"Іллічівець" - "Карпати" - 1:1. Справедливий мир з суддівським нюансом

Четвертий тур чемпіонату України-2013/2014

2 серпня. Маріуполь. Стадіон «Іллічівець». 3500 глядачів

«Іллічівець» - «Карпати» - 1:1

Голи: Балажіц 30 – Тарґамадзе 83

«Іллічівець»: Худжамов (к) – Бутко, Ордець, М. Іщенко, Путивцев – Ємельянов (Тотовицький 79), Полянський – Чурко (Віталій Федотов 46), Окріашвілі, Тарґамадзе – Р. Фомін (О-др Мандзюк 67)

Тренер – Микола Павлов

«Карпати»: Підківка – Пашаєв (Д. Мірошниченко 60), Балажіц, Пластун, І. Тищенко – В. Федорчук, А. Ткачук (к) – Зеньов (Д. Васін 65), Голодюк (Страшкевич 88), Бартуловіч – Гладкий

Тренер – Олександр Севидов

Судді: С. Лисенчук (Київ) – Халамендик, А. Литвин (обидва – Київ) – Труханов (Харків), Новохатній (Київ)

Попередження: Тарґамадзе 44, Путивцев 77 – А. Ткачук 34, І. Тищенко 54, Бартуловіч 89, Балажіц 90+2

П’ятниця, Маріуполь. На вулиці страшенна спека, людей обмаль. Навіть вздовж піщаних пляжів відпочивальники комфортно розташувалися вздовж води. Про найближчий футбольний матч нагадують численні біл-борди та сіті-лайти. Поселившись в готелі «Турист» на азовському узбережжі, піддаюся на оманливі розповіді, мовляв, звідти до стадіону «Іллічівець» півгодини ходи. Врешті під пекучим сонцем мандрую пішки понад півтори години і доходжу до мети близько п’ятої вечора, тобто, за три години до початку матчу. З людей у клубній атрибутиці одного чи іншого суперника зустрічаю чотирьох хлопців з дитячої школи «Іллічівця» та одного з працівників клубу «Карпати» поруч з драмтеатром, у самому центрі Маріуполя. Поруч зі стадіоном за тих самих три години про матч нагадували хіба-що три бабусі, котрі продавали соняшникове насіння, арахіс та криветки. Покупців нема взагалі.

То вже в маршрутці по дорозі назад випадково пересікся з одним з маріупольських фанатів. Принаймні, так він себе назвав. Каже, що ввечері їхній сектор буде повен і зазначає, що свою команду вони називають «Металург», «Маріуполь» чи просто звуть кумирів азовцями. Назву «Іллічівець» ігнорують і не вказують її ні на численних стікерах, ні на графіті. І справді, скільки не зустрічав ці позначки присутності маріупольських фанатів, жодного разу не натикався на справжню назву.

До слова, «Іллічівцю» напередодні матчу ніхто «зеленої лінії» не робить. Коли добирався на гру 156-м маршрутом, зі здивуванням помітив, як водій автобуса обганяє клубний автобус. Спершу думав, що транспортний засіб порожній. Але ні – з вікон виглядають Бутко, Худжамов, Окріашвілі, на передніх кріслах традиційно розмістилися тренери Павлов та Балан. Так ми й тягнулися майже поряд кілька кілометрів. Лише на мості, який з’єднує береги Кальміусу, автівка з футболістами вирвалася вперед. За годину до старту поєдинку люди поступово сходилися. «Сьогодні буде легка перемога наших, - підслуховую розмову двох сивочолих дядечків. – Львів надто слабкий. Розпустили всіх найсильніших, набрали останків з «Кривбасу – ось і вся їхня команда. Вони, мабуть, найслабші в нинішній вищій лізі».

Між тим, у наставника господарів Миколи Павлова були інші підстави для оптимізму. Після двоматчевої паузи відновився після травми капітан Рустам Худжамов. Він і зайняв звичний «пост номер один». Оскільки Віталій Федотов з лазарету ще не вийшов, то решта позицій у маріупольців були звичними. Лінія оборони зліва направо – Богдан Бутко, Іван Ордець, Микола Іщенко та Артем Путивцев. Опорні хави – Роман Ємельянов та Олексій Полянський. Під нападником Русланом Фоміним розташувалися Вячеслав Чурко (справа), Давид Тарґамадзе (зліва) та Торніке Окріашвілі.

Наставник «Карпат» Олександр Севидов чергові корективи у складі вносив вимушено. Що поробиш, якщо зібрана наспіх команда не грає. Ось і доводиться шукати варіанти. Звичними були лише Роман Підківка у воротах, Павло Пашаєв справа в обороні, Ігор Пластун на позиції стоппера, «хвилеріз» Андрій Ткачук лівий крайній хав Младен Бартуловіч та Олександр Гладкий на вістрі атаки. У Львові тренер залишив травмованого опопрника Самсона Ґодвіна і це принесло інші зміни. Очікуваного поряд з Ткачуком в опорній зоні номінального центрбека Андрія Гітченка в основі не виявилося. Другим «хвилерізом» тренер визначив Валерія Федорчука, який два попередніх матчі грав на місці лівого оборонця, а взагалі в чотирьох поєдинках нового сезону встиг зіграти вже на трьох позиціях. Зліва ж у захисті вперше у стартовому складі «Карпат» вийшов екс-маріуполець Ігор Тищенко. Під нападником грав Олег Голодюк, а справа в середній лінії вперше у новому чемпіонаті зіграв Сергій Зеньов.

Щойно команди обмінялися привітаннями, як маріупольські фанати заскандували «Тищенко Ігор!» Футболіста, який провів у складі «Іллічівця» впродовж шести сезонів, зустріли дуже тепло. В принципі, не дивно, адже саме Ігор своїм голом у ворота команди київського «Динамо» два роки тому зберіг азовцям місце в елітному дивізіоні. Сама гра теж розпочалася доволі миролюбно. Маріупольці краще тримали м’яч, а львів’яни зайняли свою половину і не протестували проти нагоди зіграти другим номером.

Так неквапливо команди з’їли перших десять хвилин зустрічі, а перша небезпека в матчі виникла після того, як господарі виконали дебютний корнер. Сама подача з кута була не дуже вдалою. Точніше, Гладкий вибив м’яч головою, знаходячись в районі ближньої стійки. Проте азовці ввели «кулю» з ауту і зліва у межах штрафного майданчика, нею заволодів Фомін. Руслан підробив м’яч під правицю і сильно вистрелив з гострого кута – Підківка зіграв надійно.

З того часу перевага господарів стала більш вагомою. Не скажеш, що маріупольці збільшили швидкість. Радше, то був міцніший силовий тиск з акцентом на флангові передачі. Після однієї з таких м’яч опинився у Ємельянова, який потужно вистрелив метрів з 22-х – поруч з хрестовиною. Наступного удару здалеку через чотири хвилини завдав Тарґамадзе. Давид пробив низом метрів з 30-ти і у ворота не влучив. Підківка, начебто, ситуацію контролював. Але не гарантія, що влуч м’яч у стулку, Роман впорався б з завданням надто легко.

Приблизно з середини першого тайму перевага господарів на якихось п’ять хвилин стала тотальною. Окріашвілі, Тарґамадзе і Чурко з допомогою індивідуальних дій створювали на певних ділянках поля чисельну перевагу і це створювало воротам суперника приховану напругу. До явної ледь не дійшло після того, як Чурко прострелив справа, а Балажіц лише в останню мить виграв на лінії воротарського майданчика єдиноборство у Фоміна. І ось саме в цей момент «Карпати», може, трохи алогічно вийшли вперед. До того гості встигли відзначитися надто неточним ударом Федорчука здалеку і хорошим прострілом Голодюка справа. А потім був кутовий у виконанні Бартуловіча, який виявився результативним. Бутко програв Балажіцу позицію, Ґреґор головою влучив точно в кут – 0:1. Треба також зазначити, що непереконливо на виході зіграв Худжамов.

Відкривши рахунок, гості заграли значно впевненіше і на 34-й хвилині цілком могли відзначатися вдруге. То Пашаєв застав оборону суперників зненацька своїм підключенням в атаку справа. Павло обігрався з Зеньовим, а Сергій віддав ще правіше на Голодюка. Олег викотив м’яч під удар Пашаєву і той пробив на виконання з лінії штрафного майданчика в ближній кут – трохи неточно. Азовці до перерви відзначилися єдиним моментом, схожим на гольовий. Бутко, отримавши довгу діагональ зліва, виграв позицію в Тищенка і міг бити з гострого кута зльоту. Вдарив. М’яч полетів у напрямку від воріт, точно на Тарґамадзе, який знаходився на протилежному куті штрафного майданчика. Давид віддав у карну зону на Чурка, а удар В’ячеслава оборонці заблокували.

«Який гарний пас у Богдана вийшов, - регочуть місцеві вболівальники за спиною. – І то гравець збірної, мав би команду тягнути». «Він хіба сотку потягнути може, - додає інший. – Федецький за нього на голову сильніший – і за бажанням, і за самовіддачею, за грою у відборі, в атлетизмі». «Та за майстерністю Артем кращий і все тут, - втручається в бесіду третій прихильник футболу зі стажем. – Завжди дивувався, як тренери збірної можуть співставляти Федецького і Бутка».

Взагалі, за підсумками першого тайму гра обох суперників виглядала доволі примітивною. Господарі, не маючи змоги проводити швидкі випади з країв збилися на банальні навіси і дальні удари, від яких реальної небезпеки з огляду на те, що надійно в повітрі грали Пластун і Балажіц, було мало. Гості ж в атаці взагалі розраховували виключно на «стандарти» і свій шанс знайшли. Тепер у них з’явилася інша привілегія – повноцінно діяти на контратаках.

Треба сказати, що неабияке почуття гумору в перерві проявили не лише маріупольські вболівальники, а й ті, хто забезпечував музичний супровід. В роздягальню команди проводила «Смерека» зі словами «Вже весна Карпати вкрила…» Миколі Павлову ж було не до жартів. Після перерви він випустив замість далеко не найгіршого на полі Чурка Віталія Федотова. Азовці агресивно почали і майже відразу після свистка арбітра Окріашвілі змусив Голодюка збивати себе перед самим входом у штрафний майданчик. «Стандарт» пробив Полянський – м’яч пройшов скрізь стінку, але Підківка зіграв надійно і забрав «кулю» намертво.

Щоправда, й «Карпати» не збиралися закриватися. Спершу Бартуловіч міцно приклався до м’яча і пробив зліва, а згодом вже Ткачук вистрелив метрів з 30-ти. Після цих двох випадів господарі знову захопили територію, але знову всі їхні аргументи обмежувалися фланговими навісами і дальніми ударами. Натомість львів’яни на 58-й хвилині провели небезпечний випад правим краєм. Пашаєв виконав довгий пас зі своєї половини на Бартуловіча, а Младен миттю віддав у центр штрафної площі на Гладкого. Олександр першим дотиком прийняв м’яч, а другим влучив у оборонця.

Відразу після того Севидов провів першу заміну. На бровці з’явився Денис Мірошниченко і додатковий асистент просигналізував, що змінити він має номера 20-го. Цим арбітр розлютив тренера «Карпат». «Пашаєв!» - вигукнув спересердя Олександр Володимирович (як виявилось потім, Павло отримав пошкодження). На таблиці з’явилася цифра 24. Мірошниченко вперше в сезоні отримав півгодини ігрового часу. Щоправда, через п’ять хвилин пішов з поля вже й очевидно втомлений Зеньов. Замість нього вийшов Денис Васін. Треба сказати, вийшов своєчасно, бо за п’ятихвилинний відрізок по воротах «Карпат» відбулося три удари. Найнебезпечніший – штрафний з 25-ти метрів у виконанні Полянського. «Куля» після пострілу Олексія рикошетом від стінки пролетіла поряд зі стійкою.

Свою заміну виконав і Павлов – замість Фоміна вийшов Олександр Мандзюк, одного центрфорварда замінив інший. Між тим, щойно екс-оболонець вийшов на поле, «Карпати» ледь не подвоїли перевагу. Гладкий зліва дав розрізний пас на Васіна, а Денис вийшов сам на сам з Худжамовим. Львів’янин навіть обіграв Рустама та у ворота не влучив. Господарі відповіли випадом справа. Тищенко загубив Бутка. Богдан, б’ючи на виконання в дальню «дев’ятку», в рамку не влучив. На 72-й хвилині той же Бутко навісив справа, а Федотов бив головою, однак підрізка в дальній кут не вдалася.

Взагалі, в останніх 15 хвилин «Іллічівець» наступав великими силами. Десь то була навала, бо в діях господарів вистачало емоцій і бажання, але не холодного розрахунку. В одному з моментів львів’яни по черзі заблокували трьох суперників, які вже відводили ногу для удару. В іншій ситуації Бутко надто довго думав, на кого ж віддати передачу від лицьової лінії. В свою чергу гості проводили контратаки, але вони захлиналися в середині поля. Спершу Ткачук невдало виконав перевод вліво і не зміг тим самим кинути в прорив Тищенка. Згодом вже Васін, зіграй він в дотик, міг виводити на побачення з Худжамовим Гладкого. А за вісім хвилин до завершення матчу своє вагоме слово сказав суддя Сергій Лисенчук. Коли Федотов приймав у межах карного майданчика передачу зліва, він, видається, трохи підіграв собі рукою. Проте цей рефері, як і першоліговий «пісочник» Новохатній за ворітьми фолу не помітили. Зате надто прискіпливо вони поставилися до, на перший погляд, чистого підкату Тищенка проти Федотова вже на лінії штрафного майданчика. Штрафний, який Тарґамадзе виконав ідеально. М’яч влетів точно у ліву «дев’ятку» - 1:1.

В решту часу небезпечно в атаку тікали гості, однак Федорчук неточно віддав на Гладкого і зірвав атаку. Потім вже Полянський мав нагоду забити зі штрафного з 30-метрової відстані, але влучив ударом низом у Федотова. Останню ж гостроту в матчі ледь не створив Окріашвілі. Він пронісся по лівому краю, залишивши двох суперників за спиною, проте отримав грубий удар по ногах від Балажіца. Арбітр попередив Дениса, хоча, не виключено, цей фол тягнув і на вилучення. Так чи інакше, після подачі зі штрафного господарі забити не зуміли.

В принципі, якщо прибрати суддівський нюанс, то нічия – результат заслужений. Львівський воротар Підківка вчетверте поспіль залишив свої ворота «на замку» в першому таймі, проте знову пропустив у другому. Вочевидь, «Карпатам» з їх новим оборонним обличчям не вистачає на всі 90 хвилин концентрації. «Іллічівець» же наразі в четвертій грі поспіль залишає неоднозначне враження. Видно, що команда поступово набирає обертів, однак наразі вочевидь грає на фоні втоми.

Фото - Микола Коляда