Итоги девятого тура УПЛ. Мнение редакции

"Карпаты" победили "Шахтер", "Металлист" одолел "Динамо", "Черноморец" вошел в тройку лидеров – самые яркие и интересные события девятого тура УПЛ, который прошел под аккомпанемент проливных дождей. Своим мнением делится редакция UA-Футбол в лице Владимира Мыленко, Ивана Гука и Игоря Семйона.

В чем причина поражения "Шахтера" от "Карпат": в недооценке соперника или же в действительно плохой форме "горняков"?

Игорь Семйон: Это, наверное, вопрос из области, что было раньше: яйцо или курица? Уверенно и однозначно ответить на него довольно сложно. Наверное, имели место зразу несколько факторов, которые в сумме и привели к неожиданному результату.

Наверное, сначала нужно говорить, что "Карпаты" сыграли выше своих способностей. Так бывает: во-первых, свое слово сказала сверхмотивация; во-вторых, когда хозяева почувствовали, что играть с "Шахтером" можно – появилась уверенность и мотивации добавилось еще больше; ну и в-третьих, пятница 13-го оказалось действительно счастливым днем для "Карпат", как и признавал после игры Александр Севидов – львовянам немножко повезло.

Но все это не отменяет того, что "Шахтер" сейчас находится, действительно, не в лучшем своем состоянии. Правда, и не в таком, чтобы проигрывать "Карпатам", но все же... Хотел бы остановиться еще вот на каком моменте: почему Мирча Луческу так робко вводит в команду новичков? Неужели все они действительно в таком плохом состоянии, которое не позволяет выходить хотя бы на один тайм? На носу Лига Чемпионов, а вариантов для маневра у румынского тренера абсолютно нет. При этом и старожилы не демонстрируют той игры, которую от них ждут донецкие болельщики. Короче говоря, немножко тревожно за "Шахтер" в преддверии старта в Лиге Чемпионов, хотя, Мирча Луческу – опытный тренер и наверняка должен иметь в рукаве какой то козырь.

Володимир Миленко: Причина проста. "Шахтар" вийшов грати далеко не оптимальним складом. Відсутність Срни і присутність Кобіна це чудово ілюструють. В принципі, можна вважати це кадрове рішення Луческу недооцінкою суперника, так (не забуваємо, що інших варіантів не було, адже Срна - дискваліфікований, а по позиції його може замінити тільки Кобін, ну хіба ще Ілсіньо). Але скоріше це спроба зберегти сили на дуже непростий матч в Лізі Чемпіонів (всі, хто записували "Сосьєдад" в темні конячки і ледь не аутсайдери групи - в грудні місяці будуть здивовані, побачите). "Шахтар" зараз в далеко не найкращій формі, не може завжди і всюди грати на перемогу і одним складом. Довелось робити вибір. Луческу його зробив. Результат - на табло. Я не хочу сказати, що "Карпати" тут зовсім ні при чому - але їм дуже на руку була нинішня ситуація в "Шахтарі". І календарний збіг. Вони все це використали.

Іван Гук: В даному випадку потрібно вести мову про ряд факторів. Це і недооцінка суперника з боку гравців «Шахтаря» і недооцінка суперника тренерським штабом «Гірників», що можна пояснити появою в стартовому складі Василя Кобіна, і вибором пари опорних півзахисників – Степаненко, Гречишкін, що погано працюють на атаку команди. Вочевидь Мірча Луческу збирався здобути три пункти малою кров’ю. З іншої сторони за два з половиною місяці наставник донеччан так і не віднайшов оптимального складу команди і не визначився з позицією на полі для Алекса Тейшейри, який постійно від матчу до матчу змінює місце центрального півзахисника на атакуючого. Натомість Фред не отримує достатньо ігрового часу на відлагодження дій з партнерами. Все це в купі з бажанням та зарядженістю на боротьбу від футболістів «Карпат» вилилось в даний результат.

Свидетельствует ли третье промежуточное место "Черноморца" о готовности одесситов бросить вызов признанным грандам украинского футбола?

Володимир Миленко: Поки що навряд чи. Справа в тому, що "Чорноморець" з трьох лідерів зіграв поки що тільки з одним - і програв тому, хоч і мінімально. От нехай моряки спочатку не програють "Металісту" і "Дніпру", досидять в першій трійці (четверте місце в принципі можна вважати для них якщо й не залізним, то цілком реальним - "Динамо" валиться, а більше конкурентів і нема) до кінця першого кола. Тоді можна буде робити якісь пафосні висновки. Поки що це тільки локальний успіх.

Іван Гук: «Чорноморець» останніх півтора сезону демонструє футбол достатньо високого рівня, в міру свої можливостей, звичайно. Роман Григорчук побудував міцну, організовану команду, де кожен гравець чітко знає свій маневр. Але навряд чи одесити здатні піднятись вище, все-таки вони працюють в обмежених умовах в порівнянні зі своїми конкурентами і витримати всю турнірну дистанцію в такому ритмі буде дуже складно. Зі слів наставника «Чорноморця» можна зрозуміти, що першочерговим завданням перед командою є не втратити минулорічних позицій, це і буде кроком вперед. Напевне від цього потрібно відштовхуватись, аналізуючи успіхи одеситів. Кидати виклик лідерам українського футболу не на часі в поступовому руху вперед, але це не означає, що вони не будуть боротись.

Игорь Семйон: Наверное, говорить о "Черноморце" в аспекте борьбы за призовые места еще рано. При этом сейчас смело можно утверждать, что одесситы в своем развитии находятся на ступеньке между грандами и всеми остальными – а это уже свидетельство прогресса. Команда в Романа Григорчука действительно неплохая, посмотрим, будет ли она иметь стабильность.

Хорошей проверкой на прочность для "моряков" станет Лига Европы. Не в том смысле, что уж сильно игры против загребского "Динамо" или "Людогорца", к примеру, будут для "Чернмоморца" показательными, а в том плане – сумеет ли одесская команда выдержать борьбу на двух фронтах. Мы все прекрасно знаем, что иногда и признанным грандам украинского футбола сложно соответствовать темпу, чего уж там говорить о середняке. Но если "Черноморец" не опустится ниже пятого места после осенней части чемпионата – нужно будет всем вместе снять шляпы перед Григорчуком и признать, что в украинском чемпионате появилась еще одна команда, перед которой будут стоять действительно высокие цели.

Может ли игра "Днепра" в матче против "Таврии" служить предостережением перед стартом "днепрян" в Лиге Европы?

Іван Гук: Зважаючи на постійну широку ротацію складу від Хуанде Рамоса, можна з впевненістю сказати, що в Румунії вийде зовсім інший стартовий склад, в якому знайдеться місце лідерам колективу – Коноплянці, Ротаню, Зозулі, Федецькому. Можливо слід чекати і на повернення Джуліано, а відповідно малюнок гри дніпропетровців буде зовсім іншим. З іншої сторони, напевне лише одиниці вболівальників можуть щось розповісти про рівень «Пандурія», тому перед такими матчами завжди присутня певна насторога і хвилювання.

Игорь Семйон: Считаю, что матч против "Таврии" был абсолютно не показательным. Команде всегда тяжело даются игры против заведомо низших по классу соперников, плюс после матчей сборных, плюс сверхжелание игроков "Таврии" себя проявить… Наоборот, вспомните прошлый чемпионат – сколько раз днепряне в нем теряли очки на ровном месте? Эта болезнь проявляется и в этом сезоне (поединки против "Зари", "Севастополя"), но Хуанде Рамос ищет вакцину и воскресный матч против "Таврии" это показал.

Взламывать насыщенную оборону днепряне, будем откровенны, умеют не лучше всего, поэтому такие игры, как с "Таврией", должны идти на пользу "Днепру". Главное ведь, что есть желание, движение, тренерская мысль (как Рамос усилил игру заменами, правда?), а трудности – они ведь только закаляют. В общем, в преддверии старта в Лиге Европы за "Днепр" особого волнения нет.

Володимир Миленко: "Дніпру" не звикати вигравати матчі на жилах, навіть там, де це потрібно робити значно комфортніше. Плюс у команди Рамоса попереду старт в Лізі Європи - це тренерський штаб напевно теж враховував. Плюс "Таврія" все-таки потихеньку оживатиме, не вічно ж їй на дні скніти. Тобто скажу так - інформація для роздумів у Рамоса звісно буде, але не все так критично в дніпропетровському домі.

После поражения "Динамо" от "Металлиста" можно уверенно говорить, что киевляне окончательно выпали из чемпионской гонки?

Володимир Миленко: Зайдемо, як каже мій батько, з балки. "Шахтар" очки втрачає аж бігом, "Металіст" - хоч і не гратиме в єврокубках - не справляє враження впевненого лідера. "Дніпро" - то взагалі не асоціюється зі стабільністю. Тобто якщо говорити про зовнішні фактори, то все ще може бути. Але є ще фактори внутрішні. І тут ситуація значно гірша. Причому, думаю, навіть зміна тренера нічого не дасть. Тому, підсумовуючи, скажу так, що скоріш за все про чемпіонство-2014 Київ може забути. Через самих себе.

Іван Гук: Не хотілося б загадувати наперед, все-таки історія чемпіонатів України знає випадки, коли відігравався і більший гандикап від суперників, але в даному випадку, зважаючи на кволу гру та присутність на тренерському містку Олега Блохіна, шанси киян на чемпіонство виглядають зовсім примарними. Не на користь динамівців говорить і статистика особистих протистоянь з прямими конкурентами за золото чемпіонату. В останніх 9 матчах вони спромоглись лише на одну перемогу при одній нічиїй з жахливою різницею забитих і пропущених м’ячів - 8:19. От говорячи про шанси «Чорноморця» витіснити когось з першої четвірки, в першу чергу, це стосується «Динамо», це при умові, що Ігор Суркіс продовжить вірити в Блохіна.

Игорь Семйон: Если, глядя на турнирную таблицу, кто-то сейчас считает "Динамо" претендентом на чемпионский титул, то с таким же успехом можно считать "Черноморец" и "Ворсклу" с "Металлургом" донецким участниками золотой гонки. Понятно, что "Динамо" это "Динамо" и киевляне в любой момент могут прибавить, но уж слишком контрастно выглядит их игра с игрой прямых конкурентов.

Что касается конкретного матча на "Металлист-Арене", то тут все банально и просто: хозяева обыграли своих соперников по всем параметрам. Кроме проигранного центра поля и инертности флангов, бросилась в глаза и старая проблема киевлян, которой, к примеру, не было, как показалось, в игре против "Днепра": отсутствие осмысленного движения. Вообще, киевляне двигались не очень много и небыстро, а "Металлист" можно обыграть только за счет скорости и отлаженных командных действий. Харьковчане при этом играли, наверное, в свое удовольствие, выкладываясь не на все сто процентов. Печально это все для болельщиков "Динамо", но нужно принять как факт (лично я уже смирился, хотя поначалу так же болезненно воспринимал отсутствие поставленной игры у киевлян) то, что команда сейчас не готова бороться за что-то серьезное и, что самое печальное, неизвестно, когда будет готова.

Как оцениваете игру "Севастополя" без Олега Кононова?

Игорь Семйон: Тут, конечно, вопрос интересный. Ну, если есть результат – а он есть, так как очки крымчане набирают – то и игру нужно оценивать хорошо. Другое дело, игра ли это команды Геннадия Орбу, или же еще Олега Кононова? Лично я склоняюсь к мысли, что Орбу внес немалый вклад в то, что севастопольцы довольно уверенно как для новичка держатся сейчас в турнирной таблице. Конечно же, у команды очень хороший подбор исполнителей, но это, как показывает практика, еще не залог успеха. Должны также быть характер, выучка, умение следовать цели. Считаю, что пока у крымчан все в порядке и заслуга в этом Орбу есть.

Іван Гук: Олега Кононова вже немає в Севастополі, але його команда продовжує грати, фактично зміни зазнала лише формація команди, запропонована Геннадієм Орбу. У захисті «моряки» перестали використовувати тактичну систему «4-1-4-1», перейшовши на більш поширену «4-2-3-1». Костянтин Ярошенко у фазі гри без м'яча опускається на крок нижче до Маріуша Левандовського, формуючи двійку опорних. Очевидно, бажання Геннадія Орбу збалансувати гру команди, зробити її надійнішою в захисті, але зміна формації ніяк не відбивається на командних діях. Можливо, індивідуальні якості Ярошенко не зовсім відповідають позиції, на якій його використовує новий наставник. Це при умові використання оптимального складу. Але це все той же «Севастополь» Олега Кононова, здатний створювати проблеми суперникам в атаці, але так само не надійно діючий в обороні, а пошук нових позицій для гравців групи атаки, скоріше може відбитися на потенціалі атакуючих дій, ніж надати надійності захисних побудов. І швидше за все до кінця першого кола ніяких кардинальних перемін в грі команди не відбудеться.

Володимир Миленко: Несподівано результативно (в сенсі очок) заграли севастопольці. Навіть і не знаєш, що думати... Тут можна і Орбу похвалити, і про "старий запас" з часів Кононова парирувати. Не маю однозначної думки з цього приводу. Скоріш за все, ніякої системи вивести з цього періоду не вдастся. Але для команди рівня "Севастополя" головною метою є збереження прописки в еліті - тому якщо зароблені очки є, значить, "наше дело правое".

Выделите самые яркие, и соответственно, самые мрачные, на Ваш взгляд, события тура.

Володимир Миленко: Найяскравіших подій дві - перемога "Карпат" і перша поразка "Динамо" з великим рахунком. Ні того, ні іншого ніхто, думаю, не очікував. Найпечальніше - смерть Максима Івановича Білого. На превеликий жаль, життя часом буває таким. Сльози Юрія Вернидуба під час хвилини мовчання - момент, коли хочеться вимкнути телевізор, комп'ютер і просто мовчки посидіти, подумати над тим, що значно важливіше за будь-яку гру...

Игорь Семйон: Все футбольные неприятности тура кажутся сущим пустяком по сравнению с тем, что случилось на выходных в одной из луганских семей. Уход из жизни Максима Ивановича Белого стал событием, которое потрясло всю спортивную жизнь страны. Даже природа, казалось бы, горевала по поводу преждевременной кончины молодого человека и окутала футбольные города (Полтаву, Киев, Донецк) тучами, с которых проливался совсем не спокойный осенний дождь.

Что касается событий на футбольных полях, то очень огорчил поступок Мирчи Луческу, который отказался пожать руку Александру Севидому. Это, простите меня, низко, особенно для чемпиона. На то он и чемпион, чтобы кроме побед, уметь еще красиво проигрывать. Признавать свои ошибки и уважать чужой труд – это прерогатива сильных людей. Мирча Луческу, видать, к таким не относится.

Из ярких событий отмечу, конечно же, победу именно "Карпат", также - "Металлиста", признаки "футбольной жизни" у "Арсенала". Не можно обойти стороной и поединок в Полтаве, где "Ворскла" и "Севастополь" показали в непригодных для игры условиях отличный футбол. Чемпионат у нас становится все более интересным и зрелищным.