Ворскла - Динамо 2:2. Драма на межі з фарсом

11-й тур чемпіонату України-2013/2014

29 вересня. Полтава. Стадіон "Ворскла" імені Бутовського. 16 000 глядачів

Голи: Яховіч 33, А. Громов 45, з пенальті – Беланда 41, Аруна 90+2

"Ворскла": Непогодов - Сапай, Даллку (к), О. Курилов, Пердута - Чеснаков, Маркоскі - О. Міщенко (Скляр 83), А. Громов, Ребенок – Яховіч (Янузі 71)

Тренер - Василь Сачко

"Динамо": М. Коваль - Даніло Сілва, Хачеріді, Драґовіч, Є. Макаренко - Міґел Велозу, Вукоєвіч (Ленс 59) - Ярмоленко, Беланда (Мбокані 55), О. Гусєв (к) (Аруна 71) - Ідейє

Тренер - Олег Блохін

Судді: Годулян (Одеса) - Є. Данильченко (Луганськ), І. Альохін (Сімферополь) - О. Дердо (Іллічівськ), Дяденко (Кіровоград)

Попередження: О. Курилов 19, Маркоскі 56, Сапай 77, Скляр 85 - Є. Макаренко 17, Міґел Велозу 35, Драґовіч 79

Вилучення: Ідейє 51

__________________________________________________________

Відірваний кремезним хлопцем років 20-ти стікер "Металіста" на вітрині привокзального продуктового магазину і приклеєна на її місці наліпка зі зображенням емблем київського "Динамо" і львівських "Карпат" - фанати столичної команди спробували позначити свою присутність у Полтаві, ледь вийшовши з вагону ранкового "Хюндаю". Місцеві правоохоронці спостерігали за напливом київських фанатів спокійно, стоячи осторонь. Зрештою, особливої експресії динамівці й не проявляли. Ні на вокзалі, ні в центрі міста. Звісно, їм хотілося бути помітними, тому, помітивши фотокамеру, молоді кияни намагалися звернути на себе увагу. Правда, ті жести були доволі миролюбними.

Добре, що погода змилостивилася над Полтавою і всупереч прогнозам синоптиків впродовж усієї недільної днини над містом не дощило, іноді з'являлося сонечко, хоча й температура повітря вище восьми градусів не підіймалася. Через те футбольна атмосфера в Полтаві була відчутною. Чисельні групки київських фанатів чередувалися з людьми в атрибутиці "Ворскли". Одні інших намагалися не помічати, хоча й прийнято вважати, що динамівські вболівальники з полтавськими перебувають зовсім не в теплих стосунках. Не відбулося зіткнення й тоді, коли неподалік опинилися дві чисельних групи ультрас одного й іншого суперників неподалік меморіалу Полтавській битві. Бій очікувався на полі і, що прикметно, на трибунах стадіону імені Бутовського зібралося найбільше в поточному сезоні глядачів. Не дивно, адже в разі перемоги "Ворскла" на старті другої третини чемпіонату могла обійти "Динамо".

Втім, візуальне враження виявилося оманливим. Судячи з подій у динамівському секторі, гостьові фанати, висловлюючись на їхньому жаргоні, «віджали» у вболівальників суперника немало «роз», які щедро спалювали впродовж майже всього першого тайму. Цей ритуал кияни супроводжували, кидаючи на бігову доріжку, під ноги беркутівців петарди. Ультрас «Ворскли» в свою чергу своїми «зарядами» суперника майже не зачіпали, зате відреагували кількома червоно-чорними стягами на останнє рішення від ФІФА. Ще один такий прапор, приблизно три на чотири метри, з’явився в іншому куті стадіону. Його розтягли вже не фанати, а звичайні вболівальники.

Та до матчу. Наставник господарів Василь Сачко трохи здивував тим, що не виставив зі стартових хвилин номінально основного нападника Ахмеда Янузі. Замість нього на вістрі діяв Олег Міщенко, а македонець Адіс Яховіч, який дебютував за полтавців у середу в кубковому матчі проти "Волині", розташувався в зоні під нападником. Решта позицій були цілком прогнозованими. Воротар - Дмитро Непогодов. В обороні справа наліво - Вадим Сапай, капітан Арменд Даллку, Олексій Курилов та Ігор Пердута. В опорній зоні замість дискваліфікованого лідера команди Дениса Дедечка поряд з Йованом Маркоскі грав Володимир Чеснаков. Справа в півобороні грав Артем Громов, зліва - Павло Ребенок.

Наставник киян Олег Володимирович Блохін місце у воротах традиційно довірив Максимові Ковалю. В центрі оборони грали Александар Драґовіч і Євген Хачеріді, який відновився після отриманого в матчі на кубок проти донецького "Металурга" пошкодження. На флангах захисту за традицією останніх трьох матчів вийшли Даніло Сілва (справа) і Євген Макаренко (зліва). В опорній зоні вперше в цьому сезоні разом зіграли Міґел Велозу та Оґнєн Вукоєвіч. На вістрі атаки знову вийшов Браун Ідейє, а під ним діяли Юнес Беланда, Андрій Ярмоленко (справа) та капітан Олег Гусєв (зліва).

Матч гості розпочали доволі натхненно, з великим бажанням. Щоправда, в стартовому натиску динамівців було надто багато сумбуру, що призводило до втрат на підступах до штрафного майданчика полтавців. Перший натяк на момент поблизу з ворітьми Непогодова виник на четвертій хвилині, після того, як Даллку рукою зірвав простріл справа. Міґел Велозу навісив м’яч на середній висоті. Партнери передачі замкнути не встигли, а легку зрізку від власного гравця воротар взяв намертво.

Зрештою, господарі швидко заспокоїлися і, сумлінно перекриваючи всі зони, не тільки не підпускали суперників до власних воріт, а й часто переходили в щось на кшталт позиційного нападу. Втім, браку в діях полтавців теж вистачало, тому й про якісь осмислені комбінації, які призводили б до гостроти поруч з ворітьми Коваля, мова не йшла. Більше того, склалося враження, що не забивши на стартових хвилинах, кияни намагалися свідомо віддати територію суперникам, аби отримати простір для швидкісних випадів. Після одного з таких до штрафного майданчика суперників зліва вривався Макаренко. Однак, ледь увійшовши до карної зони, Євген перечепився через ногу Сапая і впав. Очевидна симуляція, за яку динамівець отримав попередження. Зате наступний випад киян перетворився в жовту картку вже для Курилова. Олексій зірвав швидкісний прохід Ідейє метрах в 30-ти від власних воріт.

Перший ж справді реальну небезпеку в матчі гості створили на 22-й хвилині. Беланда швидким пасом вліво вивів на побачення з Непогодовим Ідейє. Браун мав перед собою простір, але пробив надто прямолінійно і пострілом у ближній верхній кут у рамку не влучив. Власне, з середини тайму перевага киян стала тотальною і в наступних десять хвилин вони лічені рази випускали суперників на власну половину поля. Ще один момент поблизу з ворітьми Непогодова виник після того, як Беланда з лінії штрафного майданчика прихованою передачею п’ятою віддав м’яч в район одинадцятиметрової позначки, де на ударну позицію прагнули вийти Ідейє та Гусєв. Врешті, перший невловимим дотиком передачу трохи продовжив, а Гусєв, на мить розгубившись, по «кулі» як слід не влучив і пробив не сильно і не точно.

Полтавці тривалий час вичікували на свій шанс, розраховуючи виключно на довгі передачі за спини київським оборонцям, в розрахунку на ривки швидкісних Міщенка, Громова та Яховіча. Свою нагоду полтавці отримали на 33-й хвилині. Громов довгим пасом зі своєї половини поля кинув у прорив Яховіча. Той уникнув офсайдної пастки і з-за меж штрафного майданчика перекинув «кулю» через голову Коваля, який почав панічно вибігати з воріт і знаходився в напівпозиції – 0:1.

На якусь мить гості відверто занервували, що вилилося в невиправдану грубість Велозу в середині поля, за що Годулян покарав португальця справедливим попередженням. Та з часом динамівська агресія таки принесла свої плоди. Гусєв пройшов лівим краєм і виконав зрячу передачу на Ярмоленка. Андрій миттю пробив зльоту, а Непогодов відбив м’яч перед собою точно під ногу Беланди. Промахнутися Юнес вже не міг – 1:1.

Один з недоліків нинішньої команди київського «Динамо» полягає в тому, що команда не вміє грати сконцентровано протягом всього ігрового часу. Ось і зараз, зрівнявши рахунок, гості вочевидь вже думали про перерву й про те, як боротимуться за перемогу в другому таймі. Ворскляни ж зіграли до кінця. Нехай і прямолінійно, виключно на бажанні, господарі заробили два поспіль кутових, після другого з яких арбітр призначив справедливий пенальті у ворота Коваля. Після подачі корнера дістати м’яч у повітрі намагався Даллку. Не вдалося, але Вукоєвіч, який грав на перехопленні, допоміг собі викиненою вгору рукою. Годулян спершу на позначку не вказав, але після підказки додаткового асистента Дяденка змінив своє рішення. Кияни на чолі з Вукоєвічем кинулися на суддю за ворітьми, наче цербери. Дуже дивно, що Годулян при цьому не показав жодному з динамівців попереджень. Зрештою, пенальті теж було серйозним покаранням. Громов ударом з позначки пробив точно в лівий від себе кут. Коваль хоч напрямок польоту м’яча і відгадав, але врятувати команду не зумів – 2:1.

Разом з другим таймом над Полтавою пішов той самий прогнозований дощ. Спершу зовсім дрібний, поступово він посилювався і змусив вболівальників витягувати парасольки. Журналістам, робочі місця яких покриває невеличкий, розташований на значній висоті дашок, було складніше. Ноутбуки так запросто не накриєш. Втім, події на полі доволі швидко відвернули увагу від негоди. Динамівці спробували задавити суперників потужним натиском, однак жодної вигадки в тих діях не було. А 51-ша хвилина зробила становище гостей скрутним. Ідейє неподалік від воріт суперника в мить, коли м’яч був на половині поляч киян, вдарив ззаду по ногах Курилова. Абсурдна витівка, якої не помітив Годулян, але про яку підказав арбітрові в полі той же додатковий асистент Дяденко. Нігерієць отримав справедливе вилучення. Майже відразу після того, як динамівці залишились у меншості, Міщенко отримав передачу зі своєї половини поля і, вигулькнувши з-за спини Хачеріді, вийшов сам на сам з Ковалем, однак пробив у воротаря.

Власне, з таким розвитком подій у динамівців не залишалося іншого виходу, як вдатися до банальної навали. Що поробиш, якщо тактичний арсенал наступу в киян надто куций? Блохін випустив на поле Дьємерсі Мбокані і Жермейна Ленса, котрі повинні були додати команді потужності й динаміки. Та кожна дія гостей була для масованої оборони суперників до болю прогнозованою. На виходах Непогодов грав надійно, не даруючи суперникам шансів на випадок. Окрім того, полтавці дуже організовано, великими силами, переходили в контратаки. Звісно, Сачка такий перебіг подій влаштовував і, щоб додати контратакам стрімкості, на заключних 20 хвилин тренер випустив замість Яховіча іншого нападника Янузі.

Останнім же ходом Блохіна стала заміна Гусєва на Лукмана Аруну. Цією перестановкою динамівський тренер врятував команду від поразки. Хоча, звісно, є стратегічна вина в пропущеному в доданий час голі і в самих господарів. З наближенням фінального свистка полтавці все відвертіше почали грати на утримання рахунку. Це було помітно ще тоді, коли Маркоскі з Ребенком замість розвивати перспективну атаку, знизили темп і затіяли перепасовку на правому фланзі. До гри від оборони команду підштовхнула зокрема й остання заміна від Сачка – замість нападника Міщенка на полі з’явився опорний півоборонець Олександр Скляр. До того ж полтавці виглядали гострішими і цілеспрямованішими. Спершу полтавці могли двічі забивати після подач кутових, однак удар Даллку заблокували оборонці, а Міщенко вдарив під м’яч і куля пролетіла надто вище поперечини.

Та надто притиснувшись до своїх воріт, господарі могли пропустити після прострілу Ленса зліва, однак Ярмоленко, зігравши на випередження, не зумів пробити з достатньою силою і Непогодов м’яч забрав. На воротьап Дмитра чинився чималий тиск і врешті після чергового навісу зліва Аруна метрах в семи від воріт вийшов найпрудкішим і з розвороту спрямував м’яч у кут – 2:2. Динамівці побігли до середини поля і спробували вирвати перемогу. Після удару зі штрафного метрів з 25-ти від Аруни Непогодов врятував команду, вміло зайнявши позицію і забравши низовий м’яч намертво.

В цілому ж нічия виглядає результатом закономірним. Ворскляни дали фаворитові бій і за певних обставин могли навіть вирвати перемогу. Не дарма ж команду з поля вболівальники проводили аплодисментами, під скандування «Сачко! Сачко!» Динамівці ж знову рятувалися в пожежному порядку. Вочевидь при обмеженому тактичному потенціалі кияни можуть розраховувати на перемоги лише у випадку максимальної концентрації з першої й до останньої хвилини.