Волинь - Металург (З) 2:0. Все сказано без слів

УПЛ, 18-й тур

Луцьк, стадіон "Авангард"

"Волинь" (Луцьк) - "Металург" (Запоріжжя) 2:0

Голи: Бікфалві 19, Селін 50

"Волинь": Кичак, Скоба, Шершун, Бабатунде (Гошкодеря 59), Селін, Матей (Шіш 77), Мемешев ( Масло 90+1), Бікфалві, Немчанінов, Шиков, Сімінін

"Металург" : Старцев, Юсов, Лео, Штурко, Нестеров, Годін (Платон 70), Гавриш, Максимов, Матяж (Шевчук 79), Баліч, Сахневич

Попередження: Селін 51 - Лео 82, Шевчук 82

Образи потрібно вибачати – то проста заповідь, яка відома з дитинства. Втім, футбол, напевно, не та гра, в якій є місце прощенню. Навпаки, бажання реваншуватись, поквитатись у чесній боротьбі на полі – то стимул, рух вперед. Віддавати борги у футболі – то справа честі.

"Восени вони ще приїдуть до нас. Зустрінемо всіх культурно" – Віталій Квуарцяний після поєдинку між "Металургом" та "Волинню", що проходив в рамках першого кола, був дуже розлюченим і емоційним. Його команді на "Славутич-Арені" практично нічого не вдавалось, плюс – засмучував наставника арбітраж. З того часу в обох колективах багато що уже змінилось (головне – це тренерські перестановки на містку запоріжців), але гіркий присмак у лучан залишився. До того ж, принциповості матчу додавала приблизна рівність статистичних показників у історичному розрізі – "Металург" та "Волинь" варті одне одного.

Так, до речі, повелось, що на заході футбольної країни у заключному турі року відбувались матчі за шість очок (така от банальність). "Говерла" вчора запекло боролась із "Таврією", те ж саме очікувалось і сьогодні. Якщо у "Волині" ще були можливості для маневрів – все таки, турнірне становище лучан не безнадійне – то запоріжцям відступати було нікуди. "Металург" на кожний матч зараз виходить як на останній.

Олег Таран продовжує шукати оптимальне сполучення футболістів "Металурга". Зробивши поправки також на кадрові втрати, наставник виставив абсолютно не прогнозований склад. Зокрема, Юрій Штурко грав на позиції лівого захисника, Саша Баліч змістився в центр, де допомагав Андрію Нестерову. Правий фланг закривав Андрій Сахневич. Справа у півзахисті була ще одна несподіванка: там вийшов молодий Дмитро Юсов. Він грав у лінію із Олексієм Годіним та Іваном Матяжем, допомагаючи нападнику Лео. А в опорній зоні працювали Віталій Гавриш та Олександр Максимов.

У "Волині" трохи здивувала відсутність Гал Шіша, натомість, зліва в захисті вийшов Дмитро Немчанінов. У запасі опинився також Ян Масло, тому в центрі захисту – поруч із Ванче Шиковим – діяв Богдан Шершун. Справа бігав Сергій Сімінін, у центрі поля працювали Ігор Скоба та Флорентій Матей. Роль нападника виконував Алессандро Селін, а з глибини йому допомагали Ерік Бікфалві, Мішель Бабатунде та Редван Мемешев (останні двоє змінювались флангам). Ну і присутність в основі Артема Кичака стала певним сюрпризом.

Ніяких особливих почуттів старт матчу не приніс. Все розвивалось так, як можна було уявити. "Волинь" відразу ж захотіла м’яча прибрати собі, діяти першим номером. Задуми лучан втілились в життя, запоріжці навіть на контратаках не могли відповідати супернику. Перший доволі гострий момент біля воріт Максима Старцева виник на 13-ій хвилині, коли гру на себе взяв Мішель Бабатунде. Після активності на флангу нігерієць завдав удару, однак Старцев впорався із завданням доволі спокійно. Та швидкості, на яких діяли господарі, тільки зростали. Гості захищались великими силами, але допускалися при цьому помилок. Зокрема, позицію на 19-ій хвилині запоріжці програли Еріку Бікфалві, який у складній ситуації зміг згрупуватися і витягнутою ногою переправити шкіряного за спину Старцеву після флангового рейду і пасу Редвана Мемешева. Забитий гол емоційно сприйняли як футболісти "Волині", так і вболівальники. А Віталій Кварцяний вносив поправки в гру. Очевидно, наставника не все влаштовувало.

"Волинь" грала у сучасний футбол. Постійно намагався підключатись до атак Сергій Сімінін, що, втім, пояснюється невеликою завантаженістю капітана захисною роботою. Підключення Сергія помічали партнери і вчасно віддавали йому паси, але удари у Сімініна не завжди виходили акцентованими.

Власне, господарі заслужили за перший тайм багато схвальних слів, а про запоріжців сказати то особливо і немає чого. Зазвичай спокійний Олег Таран щось активно жестикулював, говорив, але суттєво на ситуацію вплинути він не міг.

Другий тайм почався теж із атак "Волині". Матей дуже сподівався, що за фол, яким його зупинив Баліч, арбітр вкаже на одинадцятиметрову позначку. Втім, був тільки штрафний, який лучани розіграли не дуже вдало. "Металург" відповів своїм стандартом, але від запоріжців то був тільки окремий спалах яскравості на блідому фоні. На 50-ій хвилині "Волинь" організувала швидку свою контратаку, активну участь у якій приймало тільки, по суті, двоє гравців. Бікфалві довгу передачу віддав на хід Селіну, той на швидкості втік від суперників, елегантним дотиком прокинув м’яча повз Старцева, який вийшов із воріт, а потім вже спокійно відправив шкіряного у порожню рамку.

Після другого голу гра перестала бути односторонньою. Своє вже, напевно, взяла психологія. Лучани поступились супернику територією, дозволили більше контролювати м’яч. Та атаки у "Металурга" виходили, практично, безтурботними для Артема Кичака. Деколи запоріжці заважали самі собі (як от у моменті за участю Юсова та Несторова), деколи не знаходили оригінального рішення, деколи зупинялись на півшляху. "Волинь", в свою чергу, хотіла забити втретє, щоб вже повністю самоствердитись, але після контратак не забили Немчанінов, Селін.

Дуже впевнена перемога "Волині". Команда зіграла, дійсно, із хорошим настроєм і запалом. Лучани, взагалі, залежать від настрою. Коли зі старту поєдинку вдається реалізовувати свої наміри – то далі все йде гладко аж до кінця. Проблеми тільки із спроможністю переламувати хід боротьби. А по сьогоднішній грі "Металурга" нічого й сказати не можна. Коли колектив починає трохи рухатись тільки при рахунку 2:0 не на свою користь, це свідчить, напевно, про повну підвладність супернику. Запоріжці разом із "Таврією" претендують на звання найбільшого розчарування літньо-осінньої частини українського футбольного сезону.