Віталій Гончаров: Щодо Ковальця Заяєв висловив клубну позицію

«УФ» репрезентує дебютне інтерв’ю президента запорізького «Металурга»

— Віталію Анатолійовичу, останнім часом «Металург» пережив стільки змін, що голова йде обертом: змінилися керівництво, тренери, функціонери… Із приходом Віталія Кварцяного в клубі заповнені всі вільні крісла?

— Усе наше життя — зміни, тому говорити, що прихід нового тренера — кінець комплектації працівників клубу, не поспішав би. У нас на носі матч чемпіонату, після якого знову буде пауза. Вона для нас є корисною, адже можна буде зробити певні висновки: як Віталій Кварцяний скомпонує командні дії…

— …А він підписав із клубом повноцінний контракт?

— Так. Підписав. Так от: як тренер скомпонує гру, як налагодимо процес виходу з кризи. Загалом, ми хочемо рухатися вперед, тому, якщо відчуємо, що подальші зміни необхідні, вони будуть. Утім, повторюся: проміжні висновки зробимо після зустрічі з «Говерлою».

— Зустрічі доленосної чи рядової?

— Скажу лише, що маємо перемагати, бо той єдиний заліковий пункт після восьми турів дуже тисне на нас усіх.

— То, може, мотивуєте футболістів, скажімо, підвищеними преміальними?

— Ні, просто налаштовуємо на бій. Гадаю, не залишилося жодного гравця, який би не розумів, що відступати нікуди.

— Сім очок від рятівного чотирнадцятого місця — трагедія?

— Слово «трагедія» — це занадто. Йде звичайне формування команди, котра має нарешті звикнути до переходу в прем’єр-лігу: і за ігровими показниками, і за сприйняттям реальності в головах гравців.

— До речі, про футболістів: дозволю собі навіть стверджувати, що свіжа кров «Металургу» просто необхідна.

— Займаємося й цим питанням. Зокрема, потенційні новачки перебувають на оглядинах, певні кандидатури має головний тренер. Але прізвищ поки не називатиму (прізвище принаймні одного з них відоме — це чорногорський нападник Мілан Пурович. — А.В.).

— За останні кілька місяців команду готували шестеро наставників (включно з Віталієм Кварцяним). Не можу оминути цю тему.

— Звичайно, все це вплинуло на результати команди — я розумію. Тут і зміну керівництва додайте, відсутність суттєвого кадрового підсилення складу. Але нині вже йде нормальний робочий тренерський процес формування боєздатної команди. Сподіваюся, футболісти якомога швидше звикнуть до вимог нового наставника й не відчуватимуть проблем, які були раніше: щойно приходив новий фахівець, і хлопцям тут-таки доводилося перелаштовуватися й довго звикати до нових вимог. Це теж позначилося на нашій позиції в чемпіонаті.

— Розкажіть, будь ласка, як один із цих тренерів залишав Запоріжжя. Маю на увазі Анатолія Бузника, який готував команду до сезону, та в підсумку з ним так і не підписали контракт.

— Поки що без коментарів. Обов’язково про все розповім, але згодом.

— А Сергій Ковалець? Чому йому не дали більше часу?

— Вибачте, поки що не відповідатиму й на це питання.

— Але погоджуєтеся зі словами свого спортивного директора Анатолія Заяєва, який сказав, що Ковальцю, за величезну кількість потенційних новобранців у таборі «Металурга», має бути соромно?

— Скажімо так — відбулася зміна тренера, і на цьому все — це й маємо. Але якщо спортивний директор так сказав, значить він висловив позицію клубу. Своє ж особисте бачення ситуації я наразі озвучити не готовий. Підкреслюю — особисте.

— В одному з інтерв’ю нашій газеті Анатолій Миколайович зізнався, що ви з ним давні друзі. Наскільки слово Заяєва є для вас визначальним у роботі?

— Право останнього голосу, якщо так можна сказати, завжди залишаю за собою. Але до думки Анатолія Миколайовича прислухаюся постійно.

— І на скільки ви нині задоволені співпрацею з ним?

— Поки що зарано робити висновки й говорити на цю тему. Зачекайте буквально кілька тижнів.