"Карпати" - "Таврія" 2:0. Тренер болгарський, перці українські

Львов. Стадион "Украина". 5 000 зрителей
Главный арбитр: Дмитрий Жуков (Донецк)

Ассистенты: Владимир Высоцкий (Запорожье), Александр Холодинский (Харьковская область)
"Карпаты" - "Таврия" 2:0
Голы: Ксенз 31, Лукас 90+5
"Карпаты": Богатинов, Милошевич, Ксенз, Ощипко, Гладкий (Гудима 62), Худобьяк, Голодюк (Даушвили 45), Балажиц, Тосик, Ткачук (Пластун 53), Лукас
"Таврия": Кахриман, Любичич (Фещук 54), Бусаиди (Гуменюк 46), да Силва Насименто Нето, дос Сантос, Шиндер, Назаренко, Калиниченко, Гомес, Путраш (Габовда 89), Езерский
Предупреждения: Милошевич 12, Тосик 36, Даушвили 45+2, Даушвили 47, Милошевич 49, Ощипко 90, Богатинов 90, Лукас 90+5 - дос Сантос 11, Бусаиди 26, Калиниченко 28, Гомес 78, Габовда 90
Удаления: Даушвили 47, Милошевич 49

Матч у Львові був єдиним поєдинком 4-го туру, який проводився в суботу. Таким чином уся країна змогла подивитися на дебют нового тренера «Карпат» Ніколая Костова і оцінити перші плоди його роботи. Зважаючи на те, що болгарський спеціаліст працює з командою всього лише кілька днів, очікувати на радикальні зміни у стартовому складі, тактиці чи грі «Карпат» було марно. Та все ж було помітно, що «зелено-білі» змінилися у плані настрою на гру, не було проблем і з мотивацією. Може звучить цинічно, але до цього доклався донецький суддя Дмитро Жуков, який своїми рішеннями (не вникатиму у те, правильними вони були чи ні) не зашкодив львів’янам, а навпаки, показав, що карпатівський дух, якого вже давно ніхто не нюхав, нікуди не зник, а на певний час заховався, чекаючи поки у гравців не з’явиться щире бажання його повернути. Тому уболівальникам «Карпат» не потрібно ображати арбітра, навпаки, йому слід подякувати.

Ніколай Костов зробив лише кілька змін у порівнянні з матчем, що відбувався в Полтаві і закінчився для «Карпат» поразкою. Богатінов залишився першим номером, Ощипко і Тосік розташувалися по краях оборони. Пластун опинився на лавці, а пару центрбеків склали Мілошевіч та Балажіц. Трійка хавбеків виглядала звичним чином: Худоб’як та Голодюк трохи вище, Ткачук нижче. Ксьонз та Лукас трималися флангів, Гладкий виконував роль наконечника атак.

Олег Лужний приїхав до свого рідного міста перед 44-им днем народження. Його склад виглядав таким чином: Кахріман захищав ворота, фланги поділили Бусаїді та да Сілва Насіменто Нето, він же Едуардо, Єзерський та Селіо розташувалися в центрі. Любічіч самотужки мав руйнувати атаки «Карпат», бо Лужний вирішив зробити акцент на квартет атакувальних хавів: Калініченка, Гомеса, Назаренка та Путраша. Попереду грав Шиндер.

Зі післяматчевих слів гравців «Таврії» можна зробити висновок, що кримчани отримали вказівку забити швидкий гол. І вони б виконали установку, якби Путрашу трохи більше пощастило. Вже на першій хвилині він прибрав з дороги Тосіка і закрутив м’яча у лівий від Богатінова кут воріт. Македонця виручила штанга. Взагалі, «Таврія» на початку матчу почувалася вільніше за свого суперника. Та воно й логічно, адже Олег Лужний вже встиг донести до своїх гравців усі нюанси та своє бачення ведення гри. В Ніколая Костова такої можливості наразі не було, тож «Карпати» грали на межі обережності і непорозуміння. Судячи по необов’язкових обрізках у центрі поля так воно й було. Якось занадто невпевнено виглядали карпатівці – кримчанам досить було увімкнути мінімальний пресинг, як одразу ж починалися помилки.

Через постійні втрати м’яча у центрі поля, господарі не мали нагоди атакувати. Гладкий одиноко тинявся біля штрафного «Таврії»: передачі на нього були або кострубаті, або їх взагалі не було. Комбінувати також не вдавалося – видно було, що «Карпати» дуже переживають за результат і атакують з постійним острахом. Вже звично виділявся Павло Ксьонз, який стає лідером команди. Це несподівано, адже навесні мало хто взагалі вірив, що йому вдасться закріпитися в «Карпатах». Зараз же Ксьонз виглядає здорово і, здається, має ще достатньо потенціалу, аби продовжувати прогресувати. Саме він створив перший гострий момент біля воріт Кахрімана, коли форсував воротаря і змусив його помилятися. Але своє слово Ксьонз сказав трохи згодом, на 31-ій хвилині. Тосік віддав діагональну передачу на дальню штангу, а захисники не помітили за своїми спинами Худоб’яка. Він зміг зупинити м’яча і проштовхнути його повз воротаря та оборонців. Здавалось би, що Єзерський зможе розрядити ситуацію, але в цю зону увірвався Ксьонз і випередив досвідченого капітана «Таврії» - 1:0.

Цей гол якимось чином зламав гру «Таврії». У гостей перестали вдаватися комбінації та й гострота біля воріт Богатінова зникла. За винятком кількох спроб Назаренка, який намагався забити головою, і згадати нічого. «Карпати» також нічим яскравим не потішили – здавалося, що гравці обох команд не знають, як грати далі, тому й чекали з нетерпінням на перерву, щоб отримати відповідні інструкції.

За кілька хвилин до перерви з поля був змушений зійти Олег Голодюк, який в одному з ігрових епізодів зазнав травми. Як виявиться згодом, травма в хавбека «Карпат» досить серйозна (Ніколай Костов говорив про перелом, але все ж варто почекати висновків лікарів). Замість нього вийшов Муртаз Даушвілі і тут же, буквально на рівному місці, отримав попередження, відкинувши м’яча після свистка арбітра. А щойно розпочався другий тайм, як грузин забув про свою жовту картку. На половині поля «Таврії» він збив суперника, який набирав швидкість, після чого побачив перед собою червону картку. Але це були дрібниці – все ж вилучення одного гравця не повинно глобально вплинути на гру. Вже через хвилину суддя вилучає Мілошевіча. За що конкретно наразі з’ясувати не вдалося, тому звинувачувати суддю в упередженості і непрофесіоналізмі поки не варто. Можливо, сербський захисник сказав щось зайве, хоча такими вчинками він раніше не відзначався. Як би там не було, але на 49-ій хвилині «Карпати» залишилися вдев’ятьох. Ніколай Костов одразу ж замінив Ткачука на Пластуна. Ігор зайняв позицію Мілошевіча, а Худоб’як відтягнувся в опорну зону. Компанію йому склали Лукас та Ксьонз, які вимушено відійшли назад. Гладкий також змістився ближче до центрального кола і вже виконував роль не так нападника, як руйнівника. «Зелено-білі» грали за схемою 4 – 3 – 1, причому кожен гравець зціпивши зуби тримав свою зону. Але в «Таврії» з’явилося більше простору для атак та маневрів. Кримчани почали атакувати без зупинки і вже дуже швидко отримали контрольний пакет акцій цієї гри.

Тим часом Олег Лужний вирішив, що за такої гри опорник йому більше не знадобиться і замість Любічіча випустив Фещука. Для «Карпат» настали дуже важкі часи, адже кожна атака «Таврії» була потенційно гольовою. Гості повністю адаптувалися до нових умов і атакували переважно через фланги, де не було нікого з карпатівців. Тут молодцем себе показали Пластун, який вигравав усю повітряну боротьбу, а також Богатінов, якому довелося крутитися як білка в колесі. Важко зрозуміти, як йому вдалося відбити два поспіль удари – спершу Фещук цілив у дальній кут, але це був просто удар. На добивання вилетів Путраш, а відстань до воріт складала всього два метри. Македонець кинувся на амбразуру і таки зміг відбити неймовірно складного м’яча.

Ясно, що за такої гри про якісь контрвипади не могло бути і мови. Лукас та Ксьонз трималися лінії власного штрафного, допомагав їм Гудима, який замінив Гладкого. Усі вони, а також Худоб’як кидалися під дальні удари у виконанні Калініченка, Назаренка та Фещука. Загалом, після двох вилучень, гравці «Таврії» 12 разів били по воротах Богатінова. 6 разів македонець рятував команду, стільки ж разів м’яч проходив у сантиметрах від каркасу воріт, 4 рази гравці «Карпат» блокували удари, ще раз львів’ян виручила перекладина – це Шиндер зміг виграти повітряну дуель. Десь підсвідомо зрозумівши, що з ударами нічого не виходить, досвідчені хавбеки «грифонів» змінили стратегію і почали перекидати оборонців «Карпат». Було гостро, але офсайди на гра на виходах Богатінова не принесла підопічним Олега Лужного нічого, окрім роздратування.

За дві хвилини до кінця основного часу гри Олег Лужний кинув у бій свого останнього козиря – екс-карпатівця Юрія Габовду. За рахунок свіжості він навіть встиг перервати один з рідкісних випадів гравців «Карпат», які з останніх сил намагалися відвести м’яча подалі від своїх воріт і трохи потягнути час. А часу залишалося багато – Жуков додав п’ять хвилин, а це означало, що «Таврії» буде ще достатньо нагод, аби зрівняти рахунок. Спершу Шиндер приклався до м’яча, але у ворота не влучив, а вже за мить бив Назаренко – Богатінов намертво упіймав круглого. Остання атака «Таврії» керувалася емоціями – Назаренко запустив м’яча навмання, просто у центр штрафного. Пластун знову впевнено зіграв головою, а Худоб’як, стоячи обличчям до власної карної зони, скинув його ще далі. Можливо, він навіть не бачив, що на передачу від нього чекає Ксьонз, який з останніх сил побіг в контратаку. Вона видавалася доволі перспективною, адже в захисті «Таврії» залишилися лише Селіо та Едуардо. Тим часом, паралельним курсом відкривався Лукас, який і отримав передачу від Ксьонза. Буквально, за кілька хвилин до цього іспанець вже не мав сили, щоб віддати точний пас на партнера, а тут побіг, причому не до кутового прапорця, тягнучи час, а просто на ворота. У силовій боротьбі він прибрав зі шляху Селіо, потім трохи змістився лівіше і вклав в останній удар усі сили, що залишилися. М’яч пролетів між ногами Едуардо, що завадило Кахріману вчасно зреагувати – 2:0! Звісно, Лукас не був би собою, якби не отримав жовту картку. Цього разу, правда, не за розмови з суддею, а за те, що зняв футболку. У це важко повірити, але за перші чотири матчі Лукас отримав вже ТРЕТЄ попередження… З картками гратися не слід, зважаючи на те, що в наступному турі, в Одесі, «Карпати» не зможуть розраховувати на трьох гравців основи – Мілошевіча, Даушвілі та Голодюка.

Зараз у Львові футбольна ейфорія, але співати «Карпатам» оди поки зарано. Помітно, що в команди якісь незрозумілі стосунки з Фортуною, у якій не простежується стабільність. Скажімо, в матчі проти «Іллічівця» Богатінов запрошував до своїх воріт «метеликів», та й без рикошетів не обійшлося. Тепер же він тягнув все, що летіло у ворота, підключивши до порятунку штангу з перекладиною. Якщо говорити відверто, то «Карпатам», у багатьох епізодах, звісно, пощастило. Але і без того львів’яни самовіддано боролися і всіма силами бажали зберегти перемогу. Уболівальники це помітили і від усього серця вітали команду з заслуженими трьома очками. «Таврії» ж не пощастило – таке також буває. І кому, як не «Карпатам» про це знати…

Олег Лужний, головний тренер «Таврії»

- Хочу поздоровити «Карпати» і вболівальників львів’ян з перемогою. Вони показали самовіддачу, у них був прекрасний настрій на гру. Перед нашими фанами хочу вибачитися. За такий футбол…

- Оцініть гру в нападі.

- А в захисті не оцінити? Чи в півзахисті? Команда була в такому стані… Я не розумію, що сталося. Перші 10 хвилин ми грали, а потім як обрізало, наче поміняли команду…

- Враження склалося, що ваші гравці не знали, що робити з такою перевагою.

- Та знали вони. Бо були ж у нас моменти, але «Карпати» зіграли добре в захисті. Не наш день це був.

- Зіпсували вам настрій на завтра.

- Щось типу того. Буде у мене краватка.

Ніколай Костов, головний тренер «Карпат»

- Я впевнений, що у вас будуть питання про суддів. Попереджаю, що на них відповідати не буду. Це не моя справа. Хочу з вами просто поділитися своїми враженнями від гри. Ви бачили, було дуже важко на самому початку. Ми грали проти сильного суперника, у складі якого є чимало досвідчених виконавців. Таврія вміє грати на результат. Можна сказати, що в певних моментах нам пощастило, бо в суперника було кілька дуже хороших моментів. А у другому таймі ми залишилися в меншості, суддя вилучив двох наших гравців. Довелося грати від оборони, розраховуючи на контратаки. І знову десь нам пощастило, а окрім того треба відзначити нашого воротаря, який дуже добре зіграв. Фізично команда витримала усі 90 хвилин. Це означає, що колишній тренер добре підготував гравців. Я вдячний йому за це. Вітаю гравців з перемогою. Думаю, що нам вдасться зробити хороший колектив. Якщо ми будемо добре працювати, показувати результат, то фанати ходитимуть на футбол. Також хочу побажати «Таврії» та їхньому тренеру удачі.

- Ви сподівалися на такий результат?

- Дивіться, ми готуємося до гри. Вивчаємо гру суперника, шукаємо де в нього сильні сторони, а де ні. Так вийшло, що треба було весь другий тайм грати від оборони. Але зрештою, головне те, що нам вдалося перемогти.

- Ви вважаєте, що «Карпатам» просто пощастило?

- В певних моментах так. Але не можна сказати, що наша перемога – це чистий фарт.

- Здалося, що після вилучення, на поле повернувся карпатівський дух, коли футболісти грають плече в плече, коли лягають в підкатах, боряться. А до перерви такого не було…

- До перерви була зовсім інша гра. Ми грали у повному складі. Тут є певні хитрощі, тактичні моменти. Я працюю тут лише 4 дні. Хочу, щоб команда швидше зрозуміла мою філософію. А зараз гравцям важко осягнути все і зразу, бо в нас було замало часу.

- Знаєте, що «Карпатам» вдалося зіпсувати день народження тренера «Таврії»?

- Але ж день народження не сьогодні, а завтра (сміх у залі).

- Що з Голодюком?

- Дуже серйозна травма, перелом…

- У вас були в кар’єрі такі матчі, коли команда, що грає вдев’ятьох перемагає?

- Не пам’ятаю такого. Мабуть, вперше.

- Які були ваші емоції в другому таймі? Як ви все це переживали?

- Як божевільний (сміх у залі). Напевно, смішно з боку це виглядало. Емоції різні у футболі.

- Що скажете про львівських фанів?

- Добре, але мало. Дуже мало, як для такого великого стадіону.