Таврія - Динамо 1:2. З футболом перед очима, з Україною в серці

21-й тур чемпіонату України-2013/2014

16 березня. Київ. НСК "Олімпійський". 11 575 глядачів

"Таврія" (Сімферополь) - "Динамо" (Київ) - 1:2

Голи: Бурдужан 90+1 - Мбокані 39, Ярмоленко 50

"Таврія": Погорілий - Буссаїді, Аксьонов, Ґрнчаров, Нуну Пінту - Любічіч - Коробка (Калиниченко 74), С. Назаренко (к), Рубен Ґомес (В. Павленко 65), Каяду (Приходний 87) - Бурдужан

Тренер - Ніколай Костов

"Динамо": Рибка - Даніло Сілва, Хачеріді, Драґовіч, Є. Макаренко - Міґел Велозу - Ярмоленко (к), Беланда (Безус 67), Гармаш, Ленс (О. Гусєв 73) - Мбокані (Ідейє 86)

Тренер - Олег Блохін

Попередження: Беланда 29

Судді: О. Дердо (Іллічівськ) - Мотика, Карапетян (обидва - Тернопіль), Білокур (Курахове), Можаровський (Львів)

Людям справді не до футболу. Атмосфера навколо цього поєдинку продемонструвала, що наразі сподівання міністра спорту Дмитра Булатова, що поновлення матчів національної першості трохи відволіче людей від невеселих реалій, не справджуються. Лічена кількість глядачів і тиша на усіх, крім фанатської, трибунах. Динамівські ультрас розтягнули вздовж трьох секторів полотнище з тризубом посередині і красномовним надписом - "Воля України або смерть". Цікаво, що динамівський "ринг-анонсер" Андрій Плахотнюк привітав глядачів не лише традиційним "Слава Україні", а й "Слава нації". Не дивно. Такий нині час. Коли ж команди з'явилися на полі, київські ультрас здійняли над головами картки, з яких був утворений великий стяг військово-морського флоту України.

Фанатів "Таврії" приїхало близько двох десятків. Вони вивісили на сектори синьо-жовтий і червоно-чорний стяги, а також той же прапор з блакитним хрестом на білому фоні й національними кольорами України у верхньому лівому куті. Може, кримчан у Києві було б більше, але в нинішніх умовах вони залишилися вдома, а дехто там позначив свою відданість команді й країні, "прикрасивши" папірець, який слугував бюлетенем на так званому референдумі, надписом "Слава Україні! "Таврія вперед!" Фото відповідного характеру відразу з'явилися у мережі й зібрали чимало "лайків" у соцмережах.

Склади, які виставили обидва тренери на цей матч, виявилися прогнозованими майже на сто відсотків. Ніколай Костов у дебютному для себе матчі на чолі "Таврії" довірив місце у воротах Сергієві Погорілому. В обороні справа наліво розташувалися Аніс Буссаїді, Олександр Аксьонов, Бобан Ґрнчаров і Нуну Пінту. Опорну зону перекривав Марін Любічіч. Над ним розташувалися два атакувальних хави - Рубен Ґомес та капітан Сергій Назаренко. Флангові хавбеки - Володимир Коробка (справа) та Девід Каяду (зліва). На вістрі атаки діяв давній друг Євгена Хачеріді Лучан Бурдужан.

Тренер "Динамо" Олег Блохін знову поставив у ворота Олександра Рибку, повернення якого у рідний клуб його особисті фанати салютували вітальним банером зі зображенням гравця в одному з центральних секторів. Справа в обороні грав Даніло Сілва, зліва - Євген Макаренко, в центрі - Євген Хачеріді та Александар Драґовіч. На позиції опорного хава діяв Міґел Велозу. Квартет атакувальних хавбеків склали капітан Андрій Ярмоленко (справа), Денис Гармаш і Юнес Беланда (у центрі) та Жермейн Ленс (зліва). Попереду діяв Дьємерсі Мбокані.

Зі стартових хвилин зустрічі кияни повністю прибрали м'яч до власних ніг, затиснувши суперника на його половині поля. Першого удару метрів з 22-х Макаренко завдав, ледь секундна стрілка розпочала другий оберт - "куля" пролетіла над поперечиною. А ще через дві хвилини Гармаш втратив реальну нагоду забити. То Ярмоленко пройшов правим флангом і, не зустрівши опору з боку суперників, скинув м'яч Денисові під удар. Той бив метрів з 15-ти без перешкод, але, намагаючись поцілити у верхній кут, у рамку не влучив.

В дебюті матчу найболючішою проблемою "Таврії" стали дії в опорній зоні, де сімферопольці нерідко губили м'ячі, щойно їх перехопивши. Причина, на мій погляд, в тому, що Любічіч самотужки з двома центральними атакувальними хавбеками суперників впоратися не міг, а Ґомес з Назаренком допомагали Маріну доволі кволо. Це призводило до потенційної небезпеки, яка не перетворювалася в реальну загрозу лише через брак при виконанні останнього чи передостаннього пасу. Особливо в цьому аспекті "відзначився" Беланда.

Та чого динамівцям бракувало найбільше, так це швидкості ведення ігрових дій. До середнього темпу сімферопольці поступово прилаштувалися і зони в обороні перекривати встигали. Коли ж на 22-й хвилині Беланда гарно приклався до м'яча, пробивши метрів з 20-ти низом, надійно зіграв Погорілий, а оборонці не дали спершу Ленсові, а потім Мбокані зіграти на добиванні.

Збільшили темп "біло-сині" рівно тоді, коли холодний весняний дощ, який дзявулів над Києвом приблизно з обіду, посилився і перемішався зі снігом. Саме в цю мить Ленс, отримавши на своєму лівому фланзі довгу передачу з власної половини поля від Макаренка, виконав пас у центр на Велозу. Міґель підібрав під себе двох суперників, але пробив метрів з 15-ти над хрестовиною. Ще одну гарну динамівську атаку зіпсував Макаренко. Ярмоленко і Ленс швидкими передачами змістили акцент атаки справа вліво. Жермейн витягнув на себе правого бека суперників Буссаїді й звільнив тим самим зону для Макаренка. Євген вбігав у штрафний майданчик без опіки, але виконав щось середнє між ударом і навісом. Погорілий з цією загрозою впорався, вибивши м'яч кулаками.

"Таврія" відповіла штрафним ударом у виконанні Назаренка з 25-метрової відстані. Сергій підкрутив "кулю" під поперечину, а Рибка хоча й ситуацію контролював, брати мокрий м'яч намертво не ризикнув і перевів його через поперечину. Зазначимо, що до того динамівський воротар, аби не закоцюбнути, інтенсивно рухався поперек поля.

Між тим, стихія футболістів жаліти не збиралася. Під кінець тайму злива перетворилася в справжню сніго-дощову завірюху. Задувало так, що від опадів клавіатури журналістських ноутбуків не рятував навіть дах "Олімпійського". Якраз у цю ж пору динамівці нарешті втілили свою перевагу в забитий м'яч. Ярмоленко виконав передачу з кута поля, а загублений Ґрнчаровим Мбокані поцілив головою у незахищений кут - 0:1.

До перерви підопічні Блохіна могли забити ще двічі. Спершу Ярмоленко, отримавши в районі одинадцятиметрової позначки передачу від Беланди, пробив на виконання у дальній, правий від себе кут і не влучив у ворота зовсім трохи. Через дві хвилини після того вже Ленс елегантно оюбіграв на швидкості Буссаїді і Аксьонова, але, опинившись перед Погорілим, майже з тої ж точки, що й Ярмоленко спробував і пробити так само, як капітан. І з тим же успіхом той удар виконав.

Активністю Ленса завершився тайм перший і нею ж розпочалася друга половина. Жермейн знову здійснив індивідуальний прохід, але на вході в штрафний майданчик не зумів пройти ноги Буссаїді. Перелетівши через стегно Анісу, Жермейн впав. Суддя не вважав, що то було порушення й, можливо, був правий. Майже відразу після того Мбокані виконав передачу зліва, яку ударом зльоту метрів з 17-ти завершував Гармаш - м'яч пролетів поруч зі стійкою. Врешті, стартова активність киян увінчалася голом. То Ленс з легкістю промчав на швидкості по місцю лівого півсереднього повз Аксьонова і, увійшовши до штрафного майданчика, пригальмував, підняв голову і віддав пас на Ярмоленка. Андрій, опинившись перед воротами, мусив лише не влучити в Погорілого - 0:2.

Забивши вдруге, кияни не збавили обертів, а буквально затиснули суперників у їхньому штрафному майданчику. Склалося враження, що в ці миті динамівці не прагнули обов'язково забити, отримуючи задоволення від самого процесу володіння м'ячем. Ці перепасовки в безпосередній близькості від воріт Погорілого справді дивилися доволі симпатично.

Вболівальники ж у ці миті видавали єднальні "заряди". Після перегукування "Київ - Сімферополь" кияни розтягнули полотнище з написом "ПТН ПНХ" і затягнули "Путін - п..." на різні лади. Це словосполучення підтримали центральні сектори і фанати "Таврії". Скандування ж сімферопольців "Ми - це Україна" зустріли овацією, а динамівські фанати видали тривале "Таврія"-"Таврія".

Власне, до середини другого тайму глядачі поступово почали отримувати задоволення не стільки від самої гри, яка відверто заспокоїлася, а від самого процесу вболівання. Для тренерів то теж був сигнал і вони один за одним провели по заміні: Костов випустив замість Ґомеса Владислава Павленка, а Блохін на місці Беланди поставив Романа Безуса. Кияни справді пожвавилися і впродовж нетривалого часу втратили дві нагоди, щоб забити втретє. Спершу, обігравшись в стінку з Мбокані, сам на сам з Погорілим вийшов Ленс. Ось лишень переграти голкіпера голландець не зумів. Згодом вже Безус після передачі зліва від Мбокані бив сходу, але його удар заблокував оборонець суперників.

Мабуть, остаточну впевненість у перемозі Блохін висловив, знявши з гри, без сумніву, найкращого гравця матчу Ленса. І хоч до завершення матчу залишалося ще майже 20 хвилин, чогось видатного команди вже не продемонстрували. Так, виходив сам на сам з Погорілим, протягнувши м'яч з середини поля і втікавши від Ґрнчарова, Ярмоленко. Андрій перекинув "кулю" через воротаря, але у ворота не влучив. Згодом від Ґрнчарова, отримавши пас на хід від Безуса, тікав вже Мбокані. Та, на мить зупинившись, конголезець дозволив вибити м'яч з-під своїх ніг. Неймовірним спуртом, пройшовши на швидкості трьох суперників, відзначився Макаренко. Ось лишень з передачею на Ярмоленка у Євгена не склалося.

Та все це, враховуючи результат на табло, виглядало банальним. Найефектнішим у цьому відрізку моментом було підтримане майже всіма глядачами, зокрема й кримчанами, львівське, а відтепер вже й загальноукраїнське "Хто не скаче, той москаль". На цей заклик на ноги здійнялися майже усі вболівальники. А Лучан Бурдужан гол престижу перед самим свистком арбітра про закінчення матчу забивав під акомпанемент національного гімну України. Румунський нападник у штрафному майданчику обікрав того самого Хачеріді, з яким у Лучана порахунки ще з одеського періоду в складі "Чорноморця". Євген в ту мить, коли м'яч потрапив йому в ноги, думками перебував уже, ймовірно, в роздягальні. Бурдужан же, прокинувши м'яч повз центрбека, застав зненацька й Рибку, спрямувавши "кулю" в порожні ворота.

Між тим, сам Рибка відразу після фінального свистка наважився на непростий крок. Коли всі футболісти киян подякували рідним фанатам, Олександр підійшов до їхніх секторів впритул і вибачався за свої жести в період перебування у складі "Шахтаря". Розмова була непростою, розтяглася хвилин на п'ять. Але закінчилося все обопільними аплодисментами. Старі образи забуті.