"Арсенал" - "Волинь" 1:1. Гарна міна при поганій грі

Київ. Стадіон "Динамо" им. В.Лобановського

Головний арбітр: Юрій Грисьо (Львів)

"Арсенал" - "Волинь" 1:1

Голи: Адійе 81 - Ованікоко 86

"Арсенал" : Боровик, Валяєв, да Силва, Польовий, Кобахідзе (Адійе 68), Гітченко, Шацьких, Матуку, Міколюнас (Абейку 89), Флореску, Ковпак (Старгородський 80)

"Волинь": Литовченко, Насонов, Суботич (Ованікоко 46), Ізворану (Герасимюк 58), Аржанов, Шандрук, Масло, Савіч (Павлов 90+2), Бікфалві, Шиков, Сімінін

Попередження: Матуку 37

Де в столиці зустріти фанатів виїзної команди, як не на Андріївському узвозі? Зрештою, ще не відомо, хто, зважаючи на навколо футбольні стосунки, напередодні матчів "Арсеналу" в Києві більший гість – команда, яка господар офіційно, чи ті, хто сюди приїхав? Власне, лучани, з якими вдалося порозмовляти на Узвозі, не приховували, що вони клуб "Арсенал" зневажають і щиро вірять, що їхня команда візьме у Києві три очки.

Так чи інакше, тим кільком сотням людей, які відвідали звітний поєдинок, можна щиро поспівчувати. Якщо б поставити собі за мету скласти шкалу найнудніших матчів поточного чемпіонату, поєдинок "Арсенал" - "Волинь" був би в числі відвертих фаворитів. І річ навіть не стільки в кількості ударів по воротах (приміром, за першу половину команди на двох влучили в площину воріт лише раз), скільки в елементарному бажанні суперників демонструвати активність і бажання.

Треба сказати, що Леонід Кучук складом на гру трохи здивував. По-перше, тим, що у воротах виставив не яскравого Юрія Паньківа, а Євгена Боровика. Зрештою, тренер "канонірів" регулярно проводить воротарську ротацію. Неочікувано на місці опорного хавбека поряд з Ґеорґе Флореску з’явився Сергій Валеєв. Решта виконавців в складі команди-господаря були, в принципі, прогнозованими. Лінію оборони склали Леандро (справа), Польовий (зліва), Андрій Гітченко і Ерік Матуку (в центрі). Під нападником Олександром Ковпаком діяли Максим Шацьких, Олександр Кобахідзе (справа) і Саулюс Міколюнас (зліва).

Склад гостей був загалом бойовим. То якщо не враховувати відсутності на тренерській лаві Анатолія Дем’яненка, вилученого в попередньому матчі за суперечки з арбітром. Ворота лучан захищав Сергій Литовченко. Фланги оборони зайняли Сергій Сімінін (справа) і Олег Шандрук (зліва). Центрбеки – Ванче Шиков і Ян Масло. На місці "хвилерізів" діяли Олександр Насонов і Сільвіу Ізворану. Під нападником Даніелем Суботічем грали Володимир Аржанов, Ерік Бікфалві (справа) і Душан Савіч (зліва).

Власне, так само, як не було радикальних сюрпризів у складах команд, так само не було родзинки в їхній грі. Господарі з перших хвилин спробували захопити перевагу за рахунок контролю над м’ячем, а їх суперники не заперечували варіанту гри на контратаках, при цьому орієнтуючись на доволі прямолінійні вертикальні проходи через центр. Іншими словами, волиняни прагнули протиснути опонентів за рахунок атлетизму. Стратегія примітивна, але іноді приносить ефект й вона. Правда, не цього разу.

Обережність в діях обох команд повністю вгамувала агресію й азарт. Настільки, що весь перший тайм суперника грали майже без воріт. Показово, що вперше у напрямку воріт з гравців обох команд лише а 11-й хвилині пробив Бікфалві. Єдиний же в першій половині удар в стулку відбувся на 31-й хвилині, коли з розвороту не дуже сильно вистрелив Ковпак. А єдина більш-менш осмислена атака була за сім хвилин до того, коли Міколюнас зліва обігрався в стінку з Польовим й лише трохи не випередив Литовченка. Це було все. Команди заслужили бути засвистаними, ось лишень невдоволення виявляти було нікому. Інформація про те, що на трибунах стадіону імені Валерія Лобановського були присутніми 1150 вболівальників, виглядає смішно.

Звісно, що після перерви така лінива біганина мала припинитися бодай трохи. Дем’яненко чи його помічник Віктор Мороз, який в цьому матчі був на луцькій лаві головним, навіть зробили спробу внести пожвавлення шляхом кадрових змін, випустивши замість центрального нападника Суботіча Обакомі Ованікоку. Африканець на відміну від балканця бодай моменти, аби створити щось путнє біля воріт Боровика, мав. Точніше, то були повноцінні шанси, спершу змарновані нападником з огляду на його невисоку, рівня обласного чемпіонату індивідуальну майстерність. Скажімо, на 54-й хвилині Ованікоку отримав ідеальний пас справа, але, знаходячись на куті штрафного майданчика, банально не влучив по м’ячу.

Трохи згодом на Обакомі непогано справа навісив Олег Герасимюк. Але й тут легіонер вдарив не чолом, а кутом голови, не спромігшись правильно розвернутися. До слова, Герасимюк своїм виходом замість Ізворану вніс у дії гостей бодай якийсь креатив й одного разу навіть пригадав, за що його в юності називали "українським Недведом". На 63-й хвилині, підібравши м’яч під себе, Олег звільнився від опіки суперника і пробив з відкруткою метрів з 20-ти. М’яч пролетів поруч зі стійкою, хоча влуч "куля" в ворота, Боровик, мабуть, врятувати свою команду не зміг би.

"Арсенал" став в атаці агресивнішим за рахунок пожвавлення флангових гравців. Правда, та активність довгий час залишалася пустопорожньою біганиною й мала ефект лише раз, коли метрів з 18-ти над поперечиною пробив Шацьких. А на 70-й хвилині Максим, обігравшись з партнером в короткий пас, мав справді непогану нагоду, однак його удар з меж штрафного майданчика був надто несильним й став легкою здобиччю Литовченка.

Зрештою, гра закінчилася внічию й такий результат варто назвати закономірним. Більше здивувало те, що з такого мінімуму небезпечних ситуацій команди ще й змогли витиснути по голу. Першим на 81-й хвилині після провалу волинян в центрі оборони забив Домінік Адійє, котрий 14-ма хвилинами раніше замінив Кобахідзе, а після виходу на поле Артема Старгородського перейшов на вістря атаки. В цьому епізоді неузгоджено діяли як центрбеки гостей, котрі спершу відпустили нападника суперника після довгої розрізної передачі від Леандро, а потім за Адійє, понадіявшись один на одного, несвоєчасно побігли, так і воротар Литовченко, котрий не пішов назустріч форвардові "Канонірів".

Зрештою, так само легко, як пропустили, лучани й відігралися. На 86-й хвилині гості розіграли штрафний справа. Сімінін навісив, а Ованікоку нарешті вдало підставив голову – 1:1. То були голи з розряду "хорошої міни при поганій грі".

P.S. На жаль, більш оперативній передачі матеріалу завадила відсутність Wi-Fi на стадіоні імені Лобановського. Схожі проблеми спостерігаються з того часу, як на цій арені перестали виступати столичні динамівці. Працівникам ФК "Арсенал" варто б зрозуміти, що відсутність вболівальницького інтересу ще не означає журналістської апатії до їхнього клубу. А Прем’єр-лізі, раз вона носить таку гучну назву, вартувало б штрафувати своїх колективних членів за незабезпечення елементарних умов для роботи ЗМІ.