інтрига! «Севастополь» розіграв дуже класну атаку – усі передачі робилися в один дотик, а наслідком став точний пас на хід Ференчаку. Він утік від Петрівського і вміло перекинув м’яча через Руденка. Цей гол ну ніяк не входив у плани Олега Кононова – відразу ж на бровці замаячили Кузнецов, Голодюк та Гурулі. А «Севастополь» заграв активніше. Хоч удари йшли в небо, все ж це цікавіше, ніж банальна гра на відбій до перерви. До речі, замість Плешакова на поле вийшов Ігор Худобяк (той, який кримський) і робив спроби відібрати м’ячі в захисників, чого не помічалося за його попередником. Але зовсім скоро на полі з’явився Олег Голодюк і ситуація повернулася у зручне для «Карпат» русло. Центральний хавбек кілька разів віддав свої фірмові, витончені передачі і забив гол. Тут уже все чисто, правда, гол це на совісті Сокоренка – удар Голодюка був точний, але не дуже сильний. Єдина «відмазка» для кіпера – це те, що він не бачив сам момент удару, бо був прикритий оборонцями. Але і заслуги в Голодюка відбирати не варто – гол красивий і, як виявилося, переможний.

Зовсім сутужно стало «Севастополю» після виходу Кузнецова. Правда, замінив він не Батісту, як цього вимагав народ, а Гудиму. Бразилець таким чином відійшов на фланг. Олег Кононов попросив підтримати Батісту, мовляв, у кожного бувають складні часи. Трибуни притримуються іншої думки. Якщо глянути на гру цього нападника очима стороннього спостерігача, то можна зробити такий висновок: у цій грі Батіста частіше грав на партнерів, аніж це було у попередніх матчах, від нього рідше відлітав м’яч, під час прийому, але ніхто так і не зрозумів, для чого у простих ситуаціях, все ускладнювати. Треба віддати пас назад – це ж можна зробити просто. Ні, Батіста вважає, що пас варто віддати по-бразильськи, так, щоб партнер наздоганяв м’яча біля лінії поля. Це з розряду «перед ним никого нет, но он делает обманное движение» (С).

На останніх секундах Батіста міг забити. Усе для нього зробив Кузнецов. Він пройшов по краю і точно викотив м’яча під удар. Батіста розстрілював Сокорента, але після контакту з рукавицями, круглий влучив у перекладину. Цікаво, що в бразильця знову є момент в самісінькому фіналі гри. Наразі він реалізував лише один з них. А «Севастополь» намагався відігратися за допомогою стандартів. Щоправда, жоден з них не ніс реальної загрози воротам Руденка. На завершальний штурм у гостей сил не вистачило.

По персоналіям. Виділити когось в «Севастополя» важко. Навіть ті ж зірки Дуляй та Левандовський нічим особливим не відзначилися. А от їхній візаві Самсон Годвін був просто таки кращим на полі. Мабуть, на такий мініподвиг його надихнула капітанська пов’язка. У цей вечір пройти Самсона було неможливо. Як же його бракуватиме у четвер, на матчі проти «Галатасарая»…

Сподобалися також Тарасенко – без помилок, Голодюк і Кузнецов, які серйозно підсилили атаку, ну, і активний Кополовець. А от Андрій Сагайдак, який вперше вийшов на поле «України» (два роки тому він дебютував за «Карпати» у матчі проти «Арсеналу», який закінчився перемогою канонірів 4:0), не вразив. Тобто він багато працював, підключався до атак і боровся за м’ячі, але при цьому не менше помилявся. Зрештою, хлопець молодий, а зважаючи на травму Ощипка, у нього ще буде шанс себе проявити.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

- Ми грали змішаним складом. Сьогодні на полі були гравці, які не мають багато практики. Худоб’яка, Кожанова, Зеньова, Федецького не було і в запасі, Ткачук тільки входить в ритм. В запасі були ті, хто грав в Туреччині. Певне хвилювання у нас було – «Севастополю» треба очки, не важливо де вони грають: вдома чи на виїзді. Тому до цієї гри ми підійшли досить строго. Перший тайм провели впевнено. Моментів в наші ворота практично не виникали. А от другий тайм почали невдало. Пропустили після першої ж атаки. Довелося кидати в бій тих, хто грав в Туреччині. Добре, що ми забили гол і контролювали хід гри. Я просив гравців, щоб вони спокійно розігрували, дорожили м’ячем, але хлопці хотіли ще забити. Тому десь втратився контроль, почалися просто атаки.

- Забитий суперником гол вплинув на вибір ваших замін?

- Так.

- Хлопці просто не встигли увійти у гру? Тому пропустили?

- Це позиційна помилка всієї команди. Дали можливість супернику розіграти комбінацію. Лінія захисту висунулася зі своїх зон, і пропустила контратаку.

- Ваш опонент сказав, що другий гол – стихійний.

- Не знаю. Я думаю, що голи завжди логічні. Команда атакує, прагне здобути результат. Згадайте гол Едуардо у цьому турі. «Шахтар» методично працював на атаку і забив гол. Який гол – стихійний чи не стихійний, не важливо. Це гол. У нас все-одно перевага була. Хороший гол Голодюк забив. Хавбек має бити по воротах. Все логічно.

- Проти турків пізно починається…

- В принципі, ми грали в Стамбулі о 9-ій вечора. Зараз гра розпочнеться на 45 хвилин пізніше. Не думаю, що це вплине на нас.

- Ну, щоб не заснути просто…

- Вони посплять протягом дня. А якщо прийде повний стадіон – то як же тут заснеш? Навпаки, фанати поженуть команду вперед.

- На вашу думку, гра Годвіна з капітанською пов’язкою і без неї відрізнялася?

- Капітанська пов’язка змушує психологічно відчувати гру більш впевнено, відповідально. Самсон відіграв дуже добре. Правда, в кінці, він почав з Батістою дуріти – оце мені не сподобалося. Я йому відразу це сказав. Він прогнав Славу Чечера – 50 метрів той біг. Добре, що гол не пропустили. А в цілому дуже добре зіграв. Коли я сказав, що ти сьогодні будеш капітаном, він миттю забув, що відіграв цілий матч в Стамбулі.

- Прокоментуйте гру Батісти. (сміх в залі. Це питання Олегу Кононову задають вже, мабуть, вдесяте. Правда, постійно це робить хтось інший – Авт.)

- Ви знаєте… давайте по-іншому. Я буду захищати всіх гравців. Вільям багато зробив для «Карпат». У кожного буває спад. Не думаю, що в нього серйозний спад. Тому давайте не будемо сміятися, бо сміється той, хто сміється останнім. Навпаки, його треба підтримати. Я його буду захищати. Він нам ще принесе користь. Сьогодні вони з Кузнецовим дуже добре попрацювали. Якби він забив на останній секунді, я б на вас подивився.

- Не щастить йому…

- Якщо ми всі будемо сміятися з нього – то й не пощастить. Якщо підтримаємо – пощастить.

- Як його команда підтримує?

- В нього всі вірять, і всі його цінують. Мене, як тренера, дещо насторожує в його психології, тому ми з ним часто спілкуємося. Але він потрохи виходить з кризи. І сьогоднішня гра це показала. Може вам ні, а мені показала. Прогрес у нього є.

Сергій Шевченко, головний тренер «Севастополя»:

- «Карпати» зараз на емоційному підйомі. Ми їхали сюди і сподівалися якісь очки взяти. Ми старалися. Поки наша майстерність не дозволяє на щось більше розраховувати. Не всієї команди, але нам треба підсилення. Прикро. Претензій до хлопців у мене нема. Майстерність не купиш. За старання спасибі. Вас з перемогою.

- Заміна Плешакова чим була викликана?

- Була тактика на гру: використовувати Плешакова, як швидкісного нападника. У нього був момент. Треба забивати нападнику. Трохи не так склалося. Тому заміна по грі. Не влаштовувала мене якість гри нападника.

- Що ви сказали гравцям в перерві?

- Що є ще 45 хвилин. В «Карпат» були моменти, у нас були. В Дуляя, наприклад. Все можливо, треба постаратися.

- Судячи по грі, у вас є мрія у вищій лізі залишитися.

- А це мала задача? Для початку! Рідко хтось виходить до вищої ліги і розраховує на щось серйозне. Максимально очок треба набрати до кінця першого кола. Підсилення треба – це всі бачать. Зимою підтягнути їх і тоді вже ставити глобальні задачі. Сьогодні ми програли на виїзді – це таке. Але домашня гра… Втратити золоте очко! На останніх хвилинах. Самі робимо помилку. А ці очки всі золоті. Їх треба брати. Сьогодні у нас був момент, але ми пропустили необов’язковий гол. Перший гол – класика. А другий стихійний. Ми ж не забили стихійний гол. А «Карпати» забили.

- Два голи у вас в сімох матчах…

- Знаємо, що мало. Ведемо пошук нападників. В нас гольові моменти в Ференчака. А в нападників їх нема…