"Український футбол": Коноплянка - кращий футболіст України

"Український футбол": Коноплянка - кращий футболіст України

13 декабря 2010, понедельник. 19:16

На загальному прісному тлі «Дніпра» іскристе обдарування Євгена Коноплянки, який за лічені місяці виріс у головного таланта країни, нагадувало інородне тіло: гутаперчевий хав був мов той космічний Хлопчик-Зірка, народжений у сім’ї простолюдинів.

28-й лауреат

Атакувальний півоборонець (а також відтягнутий форвард) дніпрян став 28-м переможцем загальнонаціонального конкурсу-опитування і, водночас, четвертим представником свого клубу. Першими трьома репрезентантами «Дніпра» були, нагадаю, Олег Таран, Геннадій Литовченко та Олег Венглинський…

То які ж фактори дали змогу Коноплянці з великою перевагою очолити список найкращих (відзначте, що, в порівнянні зі своїм найближчим конкурентом — донеччанином Ракицьким, — Євген набрав удвічі більше балів)? Усе розпочалося навесні коли дещо несподівано беззаперечним гравцем основи гранда вітчизняного футболу став хлопчина, який іще кілька місяців перед тим лише подавав надії. Безумовно, вже восени 2009-го, в окремих матчах (зокрема з «Таврією»), неозброєним оком було помітно, що в цьому, невисокого зросту, проте швидкому й технічному, півоборонцеві наявний справжній талант. Однак подібного штибу спалахи останніми роками в нас траплялися неодноразово, відтак на них уже встиг сформуватися здоровий скептицизм.

Та навесні Коноплянка, котрий од матчу до матчу діяв на різних позиціях (правого, лівого, центрального хава, відтягнутого нападника), так само від матчу до матчу прогресував. І ось він уже незамінний у молодіжці. Потому запрошується під знамена національної збірної. Врешті-решт, стає основним і там. Ну а про виступи в складі клубної команди взагалі можна згадувати дуже довго — там Євген був серед тих, кому немає чим дорікати за, вже традиційний для дніпропетровців, провал на всіх фронтах…

І все ж таки — де криються причини того, що 20-й номер славетної, в минулому, команди схилив симпатії наших респондентів на свій бік?

По-перше, Коноплянка насправді дуже обдарований спортсмен, який чудово провів рік, що минає. До всіх, вище перерахованих, епітетів можу додати таке: він по-футбольному розумний, володіє задатками класного плеймейкера й швидко вчиться. (До основних недоліків я би відніс невисоку фізичну витривалість, гру головою й виразну нехіть до гри у відборі).

По-друге, всі інші вітчизняні гравці провели 2010-й не так сильно, як Женя: Андрій Шевченко повсякчас травмувався; Андрій П’ятов допустив багато, як для себе, похибок; Артем Милевський… ви самі знаєте; ну а Ярослав Ракицький, Марко Девич і Олександр Алієв, які видали найкращий період у власних кар’єрах, були не настільки яскравими…

Тому напередодні Новорічних і Різдвяних свят «УФ» сердечно вітає Євгена Коноплянку зі здобуттям «Кришталевого м’яча» — призу Футболістові року в Україні!

Історія (хіба можна без неї?)

«УФ» опитує своїх читачів, а також спортивних журналістів та фахівців, із метою визначити провідного вітчизняного футболіста од 1991 р. Проте історія національного референдуму значно довша — цьогоріч його провели загалом у 51-й раз…

Повноцінну дебютну спробу датовано 1968 р., коли, нині вже неіснуючий, столичний часопис «Комсомольское знамя» розіслав анкети журналістам, а результатом оцієї задумки став тріумф одразу двох майстрів київського «Динамо»: опорник Василь Турянчик і плеймейкер Володимир Мунтян набрали однакову кількість очок, відтак переможцями оголосили обох.

За підсумком наступного сезону місію організатора взяла на себе найпопулярніша, на той момент, республіканська газета «Молодь України». В її конкурсі брали до уваги голоси читачів, й тривав він до 1990 р. включно (після цього настала черга нашого видання)… Півтора роки тому літопис плебісциту було «подовжено» ще на вісім «пунктів» донизу. Справа в тому, що у 1960—1967 рр. «Спортивна газета» проводила читацькі референдуми, які окреслювали провідних спортсменів України; виокремивши із загальних списків представників футболу, ми отримали найкращих за згаданий проміжок часу.

Із нашою покійною редактрисою Тетяною Михайлівною Федоренко в мене була усна домовленість про те, що змальований «ланцюжок» опитувань можна закріпити у вигляді певного документа, зв’язавши докупи історію конкурсів чотирьох газет. Не встигли…

Найкращі футболісти України 2010 року

1. Є. Коноплянка («Дніпро») – 158 очок (33 перших місць + 23 других + 13 третіх)

2. Я. Ракицький («Шахтар») – 79 (9+19+14)

3. М. Девич («Металіст») – 76 (14+14+6)

4. О. Алієв («Локомотив» (Р.) – 63 (12+7+13)

5. А. Милевський («Динамо») – 43 (3+12+10)

6. А. Шевченко («Динамо») – 37 (8+3+7)

7. А. П’ятов («Шахтар») – 36 (9+3+3)

8. Є. Селезньов («Дніпро») – 24 (3+5+5)

9. А. Тимощук («Байєрн» (Н.) – 23 (3+4+6)

10. Д. Чигринський («Барселона» (Ісп.) + «Шахтар») – 11 (2+0+5)

11. О. Гусєв («Динамо») – 11 (1+4+0)

12. Р. Ротань («Дніпро») – 8 (1+2+1)

13. А. Федецький («Карпати») – 8 (0+1+6)

14. І. Худоб’як («Карпати») – 6 (0+1+4)

15. Д. Олійник («Металіст») – 5 (1+1+0)

16. Т. Степаненко («Металург» З. + «Шахтар») – 5 (1+1+0)

17. В. Єзерський («Зоря») – 3 (0+0+3)

18. А. Воронін («Динамо» (Р.) – 2 (0+0+2)

19. Т. Михалик («Динамо») – 2 (0+0+2)

Источник: Главред, Украинский футбол


Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев




<<<