Підсумки другої частини сезону 2011/2012. "Карпати"

Навесні цього року «Карпати» не критикував хіба лінивий. Ніхто не сподівався, що команда, яка два роки поспіль представляла Україну в єврокубках, буде боротися за виживання у вищій лізі. Попри це «зелено-білі» і справді висіли на волосині – усе вирішилося в останньому турі. У Львові, звісно, раділи, що команда залишилася, але всі добре розуміли, що сталося це не через вдалу гру самих «Карпат», а через позитивний для львів’ян збіг обставин. Спробуємо проаналізувати ситуацію в стані «зелено-білих», відповідно до хронологічних подій. Ключові моменти, які вплинули на загальний результат будуть виокремлені.

Прихована загроза

Починалося усе доволі таки обнадійливо. Призначення Володимира Шарана головним тренером команди у Львові сприйняли дуже позитивно – все ж він є вихованцем «Карпат», людиною, що розуміє поняття карпатівського духу. На перші збори він поїхав разом з Павлом Кучеровим, який керував командою в останніх матчах 2011 року. Що цікаво, результати товариських матчів на перших і других зборах суттєво відрізнялися. Якщо спершу «Карпати» виграли геть усе («Ягеллонія» - 6:2; «Динамо» (Бухарест) – 2:0; «Спартак» (Нальчик) – 2:0.) то вже на других зборах, після того, як Володимир Шаран відмовився від допомоги Павла Кучерова, «Карпати» виграли лише матч у «Ворскли». Натомість «Іллічівцю» «зелено-білі» програли, а з «Вентспілсом» зіграли внічию. Чи має Кучеров якийсь стосунок до таких результатів сказати важко, однак, є над чим замислитися.

Іншим моментом, що мав вплив на весняні результати «Карпат», була відсутність на зборах Артема Федецького. Переповідати його конфлікт з клубом нема сенсу – тут все більш-менш зрозуміло. «Карпати» хотіли залишити в себе лідера і їхня позиція була аргументована, а згодом і доведена лозанським судом. Сам гравець бачив себе у футболці донецького «Шахтаря», про що він зізнався нещодавно.

Як то кажуть у Львові: нема на це ради. Відповідно, на позицію правого захисника награвали молодого Степана Гірського. Але це була не єдина кадрова перестановка. Власне, саме кадри і були ключовою проблемою «Карпат» весною. На зборах львів’яни випробували чотирьох воротарів. Згодом Романа Мисака повернули до «Кримтеплиці», а Ільющенкова, Тлумака та Богатінова залишили у першій команді. Ясно, що за місце основного кіпера боролися двоє останніх. В принципі, з воротарями у «Карпат» проблем не було. А от далі…

Борха Гомез, який відіграв за «зелено-білих» рік, поїхав в рідну «Іспанію» допомагати «Гранаді» залишитися в Прімері. Йому на заміну взяли Вадима Болохана, який на зборах провів найбільше ігрового часу – 616 хвилин. Для прикладу у Лукаса було 449 хвилин, у Ткачука – 479. Болохан міг зіграти як в центрі, так і на фланзі захисту. Зліва також награвався Ігор Ощипко. Праворуч мали грати Гірський чи Петрівський, у центрі Мілошевіч, Балажіц та молодий Подоляк. Здавалось би, що в обороні «Карпат» все в порядку. От тільки перелік потенційних штрафників з критичним набором жовтих карток був доволі солідним. Один лише Мілошевіч в будь-яку мить міг пропустити два матчі.

Середня лінія також на перший погляд виглядала повністю укомплектованою та збалансованою. Зимою команду ніхто, за винятком Годвіна, не покинув, але на його місце взяли кращого гравця чемпіонату Грузії 2010 року Муртаза Даушвілі. З’явився шанс і в Еріка, для якого збори мали стати черговим кроком до місця в основі. Принаймні, на пару з Лукасом він став кращим бомбардирів і в Туреччині забив три голи, ще стільки ж м’ячів він поклав у ворота «Оболоні», в першому товариському матчі сезону. Правда, під кінець зборів травмувався Худоб’як. Це теж важливо.

Щодо нападу, то тут вибір був доволі таки широкий. До ветеранів Батісти, Кополовця, молодих Гудими, Костевича, Лукаса, додалися новачки – зірковий Олександр Гладкий (правда, він приєднався до команди лише на других зборах), а також молоді і перспективні Олександр Кас’ян та Ілля Михальов, якого вдалося придбати в пермського «Амкара». Знову ж таки, здалося, що вибір тут доволі серйозний, треба було проводити чистку. З Батістою попрощалися, Гудиму та Костевича віддали в дубль. До речі, на підході були Зеньов та Даніло Авелар, які нарешті вийшли на фінішну пряму своєї реабілітації. А трохи згодом до команди пристав естонець з гарматним ударом і досвідом гри в Англії – Тармо Кінк. «Команда укомплектована повністю» - сказав Володимир Шаран, підсумовуючи турецькі збори. Хтось у цьому тоді сумнівався? Не надто яскраві результати других зборів пояснили просто: «Краще програвати в товариських матчах, ніж в офіційних». Логічно. Перший весняний матч «Карпат» очікували з інтересом та переконанням у тому, що «Зорі» нічого не світить…

Початок кінця

І тут почалася біда. Дивлячись за матчем про «Зорі», якій нічого не мало світити, львів’яни зловили себе на думці, що це «Карпатам» нічого доброго не світить. Ніхто так і не зрозумів, чим команда займалася на зборах, якщо самого поняття «команда» на полі просто не було. До того ж на самому початку гри зламався Голодюк – основний виконавець «Карпат». Після цього матчу карпатівці принесли уболівальникам мільйон вибачень, пообіцяли реабілітуватися у матчі проти «Таврії».

І справді, перший тайм, разом з початком другого був свідченням того, що «Карпати» і справді відчувають вину за результат і взялися за голову. За рахунку 2:0 Володимир Шаран знімає з поля опорника Даушвілі, який нібито травмувався, і випускає свою креатуру – Павла Ксьонза. Це, як згодом виявилося, було фатальною помилкою. Грузин тримав центр поля, не давав розігнатися атакам кримчан. А Ксьонз мало того, що не пройшов збори з «Карптами» є фланговим гравцем, але аж ніяк не опорником. До всього іншого, команда чи то зупинилася, чи то просто елементарних сил вже не мала і у підсумку програла 2:3. Після цього матчу один з журналістів спитав у тренера: «А чи не відчуваєте ви загрози вильоту в першу лігу?». Відповідь Володимира Шарана була доволі агресивна: «Та яка перша ліга? Що ви таке говорите?». А на носі був матч проти «Металіста», ще й на виїзді…

В цей час клуб таки домовився з Артемом Федецьким. У Харкові він вийшов на другий тайм і одразу забив гол. Але це вже був не той Федецький. По-перше, фізичні кондиції гравця були не найкращі – воно й логічно, адже він готувався до сезону не на турецьких полях, а на львівському снігу. По-друге, в Артема вже було 7 жовтих карток. Це означало, що один необережний рух і він буде змушений пропустити ще дві гри. А це в свою чергу означало те, що шанси Артема потрапити до списку Олега Блохіна, які і без того були доволі невисокими, зменшаться катастрофічно. Федецький опинився між двох вогнів і вибрав менше зло. Тобто він грав, але грав акуратно, щоб не спровокувати суддю на попередження. Але це не його стиль. Навесні ми так і не побачили агресивної гри у відборі, як це бувало раніше. Артем дозволив собі заробити картку у півфіналі Кубка і в останньому матчі проти «Дніпра», що вже ні на що не могла вплинути. Але це не допомогло. Карпатівець опинився в резервному списку з мінімальними шансами зіграти на Євро.

Після «Металіста» Володимир Шаран отримав ультиматум – або перемога над «Олександрією», або «до побачення».

Багато хто здивувався, а ще більше обурилося, коли на гру проти аутсайдера «Карпати» вийшли грати з трьома опорниками. Лише після того як на полі, по перерві, з’явився Ерік у львів’ян щось почало вдаватися в атаці, у результаті чого Лукас забив, здавалось би переможний гол. Але на останніх секундах гості змогли зрівняти рахунок. Це вкотре доводило, що в «Карпат» були серйозні проблеми з концентрацією. Окрім цього ця гра була останньою для Володимира Шарана. Його тренерські ходи себе не виправдали, а сам роман з рідною командою закінчився доволі сумно. Шкода, бо були серйозні надії на те, що молодий спеціаліст зможе вивести «Карпати» на новий рівень. Натомість, на кількох передматчевих тренуваннях, замість повноцінної роботи мені довелося побачити абсолютно незрозумілі дії гравців. Після цього стало зрозуміло, що результати команди – це аж ніяк не випадковість.

Винуватець усіх бід

Львів був шокований. Замість того, щоб вибиратися з ями, «Карпати» впевнено туди летіли, ще й на повній швидкості. На посаду кризових менеджерів запросили Юрія Дячука-Ставицького та Павла Кучерова. З перших хвилин вони занурилися в роботу і почали проводити серйозні тренування, де ганяли гравців до сьомого поту. Необхідно було термінового виводити команду з двох криз: фізичної та психологічної. З’явилися і нові кадрові проблеми: Ощипко та Болохан серйозно травмувалися, Голодюк ніяк не міг повноцінно відновитися, Кінк та Ксьонз ніяк не набирали форму, Зеньов, Худоб’як та Авелар вже ніби й були на підході, але всерйоз розраховувати на них ще не можна було, нападники не забивали, Мілошевіч та Федецький висіли на картках. Це була реальна катастрофа. У Києві, в матчі проти «Оболоні», «Карпати» знову програли. Перший гол забив Андрій Гурський – вихованець «Карпат», після чого гості розклеїлися. Тут, правда, треба звернути увагу на те, що під час забитого м’яча, Баранець відверто, двома руками тримав Федецького і не дав йому прикрити Гурського. Суддя цього не помітив, а Федецький не вирвався з лещат свого колишнього партнера. Раніше, мабуть, на такі обійми мало хто наважився б.

Після «Оболоні» в дубль перевели Еріка, якого зробили винуватцем усіх бід. Мовляв, команді треба бійці, а не піжони, яким ліньки підняти свої сідниці і поборотися за м’яча. Багато хто не сприйняв такого ходу, мотивуючи це тим, що Ерік був кращим гравцем «Карпат» у весняній частині сезону.

Проте кризові менеджери не зважали на це і продовжували шукати бійців і вимушено експериментувати зі складом. Проте біди на цьому не закінчилися. «Металург» без надзусиль виграв у Львові, після чого уболівальники звернулися до керівництва з проханням провести останні матчі сезону на «Україні». Мовляв, новий стадіон нефартовий. Знову ж таки, знайшлося чимало таких, хто не сприйняв схожу езотерику і аргументував переїзд на старий стадіон відомою фразою про поганого танцюриста. Попри це, саме на «Україні» у дуже важкому матчі «Карпати» здобули першу весняну перемогу. «Волинь» якраз вирішила свої турнірні завдання і вийшла на поле з доволі таки опущеними рукавами. Принаймні Майкон нагадував не кращого бомбардира чемпіонату, а сонну муху. Так чи інакше, на старому стадіоні «Карпати» виграли три матчі з трьох (один з них у чвертьфіналі Кубка).

Кінцівка чемпіонату взагалі видалася інфарктною. Тренерам довелося ставити в старті тих, кого реально можна було випустити на 20-30 хвилин у другому таймі і то для того, щоб підтримати ігровий ритм. У будь-яку хвлину Авелар та Худоб’як могли попросити заміну, вони грали на межі своїх можливостей. Попри це саме Авелар був одним з кращих гравців команди наприкінці чемпіонату. Компанію йому склав Михайло Кополовець, який віддався грі повністю. Виділити можна і воротаря Мартіна Богатінова, який доволі успішно замінив Андрія Тлумака. Принаймні у Львові, після переїзду на «Україну» у двох останніх домашніх матчах, македонець не пропускав.

«Однокласники»

Коли до кінця залишилося три матчі «Карпати» все ще балансували над двома світами. Тренерам таки вдалося вивести команду на більш-менш пристойну фізичну форму, принаймні гравці вже не так відверто «вмирали» у другому таймі. Але сил все одно бракувало. Яскравим свідченням став матч проти «Арсенала» в Києві. Вже вкотре, любителі перченого переконували перед грою, що для «зелено-білих» усе складеться добре. Вони згадували чутки про зацікавленість однієї відомої людини, яку останнім часом приплітали до обох клубів. І справді, вже на початку другого тайму «Карпати» вели 2:0. Але «Арсенал» не здався і повторив трюк «Таврії». Львів’янам знову чогось забракло – чи то сил, чи то концентрації. Багато в чому визначальним став матч проти «Кривбаса». Навіть не зважаючи на стан «Карпат», тут вже мало хто сумнівався, що «зелено-білі» не виграють. Справа була не так в силі «Карпат», як в слабкості «Кривбаса». Зусиллями Кополовця та Кас’яна, який реалізував пенальті, перед останнім туром львів’яни отримали шанс не вилетіти. Для цього треба було не програти в Дніпропетровську. І знову почалися балачки про те, що «Дніпро» допоможе «однокласнику». Цей термін вжив президент «Оболоні» Олександр Слободян, мовляв, йому вдалося спрогнозувати перемогу «Карпат» над «Кривбасом». Після цього багато львів’ян обурилися і мали на це всі підстави.

Звинувачувати команду в нечесній грі було нереально – це показали як попередні, так і останній матч. У Дніпропетровську почув досить багато думок про те, що гра закінчиться бойовою нічиєю 1:1. Вийшло ж усе не так – на «Дніпро» нічого не тиснуло і команда вийшла з реальним бажанням перемогти. У «Карпат», до речі, також були дуже непогані моменти, але реалізувати їх не вдалося. Усе трималося аж до останньої хвилини. Коли диктор по стадіону оголосив, що «Чорноморець» забив «Оболоні», «Дніпро-Арена» закричала так, ніби гол забила місцева команда. А після фінального свистка тисячі фанів «Дніпра» вибігли на поле і полетіли до фан-сектору «Карпат», вітати своїх друзів з тим, що у новому сезоні вони зустрінуться знову. «Чорноморець», до слова, врятував «Карпати» від вильоту вже другий раз за часів незалежного чемпіонату. Колись прийде час розповісти і про перший…

Назад у майбутнє

Говорити щось про майбутнє «Карпат» не візьмуся – справа невдячна. Не відомо, чи зможе команда повноцінно вилізти з ями, в якій перебувала цілий чемпіонат. Можливо, «зелено-білі» почнуть чемпіонат з чистого листа. Але все буде залежати від того, як команда проведе літні збори. Вже вкотре переконуюся в тому, що від передсезонної підготовки може залежати загальний результат. До того ж не відомо, що буде з тренером. Не виключено, що керівництво залишить працювати тандем Дячук-Ставицький – Кучеров.

А може знайне іншого тренера. Наразі про це нема жодної інформації. Про підсилення складу також важко говорити. З одного боку кістяк команди буде, якщо вдасться поставити на ноги усіх провідних гравців та вивести їх на відповідний рівень. Напевно, будуть і новачки. Потрібен хороший гравець у центр оборони, пристойний латераль, крайній та центральний форвард, можливо, ще хтось у центр поля, хто міг би конкурувати з Худоб’яком та Голодюком. Словом, проблем вистачає, головне знову не стати на старі граблі.

Підсумки

Підсумовуючи весняну частину сезону можна виокремити чотири ключові моменти, які вплинули на загальний результат:

1. Провалені збори

Хто б що не казав, а турецькі збори команда провалила і не змогла повноцінно підготуватися до сезону. Наслідком стало те, що гравці просто фізично не могли витримати навантажень Прем’єр-ліги. Правда, у мене є припущення, що все почалося не в самій Туреччині, а ще влітку, в Австрії. Бо і в першому колі «Карпати» часто не догравали до кінця.

2. Травми провідних гравців

Дуже часто «Карпати» не могли розраховувати на повноцінний, бойовий старт. Вибули лідери центра поля Худоб’як та Голодюк, не відновилися до кінця Авелар та Зеньов, серйозно травмувалися Ощипко та Болохан, пропустив збори Федецький.

3. Невдала трансферна політика

Знову ж таки, трансфери – це річ дуже тонка, тут вгадати важко. Взимку «Карпати» підсилювали атаку, натомість менше думали про оборону. Заміну Борхи на Болохана навряд чи можна назвати повноцінною. Олександр Гладкий, якого орендували з «Дніпра» провів з «Карпатами» лише другі збори, натомість під час перших він працював з молодіжкою «Дніпра». Загалом, перебування Сашка у Львові можна назвати позитивним – він забивав, старався і приносив команді реальну користь. Правда, Володимир Шаран, який і виступив ініціатором переходу Гладкого, за винятком матчу проти «Зорі», не бачив Гладкого в основі. Олександр Кас’ян провів з «Карпатами» усе міжсезоння, багато забивав, але стати основним форвардом не зміг. Атлетичний та рухливий форвард забив двічі, плюс реалізував пенальті у кубковому півфіналі. З одного боку, зважаючи на загальну кількість карпатівських голів, це немало, а з іншого боку Кас’ян не вражав. Іллю Михальова брали на перспективу. Форвард «Амкара» забивав «Зеніту», «Спартаку», «Анжі», а от в «Карпатах» закріпитися наразі не зміг. Можливо й тому, що йому не дали шанс себе показати. Лише раз він вийшов зі старту, в інших матчах інколи виходив на заміну. Голи забивав лише за дубль, правда, доволі регулярно. Тармо Кінк мав підсилити фланги атаки, за рахунок техніки, неймовірно сильного удару та універсалізму. За п’ять матчів йому не вдалося розкритися у Львові – далося взнаки те, що естонець довго не грав на високому рівні.

Щодо хавбеків, то досить сильно відіграв Муртаз Даушвілі. Він справжній боєць, а таких у Львові люблять. Правда, у нього проблеми з організацією атаки, зате в обороні грузин відпрацьовує доволі якісно. Павла Ксьонза запросив Володимир Шаран і одразу ж почав ставити його в основу, що дуже не подобалося уболівальникам. На їхню думку, цей вінгер ще не був готовим до повноцінних матчів, Шаран вважав по-іншому. Правда, потім, коли Павло набрав кондицій, його почали ставити і кризові менеджери. Ксьонз віддячив кількома досить таки непоганими матчами, швидкісними проходами по фланзі, а також заробленим пенальті у матчі проти «Кривбаса». Нарешті, останній новачок – Вадим Болохан. Він доволі часто підключався до атаки, міг грати на різних позиціях, але згодом серйозно травмувався і вибув на кілька місяців.

Отже зимою «Карпати» придбали сімох нових гравців. Як видно, кількість – це не завжди якість.

4. Самовпевненість

Цей фактор суб’єктивний, але мені здається, що він має право на життя. Схоже, Володимир Шаран не бачив, що в «Карпат» є серйозні проблеми, які треба негайно вирішувати. Інколи здавалося, що головний тренер навіть уявити не міг, що команда може упасти так низько, що буде боротися за виживання. І така позиція тренера не могла не передатися гравцям. Мені особисто дуже шкода, що у Володимира Шарана нічого не вийшло з «Карпатами». Але були помилки, а за помилки треба нести відповідальність.

Прем'єр – Ліга

10 матчів – 2 перемоги – 1 нічия – 7 поразок – 10 забитих і 21 пропущений

Вдома:

5 матчів – 2 перемоги – 1 нічия – 2 поразки – 6 забитих і 6 пропущених

Виїзд:

5 матчів – 5 поразок – 4 забитих і 15 пропущених

Бомбардири:

Гладкий – 3

Кас’ян – 2 (1 з пенальті)

Лукас – 2

Федецький, Авелар, Кополовець – по 1

Асистенти:

Лукас, Ерік – по 2

Мілошевіч, Ткачук, Худоб’як – по 1

Автогол:

Гірський

Інтервали забитих і пропущених голів:

(1-15) – 1:1

(16-30) – 0:3

(31 – 45+) – 1:1

(46 – 60) – 4:5

(61 – 75) – 2:6

(76 – 90) – 2:5

Статистичні дані матчів

1тайм/Матч:

П2П2 – 4

П1П2 – 2

НП1 – 2

НН – 1

НП2 – 1

Тайм на Тайм:

1 тайм:

Перемога – 2

Нічия – 4

Поразка – 4

Без забитих голів – 8

З забитими голами – 2

З пропущеними голами – 4

Без пропущених голів – 6

2 тайм:

Перемог а – 2

Нічия – 2

Поразка – 4

Без забитих голів – 3

З Забитими голами – 7

З пропущеними голами – 7

Без пропущених голів – 3

Серії:

З поразками – 3 матчі

Без перемог – 6 матчів

З забитими голами – 4 матчі

З пропущеними голами – 6 матчів

Без забитих голів – 2 матчі

З пропущеними голами на виїзді – 5 матчів

Без забитих голів в 1 таймі – 5 матчів

З забитими голами в 2 таймі – 4 матчі

Без пропущених голів вдома – 2 матчі

Рахунки:

0:2 – 3 матчі

2:3 – 2 матчі

2:0 – 1 матч

1:0 – 1 матч

1:5 – 1 матч

1:1 – 1матч

1:3 – 1 матч

Гравці:

М.Богатінов – 5 матчів – 5 в старті – 450 хвилин – 10 пропущених – 2 «сухих» матча

А.Тлумак – 5 матчів – 5 в старті – 450 хвилин – 11 пропущених

С.Гірський – 2 матчі – 2 в старті – 173 хвилини – 1 попередження

І.Мілошевіч – 10 матчів – 10 в старті – 900 хвилин – 1 попередження

Г.Балажіц – 8 матчів – 7 в старті – 708 хвилин – 6 попереджень – 1 вилучення

І.Ощипко – 3 матчі – 3 в старті – 192 хвилини – 2 попередження

В.Болохан – 5 матчів – 5 в старті – 450 хвилин – 2 попередження

Т.Петрівський – 1 матч – 1 в старті – 45 хвилин

А.Федецький – 8 матчів – 7 в старті – 675 хвилин – 1 попередження

Даніло Авелар – 4 матчі – 4 в старті – 315 хвилин – 2 попередження – 1 вилучення

І.Худоб’як – 5 матчів – 3 в старті – 288 хвилин – 1 попередження

А.Ткачук – 10 матчів – 10 в старті – 837 хвилин – 1 попередження

М.Даушвілі – 9 матчів – 9 в старті – 752 хвилини – 2 попередження

Я.Мартинюк – 2 матчі – 1 в старті – 74 хвилини

О.Голодюк – 4 матчі – 2 в старті – 168 хвилин – 1 попередження

Ерік – 5 матчів – 4 в старті – 359 хвилин – 1 попередження

І.Озарків – 5 матчів – 3 в старті – 300 хвилин – 1 попередження

П.Ксьонз – 7 матчів – 5 в старті – 408 хвилини - 1 попередження

М.Кополовець – 6 матчів – 5 в старті – 460 хвилин - 3 попередження

Т.Кінк – 5 матчів – 1 в старті – 131 хвилина

І.Михальов – 2 матчі – 1 в старті – 50 хвилин

С.Зеньов – 4 матчі – 0 в старті – 67 хвилин

О.Кас’ян - 8 матчів – 5 в старті – 527 хвилин – 1 попередження

Лукас – 9 матчів – 7 в старті – 643 хвилини – 2 попередження

О.Гладкий – 8 матчів – 5 в старті – 488 хвилини – 3 попередження

Тренери «Карпат» задіяли 25 гравців – 10 легіонерів і 15 українців

Тренери:

В.Шаран – 4 матчі – 0 перемог – 1 нічия – 3 поразки – 5 забитих і 12 пропущених

Ю.Дячук-Ставицький – 6 матчів – 2 перемоги – 0 нічиїх – 4 поразки – 5 забитих і 9 пропущених

Відвідуванність:

Всього – 108754 глядачів

Вдома – 46950 глядачів